Синегубов о фортификациях на Харьковщине: У нас было 2 месяца, чтобы выполнить задание президента и ОП
10 травня російська армія повторно пішла наступом на Харківщину, перейшовши кордон України одразу на двох напрямках. Окрім страху й обурення, ця подія викликала в суспільстві логічне запитання: як це взагалі стало можливим?
Висвітлюючи російський наступ на Харківщині, журналісти УП чули такі відповіді: швидкий відступ підрозділу, що стояв біля кордону, та недостатньо підготовлена лінія оборони (брак мінувань і фортифікацій).
На четвертий день наступу на УП вийшла колонка голови Антикорупційного центру "Межа" Мартини Богуславець із заголовком "Де фортифікації? Харківська ОВА платила мільйони фіктивним фірмам".
З цієї колонки випливало, що для побудови третьої лінії оборони Харківська ОВА вирішила закупити деревини на 270 мільйонів гривень у компаній, що мали ознаки фіктивності.
Ідеться про ФОП і чотири ТОВки, які працюють на ринку від 4 до 14 місяців і мають у біографії своїх засновників доволі дивні як для успішних бізнесменів факти. Наприклад, судові справи за крадіжки віскі чи виконавчі провадження за кредити в банках.
По суті, облаштування третьої лінії оборони не мало нічого спільного з проривом росіян. Адже до третьої лінії, яка проходить за понад 10 кілометрів від кордону, вони, на щастя, не дійшли. Але сам факт публікації такої інформації породив великий скандал.
До Харківської ОВА одразу виникло з десяток запитань. Від загальних: де обіцяні обладнані фортифікації? Чому в районі села Липці, до якого тягнуться росіяни, лежать розкидані бетонні тетраедри (так звані зуби дракона)?
До конкретніших: чому ОВА вирішила укласти договори на постачання деревини з приватними компаніями замість взяти для побудови фортифікацій деревину, яку безоплатно надає державне підприємство "Ліси України", або ж не оголосила тендер? Чому для укладення прямих договорів були обрані сумнівні компанії? Якою була середня ціна за кубометр купленої деревини? Звідки походить і що це за деревина?
На частину цих запитань голова Харківської ОВА Олег Синєгубов і його заступник Михайло Харнам спробували відповісти на пресконференції щодо фортифікацій у Харкові 17 травня. Обидвоє помітно нервували.
Вони пояснили, що, по-перше, потребували значно більшого обсягу деревини, ніж їм могли запропонувати "Ліси України" – 50 тисяч кубів. А по-друге, не мали часу на тендерні процедури, адже на побудову фортифікацій відводилося всього два місяці – березень і квітень. Жодні факти щодо самих компаній їх не лякають, адже головне – це отримати деревину і вкластися в поставлені терміни.
Середня ціна кубометра закупленої деревини, як повідомив на пресконференції заступник Синєгубова Михайло Харнам, була 5 500 гривень (запам'ятайте цю цифру).
"Українська правда" поставила якомога детальніші запитання щодо фортифікацій голові Харківської ОВА Олегу Синєгубову та поцікавилася загальною обстановкою на Харківщині.
Початок будівництва третьої лінії оборони, терміни та тетраедри в Липцях
– Пане Олеже, почнімо з найактуальнішого. Коли в Харківській області почали зводити третю лінію оборони, за яку безпосередньо відповідає військова адміністрація?
– Постанова була, якщо я не помиляюся, на початку року (2024 – УП), в січні. Потім були організаційні процедури щодо контрактування, потім ще декілька розпоряджень щодо порядку використання коштів, проєкти. Проєкти – що там має бути, з чого мають складатися ті чи інші фортифікаційні споруди, чому протитанковий рів має бути, умовно, не два метри, а три – розробляло Міноборони.
Скажу так: ці фортифікації на порядок відрізняються від тих, які ми будували в 2022 і навіть у 2023. І за характером бетонних конструкцій, і за облаштуванням ходів сполучень. Раніше ми робили ходи сполучення, однак не мали їх облаштовувати до заходу військ (просто копали траншеї, не перекриваючи їх деревом – УП). Бо деревина псується під впливом погодних умов.
