Все на Львов. Как Садовый и соратники Порошенко за кресло мэра воевали
Якщо дивитись на вибори мера Львова з Києва, то могло скластися враження, що в головному місті Галичини відбувалося справжнє свято демократії.
Активна дискусія, битва програм, віп-агітатори, обміни політичними шпильками та зрештою реальні дебати між основними опонентами.
Два сильних кандидати, які мають давні особисті стосунки і пройшли шлях від партнерських робочих відносин до прямої конфронтації під час "сміттєвої війни".
Такі початкові позиції обіцяли справжню димну суміш на виборах, яку зрештою львів’яни і отримали. Яскравим підтвердженням цього стали результати першого туру, за підсумками якого основних опонентів розділили менше 10% голосів.
Однак, за кілька днів до виборів у центрі Львова мало що нагадувало про наближення доленосного голосування, окрім політичної реклами та мітингів-ефірів.
Виною тому – пандемія COVID-19 і карантин вихідного дня, котрий для "міста вихідного дня" Львова і його підприємців став більшим головним болем, аніж політичні перепалки.
Втім, якщо вірити екзит-полам, карантин, який міг вплинути на явку виборців, не завадив чинному меру зберегти свою посаду, хоча його опонент довго не поспішав визнавати поразку.
Як Андрій Садовий і Олег Синютка бачать розвиток Львова, чому "Європейська солідарність" зробила місто плацдармом для політичного контрнаступу та як вибори вплинуть на роль Львова у загальноукраїнській політиці, розбиралась "Українська правда".
Оборона в ратуші від Андрія Садового
Багаторічний мер Львова Андрій Садовий у 2020-му не часто проявляв себе на загальноукраїнській політичній арені.
В основному про Андрія Івановича згадували в контексті карантинних заходів, через які найтуристичніше місто України економічно страждало ледь чи не найбільше.
Втім, спад політичної активності завжди жвавого міського голови стався не лише через пандемію.
Минулого року його партія "Самопоміч" зазнала болючої поразки на парламентських виборах. За кілька місяців до цього сам Садовий був змушений відмовитись від загальноукраїнських політичних амбіцій, знявшись на президентських виборах на користь Анатолія Гриценка.
Тоді Садовий навіть заявив, що більше не балотуватиметься на посаду міського голови Львова. Передумати його змусив невдалий похід на Київ.
"У 2018 році, коли відбувалась президентська кампанія, в якій я брав участь, я сказав, що, сорі, цей кейс закривається (мерство – УП), і я йду в загальнодержавну політику. Українці вибрали нового президента.
Я був на роздоріжжі, і дуже вірив, що з’явиться один-два кандидати, які будуть здатні перемогти у Львові, і я скажу: "Ок, я виконав свою місію". Але цього не сталося", – пояснює своє рішення в розмові з УП Садовий.
"Люди, які мали би потенцію, забоялися балотуватися, тому що почалася пандемія, почалися серйозні проблеми, і я лишився один на один з містом, яке має недобудований (сміттєвий) завод.
І коли мій опонент говорить, що зітре той завод з лиця, тому що він не потрібен, то я мав просто за цим спостерігати? Ні, я сказав, що піду ще на одну каденцію, щоб почати ті справи, які почав, щоб поставити жирний знак оклику".
Таке пояснення виглядає не дуже переконливим. Львівські співрозмовники, які мають тривалий досвід спілкування з міським головою, стверджують, що не особистість опонента і його риторика стали причиною зміни рішення Садовим.
"Синютка – це радше "бонус". Після того, як його "приземлили" в Києві, Андрій Іванович вирішив не віддавати хоча б те, що має. Та й взагалі, ви бачите Садового кимось, окрім мера?", – ділиться з УП один з провладних депутатів Львівської міськради.
Власне, свою передвиборчу кампанію чинний мер вибудовував на безальтернативності поступального руху вперед. Передвиборчий слоган теж був обраний відповідний – "Мер добрих змін".
Ще однією з фішок кампанії від Садового стало нагадування, що саме Андрій Іванович колись запросив нинішнього опонента Синютку з Івано-Франківська.
