П'ятий день в Україні горять російські літаки, танки та цистерни з паливом. Палають разом із "визволителями" та "миротворцями", які прийшли вбивати на чужу землю.
На відміну від літаків, танків та цистерн з паливом слова не горять.
Слова можуть рятувати та надихати. А можуть бути доказом у суді.
Слова матеріальні і стають зброєю, яка б'є по тим, хто їх вимовив.
Ефект бумерангу ще ніхто не скасував.
Спростовувати президента Росії – справа невдячна. Його виступи давно мають стати предметом професійного інтересу психіатрів, а не істориків, політиків та журналістів.
Але не зайвим буде нагадати кілька висловлювань російського президента. І побачити, як їх заперечує реальність.
Російська мова, принаймні та частина лексики, яку називають обсценною, сьогодні є головним інструментом для комунікації з окупантами.
"Сдыхать" сьогодні доводиться тисячам російських солдатів, тіла яких "батьківщина-мати" відмовляється забирати, ймовірно, через те, що російський солдат безсмертний. "Росія – Мати, Росія – Сука, ти відповідатимеш і за це чергове, вигодоване тобою і викинуте потім на смітник, з ганьбою – дитя!.." – колись пророчив радянський дисидент Андрій Синявський.
На фото – все, що залишають після себе російські солдати.
Кордони Росії закінчується там, де на вулицях українських міст і сіл зустрічати "визволителів" виходить не лише регулярна армія, а й населення з сокирами, вилами та "коктейлями Молотова".
Це висловлювання путіна найкращим чином характеризує його спосіб спілкування з власними виборцями. Ті, втім, відповідають йому взаємністю: "б'є, отже, кохає".
На фото – чеченські диверсанти, що пересувалися Києвом на машині швидкої допомоги.
Спілкування з історією, культурою та духовним простором через приціл – давня російська традиція.
Як виявилося, російська військова техніка не лише добре горить у вогні, а й чудово тоне у воді.