От "Джавелинов" до HIMARS. Эволюция поставок западного оружия на войне в Украине

Українська армія потребує західної зброї. Подібні фрази лунали з вуст політиків, військових та експертів із самого початку повномасштабної війни проти Росії.

Прохання української сторони небезпідставні, враховуючи, що, за даними розвідки, по артилерії Україна має одну установку на противагу 10-15 російським.

Не дивно, що ледь не щодня з'являються новини про можливі поставки озброєння від тієї чи іншої держави.

З початку червня в американському Пентагоні розкрили деталі оголошеного президентом Джо Байденом нового пакету допомоги для України вартістю 700 мільйонів доларів. У ньому поруч із іншими позиціями передбачені довгоочікувані американські реактивні системи залпового вогню HIMARS.

У цьому ж місяці новий пакет збройної допомоги анонсувала Швеція. А кілька днів тому міністр оборони Олексій Резніков повідомив, що до використання ЗСУ вже готові польські самохідні гаубиці "Краб".

За цим потоком і переліком технічних характеристик, в яких в Україні розбиратимуться скоро вже й школярі, потроху губиться сам процес еволюції поставок, які пройшли буквально за кілька місяців.

"Українська правда" розповідає про найпопулярніші зі зразків західного озброєння, які вже активно використовуються в Україні.

Javelin і NLAW – друзі партизанів

Західні партнери почали допомагати Україні зброєю задовго до 24-го лютого.

На цьому етапі ні США, ні Великобританія не постачали в Україну важкого озброєння. Західні розвідки не дуже вірили у здатність ЗСУ втримати ситуацію та пророкували падіння Києва за 96 годин.

Саме такими малоприємними прогнозами пояснювався й пакет зброї, який пропонували Україні. У нього входили переважно переносні протитанкові та зенітно-ракетні комплекси, які можна було використовувати проти ворожої техніки як при прямому зіткненні, так і при партизанській боротьбі. 

Javelin

Цей американський переносний протитанковий ракетний комплекс вже з перших днів повномасштабного вторгнення Росії став одним із основних символів українського спротиву. 

Перші "джавеліни" (в перекладі з англійської – "дротик") Україна почала отримувати кілька років тому, однак саме зараз комплекси розкрили себе у всій красі. 

Основне призначення Javelin – ураження наземної бронетехніки, вертольотів та безпілотників. Комплекс складається з трьох модулів: пульту керування, боєприпаси у транспортно-пусковому контейнері у формі тубуса, елемент живлення та система охолодження теплових сенсорів.

Ракета Javelin має інфрачервону головку самонаведення, завдяки чому в ньому реалізований принцип "вистрілив – забув", де після пуску ракета самостійно корегує траєкторію польоту.

У ПТРК також присутня система "м'якого пуску", що дозволяє стріляти з закритих приміщень без наслідків для вікон і дверей.

Через свою компактність і легкість у використанні цей вид озброєння отримує багато позитивних відгуків від українських військових.

NLAW

NLAW – шведсько-британська переносна протитанкова керована ракета малої дальності. 

Працює за тим самим принципом, що й "джавеліни", однак має певні відмінності. Насамперед NLAW майже на 10 кг легший (12,5 кг проти 22,3 кг у "джавелінів"). Окрім цього, британський "брат" має меншу максимальну дальність стрільби. 

За словами операторів ПТРК, NLAW чудово впорається на ближніх дистанціях – від 20 до 600 метрів – і незамінний при бойових діях в урбанізованій місцевості (міста й села). А Javelin краще працює на відкритій місцевості на дальності від 1 до 2,5 кілометрів.

Stinger

FIM-92 "Стінгер" – американський переносний зенітно-ракетний комплекс класу "земля – повітря" (ракета може вражати цілі у повітрі) з інфрачервоною головкою самонаведення. Призначений для враження вертольотів і літаків противника, що низько летять, на зустрічних і навздогінних курсах.

Stinger стоїть на озброєнні 30 країн.

Прицільна дальність ураження – 200-4500 метрів. У травні саме за допомогою "Стінгера" львівські десантники "приземлили" російський Мі-24. 

Артилерія та бронемашини після "Рамштайна"

Якщо в лютому західні партнери перестраховувались, не дуже довіряючи готовності української армії до активного спротиву, то вже за два місяці ЗСУ довели, що боротимуться до кінця. Лише дайте зброю.

