Смерть мэра в городе президента. Кем был Константин Павлов и что известно о его гибели
15 серпня мера Кривого Рогу Костянтина Павлова знайшли мертвим. І єдине, про що можна з упевненістю говорити на наступний день після його загибелі – він помер від кульового поранення.
Смерть мера – не рідкісна історія для України.
Однак, на відміну Миколи Романюка в Луцьку в 2017 чи Геннадія Кернеса в Харкові у 2020, які померли внаслідок хвороб, ситуація в Кривому Розі викликає значно більше запитань.
Версій щонайменше три. І наявних деталей наразі замало, щоб схились до однієї з них.
Самому Павлову було 48 років. Дев’ять місяців тому він замінив багаторічного мера Юрія Вілкула на посаді очільника Кривого Рогу. Для людей поза містом і Дніпропетровською областю прізвище Павлова навряд про щось скаже. Але політична та професійна біографія цієї людини значно ширша за типового місцевого чиновника.
"Українська правда" опитала правоохоронців та чиновників, щоб зібрати все, що станом на 16 серпня відомо про смерть Павлова.
Що сталось
Павлов загинув у власному заміському будинку в селі Вільне. Смерть настала вранці 15 серпня, близько 6-7 години. Однак відомо про це стало лише за пів дня. На той момент родичів чоловіка вдома не було, дружина міського голови відпочивала на морі.
"Інформація до нас надійшла близько 16 години, – звітував пізніше Анатолій Щадило, голова поліції Дніпропетровщини. – Зателефонував його (Павлова – УП) помічник, сказав, що… виявив його тіло з ознаками вогнепального поранення".
Правоохоронці знайшли мера з одним вогнепальним пораненням у груди. А поруч з ним – зброю.
"Павлов є власником мисливської та травматичної зброї", – кажуть в поліції.
За даними УП, саме зареєстрований на мера карабін знайшли на місці його смерті. Це мисливський Форт-202 з калібром 7,62 мм. Його направили на експертизу. Також поліція вилучила одну стріляну гільзу.
Версії трагедії
Правоохоронці відкрили провадження за статтею "умисне вбивство". Це звичайна в таких випадках реакція поліції.
Наразі конкретних версій ані слідство, ані соратники Павлова ще не висували.
Поліція прозвітувала, що розглядає 3 ймовірні причини загибелі, доволі стандартні для таких випадків – вбивство, самогубство і необережне поводження зі зброєю.
Наразі слідство досліджує телефон загиблого і записи з камер, які фіксували як події всередині будинку, так і на вулиці.
Частину цих відео вранці 16 серпня "злили" у мережу. На них видно лише, як Павлов близько хвилини ходить кімнатою зі зброєю в руках і відкриває двері. Потім ще 5 хвилин стоїть перед дверима, також тримаючи зброю.
Самого пострілу на опублікованих відео немає. Камера надворі зафіксувала лише ймовірний момент, коли він стався: реакцію кішки, яка різко відбігла від будинку, і руку та голову чоловіка, які стало видно через відкриті двері за 30 секунд.
МВС ці відео нараз не коментує. Поліція лише каже, що вивчає все, що є на серверах камер, не уточнюючи, чи зафіксовані там ще якісь події.
Водночас правоохоронці вже стверджують: інших людей на записах немає.
"Картина типова для самогубства, – не під запис переконують УП в Міністерстві внутрішніх справ. – Людина ходить, мається зі зброєю, камера не фіксує когось ще".
Але наразі це лише припущення. Чи погрожували Павлову – поки невідомо, зокрема, і поліції. Його родичі, зокрема, дружина, приїхали додому вночі після вбивства. Їхні допити були заплановані на 16 серпня.
Реакція на загибель
Вбивство Павлова, очікувано, не пройшло непомітним. На нього відреагували всі – від місцевих медіа до президента, для якого Кривий Ріг є рідним містом.
