Пасха во время пандемии. Что готовят церкви и президент
Карантин в Україні оголосили в середині березня.
Втім, вже тоді і чиновники, і лікарі висловлювали побоювання, що найбільш складним періодом в перебігу пандемії коронавірусу може стати Великодній тиждень.
Масове повернення заробітчан з-за кордону на свята та великі скупчення людей в церквах – не найсприятливіший ґрунт для стримання розповсюдження вірусу.
Нині ж до цих побоювань додалися і оцінки медиків, які прогнозують пік епідемії в Україні 14-15 квітня. Тобто за кілька днів до Великодня.
Готуватися до безпечного святкування в Офісі президента почали ще в березні.
Після зустрічі з великим бізнесом Володимир Зеленський поговорив ще щонайменше з двома групами, які мають допомогти йому зсередини захищати Україну від коронавірусу. Це телеканали і церкви.
Якщо на першій зустрічі президент просив грошей на закупівлю тестів, обладнання та захисних засобів, то під час комунікації з двома наступними – розуміння та аудиторій, до яких треба достукатися. Переконати в небезпеці пандемії коронавірусу, необхідності карантину та дистанційного навчання.
Робитимуть це через два проєкти – навчально-медійний "Всеукраїнська школа онлайн", який ще до запуску встигли розкритикувати за участь "112 Україна", Zik і NewsOne, і здебільшого медійний – "Великдень вдома".
Цей проєкт має переконати українців, зокрема тих, які повернулися з-за кордону і мають сидіти в самоізоляції, зустріти Великдень у своїй хаті. Над цим працюватимуть більше церкви та телеканали за ідейної підтримки Офісу президента.
"Ми не організатори, ми ідейно надихаємо на цей проєкт", – розповідає заступник голови ОПУ Юрій Костюк.
Паралельно окремі проєкти святкувань готують самі українські церкви. Хтось святитиме паски онлайн, хтось передав право благословення великодніх страв до голови родини, а хтось, усупереч ідеї "Великодня вдома", досі чекає на відкриття храмів.
Потенційний сценарій українського Великодня в умовах світової пандемії коронавірусу розповідає "Українська правда".
Редактор без права редагування. Офіс президента
Великдень – чи не найбільший виклик карантину, навіть з його новими заборонами.
Зазвичай він починається з черг до супермаркетів, банкоматів і продовжується освяченням кошиків у храмах. На службах у церквах завжди велелюдно, а значною частиною прихожан є люди, що опинилися в групі найвищого ризику під час пандемії коронавірусу.
"Ми розуміємо, що, на жаль, у цьому році ми опинилися в такій ситуації – весь світ опинився в такій ситуації, – що всі традиційні дії, пов'язані з Пасхою, є небезпечними для людей", – говорить про усвідомлення ситуації з боку ОП Юрій Костюк.
В Офісі президента способом м'якої боротьби обрали інформаційну кампанію "Великдень вдома". Вона охоплює навчально-розважальні телепрограми з відомими людьми про те, як у домашніх умовах приготувати паску, зробити крашанки, зібрати великодній кошик тощо. Окремо – програми про історію та традиції свята.
Основний компонент "Великодня вдома" – трансляції служб, які, за словами Костюка, готові робити всі церкви.
Втілення самого проєкту віддали в руки телеканалів і церков – як виробничий бік, так і фінансовий.
"Ми проговорили окремо з церквами, окремо з телеканалами. І ті, і ті висловили готовність до такого формату, а далі – технічні нюанси. Хто буде це знімати, хто буде показувати – це вже їхня справа", – запевняє Костюк.
"Великдень вдома" вийде на телеканалах груп "1+1 медіа", StarLightMedia, "Україна", Суспільне та на тих каналах, що долучилися до "Всеукраїнської школи онлайн" та інших.
Проєкт також може отримати практичний бік. В Офісі президента розробляють способи доставки через Укрпошту освячених пасок для найменш захищених категорій громадян, зокрема пенсіонерів.
Сцена перша. Римо-католицька церква в Україні та передача права благословити кошик
У Римо-католицькій церкві кажуть, що хоч з президентом вони не зустрічалися, але святкувати Великдень вдома її прихожани таки будуть. Робитимуть це найперші в Україні – 12 квітня.
