Соглашения по безопасности – не только о военном сотрудничестве. Что поможет Украине сохранить демократию во время войны
8 липня Україна уклала з Польщею угоду про співробітництво у сфері безпеки.
Це вже 21-ша двостороння безпекова домовленість, яку наша держава підписала з початку року.
Наскрізними темами договорів є військове співробітництво, підтримка вступу України в ЄС та НАТО, а також демократичні реформи.
Однак угоди є тільки початком шляху.
Наприкінці червня відбувся перший громадський саміт "Безпекові гарантії для української демократії в умовах війни", який провела Громадянська мережа ОПОРА. Серед понад 90 учасників заходу – дипломати, народні депутати, експерти міжнародних і національних профільних організацій та аналітичних центрів.
Ключові тези обговорення зводяться до 7 тематичних блоків: демократія, європейська інтеграція, членство України в НАТО, суспільна згуртованість, безпека та належне врядування, енергетика, справедливість і міжнародне правосуддя.
На думку учасників заходу, безпекові угоди не є замінником чи передумовою євроатлантичної інтеграції, а підвищують оборонну спроможність України. Членство в НАТО – єдина повноцінна гарантія безпеки України. Політичне запрошення до членства можливе під час війни та повинне стати одним із пріоритетів зовнішньої політики України.
Детальніше про те, які висновки зробили експерти, читайте далі в матеріалі ОПОРИ.
Демократія – це більше ніж просто вибори
Демократичні інституції повинні функціонувати навіть в умовах повномасштабної війни, хоча й з урахуванням законних обмежень прав і свобод.
Якісна робота представницьких органів влади та системне застосування демократичних механізмів ухвалення рішень на національному і місцевому рівнях мають стати основою стійкості держави під час "довгої війни".
Ніхто не ставить під сумнів легітимність президента і парламенту, а демократія не обмежується лише виборами.
Під час війни, коли змінність влади шляхом виборів неможлива, актуальності набуває необхідність поглиблювати діалог між різними стейкхолдерами. Голос суспільства має бути почутим, зокрема залучаючи громадян до прийняття рішень, а також реалізуючи якісну та системну комунікацію влади та громадськості.
Наразі проведення виборів в Україні не є можливим через російську агресію. Але жоден з учасників заходу не ставить під сумнів легітимність президента й парламенту.
Володимир Зеленський залишається легітимним главою держави та виконуватиме свої повноваження доти, доки пост не обійме новий президент, якого українці оберуть на виборах не пізніше ніж за 6 місяців після закінчення правового режиму воєнного стану.
Організація виборчого процесу потребує забезпечення належного рівня безпеки та створення умов для вільної політичної агітації – а це неможливо під час повномасштабної війни, яку розв'язала Росія проти України.
Учасники громадського саміту зазначають, що сутність демократії не зводиться лише до виборів, адже формальний електоральний процес відбувається і в країнах з відкрито авторитарним і недемократичним устроєм (Росія, КНДР, Білорусь тощо).
Демократія – поняття значно ширше, ніж вибори. Це незалежні політичні інституції, сильне місцеве самоврядування, робота медіа, зокрема журналістів-розслідувачів, громадський контроль з боку неурядового сектору та чесний суспільний діалог, якого громадяни ще гостріше потребують у часи війни.
Під час війни особливо гостро постає потреба поглиблювати діалог між різними зацікавленими сторонами. Зокрема, парламент ухвалив закони, щоб зробити прийняття рішень на місцевому рівні більш інклюзивним, залучаючи ширше коло стейкхолдерів. 9 травня 2024 року було прийнято законопроєкт про народовладдя на рівні місцевого самоврядування, а 20 червня – щодо проведення публічних консультацій.
Головним завданням реформ в Україні має стати посилення демократії, яке наблизить нашу державу до Європейського Союзу й НАТО.
Верховенство права, належне врядування та боротьба з корупцією – спільні завдання для влади і громадського сектору.
Війна не є перешкодою для запрошення України в НАТО
Вступ України до НАТО є стратегічною метою нашої держави.
Учасники заходу підкреслюють, що членство в Альянсі – єдина абсолютна гарантія безпеки України, а також невід'ємна передумова стабільності в євроатлантичному регіоні.
Укладені в 2024 році "безпекові угоди" є вагомим кроком у формалізації домовленостей України з партнерами, зокрема в процесі переходу до союзницьких відносин. Водночас ці договори не є ні альтернативою членству в НАТО, ні передумовою йому, а радше підвищенням оборонних спроможностей України.
