"Иногда мы спали по три часа". Как работает штаб противодействия коронавирусу во Львове
Третього березня в Україні фіксують перший випадок захворювання на COVID-19. У той же день у Львові створюють чи не найперший в країні місцевий оперативний штаб для інформування населення про коронавірусну хворобу.
Вже через два тижні, вранці 16 березня, при Міністерстві охорони здоров’я починає працювати цілодобовий оперативний штаб з протидії поширенню коронавірусу в Україні, а голови всіх обласних адміністрацій мають термінове доручення розгорнути установи на місцях. В країні запроваджують карантин.
З того часу регіональні штаби щоранку подають статистичну інформацію про перебіг коронавірусної хвороби в області, а міністр охорони здоров’я проводить брифінги, оголошуючи добову кількість нових інфікованих в Україні.
Про те, чим займається львівський штаб боротьби з коронавірусом протягом півроку, які проблеми вирішує та хто до нього входить, розповідає очільниця установи Галина Слічна.
Напрямки роботи штабу протидії COVID-19
Діяльність львівського штабу розпочалася задовго до введення будь-яких карантинних обмежень. Фактично ми розпочали роботи з другої половини січня. Потім зрозуміли, що треба зробити штаб і організовано діяти в різних напрямках.
Насамперед це охорона здоров’я – підготовка наших лікарень до прийому хворих. Це чітка логістика, чітке розуміння, як ми будемо здійснювати прийом пацієнтів. Навчання лікарів та медичного персоналу.
Найбільшим викликом стала закупівля індивідуального захисту. В березні фактично був критичний момент, щоб десь щось купити. Проводилась комунікація з місцевим бізнесом.
Другим викликом була освіта – це переведення дітей з 12 березня на дистанційну форму навчання і використання методів дистанційного навчання.
Третій виклик – соціальний. Робота всіх соціальних служб міста в контексті надання допомоги тим, хто потребує, і малозабезпеченим впродовж всього періоду. Це опіка над людьми похилого віку, над самотніми людьми, над сім’ями, які опинилися у важких життєвих обставинах. Це закупівля продуктів харчування і щоденне розвезення.
Четвертий напрямок – транспорт. Ми мали правильно відлагодити роботу в режимі спецперевезень, враховуючи всі вимоги, які були передбачені постановами Кабінету міністрів щодо обмеження перевезення пасажирів.
Ще одна складова – це миття та дезінфекція, обробка транспортних засобів. Навчання тих же водіїв.
П’ятий напрямок – житлово-комунальне господарство. Це і щоденне миття вулиць, хідників, дезінфекція житлових будинків, приміщень, миття поручнів….
Завершальним шостим етапом була економічна складова – як місто може допомогти бізнесу, підприємствам, які припинили свою діяльність.
В такому форматі парактично ми працюємо, окрім того, що ми подаємо статистику.
Робота штабу протидії коронавірусу в різний час дуже відрізнялася. Постійно є нові виклики, які виникають і потребують нашої реакції.
Хто належить до штабу
Третього березня, коли був створений штаб, нас було 17 осіб, тепер це 24 людини.
До штабу входять керівники всіх департаментів та управлінь міської ради Львова.Також головні лікарі госпітальних баз та інфекціоністи. На початку роботи були залучені і радники міського голови. Ми проводили щоденні засідання, інколи і двічі на день.
Було дуже складно фактично від початку березня, коли закручувалась вся робота. Інколи ми спали по три години.
Найбільш напружено було до серпня – дуже багато викликів, дуже багато роботи.
Зараз ми працюємо виключно за тими напрямками, які найбільше цього потребують. В залежності від ситуацій, які виникають, ми організовуємо людей певної сфери і проводимо засідання. Але це вже відбувається не щоденно, а раз на тиждень чи навіть раз на два тижні.
Читайте також: Як в регіонах насправді борються з COVID-19. 5 історій українських районних лікарів
Як відбувається збір даних
Щоранку, станом на 7 годину, я вже маю всю статистику, що відбулося за добу. Я узагальнюю цю інформацію і ми інформуємо міського голову про ситуацію в місті станом на ранок. Опісля інформуємо громаду міста.
