Неприкасаемые. Разбираем биографии и решения судей Конституционного Суда

Конституційний Суд України – єдиний орган конституційної юрисдикції в Україні.

Це сухе юридичне формулювання, прописане в законодавстві, у перекладі на "людську мову" означає, що саме за суддями КС фактично закріплене останнє слово в тлумаченні Основного закону – Конституції.

Але як показує сучасна історія України, рішення КС не завжди одностайно сприймались як у суспільстві, так і серед політиків, які впродовж усього існування Суду намагались взяти його роботу під власний контроль.

І дивлячись на деякі суперечливі рішення КС, можна констатувати, що юридична точність інколи поступалась більш прозаїчним мотивам, пов’язаним радше з політичною доцільністю, аніж з літерою закону.

Наприкінці жовтня судді КС ухвалили рішення, яке фактично перекреслило всі кроки, які зробила Україна в боротьбі з корупцією за останні 6 років, і загнало країну в політично-правову кризу.

Скандальне тлумачення КС антикорупційного законодавства вчергове привернуло увагу до суддів, яких рідко знають в обличчя, і про яких не так часто пишуть у ЗМІ. Однак від рішень яких подекуди залежить, чи буде країна рухатись юридично вивірено  чи тупцюватиме на місці, затягнута олігархічно-політичними сітками.     

Конституційний Суд України складається з 18 суддів. Президент, Верховна Рада та з'їзд суддів призначають по 6 суддів. Їхня каденція – 9 років. Наразі у головному суді країни залишаються вільними 3 місця: 2 вакансії від парламенту і одна від з’їзду суддів. 

Кожен суддя щомісяця отримує близько 200 тисяч гривень, утримання судді вартує Україні 21 мільйон гривень на рік. Загалом на КС у цьому році виділили орієнтовно 314,5 мільйона гривень.

Ми розбиралися, якими рішеннями можуть похвалитися ці люди, яких в будь-якому суспільстві прийнято називати "поважними суддями".

Керманичі від Януковича: Тупицький і його команда

Організацією резонансних рішень КС займається безпосередньо його голова Олександр Тупицький разом із кількома наближеними до себе суддями.

Більшість із них залишилась ще з часів президента-втікача Віктора Януковича. Один із колишніх співробітників суду розповів УП, що через зв’язки з проросійськими силами ці "керманичі" навіть отримали серед колег прізвисько "москвичі".

Олександр Тупицький.
"Підвішений" Кучмою і підвищений Януковичем

Працює з: травня 2013 року

Каденція до: травня 2022 року

Призначений: президентом-втікачем Віктором Януковичем

57-річний головний суддя України родом з Черкаської області, навчався у Харкові. Кар’єру почав у Донецьку, і згодом став частиною клану, асоційованого саме з цим містом. У Донецьку він працював спершу прокурором, потім пішов у судді.

Найдавніший гучний епізод біографії Тупицького сягає ще періоду правління Леоніда Кучми і стосується справи адвоката Салова. У 1999 році останнього затримали за нібито перешкоджання виборам і поширення листівок "про смерть Кучми від алкогольної інтоксикації". Сам Салов усе заперечував. 

Справу в суді вів саме Тупицький. Причому спершу відмовився її приймати, відправивши на дорозслідування, а потім раптом передумав. Пізніше, коли були оприлюднені таємні записи з кабінету Кучми, так звані "плівки Мельниченка", стало відомо, що справою переймались у Києві.

І схоже, зміни в настрої Тупицького були не випадковими. Адже на плівках Кучма обурювався самоуправством донецького судді: "Ти візьми того суддю, б ..., за яйця підвісь, нехай повисить одну ніч".

Кар’єра Тупицького різко пішла вгору в 2010 році, коли країну очолили "донецькі". Він пішов у систему господарських судів – у Донецький, Львівський, Дніпропетровський, останні два навіть очолював. 

Його просування кар’єрними сходами підтримував тодішній голова Вищого господарського суду Віктор Татьков, який особисто рекомендував Тупицького на посаду. Нині Татьков – у бігах, його розшукують за підозрою у втручанні систему розподілу справ і організації "потрібних" рішень.

Нинішнього голову КС Віктор Янукович привів у найвищий суд країни за 9 місяців до своєї втечі. Тупицький 5 років працював там суддею, потім став заступником голови. У 2019 році був серед тих, хто посунув з посади очільника суду – Станіслава Шевчука. Тоді колектив звільнив його нібито через дисциплінарні порушення.