Експерти підкреслюють, що, на відміну від безпосереднього членства, початок переговорів про вступ можливий навіть в умовах війни – немає юридичних або політичних підстав не погодити політичне запрошення України до Північноатлантичного Альянсу вже зараз.
Війна в Україні підштовхнула Альянс переглянути власну обороноздатність, внутрішні проблеми та, зрештою, змінити геополітичну стратегію. Тому НАТО повинне долати загрозу зі сходу, здійснюючи оперативне геостратегічне розширення. Адже Україна не має часу на довгий трансформаційний період.
Нині ж у союзників немає єдності щодо членства України в Альянсі в короткостроковій перспективі. Учасники саміту відзначають, що необхідно продовжувати дипломатичну роботу, спрямовану на розблокування політичного запрошення України в Альянс, реалізацію безпекових угод, а також співпрацю громадянського суспільства та влади в процесі вступу України в НАТО.
Додатково експерти акцентували увагу на тому, яку роль відіграє належне управління в секторі безпеки та прозорість оборонних інституцій. Цивільний контроль має реалізовуватися через визначені та зрозумілі механізми, ґрунтуючись на професійному аналізі ситуації.
Також прозвучали застереження щодо оприлюднення всієї інформації про оборонні закупівлі, оскільки агресор може використати ці дані проти України.
Утім, є й інші напрямки реформування сектору безпеки, які послідовно необхідно втілювати в Україні: прозорі механізми призначення на посади та просування по службі, захист прав військовослужбовців, розвиток військової медицини, залучення і розвиток людського капіталу тощо.
Україна має відповідати всім стандартам НАТО для повноправного членства в Північноатлантичному Альянсі, тому реформування сектору безпеки й оборони має тривати.
Мета України – зберегти державність
Ситуація на фронті залишається вкрай складною.
У травні 2024 року Україна втратила 400 км² території (з яких 230 км² – на харківському напрямку). Нам критично необхідна військова й фінансова допомога від партнерів, а також консолідація зусиль влади і суспільства.
Керівництво країни має визначати цілі війни, а виконання поставлених завдань – лягати на плечі військового керівництва.
Інший серйозний виклик – забезпечення різних сфер людськими ресурсами. Вимушене збільшення української армії призвело до боротьби за фахівців, що прямо впливає на економіку країни.
Також експерти зазначають, що рекрутинг в армію не здатний замінити мобілізацію в умовах повномасштабної війни.
Одним із ключових зобов'язань України перед нашими партнерами є боротьба з корупцією. В умовах війни корупція підриває як державну безпеку, так і довіру союзників та згуртованість суспільства. Тому надзвичайно важливим є функціонування антикорупційної інфраструктури.
Цифровізація може бути ефективною для зменшення ризиків корупції. Однак ключовим елементом функціонування антикорупційної системи має стати невідворотність покарання, а не кількість антикорупційних органів. Останні повинні проходити незалежний аудит і бути підзвітними перед суспільством.
Євроінтеграційні реформи тривають навіть в умовах війни
В українському суспільстві зростає підтримка вступу країни в ЄС і НАТО.
Україна має продовжити євроінтеграційні реформи, але цей процес має демонструвати наміри держави реально відповідати стандартам ЄС.
Втім, існує ризик регресу щодо демократичних свобод та верховенства права, який може нівелювати інші успішні реформи. Саме тому якісний громадський контроль такий важливий.
Учасники червневого безпековго форуму підкреслюють потребу продовжувати реформи, необхідні для вступу України до Європейського Союзу, який є частиною політичної, економічної та військової безпеки нашої держави. Ідея вступу України до ЄС наразі має найвищий рівень підтримки за всю історію незалежності – за результатами дослідження Центру Разумкова, станом на січень 2024 року 84% українців виступали за вступ в ЄС.
Наразі Україна проходить складний, але унікальний період. У світовій історії немає країн, які в умовах повномасштабної війни реалізовували великий пакет реформ, при цьому намагаючись зберегти демократичне управління державою.
Учасники заходу підкреслюють, що парламенту недостатньо формально ухвалювати певну кількість законів, імітуючи зміни. Процес реформування має демонструвати наміри держави реально відповідати стандартам ЄС. При цьому існує небезпека регресу в сферах демократичних свобод і верховенства права, який може нівелювати інші успішні реформи.
Серед засадничих фундаментальних норм та цінностей ЄС (Fundamentals) немає конкретних директив, які встановлюють рівень верховенства права, правила функціонування політичного плюралізму чи цивільного контролю.
Fundamentals містять 5 розділів права ЄС (судова система та основні права; правосуддя, свобода та безпека; публічні закупівлі; статистика; фінансовий контроль). А також 3 окремі блоки – економічні критерії, функціонування демократичних інститутів і реформа державного управління.