Однак нові фортифікації передбачали й облаштування ходів сполучень, і певну технологію, певне дерево, розмір тощо. Після того ми мали отримати карти-схеми – це позначення того, де на місцевості треба збудувати ту чи іншу фортифікаційну споруду – взводний опорний пункт (ВОП), протитанковий рів, тетраедри, невибухові загородження тощо.
Далі йшов процес розмінування території, отримання від військових актів розмінування й початок будівництва. Фактично це десь із першого березня.
– 1 березня 2024 року, умовно, перші екскаватори висунулися на роботу?
– Так. Однак ми ж не вийшли одночасно на всі фортифікації. По деяких ми отримали акти розмінування лише в кінці березня – на початку квітня. Умовно, щотижня було приблизно плюс десять об'єктів. На пік будівництва ми вийшли у квітні.
– Чому ви не почали робити цю лінію оборони раніше, після деокупації області в 2022 році?
– Робили. Військові завжди кажуть, що звільнити ту чи іншу територію – це пів справи, головне її фактично втримати. Перші фортифікаційні споруди ми почали будувати на околицях Харкова і навіть всередині Харкова ще весною 2022 року. Я пам'ятаю, як ми розбивали Харків на сектори…
По мірі звільнення Харківщини ми будували фортифікації за завданням військових. Вони визначали нам напрямки, маршрути – де має бути протитанковий рів, де мають бути ВОПи, ротні опорні пункти (РОПи) і все інше.
Це все будувалося і на Чугуївському, і на Ізюмському, і на Лиманському напрямках, і на півночі нашої території, на Вовчанському.
2023 рік так само: коли ми чітко розуміли, що нам потрібно підвищувати обороноздатність області, ми звернулися до Міноборони з проханням надати представника, який би разом з нашими військовими допоміг розрахувати лінії оборони. Він працював у нас кілька місяців, вони розробляли карти, де мають проходити лінії оборони, де мають бути фортифікаційні споруди.
У 2023 році ми все будували по завданню військових, усе було реалізовано на всі 100%.
Після того, у 2024 році було ухвалено рішення щодо посилення ліній оборони і зведення нових. Деякі військові зараз знаходяться на тих фортицікаціях, які збудовані вже цього 2024 року, деякі – на тих, які ми ще будували в минулому 2023.
– На якій приблизній відстані від українсько-російського кордону починається третя лінія оборони?
– Приблизно 10 кілометрів, але десь третя лінія проходить і за 25–27 кілометрів від кордону. По Куп'янському напрямку ми не можемо прив'язуватися до лінії кордону, в 2023 році ми будували на відстані 3–5 кілометрів від того місця, де вже був окупант. Десь нам вдалося реалізувати, десь ні, бо занадто близько – обстріли.
Частину фортифікацій 2024-го року, про що ми, мабуть, будемо говорити пізніше, ми зараз не можемо продовжувати будувати, бо відбуваються обстріли. На жаль, є факти загибелі наших будівельників, велика кількість будівельної техніки зруйнована.
– На початку травня Міноборони заявило, що завершується зведення укріплень фортифікацій у п'яти областях України, зокрема на Харківщині. На якому етапі перебуває зараз зведення вашої, третьої лінії оборони?
– У нас було декілька етапів звітності, перший – до 30 квітня. Ми мали виконати певний об'єм робіт, основний конструкт фортифікаційних споруд, скажімо так. Ми це зробили на 100%, окрім тих об'єктів, де ми не мали можливості продовжувати роботи. Це незначна кількість об'єктів. Є частина об'єктів, де ми працюємо погодинно, по дві години, є де вночі, з військовими. Наступний етап буде – до 1 червня.
– Можете оцінити готовність третьої лінії оборони на Харківщині у відсотках – 30, 50, 70?
– Приблизно 92%.
– Під час роботи на Харківщині, зокрема між виїздами з Харкова в бік напрямків, з яких іде наступ, ми бачили місця, на які екскаватори тільки-тільки виїжджали …
– Те, що ви бачили екскаватори, не означає, що це наші фортифікації. По тому напрямку також є військові, які паралельно з нами зводять для себе ці фортифікаційні споруди.
На тому напрямку у нас навіть був верховний головнокомандувач, інспектував особисто темпи виконання фортифікаційних споруд. Ми їхали і глибше, ніж ви бачили екскаватор, я розумію, де це. Було таке саме питання: чому там усе тільки на початку? Саме той об'єкт будували для себе самі військові, певна військова частина. І вони продовжують це робити.
