Монополия на "Украину". Как Шмигаль и его правительство пустили скандальный ЕДАПС зарабатывать миллиарды на документах

На початку лютого 2022 року "Українська правда" опублікувала матеріал про корупцію у виробництві біометричних паспортів. На державний поліграфкомібінат "Україна" повернувся скандальний монополіст із 2000-х – ЄДАПС. Тепер він має назву "Industrial Innovation Group", а його філіал в Україні – "Поллі-Сервіс".

Лобістом повернення ЄДАПС співрозмовники УП у Кабміні назвали главу фракції "Слуга народу" Давида Арахамію. Він сам це заперечував.

Публікуючи матеріал, ми ще не знали, що помітили лише частину проблеми.

Насправді колишній ЄДАПС фактично взяв "Україну" під контроль: монополізував низку стратегічних напрямків виробництва і поставив своє керівництво на держпідприємстві. 

А повернення монополії відбулося за офіційним підписом прем'єр-міністра Дениса Шмигаля.

Ба більше, уряд продовжив полегшувати життя скандальному бізнесу просто напередодні та під час повномасштабної війни.

За підрахунками УП, посталий із попелу ЄДАПС за майже два роки отримав держпідрядів лише від поліграфкомбінату на щонайменше 2,3 млрд гривень. Компанія мала й інших, але значно менших державних замовників.

Так уже майже два роки гроші за низку важливих документів без будь-якого конкурсу, непрозоро і, ймовірно, корумпованим шляхом йдуть в одну кишеню.

Розповідаємо, як скандальний монополіст захопив "Україну" і які ризики це несе.

Читайте також: Велика паспортизація. Як "Україна" повертає скандальний ЄДАПС у виробництво біометричних паспортів

За підписом прем'єра. Як "Україні" повернули ЄДАПС

Повернення ЄДАПС не стало раптовим.

Співрозмовники УП на державному поліграфкомібінаті пригадують, як колишній консорціум вже намагався поновити свої позиції. У 2017-2018 роках він хотів поставити на "Україну" своє обладнання і матеріали.

Але не зміг прорватись. 

Тоді у владі було кілька активних противників багаторічного монополіста. Керівник МВС Арсен Аваков публічно воював із ЄДАПСом, а той, своєю чергою, відповідав агресивними матеріалами на підконтрольних медіаресурсах.

Другий публічний опонент – Максим Степанов, який до 2016 керував комбінатом "Україна", а згодом теж працював в уряді, очолюючи Міністерство охорони здоров'я. 

"Це була для мене дуже важка війна, – пригадує Степанов, як держава позбавлялась впливу монополіста. – Мені надходили погрози від власника ЄДАПС Юрія Сидоренка, які звучали, наприклад, так: "У тебя же лоб не резиновый – от него пули не отскакивают".

Вже у 2023 році Національне антикорупційне бюро заявило, що, на його думку, Степанов, який був директором поліграфкомбінату, мав там власний інтерес.

Слідство стверджує, що чиновник у 2013-2016 роках закуповував матеріали для документів через свою закордонну "прокладку" за завищеними цінами. А іноземні фірми при цьому мали за кордоном патенти на захисні знаки українських паспортів.

Сам Степанов у розмові з УП усі звинувачення заперечує. Ексчиновник стверджує: посередника як свого дистриб'ютора давали самі ж виробники, а наступні керівники поліграфкомбінату продовжили співпрацювати з тими ж постачальниками.

"У 2021 році, коли я ще перебував на посаді міністра, почались рухи щодо зміни керівника поліграфкомбінату "Україна". У мене була розмова з Денисом Шмигалем щодо неприпустимості повернення ЄДАПСу на поліграфкомбінат", – пригадує Степанов, запевняючи, що прем'єр обіцяв йому не вертати скандального виробника.

Але восени 2021 року ЄДАПС почав активно з'являтись у державних закупівлях. І двері йому відкрили рішення Кабміну, які підписував особисто прем'єр Денис Шмигаль.

21 жовтня 2021 року уряд провів нараду. Тема – виготовлення захищених документів і використання потужностей поліграфкомбінату "Україна". Із власних джерел УП отримала протокол цієї наради.