До цього у храмах без вірян відзначать Великий четвер (без обряду вмивання ніг), Страсну п'ятницю (без великої процесії) та навіть Велику суботу з Пасхальною літургією о 19-00.
"Це є літургія всіх літургій, – каже єпископ Римо-католицької церкви Віталій Кривицький, – вона є дуже довгою, дуже гарною, найчастіше найбільш людною. У цьому році, переконані, що буде так само, але – через засоби масової комунікації".
На жодне богослужіння з Пасхального тридення прихожани РКЦ в Україні не підуть до храму. Ранкову літургію 12 квітня слухатимуть онлайн: коротку о 9:30 і основну о 10:00.
"Хоча ця літургія з дому не є тим самим, що у храмі, бо людина, наприклад, не має можливості подати руку іншому, передаючи знаку миру (ритуал у римо-католицьких храмах – УП), прийняти причастя у формі хліба і вина. Але людина переживає ту ж саму євхаристію в себе вдома, і ми просимо людей, щоб вони не були на цій літургії, як у театрі або під час перегляду футбольного матчу, а брали участь.
Літургія побудована на так званому діалозі: священник говорить – люди відповідають. Якщо в храмі в цей час співається, заохочуємо до цього співання", – розповідає єпископ.
Після участі в літургії голова родини або найстарша людина в родині читає молитву та замість освячення кошиків у храмі благословляє великодні страви. Це виняткове рішення конференції Єпископату України під час пандемії коронавірусу.
"Це може бути дуже набожна бабуся. Якщо з чоловіком або дідусем у родині не все в порядку, провадить аморальний спосіб життя, тоді, звичайно, це робить інша людина. Перш за все підкреслюємо значення батька в родині, але табу на когось іншого немає. У кожній родині індивідуально", – пояснює єпископ.
Сцена друга. Українська греко-католицька церква та благословення кошика онлайн
Усе починається з 16 квітня, у Страсний четвер. Цьогоріч він проходить без традиційного вмивання ніг, а Страсна п'ятниця – без цілування плащаниці.
"Треба ділитися на маленькі групки, частенько виходити і тільки на вулиці святити паски", – каже керівник департаменту інформації УГКЦ, протоієрей Ігор Яців про суботу напередодні Великодня.
Цього дня вірян з дерев'яними кошиками чекатимуть біля тих храмів УГКЦ, де це дозволяють місцеві органи влади. Священники виходитимуть на подвір'я, об'єднуватимуть навколо себе кількох людей, читатимуть молитву та святитимуть паски. Одне богослужіння – 15 хвилин, тобто 3-4 за годину.
Утім, після нових урядових обмежень церква акцентує – краще дочекатися 19 квітня і благословити страви онлайн.
УГКЦ не може забезпечити всіх прихожан доставкою освячених продуктів, що мінімізувало б значну частину діалогів і дотиків. Утім, деякі страви, як і зазвичай, повезуть військовим і ув'язненим, що перебувають під опікою певних парафій.
"Зараз проблема оплатити комунальні послуги: немає людей у храмі, відповідно немає пожертв. Але ми щодня далі приватно молимося за нашу парафію. А великодні страви – це недешева річ", – пояснює протоієрей.
Попри відсутність пожертв, УГКЦ продовжує підтримувати державний карантин на великодній час.
"Загальний заклик такий: щоб до храму не йшли, а дивилися онлайн", – каже протоієрей.
В онлайні, тобто по телевізору та у Facebook, буде кульмінація святкування – ранкова літургія 19 квітня. Її треба не просто дивитися, а й активно брати участь.
"Попри те, що ти не йдеш до храму, це не означає, що ти собі лежиш на дивані в піжамі. Потрібно бути з відповідним ставленням, навіть якщо ти на службі вдома.
Якщо це для тебе є молитва, з якою ти єднаєшся, то є відповідне ставлення, одяг. Це практично як ти одягнувся йти до церкви, так ти одягаєшся вдома і з молитовною увагою слухаєш і береш участь", – пояснює протоієрей.
Відвідування храму для частини прихожан замінить благословення великоднього кошика онлайн.