Після Шевчука суд очолила ще одна "суддя Януковича" Наталія Шаптала. Коли у неї спливли повноваження, черга дійшла вже до Тупицького – у вересні 2019 року він зайняв крісло голови.

Після гучного рішення, яке "знесло" електронне декларування, журналісти розповіли про кримську ділянку голови КС, придбану ним у 2018 році, на третьому році війни з Росією.

Сам Тупицький запевнив, що приватизація відбулась ще до окупації Криму, а потім, українські й російські кадастри "наклалися" і відбулось "змішування меж". Через це він нібито і мав оформити договір купівлі.

У деклараціях згадки про цю землю немає. Тупицький виправдовувся, що не знав, як правильно таке майно декларувати.

У Києві, згідно з декларацією, він орендує дачний будинок площею 60 квадратів в Будинку відпочинку "Конча-Заспа" ДУС. Також користується 4-кімнатною квартирою в 216 кв. м у "Новопечерських Липках", зареєстрованою на його 80-річну матір, яка й досі проживає у рідному для Тупицького селі на Черкащині. Матері також належать і два паркомісця в цьому ЖК. Ринкова вартість подібних квартир перевищує мільйон доларів, а паркомісця – по 30-37 тис.дол.

Також у "користуванні" голови КСУ зазначено будинок у 485 кв.м у Києві. 

Дружині належать 67% капіталу компанії Vega Financial в США. Також вона була помічницею нардепа 7-го скликання від ПР Бобкова, який пізніше пішов на співпрацю з російськими окупантами.

Робота в КС. Тупицький був суддею-доповідачем, або одним із них, у кількох резонансних і неоднозначних справах: 

• визнання незаконним указу президента про призначення Артема Ситника директором НАБУ;
• скарга "Запорізького заводу феросплавів" Ігоря Коломойського, завдяки якій в Антикорупційного бюро забрали право блокувати договори підприємств;
• підозрюваних у державній зраді й тероризмі дозволили відпускати під домашній арешт.

Крім того, серед перших справ Тупицького-доповідача був розгляд сепаратистської постанови Верховної Ради Криму про проведення так званого "загальнокримського референдуму". У березні 2014 року у КС не було часу зволікати. Але, за даними УП, Тупицький, наприклад, пропонував викликати на засідання свідків – депутатів кримського парламенту.

Після того, як КС визнав незаконними "референдум" і "відокремлення" півострову, суддя написав окремі думки.

Він загалом погоджувався із рішенням, але вважав, що потрібно було давати оцінку не діям самої ВР Криму, яку назвали порушницею Конституції і принципу територіальної цілісності, а обмежитись лише засудженням її сепаратистських постанов. Та й на відповідність міжнародним нормам, на думку Тупицького, оцінювати кримських політиків суд не мав повноважень.

Серед інших примітних окремих думок Тупицького – у справі щодо так званого мовного "закону Ківалова-Колесніченка". Суддя стверджував, що однозначних доказів "кнопкодавства", яке стало підставою для скасування закону, немає. Таку думку тоді заявили лише Тупицький і Шаптала.

Також нинішній голова КС під час ухвалення судової реформи 2016 року переймався тим, що суддю не можна звільняти за наслідками оцінювання. А коли КС схвалив внесення до Конституції курсу до ЄС і НАТО, Тупицький погодився, але написав, що це "спотворить відображення у преамбулі історичної дійсності".

Олександр Литвинов. "Права рука" Тупицького

Працює з: травня 2013 року

Каденція до: травня 2022 року

Призначений: з’їздом суддів

Свою трудову діяльність 55-річний виходець із Донецька почав слюсарем. В 1988 році закінчив Далекосхідне вище загальновійськове командне училище імені маршала К.К. Рокосовського в Росії і за кілька років почав працювати вже юристом.

Ще пізніше таки виучився на економіко-правовому факультеті Донецького державного університету, і пішов у судді, пройшовши шлях від районного до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Робота в КС. Серед справ, які Литвинов вів як доповідач, одна з найгучніших за останній час – стосовно закону про НАБУ, коли суд скасував кілька його статей. 

Зокрема, йшлося про повноваження президента утворювати Бюро, призначати та звільняти директора, визначати трьох осіб до складу комісії з проведення конкурсу на зайняття посади директора та інші.

Литвинов також не погодився з рішенням більшості, яка в 2019 році визнала конституційним закон про декомунізацію. Суддю обурило, що належним чином не перевірили процедуру голосування. Мовляв, є сумніви, що свої голоси дійсно віддали більше половини народних обранців.

