Три часа с Троещины в центр. Почему Киев утонул в пробках и что с этим делать
Майже 10 діб життя кияни щороку проводять у заторах. Поїздка наземним транспортом з лівого берега столиці на правий давно перетворилась на перевірку нервів на витривалість.
Проте для всіх водіїв та пасажирів, які щоденно проходять цей квест, є погані новини: при збереженні нинішніх темпів пересуватися Києвом стане ще тяжче.
Якщо зараз дорога з околиці в центр займає трохи більше години, вже за 3-5 років на ту саму відстань потрібно буде витратити 3 години.
Про те, як варто рятувати столицю, "Українська правда" говорила з міським головою Віталієм Кличком та експертами галузі.
Як Київ перетворився на один великий затор
У 2017 році виробник навігаторів TomTom вперше оприлюднив рейтинг завантаженості найбільших міст світу. Київ опинився на 13 сходинці з 375 населених пунктів, які потрапили у дослідження.
Про те, що Київ потонув у заторах і впевно крокує до транспортного колапсу, свідчив не тільки рейтинг. Аби сповна відчути весь жах київського трафіку, потрібно було лише ризикнути поїхати автівкою чи маршруткою з Троєщини до центра у годину пік.
Щороку ситуація погіршувалася. За підсумками 2019 року, українська столиця піднялася на одну сходинку і стала 12-м у світі і 3-м у Європі найзавантаженішим містом серед 416, представлених у рейтингу.
Поруч із Києвом опинилися міста суцільних тягнучок – Бангкок та Мехіко. Втім, і в порівнянні з ними українська столиця по динаміці зростання заторів виявилася "найпрогресивнішою".
У рейтингу присутні й інші міста-мільйонники України: Одеса стала 18 у світі, Харків посів 29 сходинку, Дніпро – 47-му.
За сухими цифрами приховані проведені у трафіку години життя. За даними рейтингу, в заторах у годину пік українці втрачають від 20 хвилин до півгодини щодня.
За рік киянам набігає 227 годин або 9,5 днів додатково проведених за кермом у найбільш завантажені години.
Дослідники порахували, що за цей час можна було би переглянути 201 серію "Гри престолів" або насмажити 6,5 тисяч млинців.
Автолюбителі з інших українських міст-мільйонників витрачають на пересування у годину-пік менше часу. Втім, якби не затори, вони теж могли би щорічно виділити зайві 6-7 днів на інші клопоти.
Одесити, за підрахунками дослідників, на заощаджений протягом року час могли би зв'язати 46 шапок, дніпряни – подивитись 85 футбольних матчів, а харків'яни – висадити 163 дерева.
Тенденції останніх років свідчать, що ситуація з трафіком буде тільки погіршуватися, й очікувано, що серед українських міст найгостріше проблема заторів чіпляє саме Київ.
"Зараз дорога з лівого берега Києва на правий займає близько 1-1,2 години. Вже за 3-5 років та сама відстань буде долатися за 3 години. Місто просто стане. Люди не зможуть в ньому жити, вони будуть задихатися", – прогнозує економіст, викладач Київської школи економіки Володимир Вахітов.
Про невтішні перспективи столичного трафіку говорить і радник мера Києва Максим Бахматов:
"Ми екстраполювали цифри і вийшло, що Київ може бути паралізований в гіршому випадку в цьому році. Оптимістичний прогноз – через два роки".
Незважаючи на апокаліптичні сценарії, кількість автомобільного транспорту невпинно зростає з року в рік. І не лише в Києві. Щороку більшає і нових автолюбителів, що реєструють свої автівки.
Дослідження свідчить, що більша частка киян (37% у 2017 році) обирає громадський транспорт. Однак про індивідуальний мешканці столиці теж не забувають: його обирали 28% киян станом на 2017 рік.
Лише минулого року автомобілів побільшало на 30%. Пов'язано це не лише з тим, що розростається саме місто. Пік стався через масову реєстрацію так званих "євроблях", власникам яких влада надала тимчасові пільги на розмитнення.
Крім кількості автолюбителів, попереднього року зросла і кількість ДТП. У столиці їх за рік сталось понад 40 тисяч – побільшало на 7%. Такі невтішні результати були середньостатистичними для усієї України. Хоча до цього протягом двох років кількість ДТП падала і по Києву, і по країні.
На думку міського голови, проблеми з трафіком системно накопичувались десятиліттями.
"Київ знаходиться на межі транспортного колапсу", – підсумовує Кличко.
Столичний мер та його радник Максим Бахматов розповіли, як місцева влада планує виправити ситуацію.
Саме за ініціативи Бахматова на початку жовтня 2019 року була створена Kyiv Traffic Group.
Kyiv Traffic Group – координаційна група, яка створена при Київській міській державній адміністрації. Вона має оцінювати трафік у столиці та оптимізувати рух транспорту.
