Глава избирательного штаба "Слуги народа" Александр Корниенко: У нас нет политтехнологов. Мы себе сами технологи
25 жовтня цього року на партію "Слуга народу" чекає перше серйозне випробування за час свого існування. І це – місцеві вибори.
На парламентських перегонах "Слуга народу" встановила рекорд – взяла 43,16%, не враховуючи мажоритарників, та самостійно сформувала монобільшість. Після розгромної перемоги Зеленського у другому турі президентських виборів, в липні 2019 року бренд "Слуга народу" допомагав здолати всіх і все.
Абсолютно невідомі мажоритарники легко перемагали важковаговиків, які роками "прикормлювали" собі округи.
"Прикріпіть на будці табличку "Слуга народу" і ваш собака матиме всі шанси стати народним депутатом", – так в розмові з УП минулого року жартував один із "єврооптимістів".
За півтора року партії президента вже не слід чекати схожої хвилі.
За останніми соціологічними дослідженнями, партію "Слуга народу" готові підтримати 27,7% виборців серед тих, хто визначився з голосом.
У порівнянні з парламентськими виборами, на місцевому рівні ситуація відрізнятиметься суттєво.
Адже вже не так важливо, під вивіскою якої партії ти балотуєшся. Важливо, хто ти і що конкретно можеш зробити для жителів свого міста чи села.
Про те, як найбільша українська партія готується до місцевих виборів, ми поговорили з головою "Слуги народу" і керівником центрального виборчого штабу Олександром Корнієнком.
Ми зустрілися в офісі "Слуги народу" в КВЦ "Парковий".
Більше 40 хвилин голова "СН" розповідав, як виглядає їхній виборчий штаб, чим місцеві вибори відрізнятимуться від попередніх кампаній, чому у "Слуги народу" падає рейтинг, та чи будуть дострокові парламентські вибори.
"Центральний виборчий штаб – це наче міністерство"
– 29 серпня Верховній Раді дев’ятого скликання виповниться рік. У вашій монобільшості зібралися люди, які у звичному житті одні з одними, можливо, не сіли би за один стіл. Це різні люди не тільки за соціальним статусом чи освітою, а й ідеологічно. Як у такій ситуації фракція не розвалилася?
– Насправді, за рік, якщо ви згадаєте, таких ідеологічних кейсів було один-два. Був кейс, коли ми прийняли постанову про 9 травня – були сварки в залі, і в нас фракція розкололась у тому питанні.
Але чим більше ми займаємося тим, що об'єднує людей, тим менше виникає загроз розколу.
Секрет простий: щоб триматися разом, треба займатися тим, що об'єднує людей. Людей об'єднує економіка, справедливість, людей об'єднує безпека... всі хочуть рухатися вперед.
– Ви зараз говорите, що "тримаєтеся разом" і так далі. А ви не припускаєте, що у найближчий рік нас чекають не лише місцеві, але й дострокові парламентські вибори?
– Напевно, в житті треба все припускати. Але думаю, що зараз підстав для дострокових виборів немає. В першу чергу немає політичних підстав, тому що з точки зору соціології, зараз 50 на 50 українців виступають за дострокові вибори.
І така ситуація завжди буде викликати низьку легітимність обраного парламенту.
Станом на зараз все-таки "Слуга народу" є лідируючою силою. По соціології ми досі лишаємося на першому місці, суспільство каже, що ми лідери. У парламенті ми – лідируюча сила.
Тому, які тут зараз проводити перевибори з точки зору такого світогляду? Можна, звісно, шукати якісь юридичні підстави, але це зайве, тому що є коаліція, уряд призначений, Рада збирається.
– А президент теж так вважає?
– Президент підтримує те, що Рада має працювати, працювати системно, працювати монобільшістю. І ми працюємо.
Ми в досить кумедних умовах працюємо, коли монобільшість кожного тижня ховають, а вона якось постійно воскресає.