Також "праву руку Тупицького" турбували "істотні ризики" в судовій реформі 2016 року, про що він теж написав окрему думку. Йшлось, наприклад, про розширення випадків, коли суддю можна затримати без згоди Вищої ради правосуддя або призначення "служителів Феміди" президентом.

Коли ж КС схвалив курс на НАТО та ЄС, Литвинов, загалом погодившись, зазначив, що такі питання треба затверджувати на референдумі.

Олександр Касмінін

Працює з: вересня 2013 року

Каденція до: вересня 2022 року

Призначений: експрезидентом Віктором Януковичем

Ще один "помічник" Тупицького, 54-річний Касмінін, свою кар’єру з початку 90-х будував на Полтавщині, просуваючись від помічника прокурора до голови апеляційного суду. А 2013 року Янукович відправив його в Київ – у головний суд країни.

Касмінін – останній суддя нинішнього складу, призначений в епоху Януковича.

Суддя приватизував службову квартиру площею 150 кв.м у столиці.

Дружина судді має у власності 14 земельних ділянок великої площі. У 2010 році вона безкоштовно отримала у власність земельну ділянку в елітному районі Полтави. У 2017 році дружина судді отримала в подарунок ще одну земельну ділянку в Полтаві вартістю 272 690 грн.

У 2019 році в один день дружина судді придбала у власність 11 ділянок сукупною площею 220 000 кв. м у Полтавській області за очевидно заниженою ціною (близько 1 тис. доларів за ділянку).

Робота в КС. Серед справ, які Касмінін вів як доповідач – вже згадане скасування обов'язкового арешту для підозрюваних у держзраді та тероризмі, схвалення перейменування Дніпропетровської області. Також він опікувався делікатними чиновницькими питаннями, що стосувались пенсій працівників прокуратури, суддів і держслужбовців.

Схожих делікатних питань Касмінін торкається і в своїх окремих думках. Наприклад, він вважає, що скасоване покарання за "неправосудне рішення" мало зникнути з правового поля одразу, а не через відтерміновані судом 6 місяців.

Він також кілька разів висловлювався про зміни у судовому законодавстві, зокрема, переживав, що "служителям Феміди" звужують імунітет, виступав проти звільнення за кваліфікаційним оцінюванням.

Скасована в КС судова реформа Зеленського передбачала, зокрема, Комісію з питань доброчесності та етики. Потенційну участь в цій комісії міжнародних експертів Касмінін назвав незаконним, описавши як "делегування влади, яка належить виключно Українському народу, міжнародним та іноземним організаціям".

Як і Литвинов, Касмінін вважав, що в Конституцію не можна записати курс на НАТО і ЄС без референдуму. А тому заявив, що коли Рада зробила це, порушила Основний закон.

Любі друзі Петра Порошенка

Ірина Завгородня

Працює з: вересня 2018 року

Каденція до: вересня 2027 року

Призначена: Верховною Радою

Завгородня прийшла в КС як креатура тодішньої партії влади – "Блоку Петра Порошенка". Наразі, за даними УП, вона також є однією з наближених до Тупицького.

За інформацією Фундації DEJURE, конкурс на посаду судді КС, яку зайняла Завгородня, у 2018 році провели з порушенням закону. Комітет Ради не допустив до участі тих суддів, які подалися самостійно, без підтримки політичних фракцій.

Завгородній 56 років. Вона народилась і починала будувати кар’єру на Луганщині, з 2003 року працює в столиці.

Робота в КС. За недовгий період своєї роботи в КС, мабуть, найбільш резонансною справою Завгородньої був висновок про законність так званого "народовладдя" – передвиборчої обіцянки Володимира Зеленського.

Жодної окремої думки Завгородньої до рішень КС відшукати не вдалось.

У декларації Ірини Завгородньої за 2018 рік НАЗК виявило недостовірних відомостей на 615 тис. грн, у декларації за 2019 рік – 754 тис. грн. Мова про недекларування авто та недостатність коштів для купівлі нерухомості чоловіком.

Чоловік має громадянство Росії. У липні 2020 року він купив 3-кімнатну квартиру у 124 кв.м в престижному комплексі "Новопечерські липки". Орієнтовна вартість такого помешкання без ремонту – майже 13 мільйонів гривень.

У 2018-му Завгородній вже купував квартиру в "Новопечерських липках" у сусідньому будинку комплексу, яку продав через рік. Тоді 54 квадратних метри нібито обійшлися йому у 1,3 мільйони гривень. НАЗК тоді встановило, що у нього не було необхідних для цього відповідно задекларованих коштів. 

