"Новое лицо" на все времена. Действительно ли Зеленский хочет заменить Гончарука на Тигипко
"Суспільство в цілому і я надали вам і уряду великий кредит довіри, тому мені здається, що ви ще не розрахувалися за цей кредит перед нашим суспільством", – заявив Зеленський на зустрічі з прем'єром Олексієм Гончаруком в середині січня.
Та зустріч стала відповіддю на заяву прем'єра про звільнення, яку він написав після скандалу з прослушкою в Кабміні.
Минув місяць, впродовж якого прем'єру не тільки не вдалося змінити ситуацію, а й добити і без того не найвидатніший рейтинг.
Остання лютнева соціологія показала дивовижну одностайність у довірі до уряду і самого Гончарука. Тішитися ні прем'єру, ні його міністрам нема чим – повністю підтримують дії уряду і його голови лише 6% українців.
Головною причиною різкого піке рейтингу Кабміну перш за все стала майже нульова комунікація уряду – як з парламентом, так і з суспільством.
Раніше Гончаруку з парламентом допомагав Андрій Богдан, але збір голосів під земельну реформу став дембельським акордом ексголови Офісу президента.
У стосунках з Радою поки що оголошена пауза, пов'язана з розглядом все того ж закону про землю. Проте після перерви Кабміну доведеться знову працювати з депутатським корпусом. І геть не видно, як уряд зможе налагодити нормальну роботу.
У комунікації з суспільством ситуація теж не краща, найбільш яскравим прикладом чого стала нездатність стримати паніку довкола коронавірусу, яка зрештою призвела до сутичок у Нових Санжарах.
Співбесіди з прицілом
З початку лютого в ОПУ одного за одним приймали потенційних кандидатів в уряд. Проте джерела на Банковій в один голос переконували, що мова йшла виключно про ротації міністрів.
У перемовинах брали участь як Зеленський, так і сам Гончарук за посильної допомоги Андрія Єрмака та першого помічника президента Сергія Шефіра.
Як розповідають співрозмовники УП в Офісі президента, протягом лютого через ОПУ пройшли десятки людей.
В який момент оглядини на міністерські посади перейшли в стадію пошуку нового голови уряду, не зрозуміло. Джерела УП на Банковій стверджують, що ключовою причиною активізації роздумів президента щодо прем'єра стала нищівна для Гончарука соціологія.
"За моїми спостереженнями, основні причини – рейтинг і слабкі міністри", – пояснює УП зміну настрою президента один із його соратників.
Поки що розмови про зміну прем'єра з депутатами ні президент, ні його канцелярія не ведуть.
"З нами ніхто по прем'єру не говорить, Офіс не інформував нікого. Всі дізнаються з новин або вже з особистих переписок, що там відбувається. Але особливо ніхто й не каже, що відбувається. Просто депутатам дали зрозуміти, що Гончарук – все", – розповів УП один з керівників фракції "Слуги народу".
Сам прем'єр на людях тримається свіжачком.
"Я скільки себе пам'ятаю, мене звільняють. Уряд працює в нормальному режимі. Ніяких заяв я не писав, з президентом відповідних тем не обговорював", – заявив у середу Гончарук.
Втім, джерела УП в уряді розповідають, що хоч публічно голова уряду тримається незворушно, в його поведінці в роботі відчувається знервованість.
"Схоже, почалось мочилово, на нас хтось тестує план заміни", – вважає співрозмовник УП в уряді.
Можливо, президент не вичерпав запас довіри до Гончарука, а може, просто не домовився з його наступником.
"Зараз люди в ОПУ повертаються до старої концепції: варто Гончарука посилити віце-. В ОПУ обговорюють кандидатуру на віцепрем'єра з питань промисловості – нашого Сашу Завітневича. Даю 80% ймовірності, що він і буде віце", – запевнив УП депутат "СН", наближений до ситуації.
