Чей Крым? Как карты National Geographic превращают оккупированный полуостров в российский
Вже третій рік поспіль напередодні Дня Незалежності Україна проводить саміт "Кримської платформи". Вже третій рік він стає майданчиком для іноземних чиновників та дипломатів, на якому вони публічно підкреслюють: Захід не підтримує окупацію Криму Росією.
Проте, щоб представити півострів українським чи російським, не завжди потрібно звертатися з трибун. Іноді це можна зробити тихо, маленькою рисочкою та зміною кольору на карті. Але відлуння від такої тихої позиції може бути не меншим, ніж від гучних заяв.
24 лютого 2022 року, в день, коли російські ракети полетіли в українські міста, на сайті всесвітньо відомого медіа "National Geographic" виходить матеріал про початок "спецоперації" під назвою "Фотографії показують хаос, коли Росія вторгається в Україну".
Культовий світовий бренд, який сприймається багатьма як провідний експерт із географії та мап, в цей історичний день повномасштабного нападу однієї країни на іншу ілюструє свій матеріал ось такою картою.
Як бачимо, National Geographic використовує карту, де Крим вже "став" частиною Росії. А схід України, захоплений російськими бойовиками в 2014 році під легендою "повстання", позначений словами "Disputed region" – спірний регіон.
У цій же публікації National Geographic використовує фотографію відправлення російських військових із Криму на війну з підписом: "Призовники російської армії сідають у поїзд після церемонії проводів на Севастопольському вокзалі в Криму" – без жодної згадки, що в 2014 році Росія окупувала Крим.
У той четвер лютого 2022 року українці, мабуть, не протестували проти цих помилок, адже мали інші клопоти.
Російські "володіння" та українські "претензії"
Микола Голубей, засновник проєкту "Stop Mapaganda! Інформаційна деокупація України", вже декілька місяців займається розслідуванням появи пропагандистських картографічних зображень, дезінформації та просування ідеї розчленування України в освітній продукції Євросоюзу, Великої Британії та США.
Особливу увагу він приділяє тому, як зображується та описується Україна в освітніх матеріалах. Адже це те, що формує уявлення про Україну в європейських та американських споживачів.
Після російського вторгнення у 2014 році Україна почала протидіяти поширенню спотворених карт.
Українське географічне товариство закликало колег за кордоном не займатися легітимізацією російської анексії. Роботу в цьому напрямку почало і МЗС, яке комунікувало з видавництвами та ЗМІ, щороку змушуючи виправляти десятки дезінформаційних картографічних зображень.
Попри все це просто зараз на сайті видання "National Geographic" поширюється карта 2019 року, на якій Крим зображений частиною РФ.
Єдиний натяк на позицію з цього питання офіційного Києва та абсолютної більшості світового співтовариства – "самотня та загублена" червона стрілка з коментарем: "Boundary claimed by Ukraine" ("Кордон, на який претендує Україна").
Тобто, виходить, вже Україна зображується агресором, який "претендує" на територію РФ.
Видимість "об'єктивності" імітує позначка, яка нічого не пояснює, окрім того, що Україна чимось незадоволена в районі Керченської протоки.
Ця карта знаходиться в розділі еталонних карт, який National Geographic рекомендує іншим фахівцям. Тобто ці мапи створені, щоб інші видавництва використовували їх як еталон або шаблон для розробки нових.
Вона має такий опис: "Настінна карта Європи National Geographic, розроблена фахівцями, є авторитетною картою Європи, за якою вимірюють інші довідкові карти".
Чимало картографічних фірм справді наслідують такий підхід. Микола Голубей наголошує, що це лише верхівка айсберга. Зараз, наприклад, у Німеччині, Австрії та Швейцарії (країни, де він моніторить картографічну продукцію) стає важким завданням придбати освітні матеріали з коректним зображенням кордонів України.
"Я зібрав матеріали про більш ніж 30 міжнародних компаній з National Geographic на чолі, які розробляють, друкують та масово поширюють фейки та дезінформацію про Україну в освітній продукції, сервісах електронних мап та інших освітніх ресурсах ЄС, Великої Британії та США. Ці видавці фактично заперечують територіальну цілісність України", – каже дослідник.
На другий рік повномасштабної війни в Україні 16 березня National Geographic опублікував статтю про "велич" Росії: "Як Катерина насправді стала "Великою". Після того, як іноземка-вискочка вкрала російський престол, її освітні реформи, розширення її імперії та її прагнення до любові та спадщини стали неспинними".
Не будемо запитувати про мотиви такого інтересу до російського імперіалізму в момент війни, яку Росія проводить під імперіалістичними та антизахідними гаслами. Зупинимося на тому, що цей матеріал містить і свідомий акт картографічної агресії.
На карті окуповані Росією Абхазія та Цхінвальський регіон виділяються пунктирними межами, але все ж залишаються в кордонах Грузії (аналогічним чином позначене Придністров'я в Молдові). Натомість так само окупований Росією Крим чомусь відокремлений від України (але не від Росії) підсвіченою жовтим лінією державного кордону.