Дохід Сергія Завгороднього у декларації дружини за 2019 рік складається з пенсії (75 тисяч гривень) від Пенсійного фонду Російської Федерації, 1,8 мільйонів гривень від продажу квартири і 700 тисяч гривень – від продажу авто. При цьому Завгородній оновив автомобіль ледь не одразу, придбавши наприкінці 2019-го новий BMW X4 за 1.6 мільйонів гривень.

Ще майже 3 мільйони гривень Завгородній нібито подарувала її 81-річна матір Марія Романчак. У декларації за 2017-й рік суддя зазначала, що матір-пенсіонерка у 2007 році стала власницею квартири у Києві площею 87 кв.м, у 2008 – земельної ділянки під Києвом (0,25 га).

Віктор Кривенко

Працює з: січня 2016 року

Каденція до: січня 2025 року

Призначений: З’їздом суддів

Кривенко – один із "старійшин" української судової системи і один із найстарших у нинішньому КС. Нині йому 65 років. У юридичній сфері Кривенко з самого початку 1980-х років: то як адвокат, то як суддя.

З 1995 року і до самого призначення в КС він працював у Верховному суді, зокрема, був там заступником голови. Близько 9 років також очолював Раду суддів.

У 2017 році виконував обов'язки голови Конституційного Суду: коли в очільника Юрія Бауліна сплив термін, Кривенко взяв на себе ці обов’язки як, на той момент, найстарший.

Судячи з так званих "плівок Вовка", зроблених у кабінеті керівника одіозного Окружного адмінсуду, Кривенко був не чужим для любителів "что-то учудить".

На записах працівники ОАСКу обговорювали спільну з головним судом країни роботу, зокрема, над скасуванням статті про "незаконне збагачення". Тодішня цитата Павла Вовка чимало говорить про внутрішню "фемідівську" кухню: "Два суда принадлежат нам – это Конституционный Суд и Окружной административный".

Журналісти також помічали Кривенка на святкуванні дня народження Євгенія Аблова, заступника голови ОАСК.

Кривенко все життя працював суддею. В результаті він має у власності багато елітної нерухомості у Києві та Карпатах. 

Суддя з дружиною мають дві квартири у Києві, 44 земельні ділянки, котедж для сімейного відпочинку площею 256 кв.м. в Буковелі, міні-готель на гірськолижному курорті Драгобрат площею 1714 кв.м.

Робота в КС. Серед рішень КС не вдалось знайти жодного, де б Кривенко за три роки своєї роботи висловив окрему думку. Хай навіть і таку, яка б не протирічила загальній позиції.

Гучних справ у Кривенка як доповідача було небагато. Та одна з них виявилась історичною. 

Це були слухання щодо "розгону" Верховної Ради Володимиром Зеленським. Слухання завершились тоді досить неоднозначно. КС не пішов проти президента і зупинився посередині, сказавши, що конфлікт не має правового вирішення, а позачергові вибори зможуть його розв'язати.

Кривенко також працював як один із доповідачів над скасуванням обов’язкового арешту у справах про держзраду та тероризм.

Володимир Мойсик

Працює з: січня 2016 року

Каденція до: січня 2025 року

Призначений: експрезидентом Петром Порошенком

Ще один досвідчений юрист, 63-річний Володимир Мойсик, почав кар’єру у 80-х роках. В кінці 90-х – на початку 2000-х він працював у Верховному суді. А потім пішов у політику – обрався народним депутатом.

Мойсик увійшов до фракції "Наша Україна", працював у парламенті до 2012 року. За президентства Віктора Ющенка також був його радником поза штатом. 

Ющенко і порекомендував Мойсика в Конституційний Суд.

У часи депутатства Мойсик очолював ТСК з розслідування вбивства Георгія Гонгадзе. Після Майдану він також працював у комісії з перевірки суддів.

За твердженням НАЗК, суддя потенційно мав конфлікт інтересів в антикорупційній справі – через протокол, який на нього склали за незадекларовані зміни статків.

Робота в КС. Як і багато хто з його колег, Мойсик написав окрему думку після скасування "закону Ківалова-Колесніченка". На відміну від згаданих вище позицій, суддя зі скасуванням закону погодився. Ба більше, він наполягав, що розгляд не варто було зупиняти на процедурних помилках, а треба було дійти до суті документа, де, на думку Мойсика, теж були проблеми.

Крім того, коли в 2017 році КС дозволив очолювати ВНЗ тим, хто голосував за "диктаторські закони 16 січня", Мойсик заняв "прореволюційну" позицію, заявивши, що вимога до "доброчесності" ректорів – виправдана і справедлива.