Сам Садовий в розмові з УП намагався переконати, що мова не про особистісні розбірки, хоча кампанію суперника назвав "найбруднішою в історії".
"Олег почав говорити речі, які не можна говорити. Розумієте, є певні стандарти виборів у Львові, які не порушувались.
Ніколи у Львові стільки лайна не лили, а тут просто, знаєте, наче з говномету – ту-дух-ту-дух! Як я на це маю реагувати?", – обурюється Садовий.
За словами мера, на телеканалах Порошенка, та каналах з орбіти Медведчука показували фільми про його "дружбу з Януковичем" і про те, що 2014 року він начебто не підтримував Майдан.
Такі закиди в бік Синютки і його партнерів лунають через день після дебатів.
Садовий визнав, що нардеп від "ЄС" виглядав посвіжіше за нього:
"У мене була певна втома, тому що я в першу чергу містом керую з мільйоном проблем, а тут ще й дебати. Але люди могли побачити мого опонента у повній "красі" – він не відповів на жодне запитання, яке йому ставили".
Олег Синютка. Від соратника до конкурента
Сам Синютка в розмові з УП висловив переконання, що дебати виграв, але не тому, що Садовий був втомлений.
"Я давно знаю міського голову. Він хотів, щоби люди його жаліли, він дуже любить сидіти в ніші такого ображеного, якого всі звинувачують, а він святий", – впевнений кандидат в мери.
Не будемо гадати над причинами втоми Садового, але Синютка доволі непогано знає манеру і роботи, і поведінки Андрія Івановича. Ще б пак, адже обидва нинішніх непримиренних опоненти пропрацювали в одній команді близько восьми років.
Синютка переконує, що ні про яке особистісне протистояння не йдеться, хоча епітетів щодо свого колишнього шефа не підбирає.
"Я вважаю, що це дискусія не про особистості, це дискусія про світогляд, це дискусія про цінності. А я бачу, що опонент насправді слабак", – стверджує Синютка.
Далекого 2006 року Садовий запросив Олега Синютку, який тоді програв вибори мера Івано-Франківська, працювати своїм заступником у львівській мерії.
На той момент Синютка працював заступником міського голови Івано-Франківська, робота бюрократичної машини йому була знайома.
Результатами співробітництва до пори до часу були задоволені обидві сторони, поки 2014 року Петро Порошенко не запропонував Синютці очолити Львівську обласну державну адміністрацію.
"Синютка завжди мав політичні амбіції, а за спиною Садового їх неможливо було реалізувати", – розповіла УП співрозмовниця з мерії, яка працювала в час їх спільної роботи.
Кандидат на мери не приховує своїх тодішніх політичних амбіцій: "Я насправді вже не хотів працювати в мерії, тому пропозиція поступила доволі вчасно".
Але шляхи колишніх соратників остаточно розійшлися навіть не тоді. Голова ОДА все одно мав би співпрацювати з очільником обласного центра.
Чорна кішка пробігла між ними 2016-го року під час "сміттєвої кризи", в яку потрапив Львів. Місто потопало в смітті, а в області ніяк не могли знайти місце для його сховища.
Садовий звинувачував у проблемах президента Петра Порошенка і очільника ОДА, Синютка кивав в бік мера Львова. Сміття каталось по країні, рейтинг міського голови падав.
"Львів тоді перетворили на полігон політичної боротьби у Києві. Ми це пам’ятаємо", – розповідає УП ще один кандидат в мери Львова від партії "Голос" Ярослав Рущишин.
Зрештою ситуація виправилась, однак загальноукраїнський рейтинг Садового зазнав непоправних втрат. І в цьому не останню роль зіграв тодішній перший заступник голови Адміністрації президента Віталій Ковальчук.
Після програшу Порошенка Синютка подав у відставку. Згодом балотувався до Верховної Ради за списком "Європейської солідарності" і був обраний народним депутатом.
Хочете дізнатися більше про закулісся виборів? 26 листопада о 19:00 наші журналісти зустрінуться із членами Клубу УП і розкажуть усе, що знають про місцеві вибори.
Реєстрація на подію доступна в онлайн-кабінеті учасника Клубу УП. Долучайтеся!
