Выборы как маркер. Действительно ли в Украине существует электоральная поляризация

Лише через 7 років після Євромайдану та початку війни з Росією Рада національної безпеки та оборони наважилась застосувати санкції до проросійських політиків та їхніх медійних активів.

Опоненти діючої влади серед аргументів для таких жорстких дій наряду з конспірологічними теоріями назвали останні соціологічні опитування, в яких проросійські сили в Україні начебто знову почали активно набирати ваги.   

Ні для кого не є секретом, що незважаючи на тисячі загиблих та мільйони переселенців, в Україні проросійські сили все ще мають стале виборче ядро.

Для того, щоб зрозуміти цей феномен, не зайвим буде згадати про електоральні особливості України, які дуже добре проглядаються в розрізі результатів президентських та парламентських виборів з 2004 по 2019 рік.

Вибори в Україні практично завжди відрізнялися особливою поляризацією – на Сході та Заході країни масово голосували за різних кандидатів. Це не є виключно українською географічною особливістю, варто лише поглянути на результати виборів у сусідній Польщі. 

При цьому, результати загалом по Україні часто виходили близькими до 50/50 (найбільш показово – у 2004 та 2010 роках).

Щоб унаочнити цей електоральний "поділ" України, наші партнери в Українському центрі суспільних даних — в рамках проекту "Електоральна пам’ять" — розробили інтерактивний інструмент, який показує, не стільки де і за кого переважно голосували, а наскільки результати виборів у кожній громаді відрізнялися від "середньоукраїнських".

Щоб уважно роздивитися всі карти, клікніть тут. 

Адміністративно-територіальний поділ в Україні регулярно змінювався, тому для узагальнення даних на карті було взято межі нових об’єднаних територіальних громад станом на 2020 рік. Лише для Криму залишилися межі старих сільських, селищних та міських рад станом на 2014 рік.

З першого погляду на карту виборів можна побачити, що найбільш поляризованими були президентські вибори 2004 року і парламентські 2006 та 2007 років (до порівняння взято перші тури виборів президента та "пропорційну" частину парламентських виборів), а найменш поляризованими – вибори президента 2014 року.

Відхилення результатів голосування в громадах від загальноукраїнських на виборах президента 2004-2019 років (чим темніше, тим більше відхилення від результатів по країні)

Якщо простими словами, то чим темніші кольори на карті, тим разючіше відрізняються голосування в тому чи іншому населеному пункті від загальноукраїнських. А відтак, значна частина виборців може бути незадоволена загальним результатом виборів саме в таких "темніших" регіонах.

Режим переможців

У зв’язку з цим цікаво розглянути – а чи були ті, хто завжди голосував за переможця? Тобто громади, де лідером на кожних виборах визначався той самий кандидат або партія, які були лідерами і по всій Україні?

Якщо брати лише факт переможця, то для всіх 9 загальнонаціональних виборів таких громад було лише 4:

• Коломацька сільська громада Полтавського району Полтавської області
• Баштанська міська громада Миколаївської області
• Тягинська сільська громада Бериславського району Херсонської області
• Горностаївська селищна громада Каховського району Херсонської області

Громад, у яких найчастіше голосували за переможців (від 7 до 9 співпадінь), було найбільше у Херсонській, Миколаївській і Кіровоградській областях. Громади, які практично завжди голосували за тих, хто програв загалом по Україні (від 1 до 3 співпадінь), найчастіше зустрічалися у Чернігівській, Вінницькій і Львівській областях.

Варто також відзначити, що громади, які розташовані недалеко одна від одної, найчастіше мають схожі характеристики, що впливають на електоральний вибір.

Прикладами характеристик є рівень економічного розвитку, структура зайнятості, середній вік населення, національний склад, приналежність до історичних кордонів або деякі інші локальні фактори (популярний місцевий політик, адмінресурс тощо).

В інтерактивній візуалізації є окремий режим "Комбінації переможців", де можна згенерувати карти громад, у яких переможець співпадав із переможцем по країні від 1 до 9 разів:

Завдяки режиму комбінацій можна побачити які громади в Україні голосують подібно

Примітно, що в межах нового адміністративно-територіального устрою загалом по Україні немає жодної громади, яка хоча б раз не проголосувала за переможця. 