Віктор Городовенко

Працює з: листопада 2017 року

Каденція до: листопада 2026 року

Призначений: З’їздом суддів

Близький до оточення експрезидента Петра Порошенка 52-річний Городовенко працює суддею з 1993 року. Три роки тому з очільника Апеляційного суду Запорізької області він став конституційним суддею.

Як зазначають у Фундації DEJURE, Городовенка обрали без конкурсу та реальної конкуренції, його виступ на з’їзді суддів мав формальний характер.

За твердженням екснардепа Сергія Лещенка, судді допомагав обратись заступник голови Адміністрації Порошенка Олексій Філатов. Співрозмовник УП, знайомий із розкладом сил у КС, підтверджує це.

Робота в КС. Серед справі, які вів Городовенко немає такого масштабу, як скасування е-декларування чи указу про призначення директора НАБУ. Однак в його "портфоліо" – вужчі і більш профільні "правоохоронні" історії: дозвіл не платити допомогу постраждалим поліцейським, перерахунок пенсій для прокурорів, схвалення президентського проєкту про скасування адвокатської монополії.

Що стосується особистої позиції Городовенка, то він, наприклад, писав, що не можна було скасовувати "мовний закон" лише через кнопкодавство, мовляв, незрозуміло, як нехтування цією нормою регламенту порушує Конституцію. Крім того, суддя вважав, що скасування закону потрібно було відтермінувати, щоб був час врегулювати статус мов нацменшин.

Інша примітна думка Городовенка стосувалась покарання за неправосудні рішення "служителів Феміди". На відміну від спільної позиції колег, суддя стверджував, що покарання треба було скасовувати не через проблеми з термінологією і невизначеністю, що таке неправосудне рішення, а тому що це є "криміналізацією професійної діяльності судді".

У той же час, після скасування в 2019 році статті про незаконне збагачення Городовенко зробив реверанс у бік борців із корупцією. Він заявив, що скасування статті "може негативно позначитись на проведеній державою роботі в сфері протидії корупції", а тому варто пояснити законотворцям, як її відновити правильно.

Представники інших політсил

Сергій Сас

Працює з: березня 2014 року

Каденція до: березня 2023 року

Призначений: Верховною Радою

63-річний уродженець Росії Сергій Сас спершу був різноробочим, згодом відівчився у зооветеринарному інституті і працював за спеціальністю, потім – керівником господарських підприємств.

Вже майже в 40 років він закінчив Національну юридичну академію імені Ярослава Мудрого, при цьому вже будучи народним депутатом. 

Сас працював у парламенті 6 каденцій – з 1994 по 2014 роки, з них 4 скликання – від "Батьківщини". Саме з цією партією і пов’язують суддю.

За час перебування на посаді народного депутата Сас з дружиною набули у власність велику кількість землі в Кіровоградській області. Так, з 1994 по 2014 вони отримали у власність кілька земельних ділянок сукупною площею понад 90 000 кв. м, що дорівнює площі 12 футбольних полів.

Робота в КС. Сас як доповідач вів доволі неоднозначну справу – про позбавлення Віктора Януковича статусу президента. У 2015 році Верховна Рада зробила це окремим законом, хоча за Конституцією таке можливо лише у випадку імпічменту, та й закони мають бути не "одноразовими". 

З проханням розібратись до КС звернувся наступник Януковича – Петро Порошенко. Судді не виносили рішення більше 3,5 років, і зрештою вирішили закрити справу, відписавши, що закон був "вираженням політичної волі парламенту за виняткової для держави ситуації".

Сас – один із найбільших любителів писати окремі думки. Їх у нього вже майже два десятки, з різних тем.

Він не погодився із колегами, які "закрили очі" на проблеми в рішенні Зеленського розпустити парламент. "Указ президента України Зеленського В.О. базується на необ’єктивній інформації", – написав Сас, запевняючи, що підстав для "розгону" не було.

За часів президента Петра Порошенка до КС на схвалення кілька разів направляли проєкт про зняття депутатської недоторканності. Сас тоді послідовно писав про загрози мало не узурпації влади і ризик, що народні обранці стануть "вразливими для політичних переслідувань".

Ігор Сліденко

Працює з: березня 2014 року

Каденція до: березня 2023 року

Призначений: З’їздом суддів

Сліденко прийшов у КС не з кабінету "служителя Феміди". Чим відрізняється на фоні більшості колег, а тим більше – серед тих, хто підтримав останнє рішення.

Сліденко – 47 років. У 90-х він закінчив юрінститут і спершу практикував як приватний юрист. Потім став на шлях науковця. 