При цьому National Geographic продукує водночас різні версії українських кордонів. На деяких Крим – в межах України, на інших є частиною Росії.
Нечесний маркетинг
Поведінка приватних компаній, які працюють з такого роду картографічною продукцією, може свідчити, що там принаймні усвідомлюють проблему. Але долають її у досить специфічний спосіб.
На цьому фрагменті глобусу від National Geographic, придбаному в 2023 році, Крим також зображений не частиною України.
Однак у рекламному матеріалі на сайті магазин Thalia, в якому купили глобус, використовується ілюстрація з коректними кордонами України.
Команда волонтерів "Stop Mapaganda!" зібрала цілу низку прикладів прямого обману споживачів, коли рекламний та реальний вигляд продукції суттєво відрізняються.
Є випадки, коли той самий ISBN (унікальний ідентифікаційний номер) привласнюється різним зразкам продукції, які по-різному відображають належність Криму.
"Наші кордони відображають фактичний статус"
У січні 2023 року начальниця Відділу міжнародного співробітництва Держгеокадастру України Аліна Сущик звернулася до National Geographic із закликом виправити свої карти. Майже три місяці по тому, у квітні, вона отримала відповідь, у якій видання посилається на свого працівника Алекса Тейта (Alex Tait), відповідального за політику щодо карт:
"Карти National Geographic відображають нашу політику зображення де-факто географічних ситуацій, відповідно до нашої думки. Ця політика відповідає нашій більш ніж 130-річній статутній меті як некомерційної наукової та освітньої організації. Виходячи з нашої політики, на наших довідкових картах ми вказуємо, що Крим є спірною територією, яка зараз контролюється Росією…".
Крим, який є територією України, пан Тейт називає не незаконно анексованим, а спірною територією. Проте National Geographic часто зображують півострів не "спірною територією", а саме частиною РФ.
National Geographic також має таке офіційне пояснення власної політики. Воно не оновлювалося від серпня 2022 року:
"Карти National Geographic враховують нашу політику зображення де-факто географічних ситуацій згідно з нашим судженням. Під де-факто ми маємо на увазі стан справ, що існує фактично або в реальності, хоча, можливо, не є офіційним, юридичним або прийнятим. Ця політика узгоджується з нашою статутною метою з 1888 року як некомерційної наукової та освітньої організації. Міжнародні кордони та територіальний контроль, як показано на наших картах, відображають фактичний статус на момент публікації. […] National Geographic прагне бути аполітичним, звертатися до багатьох авторитетних джерел і ухвалювати незалежні рішення на основі розлогих досліджень".
Микола Голубей зауважив, що Алекс Тейт, який працює в National Geographic з 2016 року, раніше був віцепрезидентом в компанії International Mapping, яку згадує в своєму профілі на LinkedIn. Ця компанія представляє картографічний продукт Sovereign Limits, де також відділяє Крим від України. Компанія робить спеціалізовані карти "спірних кордонів": "Україна – Росія", "Україна – Донецьк" та "Україна – Луганськ".
В описі компанія повторює російський наратив про "громадянську війну" в Україні навіть після повномасштабної агресії Російської Федерації в 2022 році, а окуповані території на Донбасі називає державами: "З 2014 року по сьогоднішній день Україна бере участь у військовому конфлікті зі своїми східними Донецькою та Луганською областями, які мають спільну назву Донбас. Дві держави, більшість населення яких є російськомовним, проголосили незалежність від України в 2014 році після російської анексії Криму. Хоча Донецьк і Луганськ не отримали офіційного міжнародного визнання, вони отримали військову підтримку з боку Росії".
International Mapping в Sovereign Limits робить карти пошматованої України з посиланнями на "конституції" так званих "ДНР" і "ЛНР".
Окрім безпосередньо карт Sovereign Limits видає розлогі коментарі з юридичним обґрунтуванням саме таких кордонів.
Команда проєкту "Stop Mapaganda!" придбала карти з відповідними поясненнями, з якими можна ознайомитися за посиланнями: "Russia – Ukraine", "Donetsk – Ukraine" та "Luhansk – Ukraine". Останнє оновлення документа було в березні 2023 року, вже після незаконної анексії кількох регіонів України, зокрема і територій так званих "народних республік", на "конституції" яких посилається Sovereign Limits.
Співпраця з РФ
"2009 року, після війни Росії проти Грузії, в історії Російського географічного товариства (РГТ) починається нова сторінка, – розповідає Микола Голубей. – 19 листопада проходить позачерговий з'їзд товариства, і Наглядову раду очолює сам Володимир Путін. Серед членів Ради опиняються російські та зарубіжні меценати. Президентом РГТ обирають Сергія Шойгу. Відтак Міністерство оборони Росії стає головним "партнером" РГТ".