Переломним моментом у питанні озброєння стала зустріч на американській базі "Рамштайн" у Німеччині. Саме там було досягнуто принципової домовленості давати ще більше зброї Україні. І цього разу йшлося вже не про ПТРК, ПЗРК чи стрілецьку зброю. Після "Рамштайна" в хід пішло важке озброєння, а після ухвалення ленд-лізу США темпи поставок обіцяли зрости в рази.

Враховуючи зміну характеру бойових дій після звільнення Київської, Сумської та Чернігівської областей, на нинішньому етапі повномасштабної війни для України гостро постала необхідність у артилерії та важкій техніці.

Західні партнери висунули одразу кілька варіантів вирішення проблеми. 

З одного боку, Чехія запропонувала радянські зразки техніки, з якою знайомі українські військові. Зокрема в Україну були направлені самохідні гаубиці DANA, залпові реактивні установки RM-70, танки Т-72 та БМП.

З іншого – Києву запропонували цілу низку артилерійських установок натівського зразка зі снарядами 155-міліметрового калібру, оскільки наявні в Україні артилерійські установки працюють зі снарядами калібру 152 мм "радянського" типу, які виготовляються переважно в Росії. 

М777

М777 – певно, одна з найпопулярніших для поставок в Україну причіпна гаубиця калібру 155 мм з ручним заряджанням. Зі скорострільністю під час інтенсивного застосування до 5 пострілів за хвилину. Залежно від типу снаряда гаубиця має максимальну дальність стрільби від 24 до 30 кілометрів.

Тільки від США Україна вже отримала понад 100 таких гаубиць. М777 Україні передали також Австралія та Канада.

Роботу М777 по цілям супротивника у кінці травня, зокрема, показувала 128-а гірсько-штурмова бригада.

Окрім ведення вогню стандартними снарядами, M777 може вести вогонь високоточними снарядами M982 Excalibur з максимальною дальністю до 40 км. Про можливість передачі "екскалібурів", зокрема, говорили у Канаді.

У стандартному виконанні М777 обладнана високоточною цифровою системою керування вогнем. Однак багато установок в Україну приходять без них, що знижує ефективність роботи.

М109

Окрім причіпних гаубиць, Україна отримує і самохідні артилерійські установки. Зокрема, Міністерство оборони Норвегії передало ЗСУ 22 гусеничні самохідні гаубиці M109A3GN.

M109A3GN – норвезька версія 155-міліметрової самохідної гаубиці американського виробництва M109 на гусеничному броньованому шасі. Свого часу їхньою модернізацією у Європі займалася Німеччина.

Установка озброєна стволом 39-го калібру, що дозволяє стріляти поліпшеними боєприпасами.

Згідно із заявленими характеристиками, САУ має максимальну дальність стрільби 24,7 кілометри. Снаряди збільшеної дальності можуть бути випущені на відстань до 30 кілометрів.

Krab

Одним із найбільш активних партнерів України в наданні зброї стала Польща. За словами президента Анджея Дуди, Варшава надала підтримку Україні на 2 мільярди доларів. Зокрема, в Україну було поставлено понад 240 танків радянського зразка та більше 100 БТРів.

Окремою позицією в співпраці між Україною та Польщею стала домовленість про поставку 60 самохідних артилерійських установок "Краб", 18 з яких уже готові для використання на фронті. 

На "Крабах" використовується ліцензійна башта від британської гаубиці AS90. Довжина ствола – 52 калібр. А в якості шасі обрано південнокорейську платформу від САУ K9 Thunder. Відповідно до заявлених характеристик, ефективна дальність вогню становить 30 кілометрів, а максимальна – 40 кілометрів.

CAESAR

Колісні самохідні артилерійські установки калібру 155-мм Україна отримала від Франції. Французькі САУ надійшли на озброєння 55-ої окремої артилерійської бригади ЗСУ "Запорізька Січ". І не просто стали на озброєння, а й успішно використовувалися на Донбасі.

З відомих випадків використання в Україні всіх видів САУ, CAESAR наразі показав хороші результати, влучивши в ціль, яка знаходилася на відстані 38 км. 

CAESAR серійно виготовляється з 2007-го року, і за цей час в армію Франції було поставлено 72 одиниці. Возимий боєзапас – 18 снарядів. Скорострільність – 6 пострілів за хвилину. CAESAR здатний використовувати всю номенклатуру натівських 155-мм артснарядів.