В нас чітко відпрацьована логістика по інформуванню і узагальненню інформації.
Кожна лікарня має відповідальну особу, яка передає нам ключові дані, – це кількість нових хворих, заповнення лікарень пацієнтами, які мають підозру, які мають пневмонії, які мають складні стани. Це і кількість пацієнтів, які щоденно перебувають в реанімації.
За цими показниками ми можемо проаналізувати, наскільки складними до нас поступають хворі.
Зараз у Львові є п’ять лікарень, куди поступають пацієнти з коронавірусом та підозрою.
ПЛР-тестування
Всю інформацію, яка стосується ПЛР-тестування, ми отримуємо виключно з департаменту охорони здоров’я пізно ввечері, коли завершується робота і вони узагальнюють інформацію.
Лабораторний центр узагальнює інформацію щодо кількості проведених ПЛР-тестувань. Також в лабораторний центр надходить інформація в обов’язковому порядку від приватних лабораторій.
Нам важливо знати і кількість аналізів "в холодильнику", тобто тих, які не встигли зробити.
Якщо, наприклад, раніше на результати ПЛР-тестів потрібно було чекати достатньо довго, то зараз запрацювала наша лабораторія, яку місто розгорнуло на базі продспоживслужби, це значно полегшило роботу. Тепер є можливість охопити значно більше людей для проведення ПЛР-тестувань.
Читайте також: Тут живе COVID-19. Один день лікарні в "жовтій" зоні: записки лікаря
Як епідеміологічне зонування впливає на роботу міста
Від першого дня, відколи почали вводити зонування і визначати рівні, в якій зоні знаходиться той чи інший регіон, Львів перебував у помаранчевій зоні.
Були певні обмеження, але були і певні непогодження, тому ми приймали рішення, які різнилися із тими вимогами, які виставляли, наприклад, на рівні державної політики з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС).
Це насамперед стосується фітнесу, спортивних клубів, спортивних організацій. Ми дозволили їм працювати, але за окремими протоколами, які ми затвердили на засіданні місцевої комісії ТЕБ та НС.
Протягом двох тижнів ми перебували в жовтій зоні і відповідно роботи в штабі було менше.
Декілька тижнів тому ми мали селекторну нараду з міністром охорони здоров’я. Він зустрічався зі всіма міськими головами в зумі і його цікавили наші думки, кожного міста і міського голови в контексті тих вимог, які висунула державна комісія, постанова Кабінету міністрів. В контексті обмежень, які мають діяти в тій чи іншій зоні.
Було багато різних пропозицій. Я думаю, що вони, можливо, ще будуть переглядатися.
Найважливіше те, що коронавірус не щезне через місяць чи через два, чи через три. І зрозуміло, що тут відкривати-закривати, посилювати-погіршувати нічого не дасть. Ми маємо просто-напросто ставити акценти, звертати увагу на те, що ми повинні змінити стиль життя людей – виробити інші навички і вміння.
Робота штабу сьогодні
Зараз ми готуємося до можливого погіршення стану справ. Буде накладатися ще сезонний грип, і ми розуміємо, що буде значно більше звернень.
Працюємо над тим, щоб максимально закупити кисневі концентратори в ті лікарні і на ті госпітальні бази, де немає технічної можливості провести кисень. В ті лікарні, де є можливість розвести кисень, стараємося інженерно знаходити рішення, щоб облаштувати і зробити розводку в інших лікарнях міста Львова.
Думаємо над засобами захисту, тому що це речі, які насправді використовуються, потребують великих капіталовкладень і стосуються не тільки закладів охорони здоров'я, а й закладів освіти. Це величезна кількість потреб, які коштують немалих грошей. Є недоотримання до бюджету міста Львова, тому дуже складно.
Багато обладнання купуємо і для закладів охорони здоров’я Львова, відмовляємся від чогось і скеровуємо гроші.
Загалом місто отримало з державного бюджету 1,2 мільйони на маски, респіратори, певні засоби індивідуального захисту і два апарати ШВЛ, які були поставлені в нашій лікарні.
А все решта обладнання і засоби індивідуального захисту ми спільно з місцевим бізнесом самотужки закуповували.
Тетяна Пляцок, УП