Серед присутніх, крім прем'єра, був лише один профільний міністр – очільник Мін'юсту Денис Малюська. Також участь взяла голова Міграційної служби Наталія Науменко.

Інші міністерства представляли заступники. Навіть Мінекономіки, якому підпорядковується поліграфкомбінат, що був центральним предметом обговорення.

Серед присутніх тоді значився радник прем'єра Сергій Стефурак. Співрозмовники УП у Кабміні вказували на нього як на людину, яка лобіювала ЄДАПС в уряді.

На порядку денному Кабміну було кілька основних питань. Уряд хотів удосконалити паспорти, нотаріальні бланки, документи для водіїв – посвідчення і техпаспорти, а також акцизні марки. Усі 4 "удосконалення" зрештою призвели до нової монополії.

Із першими трьома пунктами держава розібралась швидко – на їхній ринок ЄДАПС зайшов уже протягом кількох місяців. І лише нововведення на акциз затягнулись аж до 2023-го.

Жовтнева нарада була "установчою". На ній прем'єр пороздавав доручення: створити робочу групу, напрацювати проєкти рішень тощо. Однак далі була ухвалена низка конкретних рішень, які так чи інакше грали на руку монополії.

"Українська правда" зверталася по коментар до пресслужби Дениса Шмигаля, а також очільниці профільного Міністерства економіки Юлії Свириденко.

Кабмін надіслав свою позицію з відповіддю на технічні питання, однак залишив без уваги політичні. Такі як про роль Сергія Стефурака та Давида Арахамії, ініціаторів наради в 2021 році, та зв'язок постачальника з колишнім ЄДАПС.

Уряд і поліграфкомбінат у відповіді стверджують, що технології, матеріали і постачальників змінили за ініціативи Національного антикорбюро. А самі нововведення дозволили суттєво збільшити прибутки держбюджету.

У листопаді 2021 НАБУ надіслало на комбінат лист про те, що вимоги до паспортів треба змінити, щоб позбутись монополії компаній, нібито пов'язаних зі Степановим. 

Про можливий зв'язок чиновника з постачальниками ЗМІ писали за роки до цього. Правоохоронці розслідували схеми на паспортах щонайменше з 2019 року. Але влада це "помітила" лише тоді, коли почав повертатись ЄДАПС.

Уряд дійсно відредагував опис паспортів – у переддень повномасштабної війни, 23 лютого 2022 року.

НАБУ не стало коментувати "Українській правді" це питання, зокрема вказувати, які саме нововведення воно ініціювало. А також не захотіло повідомляти, чи розслідує нинішні події на поліграфкомбінаті.

Законна монополія: нотаріальні бланки

Посвідчення договорів, довіреностей, заповітів, видача права на спадщину тощо – усе це українські нотаріуси оформляють за допомогою спеціальних нотаріальних бланків. Держава їх виробляє, а потім продає нотаріусам.

До 2022 року це виробництво відбувалось на конкурсній основі, щонайменше формально. Підконтрольне Мін'юсту держпідприємство щорічно проводило тендер, за умовами якого і замовляло бланки.

З появою ЄДАПСу на горизонті правила змінились. Третього листопада 2021 року Кабмін затвердив вочевидь монополістську норму про те, що виготовляти бланки має "підприємство, яке належить до сфери управління Мінекономіки".

Таке підприємство в державі лише одне – поліграфкомбінат "Україна", куди на той момент уже прийшов менеджмент ЄДАПСу. І, очікувано, це підприємство без конкурсу стало замовляти сировину для бланків саме у компанії свого колишнього консорціуму.

Нова норма викидає "з гри", наприклад, Київську офсетну фабрику, яка також належить державі, але значиться за Мінфіном. 

Така зухвалість уже навіть привернула увагу Антимонопольного комітету. Він заявив, що нововведення не відповідають законодавству про захист економічної конкуренції. Проте рішення уряду Шмигаля так і не змінили.

За даними джерел УП у Кабміні, у вимоги до бланків хотіли "протягнути" ще один пункт – додатковий елемент захисту зі спектральною міткою.

Саме таку свою технологію піарить у мережі ЄДАПС. Це елемент, який потрібно просвічувати спеціальним сканером, щоб перевірити автентичність.