Робота групи базуватиметься на регулярних замірах. Для оцінки ситуації на київських дорогах передбачена взаємодія зі службами таксі Uber, Bolt, Uklon та навігаційним мобільним додатком Waze.
Пріоритети Kyiv Traffic Group – комфорт для пішоходів, велосипедистів, громадського транспорту, автомобілів.
Платне паркування та штрафи в Києві
Віталій Кличко:
По-перше, необхідно навести лад з паркуванням. Я вважаю, що кожен власник автомобіля повинен платити за паркування. Ми розробляємо систему паркування, яку повноцінно запустимо у квітні 2020 року. Також нарешті розпочали евакуйовувати автівки і штрафувати за паркування в заборонених місцях.
У проєкті нового генплану передбачено будівництво перехоплюючих паркінгів на в'їздах в місто на 16 тисяч легкових автомобілів. Також ми запланували перехоплюючі паркінги на 12 тисяч місць поряд з основними пересадочними вузлами, станціями метро. А це – 28 тисяч нових паркомість.
Максим Бахматов:
Ми вперше почали робити терор та евакуювати автомобілі, що припарковані з порушенням правил дорожнього руху. Кількість евакуацій поступово збільшувалася і тепер щодня приблизно 150 автомобілів евакуюється на штрафмайданчики.
Приблизно 200 штрафів на день виписується для тих, хто паркується з порушеннями ПДР. Це також значно дисциплінує київських водіїв – з 6 тисяч автомобілів, що були евакуйовані з початку роботи Kyiv Traffic Group (жовтень 2019), жоден водій не попався повторно.
Ми будемо збільшувати вартість паркування і жорсткість контролю.
Якщо цих заходів буде недостатньо, кількість евакуацій буде збільшено до 500, якщо необхідно – до 1000 на день. Кількість інспекторів і штрафів за неправильне паркування також може бути збільшено в рази.
Зменшення кількості фур
Віталій Кличко:
Експерти кажуть, що до 40% транспорту в столиці – це транзитний транспорт. Найближчий переїзд з лівого на правий берег Дніпра знаходиться майже за 300 кілометрів на південь від Києва – у Черкаській області. І увесь транспорт – зі сходу на захід чи із заходу на схід – їде через Київ.
Наше завдання:
По-перше, добудувати Велику Окружну дорогу, яка зараз є в концепції київської агломерації. Це дозволить знизити навантаження транзитного транспорту на вулиці столиці.
По-друге, цього року ми завершимо будівництво розв'язки на вулиці Богатирській.
По-третє, необхідно знизити навантаження на мости в місті. Вони зараз перенавантажені більш, ніж на 100%. До кінця цього року ми плануємо відкрити рух авто Подільсько-Воскресенським мостом.
Максим Бахматов:
Ми перекрили на постійній основі в'їзд фур у Київ у годину пік з Житомирського та Бориспільського напрямків. І ми вже маємо досить комфортний рух за цими двома напрямами.
Якщо цього буде недостатньо, будемо перекривати в'їзд фурам зі всіх в'їздів, і, можливо, не тільки в годину пік, а й на цілий день до вечора.
Розчищення смуги громадського транспорту
Віталій Кличко:
Ми посилено слідкуємо за тим, щоб смуги громадського транспорту були вільні від інших учасників дорожнього руху. Кожен власник автівки, що припаркована на смузі для руху громадського транспорту, буде оштрафований чи його авто евакуюють.
Максим Бахматов:
Разом з поліцією ми почали регулярно штрафувати та контролювати смуги громадського руху для пересування тролейбусом, автобусом та маршруткою. До того часу вони контролювалися, але не так регулярно, як це мало бути.
На сьогоднішній день 12 смуг в Києві повністю контролюються. І саме там автобуси та тролейбуси пересуваються значно швидше, ніж в середньому по місту. Це дає перевагу громадському транспорту, а не приватному авто.
Інші методи, які наводять експерти:
- Збільшення вартості авто чи великі податки на нього.
Це найбільш дискусійний метод.
Як йшлося на початку цього матеріалу, із кожним роком кількість авто у столиці лише збільшується. Це відбувається, зокрема, і через навалу дешевих "євроблях" та великого попиту на нові авто.
Експерти наголошують, що для комфортного життя всіх містян громадський транспорт має бути зручним засобом пересування, а автівки – дорогим задоволенням.
Якщо вартість нового авто формує ринок і на його ціну важко впливати, то податки й обмеження на ввезення старих автівок з Європи – це зона відповідальності державної влади.
Як приклад економіст Вахітов наводить обмеження, введені в Сінгапурі:
"Коли ти в Сінгапурі купуєш Passat, то ти платиш, наприклад, 10 тисяч доларів за сам Passat, а ще тисяч 30 – за різні податки, збори. І плюс ще за те, що в тебе є гараж.
