Как будет выглядеть мобилизация в Украине? Переводим с бюрократического языка на человеческий нашумевший законопроект от правительства

Евгений Будерацкий, Рустем Халилов, Ольга Кириленко, Соня Лукашова — Вторник, 26 декабря 2023, 20:28

Після майже пів року гострого обговорення в суспільстві уряд нарешті вніс до парламенту законопроєкт про мобілізацію.

Міністри схвалили документ у "найкращих традиціях" політичного закулісся – практично в ніч після Різдва, ще й внесеним з голосу. Тобто більшість членів уряду голосували за рішення, не встигнувши ознайомитись з майже трьома сотнями сторінок порівняльних таблиць до законопроєкту.

Вочевидь, у владних коридорах усвідомлюють, що багато із запропонованих норм будуть не дуже популярними як серед цивільних, так і серед військових.

У провладній фракції "Слуга народу" навіть розповсюдили рекомендації, як комунікувати законопроєкт. Депутатам порадили побільше мовчати і переадресовувати всі питання до військових, на яких фактично перекладають повну відповідальність за розробку чутливих мобілізаційних реформ і за їхні наслідки.

Щоправда, головнокомандувач Збройних сил Валерій Залужний вже нагадав політикам, що військові не мають права законодавчої ініціативи, а нововведення розробляла робоча група, до якої залучали й цивільних.

"Українська правда" розповідає, що саме передбачає законопроєкт, які будуть нові правила мобілізації цивільних, демобілізації військових, хто і де матиме право вручати повістки, що буде з обмежено придатними, хто матиме право на відстрочку, що таке єдиний реєстр боржників та чи почнеться загальна мобілізація жінок.

Важливе уточнення: нижче наведені ініціативи наразі є пропозиціями, а не законом, які ще мають бути затверджені Верховною Радою і підписані президентом.

Що може змінитися для військовозобов'язаних

Призовний вік знижується з 27 років до 25-ти. Це вже друга спроба залучити до бойових дій молодших людей. Минулого разу вже ухвалений Радою закон не підписав президент.
На кожного призовника та військовозобов'язаного створять військово-обліковий документ в електронній формі. Як це відбуватиметься на практиці – має визначити Кабмін.
При цьому повістка може бути надіслана через електронний кабінет чи взагалі на e-mail.
Повістка, звісно, може потрапити до рук військовозобов'язаного й у звичному паперовому вигляді. Її вручатимуть у ТЦК / за місцем проживання / в громадських місцях / на роботі. Приносити повістку зможуть, відповідно, представники центру комплектування, поліція або роботодавець. Поважними причинами не з'явитись у строк, вказаний у повістці, вважатимуться хвороба, стихійне лихо або смерть близької людини.
Організацію призову після змін покладуть на місцеве самоврядування, яке зараз, за законом, має сприяти цьому процесу. Місцева влада буде сповіщати громадян про мобілізацію і "забезпечувати" прибуття військовозобов'язаних у збірні пункти та військові частини. Також сільським, селищним і міським органам делегують планування мобілізації та демобілізації на своїй території.
Протягом 60 днів з дати початку проведення мобілізації або протягом 20 днів з дати її продовження військовозобов'язані повинні уточнити свої облікові дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет, або особисто в ТЦК за місцем свого перебування або знаходження. Раніше такі строки не були чітко прописані.
Якщо людина вже отримала повістку, то має з'явитися в конкретний ТЦК у визначений конкретною повісткою термін.
Громадяни від 18 до 60 років, що перебувають на військовому обліку чи зняті з нього, будуть зобов'язані носити з собою військово-обліковий документ. Вони мають пред'явити його на вимогу представника ТЦК або поліцейського, які зможуть одразу перевірити його через держреєстр призовників.

На практиці цей документ зазвичай є тимчасовим посвідченням, що надруковане на звичайному папірці, який до того ж не можна ламінувати. Сам момент перевірки документів поліцейські та робітники "військкоматів" мають право знімати на камеру чи телефон.