"Триматиму цю справу під особистим контролем і наполягаю на регулярних звітах правоохоронців перед громадою Кривого Рогу", – заявив Зеленський.
Чи не найгучніше про смерть Павлова публічно говорить нардеп від ОПЗЖ Вадим Рабінович – який, за словами наближеного до партії джерела УП, якраз домовлявся про висування Павлова від ОПЗЖ на виборах мера у 2020 році. Рабінович називає версію самогубства "явною брехнею".
"Як співголова партії, у якій перебував Павлов, я вимагаю від правоохоронних органів створення групи, яка в найближчі дні відповість нам, хто вбив Костянтина Павлова", – написав Рабінович у своєму Фейсбуці.
Його колишній соратник по "Опоблоку" та багаторічний мер Кривого Рогу Юрій Вілкул назвав смерть Павлова "трагедією для всього міста".
"Мене питали, який у нього був настрій – у нього був хороший настрій, робочий, він провів оперативну нараду на будівництві для нового флагштока, усе було нормально. Усі заступники доповідають, що весело було", – розповів Вілкул-старший.
І додав, що в Павлова "була зброя, але він не мисливець".
Опозиційна депутатка Криворізької міськради від партії "Сила людей" Світлана Сова на запитання УП про конфлікти та можливі причини загибелі Павлова відповіла, що "в місті про причини говорять багато, але нічого схожого на правду".
Та додала, що "в місті останнім часом з'явились кримінальні справи на керівників департаментів і на підрядників".
"Павлов не був справжнім мером. Містом керує містом Олександр Вілкул, а Павлов просто "говорящая голова" був. Вілкул сильно втратив з минулого року: Арселор (АрселорМіттал Кривий Ріг – великий металургійний комбінат, УП) з президентом спілкується, ГЗКи (гірничо-збагачувальні комбінати – УП) Ахметова теж з президентом, а в них залишився тільки бюджет міста.
А Павлову все це підписувати", – вважає Сова.
Олександр Вілкул, що є сином багаторічного мера міста, не відгукнувся на пропозицію УП надати свій коментар для цього тексту. Хоча й не промовчав про смерть Павлова у Фейсбуці, вказавши, що теж не вірить у самогубство.
Хто такий Павлов і як він став мером
Павлову було 48 років. З 90-х він працював у криворізькому приватному секторі, зокрема, на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті Ріната Ахметова. Публічною політикою зайнявся в середині 2000-х.
Павлов входив до "Партії регіонів", де якийсь час навіть очолював її криворізький осередок, був заступником міського голови, депутатом Дніпропетровської облради та нардепом у двох скликаннях.
Останнє десятиріччя Павлов плідно працював із колишнім головою міста – Юрієм Вілкулом. І зрештою, замінив свого попередника за його ж протекції.
Вілкул керував містом з 2010 року, спершу як представник "Партії регіонів", згодом від її наступника – "Опозиційного блоку". Втретє пішов на мерські вибори і в 2020 році.
Сім’я Вілкулів зберігала вплив у Кривому Розі, а Юрій Вілкул особисто – підтримку серед місцевих мешканців. У першому турі політик набрав 46,27% голосів і, ймовірно, виграв би і другий тур.
Однак під час виборів Вілкул-старший заявив про тиск. Мовляв, влада намагається змусити його поступитись місцем "Слузі народу". До того ж, на восьмому десятку років чоловік уже мав проблеми зі здоров’ям.
За три тижні до голосування Вілкул зняв свою кандидатуру. І в цей момент на заміну йому прийшов його ж соратник і водночас третій кандидат у рейтингу – Костянтин Павлов. Він йшов на посаду саме як "людина Вілкулів".
Ще перед першим туром Павлов підтримував свого формального опонента – чинного мера Вілкула, звинувачуючи "Слугу народу" в нечесній грі. Коли той зійшов з дистанції, то закликав голосувати саме за Павлова. А Вілкул-молодший очолив штаб "об’єднаного кандидата".