– Як у вас відбувається підготовка до місцевих виборів? Центральний штаб вже сформований?
– Так, підготовка відбувається інтенсивно.
– Хто керівник центрального штабу?
– Я керівник кампанії по всій країні, давайте так скажу. І по Києву – політичний куратор.
– Як ваш штаб виглядає? Яка його структура?
– Наш штаб виглядає як центральний орган, як міністерство, наприклад. Тобто міністерство у нас створює політику, а от обласні штаби на місцях щось реалізують.
В нас по всіх напрямках є невелика група, є юристи, є ті, хто працюють по перевірці і обробці кандидатів, тому що це і обласні, і міські ради обласних центрів, і кандидатів у мери.
У нас відбувається подвійна перевірка – частину робить обласний штаб, частину робить центральний.
Є медійна складова, звичайно, є діджитал, і є великий ІТ-відділ, який працює над інноваційним продуктом, який ми скоро представимо на пресконференції окремій.
Це так звані дашборди по перебігу кампаній. Це така велика інтерактивна дошка в інтернеті, на якій видно – який штаб що робить, як виконують задачі, скільки кандидатів, скільки членів комісії, скільки зареєстровано, які є проблеми, де є "зелені" зони, де "червоні". Це дасть можливість нам як керівництву партії приймати оперативні рішення.
Також – всі партії це завжди роблять, ми тут не нові в цьому, але ми робимо теж своє – це велика система СRM по управлінню кандидатами і членами комісії. Це велика база даних, в яку загружаються всі члени комісій, всі кандидати.
Це важливий елемент партійного будівництва, тому що після виборів вони всі там залишаться, у нас будуть їхні контакти і ми зможемо робити різні штуки – починаючи від банальних розсилок у вайбері і закінчуючи створенням чогось більш глобального.
– Хто у вас політтехнологи?
– Та ми ж якби самі собі технологи.
– На попередніх кампаніях у вас працював Дмитро Разумков. Зараз Разумков залучений до підготовки місцевих виборів?
– Ну, він зайнята людина… Коли в нього є час присвятити нам, порадитись, то ми завжди з ним радимося, тому що він, по-перше, мудра і досвідчена людина у цих питаннях. По-друге, через те, що він не занурений в саму операційку, він краще бачить якісь речі збоку.
– Михайло Федоров раніше курував діджитал "Слуги народу". Зараз він залучений?
– Михайло – віцепрем’єр цифрової трансформації, це ж дуже серйозна історія. Він насправді більше всіх залучений, але залучений трошки вже по-іншому.
Ви знаєте, що він як віце-прем’єр координує кілька міністерств, зокрема міністерство розвитку громад і територій, і в цьому році закінчується – як нам пощастило перед виборами! – строк таких штук, як стратегія розвитку регіону.
– Тобто Федоров продовжує курувати діджитал-офіс?
– Команди всі попередні працюють, а міністерство й сам Михайло допомагають з розвитком, з розробкою цих стратегій, планами дій по регіонам: плани по великому будівництву і по реконструкції, там є якісь точки росту.
Є аналіз ситуації в регіонах – комплексна картина, яка дозволить нам показати людям, куди наступні 5 років буде це все рухатися.
"Ми не йдемо на фокус-групу. Ми якось намагаємося відчути, що ми зараз хочемо сказати"
– Гаразд, на ваш погляд – чим взагалі ці місцеві вибори відрізнятимуться від парламентської кампанії?
– Дуже істотно. Вони будуть схожі тим, що є певний запит на перезавантаження все-таки. Як ми бачимо, запит не зовсім стосується мерів, але депутатів він стосується, тому що по депутатах на місцях дуже багато історій – корупційних, наприклад.
Якщо порівнювати з виборами до ВРУ, то парламентська кампанія минулого року була коротка – це були дострокові вибори, вона була точним продовженням президентської кампанії, і там можна було говорити про все комплексно, що це одна кампанія.