Вводиться базова загальновійськова підготовка в закладах фахової передвищої та вищої освіти, військових вишах та військових навчальних підрозділах вишів. Студентів, що пройшли цю підготовку, беруть на військовий облік у ТЦК.
На зміну строковій службі в Україні приходить базова військова служба. Її проходять громадяни до 25 років. При тому, як ідеться в законопроєкті, вони самі обирають її час. Базова військова служба в мирний час триває до 5 місяців (3 місяці загальновійськової підготовки + 2 місяці фахової), у воєнний – скільки своїм указом визначить президент.
Людина не зможе вступити на державну службу, якщо не пройшла базову загальновійськову підготовку або військову службу.
Громадянам, що постійно проживають за кордоном, необхідно буде стати на військовий облік в Україні – норму, що дозволяє не вести їх облік, тепер пропонують виключити. Окремо прописується і те, що на службу призиваються військовозобов'язані незалежно від місця їхнього перебування.
Отримати документи в закордонних дипустановах України (за деякими винятками) військовозобов'язані зможуть, тільки якщо вони перебувають на військовому обліку.
Паспорт і закордонний паспорт військовозобов'язані зможуть оформити, тільки якщо в них на руках буде військово-обліковий документ.
Військовозобов'язані, що змінили місце проживання під час воєнного стану, повинні будуть протягом 7 днів після переїзду стати на облік у ТЦК за новим місцем перебування.
Розширюється перелік громадян, що мають стати на військовий облік. Зокрема це стосується тих, хто достроково припинив альтернативну службу чи повернувся з тюрми.
Добровільно зможуть мобілізуватись засуджені до умовного покарання. Крім тих, хто вчинив злочини проти основ національної безпеки (держзрада, захоплення влади, шпигунство тощо) або військові та воєнні злочини.
Під час укладення трудового договору з військовозобов'язаними роботодавці матимуть право вимагати в них дані про те, де вони зареєстровані та живуть. Раніше цю інформацію не могли вимагати від майбутнього працівника.
По суті, зникне термін "обмежено придатний". Громадяни, що були визнані такими раніше, будуть повинні протягом пів року пройти повторне медичне обстеження.
Законопроєкт залишає комісії з питань взяття на військовий облік тільки чотири варіанти рішень після медичного огляду людини:

придатний до військової служби;
тимчасово непридатний, що потребує лікування;
такий, що підлягає направленню на додаткове медичне обстеження;
непридатний.

Ця комісія також відправлятиме до правоохоронців матеріали на ухилянтів.

Як пропонують карати ухилянтів

За повідомленням керівника ТЦК ухилянтів будуть вносити в Єдиний реєстр боржників. У цьому разі вони:

будуть обмежені в праві користуватися власним транспортом;
не зможуть отримати посвідчення водія;
не зможуть виїжджати за кордон;
не зможуть проводити операції з рухомим та нерухомим майном;
будуть обмежені в праві на користування коштами й іншими цінностями;
не зможуть отримати кредит чи позику;
не будуть отримувати пільги та послуги від держави.

Реєстр, до слова, є відкритим і публічним. За паспортними даними в ньому можна "пробити" будь-кого. Щойно людина виконає свої обов'язки як військовозобов'язаний, керівник ТЦК зможе виключити її з реєстру.

Може змінитись кримінальне покарання для ухилянтів. Тюремний строк у 3-5 років загрожуватиме не лише тим, хто уникає мобілізації, а й відмовляється проходити медичний огляд.
Зросте штраф за порушення правил військового обліку. Зараз він варіюється: до 850 гривень, якщо порушника спіймали вперше, і до 1700 за повторне порушення. Після змін штраф збільшиться в 10 разів: від 8,5 до 17 тисяч гривень, незалежно від того, чи перше це порушення, чи ні.
Так само зросте санкція для тих, хто порушує правила мобілізації та військової служби. Зараз вона сягає 8,5 тисяч гривень максимум. Стане 34–85 тисяч гривень. А в умовах особливого періоду, який триває в Україні з 2014-го, штрафувати будуть від 153 до 204 тисяч гривень.
Ці дві статті є не кримінальними, а адміністративними. Зараз покарати за ними можна протягом двох місяців після порушення. Після змін цей строк зросте аж до 3 років.
Також порушників можна буде затримати на 3 доби для встановлення особи та з'ясування обставин порушення. Зараз адміністративне затримання може тривати не більше як 3 години.
В умовах особливого періоду ТЦК зможуть виписувати штрафи, не складаючи попередньо постанову про адмінпорушення. Це можна буде зробити в тому випадку, якщо військовозобов'язаний без поважної причини не прийде на виклик центру комплектування. Але ТЦК ще має підтвердити, що людина такий виклик отримала.

Що може змінитися для військовослужбовців

У зв'язку зі скасуванням поняття строкової служби впродовж 6 місяців з дня підписання закону всі строковики будуть звільнені в запас. При цьому вони отримують шестимісячну відстрочку від мобілізації;
Новий законопроєкт передбачає демобілізацію. Щоправда, в доволі суворих рамках.

На звільнення зі служби під час воєнного стану, зокрема, отримають право:

1) військовослужбовці, які безперервно прослужили під час воєнного стану 36 місяців. Вони отримують два роки відстрочки від нового призову.

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний назвав таке рішення компромісом з урядом і зазначив, що Генштаб погодився на нього за двох умов – відсутність загострення на фронті та наявність заміни для особового складу.