Це нововведення не пропустило міністерство Дениса Малюськи.

Держава запевняла, що ціну вже єдапсівських бланків "вдалося залишити без змін". Але згодом її підіймали вже двічі. Спершу на 3%, а потім аж на 54,5%. Так менше ніж за рік ціна бланка зросла з 15,96 до 25,5 гривень.

"Українська правда" запитала у нотаріусів думку про нові бланки. Вони відповіли, що поки не відчули на собі жодних змін, позаяк зазвичай замовляють бланки великими партіями наперед.

Почати з нуля: водійські посвідчення та техпаспорти

23 лютого 2022 року уряд вирішив, що настав час удосконалити документи водіїв. На той момент ЄДАПС уже постачав матеріали для посвідчень і техпаспортів. Але на цьому там не зупинились.

У переддень великої війни Кабмін вніс, на перший погляд, незначні зміни у вимоги до цих документів. Вони передбачають, що посвідчення і техпаспорт потрібно ламінувати з обох боків "захисним прозорим рефлективним ахроматичним покриттям та плівкою підвищеної міцності".

Це дослівна цитата з вимог, які діяли в країні за часів Януковича, коли ЄДАПС контролював усю галузь.

Зміни пояснювали тим, що, мовляв, старі бланки були не дуже якісними і з часом стирались.

Але щоб виробляти нові, недостатньо було просто змінити технологію. Монополіст змусив усю країну переходити на нове обладнання. Його обладнання. Якщо точніше, на принтери, які в Україну завозить лише він.

Заради справедливості: попередні принтери так само постачались ексклюзивно. Це була техніка японської фірми "Toppan". Її постачальників в Україні ЗМІ пов'язували з Максимом Степановим.

У Кабміні переконують, що "Toppan" постачали фігуранти справи НАБУ. А саме обладнання можна купити в мережі, що полегшує життя підпільним виробникам документів.

Та місцева влада і сервісні центри по всій країні ще кілька років тому одне за одним купували принтери "Toppan" за ціною приблизно в 200 тисяч гривень. Тепер із Києва їм сказали: обладнання – застаріле, час запасатись новим, єдапсівським Swiftpro K60.

Багатьом регіонам їх уже почали видавати безкоштовно. Це класичний прийом як ЄДАПСу, так і інших виробників. Поставивши безкоштовне обладнання, компанії гарантовано отримують роки прибутків на матеріалах і сервісному обслуговуванні.

Наразі по всій країні безкоштовно поставили вже 750 принтерів. За твердженням Кабміну, до кінця 2023-го планують поставити ще 277.

У таких рішеннях про безоплатну передачу йдеться, що вартість одного принтера Swiftpro K60 становить приблизно 123,75 тисячі гривень.

Однак ті, кому обладнання не видали, уже почали виставляти тендери. І на таких закупівлях, наперед позбавлених шансів на конкуренцію, монополіст збирається постачати техніку за від 530 до 600 тисяч гривень за комплект, в який крім принтера входить ще станція для знімання даних.

Як за часів Януковича: акцизні марки

Останній пункт єдапсівських бажань зі списку 2021 року, який тривалий час залишався нереалізованим, це акцизні марки. А саме – повернення голограми на них.

Влада відмовилась від цієї технології ще в 2015 році. Мотивація була проста: голограма вартує чимало, суттєво збільшує ціну марки, а при цьому не має вирішальної ролі у боротьбі з нелегальним товаром.

Виробники тютюнових виробів пояснюють: більшість контрафакту, понад 60%, продають без акцизних марок у принципі. А отже, цю проблему вирішить ніяк не посилення захисту, а покращення контролю, тобто якісна робота правоохоронців.

"Якщо голограма і допоможе, то лише для 10-15% тих акцизних марок, які все-таки підробляються", – пояснює співрозмовник УП у тютюновому бізнесі.

Влітку 2023 Асоціація виробників тютюнових виробів навіть виступила з публічною заявою, закликавши Шмигаля не допустити повернення голограми.