Військові будують собі першу лінію, другу лінію, яка може подекуди перетинатися з нашою фактично третьою. Немає жодного об'єкту, окрім проблемних – де йдуть обстріли – де все тільки починається.
– Велику дискусію викликали оприлюднені в мережі фото з розкиданими тетраедрами в районі села Липці, яке є одним з нинішніх напрямків наступу росіян. На пресконференції ви пояснили ситуацію тим, що на тій ділянці неможливо було продовжувати роботу через обстріли. Яка з тими тетраедрами ситуація зараз? Вони продовжують там лежати?
– Пояснюю, як відбувається встановлення тетраедрів. Спочатку вони у великій кількості виробляються на підприємстві, потім у кількості дві – три тисячі вивозяться на напрямок, потім сотнями розвозяться до того місця, вздовж якого мають бути встановлені. І після того будівельна техніка встановлює їх на місці.
На тому місці, що на фото, не лише тетраедри, там також встановлена частина бетонних конструкцій – там мав бути взводно-опорний пункт (ВОП). Але почалися обстріли, вони були декілька днів, будівельники намагалися продовжити роботи, але обстрілів ставало більше.
Було ухвалено рішення призупинити там виконання робіт. По сьогоднішній день виконувати роботу там неможливо. Ворог обстрілював (ту ділянку – УП) ще зі свого кордону, а наразі він знаходиться ще ближче. Там усе – і дрони-камікадзе, і скиди. Як тільки ми вивозимо спеціалізовану техніку або скупчуємо людей, одразу йде ураження.
– Люди, які фізично будують третю лінію оборони, це виключно цивільні?
– Так. Підрядники – це виключно будівельні компанії, з ким були укладені договори, контракти. Їх у нас до 30.
Харківські лісгоспи, сумнівні компанії-постачальники і постперевірка
– Харківські лісгоспи, попри те, що розташовані в прикордонній області, продовжують продавати деревину. З початку 2024-го року вони продали деревини на суму орієнтовно 100 мільйонів гривень за середньою ціною 1500 гривень за кубометр. Чи зверталися ви до них перед тим, як піти до приватних компаній?
– Ми постійно з ними працюємо – і в 2022, і в 2023, і в 2024 роках. У нас є планові (спільні – УП) заходи, зокрема розмінування. Постійно, на жаль, є випадки, коли підривається і спеціалізована техніка, і працівники лісництв, і просто люди, які вийшли на рибалку чи по гриби з дітьми.
Ми перші, хто зацікавлений у тому, щоб лісгоспи запрацювали на повну.
– Ви зверталися до них за деревиною у 2024, коли зрозуміли, що вам треба посилювати лінію оборони на Харківщині?
– У 2024 році, коли була постанова, коли ми зрозуміли той об'єм лісоматеріалів, які треба придбати, щоб вчасно виконати завдання президента й Офісу президента… У нас на це було фактично два місяці. А зведення взводно-опорного пункту (ВОПу) в середньому триває від одного місяця до двох. Тобто терміни були обмежені.
Ми звернулися до лісгоспів: Чугуєво-Бабчанське, Жовтневе, Зміївське, і абсолютно все, що в них залишалося, ми придбали.
– Не для військових, для яких ОВА виступає посередником в отриманні деревини від "Лісів України", а для своїх фортифікацій третьої лінії?
– Для своїх фортифікацій.
– Який це був об'єм деревини?
– Об'єм зазначу вам пізніше, можу назвати суми витрачених коштів: Чугуєво-Бабчанське лісове господарство – 668 тисяч гривень, Жовтневе – 8,5 мільйона, Зміївське – 2,134 мільйона. Фактично всі залишки, які в них були по номенклатурі, передбаченій для будівництва фортифікацій.
Після того на наше питання "А де ще?" відповіли: "Пробачте, у нас є замовлення від Міноборони, ми постачаємо лісоматеріал для військових, бо військові так само звертаються, кажуть: дайте ліс для будівництва першої лінії".
Нас також влаштовувала (співпраця з місцевими лісництвами – УП), бо ДП "Ліси України" не забезпечує логістику. І якщо ми забрали деревину тут, на Харківщині, то наші підрядники домовлялися і самостійно вивозили цей ліс. Якщо "Ліси України" пропонували забрати нам ліс десь в Івано-Франківській області, звичайно, ніхто, з наших підрядників туди не їхав.