Російське географічне товариство одразу зайнялось окупованими в ході повномасштабного вторгнення територіями України. Ось, наприклад, новина з сайту РГТ від 7 жовтня 2022 року: "Кримські географи налагоджують контакти з новими територіями Росії". Йшлося про Херсон, який був "назавжди з Росією", допоки з нього не прогнали окупантів.
1 листопада 2015 року National Geographic підписує "Меморандум про порозуміння" з РГТ. За словами віцепрезидента National Geographic Террі Гарсіа, співпраця з Російським географічним товариством для американської сторони є одним із пріоритетних напрямів діяльності, чому значною мірою сприяє вже наявний досвід взаємодії з російськими колегами в медійних та експедиційних проєктах.
Окупація Криму, розв'язана російськими бойовиками війна на сході України, збитий ними ж боїнг Малайзійський авіаліній – нічого з цього не стало застереженням для американських партнерів з National Geographic. У жовтні 2018 року РГТ та National Geographic продовжили угоду про співробітництво.
Як протидіяти картографічній пропаганді?
Спотворені карти випускає не лише National Geographic, а й низка інших провідних видавництв. Що робити Україні для вирішення цієї проблеми? 14 червня 2023 року в Києві відбувся круглий стіл "Територіальна цілісність vs картографічна пропаганда", організований Центром стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки та Українським географічним товариством.
Директорка департаменту публічної дипломатії та комунікації Міністерства закордонних справ Ірина Боровець розповіла, що у 2015 році МЗС реалізувало проєкт "Крим на карті світу", в рамках якого просило громадян повідомляти про випадки спотворених карт. Далі підключалися посольства, які на це реагували.
"Тільки за пів року в 2023-му році було 20 таких випадків, які МЗС виправило, минулого – 25 випадків. Але це як боротьба з головами дракона, коли на місці відрубаної виростає кілька нових. Були й успішні випадки, коли після втручання посольства вилучали вже надруковану продукцію, наприклад, у Великій Британії Oxford University Press вилучив соціально-економічний атлас світу за 2016 рік, у Франції був вилучений соціально-економічний атлас світу за 2017 рік", – розповіла Боровець.
Проте МЗС спілкується не з урядами, які, звісно, дотримуються міжнародного права та визнають легітимні кордони України, а з бізнесом: видавництвами, на які уряди в демократичних країнах не мають прямого впливу. Бізнес може відповідати: "Наше видавництво поза політикою, ми спираємося на фахові експертні матеріали, це наше право". Саме тому потрібно, щоб українські дипломати спиралися на професійні аргументи юристів та географів, а проблему необхідно виносити на рівень міжнародних фахових обговорень.
Посольство України в США вже тривалий час веде переговори щодо виправлення помилок в картах з National Geographic, Google maps та Amazon.
Щоб консолідувати ці зусилля, 29 червня відбулося перше засідання Міжвідомчої робочої групи, створеної при Держгеокадастрі. До неї увійшли представники міністерств та громадських організацій, зокрема Українського географічного товариства і проєкту "Stop Mapaganda!". Експерти мають напрацювати механізми реагування на ситуацію, коли провідні видавництва публікують карти, атласи, підручники зі спотвореними кордонами України.
В'ячеслав Олещенко, президент Українського географічного товариства, вважає що після експертного опрацювання питання його необхідно виносити на найвищий політичний рівень. Ситуацію також допоможе покращити пряма комунікація українських географів з їхніми іноземними колегами. Але потрібно, щоб позиція України була аргументована та розкладена по поличках.
"За всієї свободи бізнесу в будь-якій країні є своє законодавство, якого компанії мають дотримуватися, – пояснює В'ячеслав Олещенко. – І ми зараз із юристами шукаємо аргументи, щоб показати видавництвам, що їм буде вигідніше вчиняти так, як правильно".
Серед іншого в робочій групі лунали пропозиції запровадити системний моніторинг картографічної продукції за кордоном, а також налагодити випуск карт різними мовами з коментарями.
"У флагманському атласі National Geographic "Atlas of the World 11th Edition" наприкінці в покажчику безапеляційно зазначено, що Крим є частиною РФ. Те саме вони пишуть в атласі світу для дітей. Це для тих, кому мало доказів дезінформації в зображеннях карт, – наводить ще один приклад Микола Голубей. – Я вважаю, що це знакова ситуація.
І якщо взяти цю компанію – найпотужнішу і найвідомішу, – і провести з нею певні юридичні дії, наприклад, накладення санкцій, це буде найкращим кроком, бо дасть сигнал, що етап прохань закінчився".
На думку дослідника, треба вимагати від компаній проведення службових розслідувань: хто і як саме ухвалював рішення використовувати карти з російською позицією.
"Що нам з їхнього вибачення? Ці компанії мають відшкодувати збитки, яких завдали", – переконаний Голубей. І додає, що заподіяну шкоду можна визначити, адже кількість виданих примірників з помилковими картами зафіксована.
Денис Самигін, Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки
