Смерть и жизнь в разрушенном Мариуполе. Фоторепортаж
Російські та "ДНРівські" триколори на фоні зруйнованих будинків, радянські пісні під ритми вибухів у районі "Азовсталі" – так в окупованому Маріуполі минуло 9-те травня.
До міста особисто прибув лідер донецьких бойовиків Денис Пушилін, який запевнив – Маріуполь тепер "назавжди буде з "ДНР", а згодом – з Росією".
Нинішній "новий голова" міста, державний зрадник із забороненої проросійської партії "ОПЗЖ" Костянтин Іващенко й собі пообіцяв повернути старі назви "усім несправедливо декомунізованим вулицям".
Люди ж у цей час продовжують стояти в чергах по гуманітарну допомогу, влаштовуються на роботу прибирати вулиці та сподіваються на відновлення житла.
Мені вдалося побувати в Маріуполі 9-го травня та побачити, як окупанти святкували перемогу на руїнах міста.
Детальніше – в матеріалі.
"Маріуполь наш"
Час і місце святкування Дня перемоги в Маріуполі замовчували до останнього. Виправдовували це "певними заходами безпеки".
Місцеві мешканці лише могли здогадуватись, що дійство відбудеться на площі Воїнів-визволителів.
"Площа вичищена, там встановили прапори Росії та "ДНР", пам'ятник бабусі з прапором "Серпу та молоту". Мабуть, все буде там", – розповідали мені місцеві ще до 9-го травня.
Коротко на це натякали й працівники штабу "Єдиної Росії", які роздавали георгіївські стрічки у місті, та прибиральники. Але точний час не називали.
Зранку 9-го травня цю площу оточили військові та поліція "ДНР".
"Навколо у будівлях стоять снайпера", – обговорювали між собою військові.
До площі також прибули автобуси з людьми – вочевидь, не місцевими. "В нас тут щойно була невелика екскурсія", – говорили між собою жінки. В руках у них були заздалегідь заготовлені квіти, і про час проведення заходу вони точно знали наперед.
Територію оглянули мінери та кінологи з собаками, поряд встановили польову кухню. Для спікерів облаштували сцену.
Незадовго до початку урочистої частини до площі прийшли підлітки у червоних беретах та формі "Юнармії". Їм видали по три кульки кольору прапору Росії, частину з них вишикували на сцені для тримання прапора "Серпу та молоту".
За словами містян, з якими вдалося поговорити, це були учні місцевих шкіл. Наразі в Маріуполі навчання відновили дві школи. Усі за програмою "ДНР" – без історії України та української мови.
"Знаєте, можливо, серед учнів і є проукраїнські, але зараз ніхто про це не говорить. Намагаються сторонитися політики", – розповідали мені напередодні учні однієї зі шкіл.
Окрім "Юнармії" на святкування прийшли також працівники "Єдиної Росії", "Молодої гвардії" та "Народні дружини".
Майже усі з тих, хто завчасно прийшов до площі, мали георгіївські стрічки, дехто тримав прапор Росії та "ДНР". Російську військову техніку також "прикрасили" відповідними прапорами, військові на одязі скрутили зі стрічки літеру "Z".
До Маріуполя особисто прибув лідер самопроголошеної "ДНР" Денис Пушилін та представник держдуми РФ від "Єдиної Росії" Дмитро Саблін.
До площі вони пройшлись ходою з людьми, які тримали георгіївську стрічку завдовжки в кілька десятків метрів та прапори Росії й "ДНР". Частина з цих людей були представниками вже згаданих "Єдиної Росії" та "Молодої гвардії", інші – з тих, хто прийшов заздалегідь на площу, хоча про місце проведення заходів ніде не повідомлялось.
На площі були підготовлені мікрофони та звукова апаратура. Офіційну частину відкрили гімном Росії.
Після короткої промови ведучих слово надали Пушиліну.
"Маріуполь буде з "Донецькою народною республікою" назавжди. Ніхто в нас цього права не забере. В нас є сили, можливості і підтримка найкращої країни, Росії", – зазначив лідер самопроголошеної "ДНР" та наголосив, що з підтримкою держави вони визначилися ще з 2014-го: "Ми вже за цей час зрозуміли, хто нам друг, а хто ворог".
З промовою до мешканців міста виступив і "новий голова" Костянтин Іващенко, зазначивши, що відтепер площа, на якій вони відзначають свято, матиме стару назву – Ленінського комсомолу.
"Вони це називали декомунізацією, а ми починаємо відновлювати історичну справедливість", – заявив Іващенко та додав, що наступне їхнє "стратегічне завдання" – повернути старі назви насамперед тим вулицям, "які були несправедливо перейменовані".
Після офіційних промов слово отримала ветеранка війни, з нею окупанти запалили вічний вогонь та поклали до нього квіти. Лідера донецьких бойовиків обступили російські журналісти та кілька десятків людей, які ставили запитання.
На прохання уточнити, чи буде Маріуполь з Росією, Пушилін заявив, що це питання часу.
"Як тільки ми вийдемо на конституційні кордони колишньої Донецької області, то ми будемо ухвалювати наступне рішення. Але ми до цього прийдемо. Давайте не забігати наперед", – зазначив він та додав, що наразі їхня мета – "закінчити з "Азовсталлю", відвоювати інші землі та почати відновлювати міста".
Після цього на площі виконували радянські пісні на кшталт "Катюші" під звуки вибухів, які лунали з "Азовсталі". Біля польової кухні люди вишикувалися в черги, які стали настільки звичним явищем, що, коли йдеш містом, завжди на них натрапляєш. Лишень зупиняєшся спитати, по що люди стоять.
Що святкують?
"Від чого вони нас звільнили? Від житла? Від цивілізації? Що вони святкують?" – обурюється місцева мешканка, яку я зустрічаю в центрі міста.
"Все розбомбили, а тепер влаштовують свято", – додає інша.
"На "парад" ми не ходили, в нас інші трохи завдання. Немає коли, – каже жінка, яка з донькою несе гуманітарку. – Кому що, а їм все паради й святкування".
На площі можна зустріти й тих, хто при спілкуванні захищає окупантів. Вони обвішані георгіївськими стрічками та російськими триколорами.
"Це історично територія Росії, – розповідає мені дідусь у пілотці та з георгіївською стрічкою на грудях. – Буде поки тут "ДНР", а потім проведуть референдум та приєднають до Росії".
Ще кілька жінок особисто дякували Пушиліну, до бойовика театралізовано підводили дітей, аби той вручив їм солодощі.
"Знаєте, Росії Маріуполь потрібен лише як плацдарм для наступу на Америку у разі світової війни. А для Америки ми потрібні були для наступу на Росію. Ось і зіштовхнули два народа лобами, – каже мені місцева мешканка, що стоїть в черзі за їжею в польовій кухні. – А нас довели вже до такого зубожіння, що в нас думки були лише про те, щоб поїсти. Я вже кілька голодних обмороків мала".
В очікуванні відновлення
Наразі бої тривають біля заводу "Азовсталь". Там лишаються українські військові та, за їхніми ж словами, ще до сотні мирних мешканців.
Інші райони Маріуполя окупанти обіцяють почати відновлювати. В найближчі два тижні вони анонсують запуск води в Маріуполь зі Старокримського водосховища.
Робота з розчищення міста від руїн та трупів у центрі триває вже кілька тижнів. МНСники Росії та "ДНР" прибирають завали, місцеві мешканці влаштовуються на роботу до "Зеленбуду" для прибирання вулиць.
"Нам обіцяють 10 тисяч рублів за місяць роботи. Ми підписали вже певні угоди. В бригаді у нас 10 чоловік, графік з 8 до 17", – розповідає мені місцева мешканка Маріуполя, яка прибирає вулиці.
Тим, хто прибирає дороги технікою, обіцяють 32 тисячі рублів. Але поки ніхто з них не отримував гроші, лише їжу – годування під час роботи та гуманітарні пайки.
Під контролем "ДНР" тепер перебувають і місцеві ДСНС, міськводоканал та обласна лікарня. Туди окупанти активно шукають персонал.
"Вочевидь, в найближчі роки в нас буде найпопулярніша професія в місті маляр-штукатур та двірник", – обурюється дівчина, проходячи повз випалені багатоповерхівки.
Більшість із них, очевидно, не підлягає відновленню. Втім, бойовики кажуть – ще "проводять ревізію".
На території колишніх управлінь поліції, СБУ та прокуратури окупанти влаштували свої штаби, бази та відділення.
Гуманітарку мешканці отримують у кількох пунктах: біля Метро, поряд із заводом імені Ілліча, на центральному ринку.
Там же вони можуть записатися в чергу на так звану "фільтрацію" та отримання сім-картки "ДНР" "Фенікс".
Нещодавно до переліку черг додалася ще одна – отримання пропуску для авто на пересування Донецьким регіоном.
Біля заводу імені Ілліча окупанти встановили прапори Росії й "ДНР" і мають плани відновити його роботу, а от "Азовсталь", за їхніми ж словами, поки під питанням.
Окрім гуманітарної допомоги та польових кухонь у місті працює ринок. Там іде торгівля з рук. В обігу наразі є рублі та гривні. Також мешканці міста збирають на руїнах дрова та гілки, щоб розпалювати багаття коло бомбосховищ, в яких ще досі лишаються люди.
В деяких місцях у місті працюють генератори, де люди можуть підзарядити техніку.
Також мешканці записуються в черги у пенсійні фонди задля отримання пенсій та фіндопомоги й у центри зайнятості.
Містом також почав курсувати один автобус кілька разів на день.
Не стерти з пам'яті
За даними мера Маріуполя Вадима Бойченка, щодня під завалами в Маріуполі знаходять десятки трупів і планують ховати їх у 300-метровій траншеї в Мангуші.
За його словами, за "найоптимістичнішими" оцінками, кількість загиблих у місті може складати понад 20 тисяч людей.
Втім, окупанти дану інформацію поки не коментують.
До будівлі драмтеатру люди все ще несуть іграшки на знак пам'яті про дітей, що загинули.
На питання про те, скількох загиблих знайшли під завалами драмтеатру, представники МНС не відповідають. Наголошують, що розкопки тривають.
Неподалік драмтеатру я зустріла місцевого чоловіка. Він без поспіху рухався дорогою з велосипедом. На одному перехресті окупанти зробили йому зауваження чеченською мовою та жестами попросили зійти з дороги.
"Вони ще мені будуть розповідати, в чому я неправий, – обурюється чоловік. – А в мене досі перед очима картина, як біля драмтеатру я побачив просто шматки м'яса. Це були тіла загиблих родичів мого знайомого. Хлопцю 18 років, він ще життя не бачив, вже пережив пекло".
"Хто це все зможе забути? Хто зітре з пам'яті?".
Вікторія Рощина