В якості шасі САУ для французької армії використовується Renault Sherpa 5 з колісною формулою 6×6 з посиленою вантажопідйомністю до 7 тонн. ЗСУ наразі мають щонайменше 12 таких САУ.

Наприкінці травня стало відомо, що Україна невдовзі отримає нову партію самохідних гармат CAESAR.

Бронемашини та транспортери

Поряд із артилерійськими установками Україна активно залучає західну допомогу у вигляді бронемашин різних типів.

Як показує російсько-українська війна, транспорт для військових є одним із найбільш затребуваних на фронті. Дефіцит в Україні намагаються закрити волонтери, які по всій Європі масово скуповують позашляховики. Однак, звісно, бронемашини значно ефективніші. 

Наприкінці травня українські військові показали, як проходить освоєння британських броньованих машин Husky TSV, Wolfhound і Mastiff. 

Загалом від Великобританії Україна має отримати 120 броньовиків.

Husky TSV випускається у трьох модифікаціях – позашляховик, командно-штабна машина і машина швидкої допомоги.

Раніше Україні були передані бронемашини Wolfhound, озброєні великокаліберними кулеметами Browning M2 калібру 12,7 мм. Ці броньовики призначені для транспортування вантажів та можуть перевозити особовий склад у зоні бойових дій.

Натомість від США Україна має отримати сотні броньованих високомобільних багатоцільових колісних транспортних засобів HMMWV ("Хамві").

"Хамві" були прийняті на озброєння ще у 1980-х і створювались у різних модифікаціях: основний військовий автомобіль, легка вантажівка, автомобіль швидкої допомоги, мобільні РЛС та ЗРК тощо

У 2020-м році компанія-виробник представила нову версію броневика з кузовом типу пікап з містким відкритим вантажним відсіком і з броньованою плитою замість скла на задній частині машини.

Окрім того, США мають передати Києву 200 бронетранспортерів M113. Це основний гусеничний бронетранспортер, який перебуває на озброєнні механізованих військ армії США та багатьох армій інших країн світу.

І хоча М113 випускається ще з 1960-х, він залишається одним із найпопулярніших бронетранспортерів у багатьох арміях. 

M113 має стандартне передньомоторне компонування й об'єднане бойове та десантне відділення – в кормовій частині машини. Екіпаж складається з двох людей: механіка-водія та командира, крім них бронетранспортер може штатно перевозити 11 десантників.

Захистити берег

Окремою болючою темою як для України, так і для західних партнерів, є розблокування портів. Нещодавно США заявили, що працюють над можливістю забезпечити Україну ефективними протикорабельними ракетами, які укріплять берегову охорону.

Серед озброєнь, що розглядаються для допомоги – пускова установка Harpoon та протикорабельні ракети RBS 17 (Robotsystem 17).

RBS 17 – шведська модифікація протитанкової ракети з лазерним наведенням AGM-114 Hellfire, яка входить у новий пакет допомоги, анонсований Швецією. Вона була адаптована для використання як протикорабельний комплекс і може запускатися з кораблів або з наземної пускової установки.

Ракети RBS-17 оснащені 9-кілограмовою бойовою частиною та мають дальність польоту близько 8 кілометрів. Довжина ракети становить 163 сантиметри, діаметр 17,8 сантиметра.

Данія передала Україні протикорабельні ракети Harpoon та наземні мобільні пускові установки для них, які, за словами Резнікова, вже працюють на посилення берегової охорони України.

Harpoon – одна з найпоширеніших американських протикорабельних ракет у світі з активною радіолокаційною системою самонаведення та низькою траєкторією польоту. Для запуску ракети можуть використовуватися різні платформи.

Україна отримає варіант із береговими пусковими установками.

Наступні цілі – більше артилерії, ППО, авіація

Всі вищеперелічені зразки озброєння встигли засвітитись на фронті, а деякі вже масово використовуються ЗСУ.

Однак потреби української армії на цьому не вичерпуються. 15-го червня в Брюсселі пройде чергова зустріч міністрів оборони країн-партнерів, де будуть обговорювати додаткову допомогу Україні. 

За словами міністра оборони Олексія Резнікова, Україна намагатиметься, зокрема, отримати значну кількість РСЗВ типу HIMARS та М270, про які "Українська правда" докладно писала. 

Крім того, Україна планує замістити існуючі артилерійські калібри радянського зразка на платформи, які поширені в країнах НАТО, котрі забезпечені боєприпасами. 

Також Київ хотів би отримати бойові літаки та засоби ППО/ПРО для захисту неба.