Працював у своїй альма-матер – Одеському національному університеті ім. І.І.Мечникова – та ще в кількох вишах, зокрема, Міжнародному гуманітарному університеті, Одеській національній юридичній академії, відомій як "академія Ківалова", Маріупольському державному гуманітарному університеті.

З 2010 року був головним консультантом Інституту законодавства Верховної Ради України. А одразу після Майдану зайшов до Конституційного Суду як креатура партії "Свобода".

Після розголосу навколо останнього рішення КС Сліденко заявив про тиск з Офісу президента і погрози "проблемами", через що він подав у відставку. Заяву судді ще не розглянули.

Він – один із суддів, який потенційно міг мати зуб на НАЗК, яке складало щодо судді протокол. Сліденко, за твердженням Агентства, несвоєчасно повідомив про зміни в декларації.

До 2017 року не декларував жодного нерухомого майна у Києві, придатного для проживання. 

За даними декларацій за 2017 – 2018 роки Ігор Сліденко витратив більше, ніж отримав доходу. Так, станом на кінець 2017 року він мав готівкові заощадження у розмірі 350 тисяч грн, а його дохід у 2018 році склав 3 065 530 грн. При цьому, у тому ж 2018 році суддя придбав квартиру за 1,6 мільйона, позичив 100 тисяч та зміг заощадити додатково ще 1,9 мільйона. Таким чином, він витратив і заощадив на 500 тисяч грн більше, аніж заробив. 

Робота в КС. Ім’я Сліденка прозвучало на всю країну саме після сумнозвісної справи щодо антикорупційного законодавства. Суддя вів її як доповідач. У це рішення, до слова, мало не дослівно переписали абзац зі збірника "Федераліст", що лежить в основі конституційної системи США.

Він також працював над скасуванням "закону Ківалова-Колесніченка". І тоді він підкреслив спільне рішення власною позицією: "неособисте голосування народних депутатів є одним із проявів політичної корупції".

Загалом Сліденко – рекордсмен серед нинішнього складу КС за кількістю окремих думок. Їхня кількість у судді перевалила вже за 30. Часом формулювання в цих документах – різкі і не схожі на обережні вислови суддів.

Серед іншого, Сліденко пішов в опозицію, заявивши, що Зеленський неконституційно розпустив парламент.

А в 2020 році не стримуючись розкритикував антиковідний карантин, написавши, що дії влади звелись до "лукавих маніпуляцій", "ігнорування суспільного запиту та наукового підходу", "лицемірного прикриття лозунгами загального блага власних політичних вигод". 

Сліденко назвав публічні заяви політиків "методами терору", а карантин "причиною, на яку зручно списувати будь-які проблеми".

Петро Філюк

Працює з: листопада 2019 року

Каденція до: листопада 2028 року

Призначений: З’їздом суддів

59-річний Філюк – один з двох, хто прийшов у КС за часів президента Зеленського. Він починав, як і деякі інші колеги, з правоохоронних органів, а за кілька років дослужився до судді.

До призначення у найвищий суд країни Філюк 15 років очолював Апеляційний суд Волинської області.

За інформацією ВО "Автомайдан" кандидатура Філюка була погоджена ще до початку з’їзду. Екснардеп Сергій Лещенко називає суддю пов’язаним із бізнесменом і нардепом Ігорем Палицею, соратником олігарха Ігоря Коломойського.

Філюк безкоштовно отримав 6 земельних ділянок під Луцьком загальною площею 2,5 га. За його словами цю землю йому виділила сільська рада безкоштовно, тому що на цій землі було сміттєзвалище, яке він нібито привів до ладу.

Сьогодні на цій землі розміщено маєток судді, який, судячи з відео, мало нагадує сміттєзвалище. Ділянки об'єднані в один масив, на території якого розміщено щонайменше 3 будинки, альтанка та щось на кшталт величезного погребу. Ринкова ж вартість землі у цьому районі сягає 1000 доларів за сотку.

Офіційним власником будинку площею 252,2 кв.м, який побудовано на землі судді, є його батько. Задекларована вартість маєтка – 326,9 тисяч грн – явно занижена.

Робота в КС. За рік суддя Філюк встиг попрацювати доповідачем в одній резонансній справі – стосовно карантину, який Кабмін оголосив цьогоріч. Суд звернув увагу, що обмеження ввели з порушеннями, однак через те, що постанова уряду на той момент уже втратила чинність, нічого зробити не змогли. 

Поки особливо яскравими окремими думками Філюк не вирізнявся. Його зацікавила лише судова реформа і можливість звільняти "служителя Феміди" за результатами оцінювання.