А придбати і передати деревину підряднику, як і інші елементи облаштування – колючий дріт, трос, тощо – це наш обов'язок. Підрядники просто мали провести роботи. Тому було прийнято рішення звернутися до приватних структур, щоб вони забезпечили все вчасно і головне – в тому об'ємі, в якому нам це треба.
– Харківський антикорупційний центр озвучував дані щодо пропозицій і фактичних цін, за якими закуповували деревину інші прифронтові адміністрації. Наприклад, Покровську пропонували поставити деревину за 4800–5000 гривень за кубометр, Мар'їнка купувала за 4900, Дніпропетровська ОВА – 3000–4000 гривень. Тобто це нижчі ціни за 5500 гривень, за якою закупили ви.
– Це без логістики.
– Це з логістикою. Без неї вартість кубометра деревини для Покровська, наприклад, була 2 тисячі гривень.
– Я бачив цю статтю Харківського антикорупційного центру, в мене досить великі сумніви щодо викладеної там інформації. Щодо реальності цих договорів. Чомусь, коли вони викладали інформацію щодо конкретного тендеру, вони публікували не всю інформацію. Тобто весь тендер там не опублікований.
Я переконаний, ціна у нас відповідає ринку. Треба порівняти ціни всіх наших обласних адміністрацій, які купували деревину для своїх потреб, тобто для будівництва фортифікаційних споруд. Я ці ціни маю, чому я так переконливо про це і кажу, але озвучити їх вам я не маю права.
– На пресконференції, присвяченій темі фортифікацій, ви говорили, що до ОВА надійшло 7 заявок від різних компаній на поставку деревини, з них ви обрали 5: це ФОП з прізвищем Чаус, "Герц Індустрія", "Сатисбуд", АТТ БУД і "Деревообробне підприємство "Восход". Чим ви керувалися у своєму виборі?
– Напевно, ці компанії, ви їх знаєте вже напам'ять, я їх досі не пригадую.
Пропозиція одна – це ціна, обирали ті заявки, де була найменша ціна. Договори з ними, на відміну від підрядників, які зголосилися будувати фортифікації, були безавансові. Процедура яка: ми все це купували, вони (приватні компанії, які поставляли деревину – УП) мали доставити це підрядникам (які будували фортифікації – УП), підрядники перевіряли якість і після цього підписували акти прийому – передачі. Для нас це була підстава для розрахунку.
Розрахунок здійснювався за два – три тижні після поставки, можливо, десь раніше. Були навіть скарги від них, чому з ними не розраховуються. Дві автівки деревини були неякісними, вони були повернуті, після цього постачальники замінили товар. Привезли якісну деревину й головне – вклалися в терміни, передбачені договором.
Наразі в нас поставлено близько 50% від законтрактованого на суму приблизно 115 – 120 мільйонів. Постачання ще відбувається, відверто, (зараз – УП) складніше.
Вони навіть вступали в перемовини щодо підвищення ціни, посилаючись на те, по якій ціні закуповують інші області. Ми сказали: нам все одно, у нас така ціна, ми не будемо змінювати договори. І далі, враховуючи резонанс, який навколо них є, вони висловлювали занепокоєння щодо розірвання контрактів на поставку.
Для нас це, звичайно, критично. Я зацікавлений у тому, щоб товар був поставлений повністю, щоб ми не зірвали терміни зведення фортифікаційних споруд. Тим більше що ми вже на виході.
– Ви не запитували інформацію про походження деревини перед укладанням договорів?
– Мені ця інформація не цікава. Знову ж таки, я особисто з ними не спілкуюся, це роблять наші профільні служби і департаменти. Договори укладені, деревина постачається. Де вони її беруть – не знаю, мене особисто це не цікавить.
Якщо вони її беруть із порушенням законів, вони будуть за це відповідати перед правоохоронними органами. Якщо до них є претензії з боку податкової, будь ласка, вони так само будуть відповідати по законах.
Мені головне, щоб усе було поставлено в строк, якісно і в тих об'ємах, які були зазначені в контрактах.