Питанням Fundamentals присвячена більш ніж половина висновку Єврокомісії в 2023 році щодо відкриття вступних переговорів з Україною. Саме тому необхідно постійно підтримувати діалог, щоб виробити політику в контексті виконання цих фундаментальних складових.
Згуртованість суспільства і влади – те, що допомагає
Початок повномасштабної війни Росії проти України був періодом найбільшої згуртованості суспільства, але наразі посилюються деструктивні тенденції у взаємодії різних соціальних груп, зокрема через дезінформаційні й інші гібридні кампанії ворога. Вони стосуються, наприклад, процесу мобілізації та різниці досвідів тих, хто наразі проживає в Україні, й тих, хто був змушений покинути територію нашої держави.
Щоб Україна розвивалася, необхідно розробити стратегію повернення й залучення до національних політичних процесів тих українців, які після початку повномасштабного вторгнення виїхали за кордон.
Ще одним фактором згуртованості є довіра до керівництва країни.
Згідно з результатами опитування Центру Разумкова, у грудні 2023 року президенту довіряли 67,6% опитаних, а у червні 2024 – 49,6%. Натомість інші державні інституції, зокрема парламент, мають низький рівень підтримки українців – за даними цього ж дослідження, у грудні 2023 року парламенту не довіряли 27,6% респондентів, у червні 2024 – 19,3%.
Все це підвищує актуальність ідей про "перезавантаження влади" та проведення виборів під час повномасштабної війни.
Водночас учасники саміту підкреслювали, що громадянському суспільству варто зосередитись на підтримці держави й за допомогою прямої роботи в органах влади – наразі Україна гостро потребує кваліфікованих кадрів в усіх сферах державного управління.
Захист енергетичного сектора потрібен "на вчора"
Цілеспрямоване знищення енергетичного сектора Росією створює катастрофічні наслідки для українського суспільства й економіки.
Україна потребує вчасної та довгострокової підтримки енергосистеми й захисту критичної інфраструктури.
Недостатня захищеність атомних електростанцій України в умовах повномасштабної війни створює ризик гуманітарної й екологічної катастрофи в Європі. Захист енергетичного сектору має бути одним із пріоритетів політики партнерів щодо України.
Для стійкості України та збереження людського капіталу в умовах повномасштабної війни надважливою є роль енергетики, зокрема атомної енергетики. Однак атомні електростанції вразливі до від'єднань від енергетичної системи, що може призвести до невідворотної гуманітарної й екологічної катастрофи, наслідки якої відчують західні сусіди України.
До початку повномасштабного вторгнення Україна мала 36 гВт енергогенеруючих потужностей. Взимку 2023–2024 років залишилося 18 гВт генерації, а з початку року через російські удари втрачено ще приблизно 9 гВт. На думку експертів, наближення зими і посилення російських ударів по енергетиці можуть спровокувати нову хвилю міграції українців у Європу.
За останні кілька років підтримка українських біженців коштувала партнерам орієнтовно 46 мільярдів доларів. Натомість якби ці кошти інвестували в засоби протиповітряної та протиракетної оборони, критичній ситуації у сфері енергетики та масовій міграції можна було б запобігти.
Тож учасники саміту закликали союзників продовжити довгостроково підтримувати енергетику України, реалізуючи нинішні та шукаючи нові програми допомоги, а також здійснюючи постачання систем протиповітряної оборони.
Злочин агресії має бути покараний
Світова безпека прямо залежить від ефективного розслідування міжнародних злочинів, вчинених російським політичним і військовим керівництвом. А також від притягнення його до відповідальності через створення трибуналу щодо злочину агресії.
Прискорення роботи над досудовим розслідуванням міжнародних злочинів, вчинених росіянами на території України, є запорукою майбутньої світової безпеки.
Якщо буде створено спеціальний трибунал проти злочину агресії та засуджено вище військово-політичне керівництво РФ, це створить позитивний прецедент невідворотності покарання за агресію проти інших незалежних і суверенних держав. В підсумку це стане засобом стримування від можливих планів розв'язувати агресивні війни та посягати на суверенітет інших держав.
Також надзвичайно важливим є ефективно розслідувати провадження проти Владіміра Путіна, уповноваженої з прав дитини Марії Львової-Бєлової, ексміністра оборони РФ Сєргєя Шойгу, голови Генштабу РФ Валерія Герасімова та інших злочинців у Міжнародному кримінальному суді. А також відкривати нові провадження та доводити їх до судової стадії.
Андрій Савчук, Костянтин Донченко, Анатолій Бондарчук, Дмитро Баштовий, Катерина Міхалевська
