Как работает режим военного положения и как вести себя?

Вночі 24 лютого, після звернення Володимира Путіна до росіян, Російська Федерація розпочала повномасштабну війну проти України. Російські війська атакували кордони в областях, які межують з РФ, Білоруссю і окупованими районами Донецької та Луганської областей, та АР Крим. 

Росія завдала повітряних ударів по обʼєктах критичної інфраструктури та воєнного призначення в багатьох регіонах України.

Після термінового засідання РНБО, президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради указ про введення воєнного стану. Указ президента підтримали 300 народних депутатів – в Україні введено режим воєнного стану. 

Розповідаємо, що це за режим та які обмеження він несе. А також – як поводитись під час воєнного стану громадянам.

Що таке воєнний стан?

Це особливий правовий режим, який вводять у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки для незалежності чи територіальної цілісності.

Для протидії змінюються повноваження органів державної влади, військового командування, державних адміністрацій і органів місцевого самоврядування. Під час воєнного стану можна обмежувати права людини.

На кого поширюється воєнний стан?

Воєнний стан стосується всіх, хто перебуває на територіях, на яких він оголошений: поліцейських, пожежників, лікарів,  українські та іноземні підприємства, та й загалом усіх громадян чи іноземців.

Чи ввели воєнний стан у моєму місті або селі?

Так. Воєнний стан введено по всій території України, оскільки безпекові загрози для народу України зараз є на всій території нашої держави. 

Коли закінчиться воєнний стан?

Закон не встановлює максимального чи мінімального періоду, на який можна вводити воєнний стан. Цей правовий режим введено на 30 діб.  

Коли загрози для життя і безпеки громадян та державного суверенітету України будуть усунуті, Президент може скасувати цей режим раніше.

Що таке ради оборони?

В указі президента доручено обласним та Київській міській державним адміністраціям, органам місцевого самоврядування утворити ради оборони та забезпечити сприяння військовому командуванню у запровадженні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану. Ради оборони виконуватимуть координаційну функцію в кожному регіоні.

Що таке військові адміністрації?

Військові адміністрації – це органи, які діють замість органів місцевого самоврядування у випадках, коли останні не можуть нормально працювати. Наприклад, у випадках самоусунення чи фактичного саморозпуску. 

Рішення про створення військових адміністрацій прийматиме президент і воно не обов’язково супроводжує рішення про введення воєнного стану. Президент за пропозицією Генштабу чи відповідної облдержадміністрації призначає та звільняє начальників військових адміністрацій. А структуру і штатний розпис військової адміністрації затверджує Головнокомандувач Збройних Сил за поданням начальника відповідної адміністрації.

Що може держава під час воєнного стану?

Якщо ви громадянин чи іноземець, держава обмежує деякі ваші права. Зокрема, влада може:

1. запровадити трудову повинність. Якщо ви особа працездатного віку, вас можуть залучити до ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, виконання оборонних робіт, допомоги військовим тощо;
2. позбавити майна для потреб оборони з подальшою компенсацією. Наприклад, у вас можуть забрати транспортний засіб або інше майно, необхідне для оборони. Військова адміністрація має видати натомість відповідні документи, на основі яких ви зможете отримати компенсацію;
3. ввести комендантську годину. Тоді буде заборонено у певний час перебувати на вулицях чи інших громадських місцях без спеціальних перепусток;
4. встановити спеціальний пропускний режим, зокрема заборонити чи обмежити в’їзд чи виїзд з міста, району чи області;
5. перевіряти документи, а у разі потреби – оглядати речі, машини, багаж, вантаж, житла;
6. заборонити проведення мирних зборів, мітингів, інших масових заходів. Тому протести ФОПів та антивакцинаторів, богослужіння, концерти та фестивалі можуть заборонити;
7. розквартировувати військовослужбовців у приватних помешканнях. У вашу квартиру можуть поселити військовослужбовців, які будуть проживати там спільно з вами деякий час. 

Підкреслюємо, ці всі пункти не є аксіомою, і вводитимуться за необхідністю. 