Та в ЄДАПСу, а точніше його нащадка "Industrial Innovation Group", уже були свої плани. Голограми – один із головних його профілів. Ще в 2019, коли компанія почала активно рекламувати себе в українських медіа, вона просувала саме голограму на акциз.

Держава хотіла ввести її ще два роки тому, коли ЄДАПС почав повертати свою монополію. У розпорядженні УП є проєкти відповідних змін, які державний поліграфкомбінат готував ще в листопаді 2021-го.

19 червня 2023 року уряд Шмигаля втілив цю мрію монополіста. У вимоги до акцизної марки вписали голограму зі вже згаданою вище спектральною міткою, тобто технологією, якою пишається ЄДАПС. 

Цікаво, що колишній консорціум має в Україні кілька патентів на голограми. Вони зареєстровані ще в 2014-му. Однак саме в червні 2023-го в них раптом уперше внесли зміни – скоротили перелік винахідників, зокрема прибравши й "токсичне" ім'я Юрія Сидоренка. Власником патентів залишився захований в офшорах бізнес.

Уже 4 липня державний поліграфкомбінат закупив голограми в компанії "Поллі-Сервіс", що наразі уособлює ЄДАПС в Україні. Вартість купівлі – 140,5 мільйона гривень.

Скільки саме голограм обійдуться в таку ціну – невідомо. Адже тендери поліграфкомбінату за останні роки стали максимально непрозорими. Та очевидно, що голограма не дістанеться державі безкоштовно, а значить, підвищить і вартість акцизу. А це, своєю чергою, ляже на плечі споживачів алкоголю й тютюну.

У пропозиціях, які готували в 2021 році, ціну марки мали підняти на 40% для алкоголю (з 19 до 27 копійок) і на 58% для тютюну (з 9 до 14 копійок). 

Водночас, повертаючи голограму в 2023-му році, Кабмін залишив ціну марки незмінною. І навіть закцентував на цьому увагу. Як це можливо? 

По-перше, за два місяці до цього, у квітні, уряд окремим рішенням таки підвищив вартість акцизу одразу на 80%. Це сталося вперше з 2014 року. Таке рішення пояснили нібито збільшенням витрат на виробництво, зберігання та реалізацію марок. 

Тоді виробники підакцизних товарів не заперечили проти здорожчання, оскільки вважали його обґрунтованим.

"В Україні була одна з найнижчих вартостей акцизних марок у Європі", – уточнює співрозмовник УП у тютюновому бізнесі.

По-друге, між виробниками ходять чутки, що ціна на марку з голограмою все ж зросте, але пізніше, восени, коли новий виріб уже твердо закріпиться на своїх позиціях на ринку.

Той факт, що нові правила не випадково стали вигідними саме ЄДАПСу, підтверджує й ще одна непублічна історія.

Кілька співрозмовників УП на ринку друку документів і в уряді розповідають, що незадовго до повернення "легендарного" виробника в Кабміні лобіювали його меншого конкурента. Той теж хотів постачати голограми для нотаріальних бланків і акцизних марок.

Однак цей проєкт зрештою обірвався без сліду, коли на ринок повернувся справжній титан лобізму.

Чому перероджений ЄДАПС – небезпечний?

У 2021 році ЄДАПС привів на держполіграфкомбінат "Україна" свій менеджмент. Це не лише директор.

За словами джерел УП на комбінаті, люди з колишнього консорціуму посіли місця керівників відділу, помічників директора, взяли "під опіку" бухгалтерію тощо.

Нове керівництво влаштувало "чистки" серед співробітників. Вони звільняли працівників, оголошували їм догани і позбавляли премій, ініціювали кримінальні справи. Деякі з них навіть ішли судитись з комбінатом.

Рішення по закупівлях і постачальниках ухвалює керівництво, без справжніх нарад із підлеглими. Самі закупівлі публікують на Prozorro, однак таким чином, що сторонній спостерігач не завжди зможе зрозуміти, що саме і в якій кількості придбав державний комбінат. 

Бо предмет закупівлі підписують, наприклад, "матеріал для бланків документів" і зазначають кількість у тоннах/аркушах/погонних метрах. Самі договори поставок не публікуються.

Часто нові поставки поліграфкомбінат фіксує не окремим тендером, а змінами до попередніх договорів. Або змінює старі домовленості, наприклад, по строкам поставки.