Після запису інтерв'ю стало відомо, що СБУ почала розслідувати можливе завищення цін під час купівлі деревини для фортифікацій на Харківщині. Правоохоронці вважають, що схема була такою: кілька підприємств, об'єднані навколо однієї групи осіб, купували деревину у державних лісгоспах, після чого продавали її підконтрольним собі підприємствам і по фіктивних товарно-транспортних накладних "перевозили" її в Дніпропетровську область.
Наприклад, деревину купували в Ізюмському лісгоспі за 970 гривень за кубометр і забирали з його ж складу, а постачали нібито з Дніпропетровської області за 4100 грн, "накидаючи" за логістику, навантаження і так далі.
З початку 2024 року профільний департамент ОВА закупив у такий спосіб деревини на суму приблизно 170 мільйонів гривень.
– Пане Олеже, вам як людині з юридичною освітою, з досвідом роботи у сфері комерції, не страшно ділити 270 мільйонів гривень між п'ятьма компаніями, які працюють на ринку від 4 до 14 місяців і біографії засновників котрих, м'яко кажучи, не схожі на біографії успішних бізнесменів?
– Я вам поясню. У статті пані написала, що були перераховані всі кошти, більше 200 мільйонів на рахунки для відмивання чи не відмивання. Тобто тези були досить обвинувачувального характеру, не абстрактні. Далі ми пояснювали, що це безавансові контракти!
У нас були випадки, коли компанії не виконували умов договорів або, за інформацією правоохоронних органів, ми мали з ними розірвати контракти – і ми це завжди робили.
Наразі у нас таких занепокоєнь не було. По-перше, я чітко розумію, що директори тих чи інших компаній можуть створити п'ять таких підприємств, деякі створюють спеціально нові підприємства для державних контрактів. Тому що перевірки, арешти рахунків, роки позовної претензійної роботи тощо.
Подивіться на будівельний ринок! Ну немає жодної компанії, яка від свого імені будує абсолютно всі проєкти. Під конкретний об'єкт вони створюють нову компанію, техніка у них на іншій компанії. Напевно, це їхній спосіб ведення бізнесу.
Те, що ці компанії створені чотири чи шість місяців тому чи два дні тому – особисто мені стало відомо зі ЗМІ.
– Я намагалася додзвонитися до цих п'яти компаній – реєстраційний номер жодної з цих компаній не працює. Ви бачили представників цих фірм, це взагалі реальні люди?
– Ми не те, що бачили, ми їх всіх заслуховували на групі "Прозорість та підзвітність" при Обласній військовій адміністрації після публікації, як і кожного підрядника, який працює на цьому напрямку. Крім того, вони всі були присутні на пресконференції, яку я давав.
– Ви назвали ціну в 5 500 гривень за кубометр деревини ринковою і виправданою. Можете пояснити, з чого вона сформована?
– Не можу. Напевно, з собівартості товару, логістики, доставки і все інше. По-перше, перед тим як прийняти рішення, ми порівнювали ціни контрактування інших адміністрацій. По-друге, звичайно, ми будемо далі робити експертизи. Наразі це наша вимога до абсолютно всіх підрядників – робити незалежні експертизи щодо поставленого товару або виконаних робіт. По якості, об'єму, ціні. Після того ми будемо підписувати фінальні акти.
Якщо ви мене зараз перепитаєте – чи впевнені ви, що деревина відповідає по якості? Ні, я особисто – ні, тому що я не є фахівцем з деревини. Однак є ті люди, які за це відповідають, є наш нагляд від адміністрації. Попри ці рівні контролю, ми будемо призначати експертизи.
– Хто відповідальний за цю ціну на деревину? За те, щоб вона була ринковою, а не завищеною?
– Коли ми говоримо про завищену ціну, ми чітко розуміємо, які це тягне наслідки. Це збитки державі, відповідні кримінальні провадження, підозри, судові рішення тощо – тобто запускається весь абсолютно процес. У нас наразі є ще механізми для того, щоб уникнути збитків для держави.
Для того ми і не підписуємо фінальні акти, це є так би мовити тонкощі виконання робіт, коли ми можемо ще провести коригування. Коригування і по об'єму, і по ціні тощо. Тому ми зараз будемо ці робити процедури для того, щоб зробити все можливе, для того, щоб ціна відповідала ринку.
– Чому ви не провели цю перевірку до того, як укладали договори?