Кандидати на престол
Втім, нищівна соціологія – не єдина причина пошуку нового першого обличчя уряду. Їх значно більше. Загалом вони зводяться до неспівмірності між масштабом завдань, які стоять перед Кабміном, і масштабом людей, покликаних ці завдання вирішувати.
Найпростішим виходом із ситуації була б заміна "молодих" урядовців на "досвідчених". Однак логіка тієї моделі держави, яку пробує вибудувати президент Володимир Зеленський, робить неможливим прихід старих міцних господарників.
По-перше, Зе!команда прийшла до влади на лозунгах тотального оновлення політики і політиків. Просто взяти "старорежимного" профі означатиме розписатись у неспроможності своєї команди.
По-друге, Україна Зеленського – це президентська республіка, де всі рішення ухвалюються президентом і благословляються ним.
Щоб ця модель працювала, президенту потрібен такий прем'єр, як Олексій Гончарук, чия політична кар'єра на топрівні отримала старт і стала можливою єдино і виключно завдяки Зеленському.
Не факт, що молодий президент зможе спокійно пережити у кріслі прем'єра людину, здатну говорити йому "ні".
Отож, шукаючи посилення в уряд, Зеленський має знайти внутрішній баланс між бажанням контролювати всю владу і отримати дієве підсилення в Кабміні. Умовно кажучи, йому потрібне одночасно більш-менш "нове" обличчя і людина з серйозним досвідом державної роботи.
Знайти кандидатів, здатних задовольнити такі взаємозаперечні вимоги, виявилось непросто.
Сергій Тігіпко
Першим із політичної тіні виринув Сергій Тігіпко.
За іронією долі, прем'єр Олексій Гончарук сам сотворив собі конкурента. Саме він був ініціатором ідеї запропонувати Тігіпку місце в уряді.
В якийсь момент розмови з Тігіпком на Банковій перейшли межу, коли із назви посади зникла частка віце- і залишилося тільки "прем'єр".
"Тігіпко вже не дуже рветься бути віце-, бо він себе вже бачить прем'єром", – розповів впливовий депутат владної фракції.
Для нової влади кандидатура Сергія Тігіпка більш ніж підходяща.
За незбагненною логікою, він зумів зафіксувати за собою статус "молодого реформатора".
Тігіпко був "молодим обличчям" в кінці 80-х, керуючи Дніпропетровським комсомолом.
Він був "прогресивним бізнесменом", коли на початку 90-х очолював "Приватбанк", навколо якого пізніше виросте імперія олігарха Ігоря Коломойського.
Тігіпко був "свіжою кров'ю" з 1994-го на посаді консультанта президента Леоніда Кучми з питань грошової політики, а з 1997-го – на посаді економічного віцепрем'єра в урядах Павла Лазаренка та Валерія Пустовойтенка.
В уряді Віктора Ющенка Тігіпко значився серед "молодих реформаторів", очолюючи Мінекономіки.
Наприкінці 2002-го Тігіпко став "новим обличчям" у Національному банку.
"Новим" і "реформатором" Тігіпко йшов і на президентські вибори 2010 року, де посів нечуване третє місце. Правда, конвертувати політичний успіх у власну фракцію в парламенті Тігіпко не зміг, "зливши" свою перспективну "Сильну Україну" під Партію регіонів.
За це йому дали шанс бути "реформатором" в статусі віцепрем'єра в першому уряді Миколи Азарова. А пізніше саме Тігіпку випало "реформувати" соціальну сферу у статусі міністра соцполітики. Найбільше ці реформи запам'ятали пенсіонери, яким підвищили пенсійний вік.
Після Майдану Тігіпко відійшов від політики і зайнявся виключно своїм бізнесом. Найгучнішим його бізнеспроєктом за часів Порошенка стала покупка у п'ятого президента заводу "Кузня на Рибальському".
Деякі ЗМІ говорять про це, як про доконаний факт, однак, за даними УП, увечері вівторка президент Зеленський мав розмову з Тігіпком про працевлаштування в уряді, де Сергій Леонідович категорично відмовився ставати прем'єром.