Галина Юровська

Працює з: листопада 2019 року

Каденція до: листопада 2028 року

Призначений: З’їздом суддів

Ще одна суддя з двійки "нових", 59-річна Галини Юровська, з юного віку працює в бюрократичному апараті. У кінці 1970-х вона починала архіваріусом, друкаркою, секретарем судових засідань, а до 2016 року дійшла до судді в Вищому спеціалізованому суді з розгляду цивільних і кримінальних справ. 

До призначення в КС кілька років працювала в Національній школі суддів.

На з’їзді суддів у 2019 році, де Юровську обрали в Конституційний Суд, вона обіцяла колегам, що на посаді захищатиме їхні інтереси.

Робота в КС. Збіг чи ні, але свою єдину поки що окрему думку Юровська написала саме в тій справі, яка стосується інтересів суддів. У справі, в якій КС скасував покарання за постановлення неправосудного рішення.

Щоправда, окрема думка Юровської загалом не протирічила спільному рішенню – неконституційність покарання вона підтримала, але вирішила викласти свою аргументацію.

Ця ж справа наразі єдина серед резонансних, де Юровська виконала роль доповідача.

Незгодні науковці

На 15 суддів, які нині працюють в складі КС, знайшлось 4 тих, хто не проголосував за "знесення" е-декларування. Усі вони прийшли до суду з досвідом науковців, а не "служителів Феміди". Усі вони згодом оприлюднили власну позицію стосовно рішення колег.

Сергій Головатий

Працює з: березня 2018 року

Каденція до: травня 2024 року

Призначений: експрезидентом Петром Порошенком за результатами конкурсу

Найстарший наразі суддя, який також є заступником голови КС, має довгу і багату біографію, яка то межувала з громадською боротьбою за правове поле України, то йшла в бік у велику політику, де іноді треба поступатись принципами. 

Головатий почав науковий шлях у 80-х, працював, зокрема, в нинішньому КНУ імені Шевченка. Незадовго до розпаду СРСР взявся за громадську діяльність – був одним із засновників Товариства української мови імені Шевченка та "Народного руху України", однієї з цеглинок незалежності. 

Головатий працював, зокрема, над Декларацією про державний суверенітет України, Актом проголошення Незалежності України, Конституцією. 

У 1990 році Головатий пішов у парламент, де пропрацював до 2012, змінюючи союзників. Останньою політсилою, яку науковець представляв у Раді, була "Партія регіонів".

Кілька разів входив до Кабміну – як міністр юстиції в урядах Євгена Марчука, Павла Лазаренка та Юрія Єханурова. В ті часи Головатий, представляючи президента Ющенка в суді зі звільненим генпрокурором Піскуном, конфліктував із Радою суддів. Остання вимагала звільнити міністра через "образу судової системи". При цьому тоді у відомстві працював нинішній колега судді КС – Віктор Городовенко.

Головатий представляв інтереси вдови і матері журналіста Георгія Гонгадзе – Мирослави та Лесі. Захищав Миколу Мельниченка, який записав розмови у кабінеті президента Кучми. 

"Міжнародник" за спеціальністю, Головатий працював і на міжнародних полях: в ПАРЄ, Венеційській комісії. Востаннє його призначав туди Петро Порошенко.

У 2010 році правник мітив у ЄСПЛ. Тоді він був настільки сконцентрований на боротьбі за місце, що фактично став пасивним учасником кнопкодавства. Депутат не повернувся в Україну, коли в Києві ратифікували Харківські угоди. Але його картка все одно проголосувала за потрібне владі рішення, а сам нинішній суддя КС ніяк не прокоментував тоді "пакт Януковича-Медведєва".

Обережним він залишався і в питанні "конституційної реформи Януковича", коли Конституційний Суд виніс гучне рішення про повернення сильної президентської посади. Спершу Головатий говорив, що рішення КС може призвести до хаосу, потім уточнював, що його треба виконувати.

Головатий був одним із тих суддів, яких НАЗК звинуватило у конфлікті інтересів під час слухань щодо антикорупційного законодавства. У декларації судді нібито знайшли на 3,6 мільйона гривень недостовірних відомостей.

Робота в КС. Справ, які за гучністю можна було би порівняти з останніми рішенням КС, Головатий не вів. Однак він не скупився заявляти про свою незгоду з більшістю у резонансних випадках.

Крім е-декларування, інший яскравий випадок – незаконне збагачення, скасоване ще в 2019 році. Тоді Головатий заявив, що не голосував за це рішення, і назвав його хибним. 

Суддя був упевнений, що презумпція невинуватості не порушена, адже правоохоронці мають довести, що багатства чиновника не обгрунтовані його доходами. І крім того, він акцентував увагу на особливому статусі фігурантів таких справ.