Можливо, варто запровадити таке правило: якщо у тебе немає місця, де ти будеш паркувати машину хоча б вночі, ти не можеш її купити або зареєструвати".
- Обговорення з містянами: краще новий паркінг чи нова школа?
Як пояснює Вахітов, з економічної точки зору зараз водії переносять свої витрати на всіх інших жителів міста:
Власник автівок сприймає як належне, що йому мають побудувати дороги, мости, паркінги. Але це витрати із загального бюджету міста, які розподіляються між всіма городянами. Треба обговорювати це з усіма людьми. Наприклад, що за ці гроші краще побудувати: великий паркінг або школу чи парк.
За останні 20 років Київ повністю втратив набережну, вона перетворилася на магістраль. Людям нема, де гуляти. Можливо, кияни вирішать, що краще ці гроші витратити на зону відпочинку.
- зручний, швидкий місцевий транспорт
Чи не кожен киянин, який щодня користується громадським транспортом, може дорікнути місцевій владі щодо його якості. Містяни скаржаться на переповненість метро та маршруток, хаотичність графіку пересування міської електрички тощо.
Варто розуміти, що наразі громадський транспорт у Києві збитковий, а його вартість є однією з найнижчих у Європі. Інше питання, чи готові кияни сплачувати більше, отримуючи натомість якісніші послуги.
Як описує ситуацію з київським транспортом Максим Бахматов:
Ми хочемо сучасний, чистий, охайний транспорт. Але у нас немає ресурсів, щоб його купляти і щоб його обслуговувати. Для оновлення всього складу потрібно 1,5 млрд доларів.
По-перше, у Києва немає таких грошей.
По-друге, у киян і гостей столиці немає 1-2 євро, щоб платити за сучасний транспорт.
По-третє, сьогодні ми маємо проблему з компенсацією для пільгових частин населення.
Ми маємо бути чесними з собою і сказати: "Ми оновлюємо транспорт, але працюємо з урахуванням того, що нам дозволяють економічні показники".
Як впорались інші
Шукати шляхи вирішення проблем із трафіком змушені чиновники у різних куточках планети.
Серед прикладів світових мегаполісів, які роблять це успішно, є Дубай. Останній розкинувся на території, у 4,5 рази більшій, аніж Київ.
Однак справа не лише в тому, що рейтинг міста на дві з половиною сотні сходинок кращий за українську столицю. Дубай ще й демонструє успіхи у боротьбі із заторами. У рейтингу TomTom місто останні роки впевнено поліпшує свою позицію. Торік там стало на 2% менше заторів, а 2018 року – на 4%.
Об'єднані Арабські Емірати роблять ставки, в тому числі, на розвиток громадського транспорту, збільшення зелених зон за рахунок використання сучасних систем зрошення, оптимізацію будівництва й обслуговування інфраструктури.
У країні є платні магістралі, і для пересування ними у всьому штаті Дубай працює спеціальна система. Її метою було розвантаження доріг, заохочення водіїв до використання альтернативних маршрутів. І, за словами розробників, вони змогли скоротити об'єми трафіку до 22% у піковий час.
Іншим містом-мільйонником, яке за минулий рік покращило показники аж на 4%, є китайське Тяньцзінь із населенням у 13,5 мільйона осіб.
Шість років тому там затвердили правила, до яких вдаються і в інших регіонах Китаю. Для країни затори – це не лише про складнощі містян, а й про постійний смог. Методи з Піднебесної ефективні, однак дещо віддають тоталітаризмом.
Наприклад, місцева влада обмежує кількість нових автономерів, і стати їхнім власником можна лише у лотереї чи на аукціоні.
На вулицях обмежують трафік за різними принципами: забороняючи рух для автівок із певними цифрами на номерах, у годину-пік закриваючи в'їзд на кільцеву дорогу для немісцевого транспорту
***
Перевантаженість міста не тільки створює незручності для його мешканців, а й згубно впливає на екологію. Щодня кияни вдихають автомобільні вихлопи, рівень забруднення повітря в столиці перевищує допустимі норми в рази.
Інша проблема – хаотичність міської забудови. Київ невпинно росте вгору, центр забудовується багатоповерхівками-свічками, які часто не мають нормального паркінгу. І водії вимушені захаращувати своїми автівками всі навколишні вулиці, що заважає не тільки нормально їздити, а й нормально ходити.
Ситуація зі столичним трафіком вже стала патовою і може погіршитися найближчим часом.
Важливо, що міська влада розуміє масштаб проблеми, однак, чи зможе вона з нею впоратися. Відповідь на це питання буде зрозуміла вже за один-два роки. І кожен киянини відчує це на собі.
Соня Лукашова, Катерина Рещук, УП