Зрозуміло, що "ні" вчора завжди може перетворитись на "так" завтра. Але станом на вечір середи, 26 лютого, остаточних домовленостей між Тігіпком та Зеленським немає.
"Ситуація кожного дня змінюється. Те, що сьогодні відбувається із Тігіпком, – це, з одного боку, прощупування ситуації, як і хто реагує, скільки людей у фракції його може підтримати, а з іншого – це стимул для Льоші активніше щось робити. В уряду зараз почнеться процес запуску медреформи і велике будівництво, яке вони анонсували – змінювати прем'єра було б нелогічно з цієї точки зору", – запевняє один з керівників "Слуги народу".
Але Тігіпко – не єдиний кандидат на головне крісло на Грушевського.
Серед інших найчастіше згадують трьох осіб: ще одного віцепрем'єра часів урядування Азарова Валерія Хорошковського, "вічного" міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та виконавчого директора НАК "Нафтогаз" Юрія Вітренка.
Валерій Хорошковський
Хорошковський коментувати розмови з президентом категорично відмовився.
"Я не коментую це питання. Вибачте", – відповів він УП.
У самому уряді про кандидатуру Хорошковського говорять просто:
"Він більше хоче, щоб так думали", – підкреслив співрозмовник у Кабміні.
Арсен Аваков
Призначення Глави МВС Арсена Авакова на посаду прем'єра часто озвучується у різних ЗМІ, але є більш ніж малоймовірним.
Йому вдалося вибудувати теплі стосунки і з президентом, і з новим главою його Офісу Андрієм Єрмаком, і з першим помічником президента Сергієм Шефіром, але призначення Авакова не вирішує проблему падіння рейтингів президента. Воно її тільки поглибить.
За останніми соціологічними даними, Аваков – один із "лідерів" рейтингу недовіри разом із Петром Порошенком та Юрієм Бойком.
Та і сам Аваков розуміє, що бути прем'єром парламентської більшості, яка тебе не сприймає, доволі марна справа.
"Авакова ще доведеться дуже сильно просити, з цитатами із класиків і погрозами, що зірка Бетельгейзе вибухне, перетвориться в червоного карлика і ми всі помремо", – іронізує в розмові з УП співрозмовник з найближчого оточення Авакова.
Юрій Вітренко
Можливість появи Вітренка в уряді спростовують на Банковій.
Причини дві. Перша – небажання останнього відмовитись від премії за перемогу "Нафтогазу" в Стокгольмському арбітражі, на чому раніше наполягав Зеленський.
"Вітренко не кандидат. Він же зашкварений! Він зі своїми преміями сам собі зіпсував життя. Ба більше, він за них судиться! З ним ніхто не говорить. От Тігіпко станом на сьогодні головний претендент. Чому? Можу сказати так: краще вже старий, але з яйцями, ніж молодий без яєць. Ця постійна розхлябаність і неефективність всіх вже задрала", – категорично заявила УП людина, наближена до президента.
Друга причина – на Грушевського вважають, що за ним стоїть Ігор Коломойський. І з огляду на стосунки олігарха з Зеленським, ще не відомо, до кого більше дослухався б кандидат при ухваленні тих чи інших рішень.
***
"Сьогодні ситуація з прем'єром заспокоїлася – зараз більшість схильні до того, що Олексія змінювати не треба", – запевняє УП один з лідерів "Слуги народу".
За законом, уряд має річний імунітет, і звільнити його можна лише за бажання самого Гончарука.
Прем'єр наразі говорить, що ніяких заяв не писав, але ніщо не заважає скористатися тією, яку він заносив на Банкову місяць тому.
Якщо Зеленський і справді захоче змінити Гончарука, може виникнути проблема з законом про люстрацію, під яку 100% підпадає Тігіпко як віцепрем'єр в уряді Азарова.
Але історія знає випадок, коли вже за чинного президента заради призначення лише однієї людини навіть реорганізовували цілу Адміністрацію президента.
Євген Будерацький, Роман Романюк, УП