Так, новий мер ще від початку виглядав як тура для рокировки однієї з найвпливовіших родин міста. Вона, у свою чергу, заручалась підтримкою Ріната Ахметова, для якого Кривий Ріг з давніх пір був одним із центрів його бізнес-імперії.
Ця коаліція доповнила тренд місцевих виборів 2020, обійшовши партію президента навіть у рідному місті Зеленського. Хоча ця перемога більше нагадувала перемогу саме донецького лідера українського Forbes: по інший бік, від "слуг", теж балотувався близький до олігарха Дмитро Шевчик.
Читайте більше: Ахметов, Зеленський, Вілкул і Кривий Ріг. Що відбувалося на виборах на малій батьківщині президента
Хто надалі керуватиме містом
Нового мера в Кривому Розі обиратимуть аж наступного року – 27 березня, припускає заступниця голови фракції "Слуги народу" Євгенія Кравчук. Провести їх восени, як наприклад у Харкові, за її словами, уже не встигнуть.
Призначити ці вибори має Верховна Рада – але лише після того, як криворізькі депутати надішлють до Києва відповідне звернення та кілька формальних документів. На звернення місцеві депутати мають щонайбільше 15 днів після смерті Павлова (тобто до кінця серпня), на його розгляд ВР – максимум 90 днів (тобто до кінця листопада).
Утім, як показує досвід Луцька, який три роки жив без виборів мера, а відповідно і без самого мера, цей процес може затягнутися і на довше.
Чи буде "Слуга народу" висувати свого кандидата в місті президента або ж повторно підтримувати Дмитра Шевчика з "Метінвесту" – наразі невідомо. Сам Шевчик на запитання УП про повторне балотування не відповів.
"Рішення про кандидата приймає місцева парторганізація (яку очолює екскварталівець, а нині депутат Юрій Корявченков "Юзік" – УП). І всі офіційні юридичні процедури відбуваються в межах виборчого процесу після призначення виборів", – зазначила Кравчук УП.
Представники інших партій, зокрема члени родини Вілкулів, поки що не заявляли про своє бажання піти на вибори.
До виборів обов’язки мера, за законом, буде виконувати секретар міськради – депутат від "Слуги народу" Олександр Котляр. Котляра на посаду секретаря пропонував сам Павлов, і, за словами депутатки від "Сили людей" Сови, він є повністю провілкулівською людиною. Котляр має невелику публічну біографію, але досить небідну декларацію.
У депутата житловий будинок з прибудовами, дві земельні ділянки, три легкових автівки, зокрема Toyota Land Cruiser Prado 150 2020-го року. До минулого року Котляр мав торговельний бізнес, зокрема володів і керував ТОВкою "Дзержинський ринок трампарк". Як розповідають місцеві, це не ринок у класичному розумінні цього слова – а лише кілька палаток з товарами.
Усього за минулий рік Котляр заробив, як свідчить його декларація, на підприємницькій діяльності понад 3 мільйони гривень, тобто близько 270 тисяч на місяць.
У міськраді наступник Павлова стикнеться з двома найбільшими фракціями: "Блоком Вілкула "Українська перспектива", що має 19 крісел, та "Слугою народу", що має 16. Ще 9 місць – за ОПЗЖ, по п’ять – у "Сили людей" та "Європейської солідарності".
Союзниками, за словами згаданої вище депутатки Сови, є "Блок Вілкула", ОПЗЖ та ЄС. В опозиції – "Сила людей" та частково "слуги".
Поки що, як мінімум півроку, у місті президента головуватиме депутат з пропрезидентської "Слуги народу" – який, на відміну від парламенту, не те що не матиме більшості у Криворізькій міськраді, а й матиме меншість у порівнянні з переважаючими силами, прихильними до місцевих Вілкулів і структур Ахметова.
А отже, йому доведеться шукати "золоту середину" між бажаннями "слуг" і можливостями "Блоку Вілкула" та ОПЗЖ.
Ольга Кириленко, Соня Лукашова, УП