Також Головатий не підтримав скасування конкурсу до Верховного Суду.

Віктор Колісник

Працює з: січня 2016 року

Каденція до: січня 2025 року

Призначений: експрезидентом Петром Порошенком 

60-річний Колісник до Конституційного Суду перейшов з Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, який колись і сам закінчив, а потім кілька десятків років там працював. 

Робота в суді. Вів справу, в якій КС у 2019 році скасував кримінальну статтю про незаконне збагачення. При цьому Колісник не повністю погодився із колегами. Він назвав формулювання статті недолугим і слабким, але і аргументацію, з якою цю статтю "знищили", теж розкритикував.

Також суддя пішов проти течії у справі щодо закону про НАБУ, заявивши, що Суд не мав права забирати в президента кількох повноважень: призначати членів конкурсної комісії, яка обирає директора відомства, члена комісії зовнішнього контролю та затверджувати положення про Раду громадського контролю.

А от розпуск Ради Зеленським Колісник схвалив, написавши, що підстави для такого рішення були.

Василь Лемак

Працює з: березня 2018 року

Каденція до: травня 2024 року

Призначений: експрезидентом Петром Порошенком за результатами конкурсу

50-річний Лемак – ще один співробітник університета, на цей раз Ужгородського національного. Там він пропрацював половину свого життя.

Був розробником проекту закону "Про Конституційний Суд України", ухваленегого у 2016 році.

У квітні 2019 року, коли судді посували з посади свого керівника Станіслава Шевчука, Лемак був у складі комісії, яка вирішила, що голова КС вчинив дисциплінарний проступок і може бути звільнений. При цьому сам Лемак голосував проти цього рішення.

Робота в суді. Особливо гучних справ сам Лемак поки не вів, але встиг відзначитись у таких справах незгодами із колегами. Він не підтримав такі рішення КС:

• незаконність призначення Артема Ситника директором НАБУ;
• незаконність деяких норм закону про НАБУ, де, в тому числі, йшлось про право президента призначати директора відомства;
• скасування покарання за незаконне збагачення;
• розпуск Верховної Ради Зеленським;
• скасування покарання за неправосудні рішення.

Олег Первомайський

Працює з: вересня 2018 року

Каденція до: вересня 2027 року

Призначений: Верховною Радою

Також багаторічний науковий співробітник, 48-річний Олег Первомайський політично пов’язаний із "Народним фронтом". Він майже 20 років працював у кількох університетах та інститутах, зокрема, КНУ ім. Тараса Шевченка.

Після Революції Гідності Первомайський входив до складу Тимчасової спеціальної комісії з перевірки суддів, куди його висунув "Народний фронт". Потім міністр юстиції Павло Петренко від цієї ж політсили подав науковця до комісії з відбору голови Нацагентства з розшуку і менеджменту активів.

У 2016 році подавався на конкурс до Верховного суду, але за результатами іспиту отримав бал, менший за мінімально допустимий.

Як і у випаду з Іриною Завгородньою, потрапив у КС після конкурсу, на який, за інформацією DEJURE, Комітет Ради не допустив суддів без політичної підтримки.

Робота в КС. Первомайський за два роки встиг взяти на себе як на доповідача справу про курс України на НАТО та ЄС та, як це заведено у суддів-науковців, висловити незгоду з більшістю.

Він не підтримав, зокрема, рішення про рішення про незаконність призначення Ситника, про розпуск Верховної Ради, скасування обов’язкового арешту для підозрюваних у тероризмі й держзраді.

При цьому окремі думки Первомайського суттєво вирізняються майже художнім обрамленням, формою, поважними до іншої точки зору і зрозумілими навіть неюристма формулюваннями. Свій аналіз скасованого покарання за неправосудні рішення, наприклад, він завершив фразою, яка по-особливому доречна і сьогодні:

"У відомому релігійному сюжеті потрібно було сорок років блукань пустелею для досягнення бажаного результату. Можна зробити припущення, що для формування в Україні незалежного та неупередженого суддівського корпусу потрібен такий же час, протягом якого будуть нарешті проведені та завершені усі суддівські реформи, оцінювання суддів та конкурси на посади суддів.

Тому "ідеальні" судді з омріяного майбутнього лише почали своє навчання на першому курсі юридичного факультету.

Однак, можливо, я помиляюсь і окреслений сюжет значно гірше – відлік цих сорока років ще взагалі не розпочався".

Автор Соня Лукашова. В тексті використані окремі дані авторства Галини Чижик.

↑