При цьому, є тільки дві громади, де переможці співпали з загальноукраїнськими лише по одному разу: в Понорницькій селищній громаді Новгород-Сіверського району Чернігівської області та Сарибашівській сільській раді Первомайського району Криму.  

• Понорницька селищна громада, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область

На Чернігівщині за 15 років переможцями ставали 4 різні політичні сили та їхні представники

Сарибашівська сільська рада, Первомайський район, Автономна Республіка Крим (дані лише для виборів до 2014 року)

Незважаючи на розповсюджені стереотипи, в Криму є громади, у яких не підтримували проросійські сили

Режим відхилень

Цей режим показує, на скільки відсоткових пунктів відрізнялися результати голосувань у громаді від загальноукраїнських результатів.

Тут враховано не "лідерство" кандидата чи партії в громаді, а відмінність результатів усіх кандидатів у громаді (у відсотках) від результатів цих же кандидатів у масштабах всієї України. 

Чим більше величина – тим більша відмінність від середньоукраїнських результатів.

Якщо подивитись на середні результати для усіх виборів з 2004 року, то громади, які голосували найближче до того, як голосувала країна в цілому, знаходяться переважно на Півдні, в Центрі та на Півночі України.

Топ-40 громад (позначені червоним кольором) з найменшими відхиленнями від загальноукраїнських результатів, тобто  середніх значень для загальнонаціональних виборів 2004-2019

Топ-10 громад з найменшими відхиленнями:

Натомість найбільше відхилень (найразючіші відмінності від загальноукраїнських) на Донбасі: 

Серед громад з найбільшим відхиленням від середньоукраїнського найбільше громад саме з територій ОРДЛО, для яких є дані тільки для періоду 2004-2012 року, коли спостерігалася максимальна електоральна поляризація.

Топ-40 громад з найбільшими відхиленнями від загальноукраїнських результатів (середні значення для загальнонаціональних виборів 2004-2019):

Найбільші відхилення від загальноукраїнських результатів спостерігалися на Донбасі, в Криму, на Одещині та Львівщині

Втім, максимальні значення (понад 80 відсоткових пунктів) спостерігалися не тільки на Донбасі, але й у Криму, Одеській області (близькі до Придністров’я та Молдови) та на Галичині (громади – передмістя Львова), особливо на виборах 2004-2012 років. 

Одеська область

Львівська область

Режим вибору комбінацій

Можна спробувати виявити громади, де на одних виборах, наприклад, у першому турі переміг Ющенко, на інших — Янукович, а на третіх — Тимошенко.

У цьому допоможе режим "Вибір комбінацій", який дозволяє "відфільтрувати" громади з певною комбінацією переможців на різних виборах. 

Динаміка поляризації (середня величина відхилень від загальноукраїнських результатів у громадах) показує, що найбільші розбіжності серед регіонів спостерігалися на парламентських виборах 2006 року, а найнижчі – на президентських виборах 2014 року.

Найбільші розбіжності спостерігалися на виборах Ради-2006, а найнижчі – на президентських виборах 2014 року

Примітно, що у 2006 та у 2014 році вибори відбувалися після Майданів, але у першому випадку внутрішньополітичні розбіжності призвели до ще більшої електоральної поляризації, аніж в момент Помаранчевої революції, а в другому – навпаки, перед загрозою зовнішнього ворога електоральна поляризація була найменшою за всю історію.     

***

Загалом, голосування українців в період з 2004 по 2019 рік свідчить, що певна поляризація виборців все ж таки була присутня майже завжди. Серед причин такого стану справ можна називати географічні, історичні, економічні та етнічні складові (а також цілеспрямоване використання цих факторів політичними силами для посилення самої поляризації).

Утім, якщо накладати дані на політичну ситуацію, то помітно, що у складні історичні моменти, такі як зовнішня загроза, українці здатні до компромісів, і при вдалій комунікації політиків, при сталому економічному розвитку, всі відмінності відходять на другий план. І саме від політиків залежить, чи здатні вони артикулювати спільний стратегічний порядок денний, який унеможливить будь-які відкати у минуле.

Андрій Горбаль, Андрій Процюк, Євген Будерацький