Львівська коаліція і плацдарм для "Європейської солідарності"
Шляхи Садового і Синютки знову перетнулись цього року. Вже на місцевих виборах.
"Європейська солідарність" здобула у Львові та області переконливу перемогу. Щоб пазл остаточно склався не вистачало одного – мерського крісла.
Тут у суперечку між Андрієм Івановичем і Олегом Михайловичем втрутився політичний важковаговик Петро Олексійович, який виступив у Львові в ролі чи то політичного тарану чи то віп-агітатора.
"Порошенко сюди ледь не щотижня наче по святу воду їздить", – жартують львів’яни.
Петро Олексійович не просто став частим гостем у Львові. Він підключив для розкрутки Синютки всі свої медійні ресурси, для яких, мінімум, на два тижні центр політичного життя країни переїхав до Львова разом зі всіма депутатами-спікерами від ЄС.
За три дні до виборів у центрі Львова на площі перед пам’ятником Шевченку навіть провели відкритий ефір, де Порошенко разом з Синюткою виступили в якості хедлайнерів.
"Від результатів місцевих виборів залежить не лише яскравість лампочок, стан ваших мостів чи стан ваших доріг. Вибори 22 листопада – це вибори про Україну, і про Українську державність", – підкреслював Порошенко в притаманній для себе пафосній манері.
"Зелені обманули всю країну, не обманули одну область і одне місто – місто Лева. І початок нашого контрнаступу знаменують місцеві вибори. А завершимо ми його відновленням української і проукраїнської влади".
Під час виступу експрезидента інколи не було зрозуміло, яким чином в’яжеться мерство Синютки з контрнаступом на загальноукраїнському рівні. Однак було зрозуміло, що Петро Олексійович розглядає Львів як такий собі плацдарм для нового політичного старту.
"Він приїжджає ледь не кожного тижня, і водить Синютку за ручку. Я добре ставлюсь до Петра Олексійовича, але ж львів’яни мають вибирати самодостатнього мера", – не полишає собі задоволення загнати шпильку в бік опонента Садовий.
Утім, варто згадати, що Синютку підтримала не лише "ЄС".
Після першого туру на його підтримку виступили кілька рейтингових кандидатів. Серед них – "свободівець" Руслан Кошулинський, який у першому турі взяв третє місце.
"Львів’яни втомились від корупції, яка є у Львові, тому навколо мене багато політичних сил об’єднались, а його прямо ніхто не ризикнув підтримати", – переконує Синютка.
Натомість чинний міський голова вважає, що про спільний "похід проти Садового" його опоненти домовились ще до початку виборів.
"З Кошулинським вони насправді з самого початку йшли разом, тому що в них єдині спонсори – Козловський (місцевий бізнесмен, депутат міськради від БПП) і Кривецький. Вони потратили на виборах більше 10 мільйонів доларів", – говорить Садовий.
Фінансовий вплив відомих у Львові бізнесменів на свою кампанію Синютка спростовує, називаючи себе самодостатнім політиком, кампанію якого профінансувала його партія.
Однак навіть після свого виступу у Львові Порошенко зупинився у "Гранд-Готелі" Козловського. Це, звісно ж, ні про що не говорить. Просто готель хороший, напевно.
***
Хто б не став міським головою, переможцю доведеться шукати союзників. І з політичної, і з практичної точки зору.
З практичної – у боротьбі з COVID-19 і діями уряду, які йдуть врозріз із баченням малого і середнього бізнесу, основи туристичного сектора міста.
З політичної – у боротьбі між відстоюванням власного авторитету в місті та вгамуванням політичних апетитів гравців з Києва
"І один, і другий є з минулого, а нам треба поступальний рух. Я зауважив за останні 5-6 років, що колись Львів називали культурною столицею, а тепер це викликає посмішку навіть у львів’ян", – сумно резюмує Ярослав Рущишин, –
"Я думаю, що Львів буде чистеньким гарненьким містом, куди хочеться приїхати на сирник, на музику. Така собі "стара бабуся Австрія", чистенька, гарна, затишна, але проривів тут значних я не передбачаю".
Євген Будерацький, УП