– Так, ви називали це третім туром.
– Так, третій тур. Пройшов рік, казати про четвертий тур – ну точно нелогічно. За цей рік багато чого відбулося – зі "Слугою народу", зокрема, з президентом.
І тому це не є прямим продовженням тих кампаній, це є нова кампанія. З точки зору держави і з точки зору виборчого процесу, ця кампанія проходить в малому адміністративно-територіальному руслі.
Якщо б ми не завершили децентралізацію, у нас було б 10 тисяч сіл і селищ. У нас зараз 1 460 громад, це дуже серйозний крок для людей – зменшили депутатів майже вдвічі-втричі.
І це збільшення ставок, тому що раніше ти міг стати депутатом у своєму селі, в якому мешкає 2 тисячі людей, і це було відносно легко. Зараз тобі треба стати депутатом в ОТГ, в яку входить 10 таких сіл, і це зовсім інша історія.
Тому, наприклад, пішла мова про партизацію, щоби спустити рівні відповідальності партії.
Попередні вибори в парламент були за старою системою, це система була змішана, частина людей були в закритому списку. А решта була мажоритарка.
Тепер вибори будуть у 1200 громад по партійній системі з відкритими списками, тобто можна обрати і партію, і кандидата всередині неї.
Невелика кількість громад – 200-300 – будуть по системі мажоритарки, але це теж багатомандатна мажоритарка – це цікавий варіант мажоритарки, він дозволяє кілька кандидатів обрати.
Читати докладніше: За якими правилами відбуватимуться місцеві вибори
Я думаю, що явка на цих місцевих виборах буде вища, ніж зазвичай, навіть незважаючи на Сovid, тому що ставки ростуть. І коли ростуть ставки, росте увага до виборів, і люди розуміють, що вони, в гарному сенсі, тепер можуть більше впливати, ніж могли до цього.
Буде змагання і людей, і ідей. І я думаю, що менше буде бруду. І мені так чогось здається поки що: я не бачу таких великих передумов для прививання і інтеграції якоїсь національної адженди на місцевий рівень – те, чим старі політики завжди займались...
– Національна адженда на місцевому рівні не працює?
– На цих виборах вона менше буде працювати.
Але візьмемо до прикладу Юлію Володимирівну – це її була улюблена тема на місцевому рівні говорити про тарифи, ще про якісь національні речі. Так само і ОПЗЖ – вони будуть намагатися свою національну адженду штовхати тут теж – мир, пенсії і таке інше.
– Тоді що ви будете робити?
– Наша національна адженда, в принципі, ґрунтується на наших досягненнях. Головне досягнення – що в нас є чесний президент і він цю політику далі проводить.
Не можна звинуватити президента в корупції, чи в якихось розслідуваннях, чи в якихось домовленостях – нема такого. Так само це стосується депутатів Верховної Ради.
– Зачекайте, з депутатами регулярні скандали!
– Ну, за рік є там ТОП-20 скандалів, хтось їх нещодавно публікував.
– Ви попали в цей список?
– Звичайно (сміється). Але з них – жодного корупційного немає. Була історія з поліграфом, коли депутати проходили в комітеті Гетьманцева, але ж там теж нічим не закінчилось. А решта – це медійні ляпи.
– Яке основне гасло кампанії? "Зробимо їх разом втретє"?
– Ні, точно ні.
Є кілька сенсів, які ми будемо використовувати, наприклад, "вирішимо це разом" – тобто збільшення доступу до прийняття рішень, народовладдя.
У нас опрацьовуються зараз закони з пакету про народовладдя, референдум зараз на другому читанні – там уже тисяча правок. У нас є пакет про місцеві ініціативи, щоб дати можливість проговорювати людям рішення рад попередньо. Є про відкликання депутата за народною ініціативою – ми спростили цей порядок, тепер це можна партії робити.