Звільнені в запас військовослужбовці, які відслужили під час воєнного стану 36 місяців, можуть піти на 6-місячний контракт (з правом продовження цього строку). У випадку завершення особливого стану або оголошення демобілізації дія їхніх контрактів припинятиметься достроково.

2) Також право на звільнення отримують військові, які повернулися з полону і які не мають кримінальних справ.

Звільнені з полону військові, які вирішили залишитися на службі, отримують право на додаткову 90-денну відпустку зі збереженням грошового забезпечення.

3) Військові, яких ВЛК визнала непридатними для служби. Утім, через 6-12 місяців рішення комісії мають переглянути.

4) Військові, які мають 1-шу групу інвалідності (контрактники можуть звільнитися за наявності І-ої або ІІ-ої групи інвалідності).

Також у законопроєкті детально перераховано сімейні обставини та інші поважні причини, які дають право звільнитися зі служби.

Наприклад, під час воєнного стану, який нині діє в Україні, такими є вагітність для жінок, а також відпустка з догляду за дитиною до 3-х років (за потреби – до 6-ти), утримання повнолітньої дитини з І або ІІ групою інвалідності, наявність дружини / чоловіка з І або ІІ групою інвалідності, наявність близького родича або рідної людини, яка загинула або пропала безвісти на війні тощо.

Розмір щорічної відпустки для військових залишається без змін – до 30 днів +10 за сімейними обставинами / з інших важливих причин. Втім, якщо раніше за один раз можна було взяти не більше 15 днів основної відпустки поспіль, то, за новим законопроєктом – не менше 15 днів. Тобто тепер мінімальний строк відпустки складатиме 15 днів.

Ця норма не поширюється на нинішніх строковиків. Вони, як і раніше, мають право на 30 днів відпустки на рік, максимальний строк відпустки, яку можна "відгуляти" за раз, складає 15 днів.

Строк служби контрактників залишається без змін – від 3-х років. Втім, українці віком 18–25 років, крім офіцерів, під час воєнного стану можуть укласти контракт на один рік служби.
У законодавстві з'являється пояснення військовому званню "рекрут". Це звання для осіб рядового складу, які готуються до служби: проходять випробування для служби за контрактом, базову військову службу або призвані по мобілізації.
Позбавлення та поновлення військових звань пропонується робити за рішенням суду.

Що зміниться в правилах отримання відстрочки

Відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації не розповсюджуватиметься на людей з інвалідністю ІІІ групи. Так само і опікуни особи з інвалідністю не можуть бути призвані тільки в разі, якщо це інвалідність І чи ІІ групи.
Відстрочку через постійний догляд за хворими батьками можна буде отримати тільки якщо це ваші батьки, а не дружини (чоловіка).
Якщо раніше для отримання відстрочки через догляд за дружиною (чоловіком) чи батьками з інвалідністю група інвалідності не мала значення, то тепер відстрочка можлива тільки за умови, що це І або ІІ група.

Раніше отримати таку відстрочку можна було тільки за умов, якщо батьки чи дружина не мають інших працездатних родичів, зобов'язаних їх утримувати.

Якщо наразі військовому призову не підлягали народні депутати, то тепер норма розповсюджуватиметься тільки на діючих нардепів.
Раніше під призов не підпадали здобувачі професійної, фахової передвищої та вищої освіти загалом. Тепер це розповсюджується тільки на студентів денної або дуальної форми освіти і тільки за умови, що рівень освіти, яку вони здобувають зараз, вищий за попередній.
Пропонується виключити норму, яка передбачає, що призову не підлягають громадяни, чий дід або баба загинули або зникли безвісти під час бойових дій.
Бронювання розповсюджувалося на чиновників, що працюють в органах державної влади, інших державних органах, у разі якщо це було необхідно для роботи цих органів. Проте тепер отримати бронь зможуть лише держслужбовці категорії "А" і не більше 50% військовозобов'язаних держслужбовців категорій "Б" і "В", з-поміж тих, хто є в державному органі.

Чи з'явиться обов'язкова загальна мобілізація жінок

Суттєвих змін у правилах мобілізації жінок наразі не пропонують. Ба більше, законопроєкт підкреслює, що жінки, які стоять на військовому обліку, у воєнний час можуть бути залучені до оборони держави в добровільному порядку.

Нагадаємо, що військовий облік в Україні є обов'язковим лише для жінок, які мають медичну або фармацевтичну спеціальності. Інші, хто мають спеціальності з переліку Міноборони, можуть стати на військовий облік за бажанням.

Над текстом працювали Євген Будерацький, Рустем Халілов, Ольга Кириленко, Соня Лукашова