Також, з метою безпеки, влада буде посилено охороняти об’єкти державного значення, національної транспортної системи та критичної інфраструктури. А у разі небезпеки – проводити евакуацію населення та забезпечувати продовольчими і непродовольчими товарами. На Луганщині вже оголошено евакуацію і вона проводиться.

Чи будуть забирати майно підприємств?

Воєнний стан також зачіпає підприємців. Представники військових адміністрацій можуть використовувати їхнє майно, приміщення, техніку і транспорт для потреб оборони. У разі оголошення воєнного стану особливу увагу приділяють роботі постачальників електронних комунікаційних послуг, поліграфічних підприємств, видавництв, телерадіоорганізацій і засобів масової інформації. А телерадіокомпанії та видавництва можуть теж використовуватись для військових потреб.

У випадку вилучення майна його вартість повинні потім компенсувати. Якщо майно після закінчення воєнного стану збереглося, то власник має право вимагати його повернення через суд.

Які права не можна обмежити під час воєнного стану?

Хоч закон та Конституція дозволяють на короткий час обмежувати права людини, деякі з них обмежувати заборонено. Зокрема, військовій адміністрації заборонено:

1. посягати на ваші честь та гідність. Вас не можуть катувати, піддавати нелюдському поводженню чи покаранню;
2. надавати комусь додаткові привілеї чи обмежувати права за ознаками раси, кольору шкіри, політичних переконань тощо;
3. свавільно позбавляти вас життя, а також позбавляти права на самозахист;
4. свавільно арештовувати, тримати під вартою або порушувати презумпцію невинуватості;
5. примушувати до шлюбу або обмежувати право на шлюб;
6. змушувати вас виконувати явно злочинні накази чи розпорядження;
7. обмежувати доступ до суду і Уповноваженого з прав людини.

Як працюють органи державної влади?

На час воєнного стану не можна припиняти роботу: президента, Верховної Ради, Кабінету Міністрів, Уповноваженого Верховної Ради з прав людини, судів, прокуратури, слідчих органів і контррозвідки.

У разі введення воєнного стану Верховна Рада збирається без скликання та працює у сесійному режимі, і обмежити визначені Конституцією її повноваження в цей період не можна. 

У цей час президент керує запровадженням воєнного стану і через Генштаб координує Збройні Сили. Кабмін теж продовжує свою роботу: він керує органами виконавчої влади, координуючи їхню діяльність як для здійснення заходів, які будуть прописані в указі про впровадження воєнного стану так і для впровадження інших державних політик. В умовах воєнного стану держава має продовжувати виконувати зобов'язання, які брала на себе у мирний час. Це стосується гарантування доступу до медицини і освіти, виплати пенсій, заробітних плат для державних службовців та працівників бюджетної сфери.  

Що заборонено в умовах воєнного стану?

1. Змінювати Конституцію;
2. Проводити вибори президента, Верховної Ради, органів місцевого самоврядування;
3. Проводити референдуми;
4. Проводити страйки, масові зібрання та акції.

Як поводитись під час воєнного стану?

Не панікувати і не переживати. Воєнний стан вводиться для того, щоб запобігти небезпеці і допомогти людям та інфраструктурі уникнути ризиків збройного конфлікту. 

Найкраще довіряти офіційним джерелам, сайту Українська правда чи Суспільному мовнику, який мовить і як телеканал UA:Перший, і як Українське радіо.  Важливо черпати інформацію з тих медіа, які не порушують журналістські стандарти і не поширюють дезінформацію. 

Що не треба робити під час воєнного стану:

1. Якщо ви не входите до Збройних Сил чи інших збройних формувань, не варто носити одяг, за яким вас можуть сприйняти за силовиків чи супротивників, а також носити з собою будь-яку зброю; 
2. Не опирайтесь військовим, які вимагають від вас покинути приміщення, намагаються перевірити вашу особу чи припинити масовий захід. Військовослужбовці будуть у стані бойової готовності, тому провокувати їх не варто;
3. Не користуйтесь інформацією з сумнівних чи неперевірених джерел. Ворог може таким чином вас дезінформувати і підвищити паніку

Олексій Півторак – журналіст Центру спільних дій

Олег Савичук – аналітик Центру спільних дій