Нас звинувачують у тому, що це імперативний мандат, ну, фактично можна так назвати його, але він ініціюється за підписами виборців, вони мають доступ.
Думаємо, що точно буде якесь гасло, пов'язане з конкретними результатами, які в нас є. Форми ще ми договорюємо, додумуємо.
Ми ж не займаємося такою історією: робимо 10 бордів, ідемо на фокус-групу... Ми так не працюємо. Ми якось намагаємося відчути, що ми зараз хочемо сказати.
– Тобто без фокус-груп? Як це без фокус-груп?
– Ну, так... А навіщо?
– Це ваш вибір і ваші вибори, я лише запитую.
– Ні, може, десь у містах будуть...
– Я правильно розумію, що у вас буде таргетована реклама, тобто в кожному місті якийсь інший меседж?
– Місцева кампанія завжди на двох рівнях відбувається – на національному і звичайному. А в кожному місті своя буде окрема історія.
Ми ж 25 уніфікованих кампаній не зробимо – хтось буде проти діючого мера боротися, хтось буде проти системи, хтось буде за щось, хтось буде новий, хтось старий. Тобто це історія дуже індивідуальна.
– Ваші конкуренти говорять, що для вас місцеві вибори стануть "Сталінградом", тобто переломним моментом. Який середній відсоток ви очікуєте взяти на місцевих виборах?
– Я думаю, тут важливо говорити не про відсотки, от у нас з відсотками така...
– ...ви навчилися відповідати, як класичний політик...
– (посміхається)... У нас з відсотками така історія трапилася, що незважаючи на якесь певне падіння рейтингу...
– Давайте називати все своїми іменами – суттєве падіння.
– Певне. Все одно монобільшість лишається монобільшістю. Чому? Тому що президент і партія президентська – ми встановлюємо політичну адженду в країні.
Порядок денний встановлює зараз вся правляча коаліція: президент, ми, уряд, ОП і т.д. Тому для нас суттєвим результатом місцевих виборів буде подібна ситуація в більшості регіонів – щоб порядок денний в більшості регіонів формувався нашою політсилою, щоб це була наша відповідальність.
Щоб голови облрад були представниками "Слуги народу", або щоб секретарі міськрад були представниками "Слуги народу", щоб ми могли далі продовжувати вже цілісно по всій країні робити те, що ми робимо – перезавантажувати. Оце буде результат.
Якими відсотками він буде реалізовуватися, це інше технологічне завдання.
– На вашу думку, чому за рік у "Слуги народу" простежується падіння рейтингів?
– По-перше, відвалилися ті, хто чекає швидких результатів. Пам'ятаю, що 20% казали, що один рік готові чекати, там 25-30% – від двох до трьох років, ну і віддані прихильники: чекаємо, скільки треба.
Тобто перша частина відвалюється, друга... Все-таки, коли робиш реформи, трохи люди "відвалюються", тому що реформи подобаються не всім.
– Про які конкретно реформи ви зараз говорите?
– Ніхто в цій країні ніколи не робив реформу ринку землі, наприклад. Частині людей вона не подобається, але ми це зробили. Далі, відкриття доступу до ресурсів – "Укрспирт", бурштин, ліс.
– Ви думаєте, що людям важливо знати, що відбувається в "Укрспирті"?
– Люди можуть про це не знати, але ми цими реформами наступаємо на хвости комусь – і починаються або медійні історії, як з Третьяковою...
– … з Третьяковою така медійна історія сталася, в яку вона сама себе загнала!
– Зрозуміло, що вона давала приводи. Але знаходячись у повністю ворожому медіасередовищі – це ж не можна скидати з важелів. У нас є плюс-мінус об'єктивний інтернет на рівні сайтів, у нас токсичний Telegram...
– Слухайте, ви ж чудово розумієте, що вплив Telegram-каналів занадто переоцінений. Їх читають політики, проти яких ці канали і заводять.