Раніше УП надсилала запити на поліграфкомбінат, але там відмовлялися надавати договори та повідомляти їхні деталі.

При цьому черги на паспорти, які з'явилися наприкінці 2021 року, могли бути пов'язані саме з монополією.

"Ми зараз не використовуємо всі потужності, – розповідали УП співрозмовники на комбінаті у перші місяці повернення ЄДАПС. – Працюємо "з коліс", без запасів матеріалів".

Уряд же ухвалює рішення, мотивацію яких іноді простіше пояснити інтересами приватного монополіста, ніж держави.

Наприклад, уже під час великої війни Кабмін дещо спростив отримання паспортів. І, серед іншого, дозволив видавати документи без внесення в них електронного підпису.

Джерела УП як на комбінаті, так і серед виробників документів, запевняють: внесення підпису не ускладнює і не затягує видачу паспорта. Вони пояснюють такий крок влади тим, що програмне забезпечення ЄДАПСу на той момент просто ще не було дороблене і не всі функції виконувало.

"Через пів року Україна буде кишіти підробленими паспортами", – говорили "Українській правді" в 2022-му році бізнес-опоненти ЄДАПСу.

Тоді такі прогнози видавались радше проявом образи та конкуренції. Але в 2023-му у звітах правоохоронців раз за разом і справді почали з'являтись викриті підпільні "фабрики" документів. Лише протягом червня-липня Національна поліція та СБУ знайшли 3 таких "виробництва".

У поліції розповідають: вилучені у зловмисників документи хоч у дечому і відрізнялись від справжніх, але зовні були дуже схожі на оригінальні. Наразі правоохоронці вивчають, чи могли до цих схем бути причетні державні службовці, зокрема передавати злочинцям оригінальні матеріали.

У Нацполіції справді помічають нову тенденцію – збільшення кількості підроблених документів. Це пов'язують з повномасштабним вторгенням Росії.

Будь-яка штучна монополія несе небезпеку в довгій перспективі. Так і у випадку з ЄДАПСом, що прославився корумпованістю. "Industrial Innovation Group" презентує себе як нового гравця на ринку. Але чи так це насправді?

Скандально відомий Юрій Сидоренко, який неодноразово переховувався від правоохоронців різних країн і мав бізнес у Москві, офіційно вийшов зі структури компаній в 2017 році. Замість нього власниками стали двоє давніх менеджерів ЄДАПСу, низка офшорок і громадянин Арабських Еміратів, де "ожив" консорціум.

Але вже у 2018-му одна з компаній цієї імперії, патентуючи в ЄС свій черговий винахід, вказала особисто Сидоренка серед винахідників.

Крім того, у 2021-му в одній з митних декларацій "Industrial Innovation Group" на товар, відправлений до Женеви, отримувачем була вказана людина на ім'я "M Sidorenko". Це може бути дочка бізнесмена Марія.

Компанію "Поллі-Сервіс", яка постачає матеріали для всіх монополізованих сфер, суспільству представляють українським виробником.

Та бізнес-імперія, до якої входить цей нібито вітчизняний виробник критично важливих для України документів, уже після вторгнення в Крим і на Донбас, незадовго до повномасштабної війни, не цуралась вести бізнес з Росією. Останні угоди з компаніями з РФ, які збереглись у міжнародній базі імпорту-експорту ImportGenius, датовані груднем 2021-го року.

Серед непублічних власників ЄДАПСу, як встановили журналісти, міг бути проросійський політик Віктор Медведчук. А за часів Януковича консорціум зводив храм Російської православної церкви в Еміратах.

Монополізовані сфери вже стають кричуще непрозорими.

Можливо, роки по тому вони з'являться у фабулах нових кримінальних справ. Україна знову візьметься викорінювати те, чого одного разу вже позбулась. А влада – перекладати відповідальність на попередників. Як це робиться зараз, коли всі дії пояснюють боротьбою зі схемами Степанова.

Так, ніби хтось заважав правоохоронцям і владі викоріняти такі схеми раніше. І ніби хтось заважає побачити теперішні.

Соня Лукашова, УП