– Це час. На експертизу піде місяць, а може, навіть і більше. Ми б могли купувати у лісгоспів, як ми це робили в 2022 році, як ми це продовжуємо робити зараз, але б тоді ми купували цю деревину впродовж 6–10 місяців. І не виконали б умови, які перед нами поставив Офіс президента, Кабмін і, найперше, наші військові.
Вовчанськ, наступ із Сумщини, загроза для Харкова
– Яка нині обстановка у Вовчанську? Який відсоток міста контролюють Сили оборони?
– Цифри будуть досить відносними, можу сказати, що лінія фронту там визначилася по річці Вовча, яку постійно намагаються штурмувати окупанти. Річка, якщо ми подивимося по карті, проходить приблизно через середину міста.
Однак наразі ситуація там стабільна, повністю контрольована нашими військовими. Більше того, наші військові намагаються відбивати частину територій, житлових будинків, де наразі перебувають окупанти. Там щодня, щогодини і навіть хвилини точаться вуличні бої.
– Де ще, окрім напрямків з боку Липців і Вовчанська, на Харківщині відбувається евакуація?
– Окрім Вовчанського та Липецького напрямків, евакуація також іде з Куп'янського напрямку, з Куп'янської громади. З Богодухівського (Богодухівський район межує з Сумською областю – УП) і Золочівського напрямків ми вивозимо дітей із сім'ями, у плані: 112 таких дітей – більше половини – ми вже вивезли.
Зараз темпи евакуації цивільного населення значно впали. Ми не можемо дійти до цифри в 11 тисяч евакуйованих, маємо 10 700 – це кількість евакуйованих людей з початку нового етапу агресії на півночі нашої території, тобто Липецький і Вовчанський напрямки.
– Чи допускаєте ви, що росіяни відкриють ще один напрямок наступу на Харківщину з півночі, але тепер з боку Сумської області?
– Так, ми це пропрацьовуємо. За нашими даними, вони також мали ще б заходити по Золочівській громаді (35 км на північний захід від Харкова – УП). Ми передбачаємо, що це все ще можливо.
Вони не розраховували на стрімкий супротив наших військових. Скажу навіть більше: за тими планами, які озвучували полонені, вони збиралися захопити Вовчанськ за два дні, а дійти до Харкова умовно за п'ять днів.
І скажу навіть більше – у них по планах, за даними тих полонених, яких брали наші військові, захопити місто Вовчанськ за 2 дні, до міста Харкова дійти, умовно кажучи, за 5 днів. Тому, думаю, що в нас досить така непогана історія щодо стримування ворога.
– Чи є нині реальна загроза захоплення самого Харкова?
– Ні, немає. У них немає ані можливостей, ані ресурсу для цього. Це зрозумів і їхній керівник, який заявив, що Харків не входить у їхні плани. Звісно, це не стало входити в їхні плани після того, як наші воїни зупинили їхнє просування.
Зараз є ознаки того, що вони вже намагаються закріпитися на зайнятих позиціях. Звичайно, ми маємо зробити все, щоб цього не допустити.
– Якщо ж наступ на Харків усе ж стане можливим, чи є розроблений план евакуації міста?
– Є, звичайно. Ми маємо всі домовленості з Укрзалізницею, знову ж таки, враховуючи досвід 2022 року. Ми знаємо, скільки буде поїздів, коли вони будуть від'їжджати, коли повернуться до Харкова, куди вони будуть евакуйовувати наших людей і яку кількість. Однак наразі загроз щодо окупації, захоплення, оточення міста Харкова немає.
– Ваша родина, рідні залишаються в Харкові?
– Інформацію щодо своєї родини повідомляти не буду, однак рідні, близькі – так, залишаються в Харкові.
– Чи покращилася ситуація в місті, в області з протиповітряною обороною?
– Важке питання. Відповім так: харків'яни регулярно чують, як працює ППО. Чи його достатньо – звичайно, що ні, як і для всіх міст України. Тому те, що озвучує президент щодо конкретного ППО і саме для Харкова – це правда. Для нас це зараз дуже актуально.
У нас з січня було приблизно 1700 обстрілів, з них 230 – саме ракетні. Так і живемо.
Ольга Кириленко, УП
Фото: Алекс Климов, УП, і пресслужба Харківської ОВА