"У нашій богословії важливий момент так званого наміру. Якщо священик чи священнослужитель має намір благословляти не тільки ті великодні страви, які він має перед собою, а й ті, що є в будинках його парафіян, які єднаються через трансляцію, то Боже благословення проникає туди. Воно не обмежується стінами храму", – каже протоієрей.
Страви не треба нести до монітора, аби не перетворювати молитву на шоу Анатолія Кашпіровського.
"Нас за Радянського Союзу Кашпіровський "заряджав", зараз не йдеться про той спосіб. Не йдеться про те, що треба ледь не в монітор запхнути цей кошик, ідеться про вже приготовлені страви.
Так само, як у неділю зранку люди мали йти до церкви з цими кошиками, так само він зараз зібраний, приготований, з тими традиціями і приписами", – додає протоієрей.
Сцена третя. Православна церква Московського патріархату та надія на відкриті храми
(ідентифікує себе як Українська православна церква)
"Пасха без літургії неможлива, – каже митрополит Бориспільський і Броварський Антоній на 22-ий день карантину, – тому наша принципова позиція – на Пасху буде звершуватися Божественна літургія".
Вірян на неї чекають, утім, кажуть: згідно з державними обмеженнями та правилами.
Ситуація для МП ускладнюється й тим, що їхній головний храм, Києво-Печерська Лавра, вже пішла на карантин до 24 квітня через виявлення 4 хворих коронавірусом.
"Ми розглядаємо різні варіанти: як ускладнення, так і, можливо, що Господь дасть – пік пандемії пройде, і ми побачимо зовсім іншу ситуацію. Можливо, і не буде таких обмежень відносно парафіян на богослужінні.
Під час Паски головне – можливо, скажу щось навіть крамольне для людей світських – не кошик. Найголовніше – це взяти участь у божественній літургії, причаститися до Христових тайн", – каже митрополит.
Обряд освячення кошиків поки не скасовують, пояснюючи, що це можна робити впродовж дня, з поступовим надходженням вірян.
Утім, це не єдиний варіант – в УПЦ МП розглядають можливість відрядити своїх священників для освячення пасок, "кулічів" до хлібопекарень і на хлібозаводи.
"Є люди з різним рівнем релігійності та ставленням до церкви. Є такі, що ходять на Паску не тільки, щоб освятити кошик, вони ходять, щоб причаститися. А є люди – їх, мабуть, в Україні більшість (особливо в містах), – які приходять до храму тільки на Паску, і саме, щоб посвятити собі кошик.
Зазвичай, вони не стоять на літургії та не беруть участь у таїнстві Причастя. І тут, враховуючи пандемію і обмеження, можливо, є необхідність піти на нестандартний крок. Як виняток у цьому році дати змогу священнослужителям освятити паски прямо на хлібокомбінатах. І вже освячені паски наші співвітчизники могли б придбати в торговельних мережах", – розповідає митрополит Антоній.
Сцена четверта. Православна церква України та онлайн-синод
ПЦУ з форматом святкування Великодня під час карантину теж поки не визначилася. Допомогти в цьому має Священний синод, який скличуть ближче до 13 квітня.
"Це будуть практичні рекомендації для духовенства і мирян, зокрема про порядок звершення богослужінь у ці дні. Сюди входить: чи йти у храм, чи бути вдома, як святити паску тощо", – розповідав УП представник прес-служби ПЦУ, диякон Михайло Омелян.
Найімовірніше, засідатимуть по відеозв'язку, до якого кожен член синоду вмикається зі своєї парафії.
***
Уже цієї неділі, 12 квітня, Великдень відзначатимуть жителі європейських країн, у яких переважає католицизм. Зокрема, сусідні Польща, Словаччина, Угорщина.
Для України – як церков, так і держави, – це може стати наочним прикладом святкування і, можливо, місцем запозичення корисного досвіду.
З іншого боку, змінити "сценарій" Великодня може український уряд, якщо ще більше посилить карантин. Закриє храми, знизить вік для обов'язкової самоізоляції або й узагалі заборонить людям виходити на вулиці.
Утім, вже зараз зрозуміло, що пандемія змусила церкви йти на нестандартні кроки заради своїх прихожан. І цьогорічна організація Великодня буде не лише святом, а й тестом – як для церкви, так і для влади.
Ольга Кириленко