Поки питання поставок авіації йде доволі натужно, а з серйозних зразків ППО Київ, по суті, отримав лише один С-300 від Словаччини.

Тим не менше, вже скоро в Україні мають з'явитись інші довгоочікувані озброєння. 

Zuzana

На початку червня Україна та Словаччина підписали угоду на постачання самохідних артилерійських установок Zuzana 2.

Передбачається, що Київ отримає 8 САУ цього типу.

Glad to confirm that contract for #Zuzana2 howitzers for #Ukraine was signed - 8 pieces will be delivered to #Ukraine. Thanks to 🇺🇦 MoD @oleksiireznikov for his personal involvement, also #KonstructaDefence & colleagues at @mosr_official. #StandWithUkraine @NATO @Slovakia_NATO pic.twitter.com/yIBvpAqIcK

— Jaro Nad (@JaroNad) June 2, 2022

Zuzana 2 була виготовлена на базі чехословацької DANA, однак, на відміну від неї, отримала гармату калібру 155 мм із довшим стволом, що збільшило далекобійність, і тепер гаубиця може наносити удари на відстань до 40 км.

Словацька САУ отримала оновлене шасі з одномісною броньованою кабіною, новий ствол з більшою довжиною та нову систему управління вогнем.

Німецькі Panzerhaubitze 2000, Gepard, БМП Marder

Ще одна мета, якої ніяк не вдається досягти Києву – дотиснути Німеччину виконати свої обіцянки.

З початку повномасштабної війни риторика Берліна дуже змінювалась. Від заяв, що Німеччина не постачатиме щось більше за засоби безпеки військових на кшталт касок до складних розмов щодо важкого озброєння. Щоправда, цього тижня, здається, українській стороні вдалося добитись певного зрушення.

За словами посла України в Німеччині Андрія Мельника, 22-го червня в Україну приїдуть довгоочікувані гаубиці Panzerhaubitze 2000, які вважаються одними з найсильніших у своєму класі.

Німецький Бундесвер пояснює, поки ці САУ знаходяться у Німеччині через те, що українські військові проходять на них навчання.

Panzerhaubitze 2000 – німецька самохідна артилерійська установка з автоматичною системою заряджання та високим рівнем автоматизації всіх систем. Для стрільби використовуються постріли роздільного заряджання. Боєкомплект САУ складається з 60 снарядів та 228 модульних метальних зарядів. Дальність стрільби стандартними боєприпасами – 30 км.

У липні німці обіцяють поставити в Україну перші 15 зенітних самохідних установок Gepard.

ЗСУ Gepard – 35-міліметрова зенітна самохідна установка на шасі танку Leopard 1, створена у 1970-х роках.

Башта установки має дві гармати зі скорострільністю 550 пострілів на хвилину. Ефективна дальність ураження цілей – 5,5 кілометрів. Боєкомплект – 640 зенітних снарядів та 40 бронебійних для ураження наземних цілей.

Незрозумілою залишається ситуація і з постачанням в Україну бойових машин Marder.

Німецький концерн Rheinmetall заявляє, що вже почав модернізацію цих бронемашин, однак німецький уряд затягує з рішенням щодо поставок.

Як варіант розглядається передача цих БМП Греції, а Афіни дадуть Києву свої радянські бронемашини БМП-1. Однак процес передачі 50 німецьких Marder у Грецію може тривати до осені чи зими.

Окрім цього, німці обіцяють здійснити в Україну поставки зенітної системи Iris-T та реактивної системи залпового вогню Mars. Але, зважаючи на те, як повільно йдуть справи в стосунках з Берліном, раніше осені-зими очікувати реальних зрушень по цих позиціях не доводиться.

З початку повномасштабної війни Україна майже виснажила "радянський спадок" в озброєнні, тож західна підтримка є не просто забаганкою, а життєвою необхідністю. Кожна нова поставка не тільки суттєво впливає на ситуацію на фронті, але й кардинально змінює структуру Збройних сил України.

Українські військові в експрес-режимі навчаються використовувати десятки різних нових для себе видів озброєнь. За результатами цього навчання і практичного застосування західної зброї ЗСУ оцінять і оберуть для себе найкраще. 

Щоправда, час все ще грає не на нашу користь, і будь-яке затягування в постачанні зброї західними партнерами може коштувати сотні життів українських військових. І таке навчання відбувається в умовах реальної війни, коли будь-яка помилка може мати фатальні наслідки.

Євген Будерацький, УП