– Все одно це впливає, тому що їх цитують ЗМІ.
– Гаразд, які телеканали проти вас працюють?
– Не кажу, що проти нас, кажу що критикують.
– Ви зараз про групу 112, NewsOne, ZIK?
– Так, от вони критикують жорстко.
– "Україна" до вас досить добре ставиться.
– Ну я б не сказав… Ну знову-таки, ТРК "Україна" – це не новини нонстоп. "Україна 24" поки не дуже популярний.
Але, з іншого боку, є "Прямий". Тобто з одного боку "112" та цей холдинг, з іншого "Прямий". І це з двох боків нас роздирають.
От в такому середовищі медійному ми знаходимося. Зрозуміло, що якісь результати нівелюються відразу, а якісь промахи активно підсвічуються.
Нещодавно було опитування по основним досягненням за рік роботи. Там є дві цифри, які нас дуже заспокоюють, скажімо так.
Перша цифра – це те, що більшість підтримують наші антикорупційні ініціативи: недоторканність, незаконне збагачення, викривачі корупції і так далі.
Друга цифра, яка нас заспокоює – непідтримка "Слуги народу" найбільша серед сил наших опонентів. Тому що серед виборців "Слуги народу", 90% нас підтримують.
Якщо простою мовою, це значить, що ми не зрадили свого виборця, в першу чергу.
– Тут щось не сходиться, ви кажете, що ядро ваше задоволене, але за вас проголосувало майже 50%. А зараз соціологія показує підтримку в 25%-27%?
– Та ні, 30%
– Ок, навіть якщо і 30%. Куди більше 10% поділося?
– Половина з них пропорційно додалися до Європейської Солідарності, до ОПЗЖ, і трошки до Батьківщини.
– Це Схід–Захід?
– Так. Тут спрацювало те, що ми така центристська сила, по суті, виявилася – по факту роботи. Ми починали, як лібертаріанці, це мало хто розумів, враховуючи наших депутатів зокрема.
І далі ми зрозуміли швидко, що не всі наші лібертаріанські ініціативи будуть народом сприйняті.
Позасистемні проекти теж набирають певні голоси. На правому фланзі немає якісних позасистемних – "Голос" не став таким проектом, а нові не з’явилися.
Є перетікання від нас і від ОПЗЖ до партії Шарія – як до позасистемного проекту Південного Сходу.
"Чому у вас сумніви, що Верещук не переможе Кличка?"
– Чому Ірина Верещук йде у мери Києва?
– Виграла праймеріз.
– Чи правда, що ви раніше планували Ляшка на мерські вибори?
– Ми не планували нікого. Ми планували, щоб воно пройшло через праймеріз, через фракцію. Були думки про різних людей, про нього теж думали.
– Скільки Верещук може набрати?
– Вона має виграти.
– У кого?
– У Кличка.
– Cерйозно?
– А чому такі сумніви?
– Тому що я бачу соціологію. Скільки у Верещук зараз? 8%?
– А скільки було в Зеленського восени 2018 року?
– Тут маленька проблема: Верещук не Зеленський...
– Дивіться, по мерах така історія. Коли ми висунемо кандидатів, ми побачимо, що це за рейтинг, яка його структура. Можливо, проблема була просто у відсутності кандидатів – альтернативних, зрозумілих.
– Була ж історія, що хтось позапартійний мав стати вашим кандидатом у мери Києва?
– Ми і розглядали таку можливість. Але кандидатів не назву, вибачте.
– Два останні питання, щоб закінчити нашу розмову. Коли ваша фракція розвалиться?
– Ніколи.
– І насамкінець не можу не запитати: чим корабельна сосна відрізняється від простої сосни?
– Якістю.
– Що ви маєте на увазі? Корабельна якісніша?
– Звісно. Ну це ж з таких сосен можна будувати кораблі, які будуть перемагати.
Роман Кравець, УП
