Who is Мr. Ермак? Юрист. Бизнесмен. Продюсер. Вице-президент?

"Єрмак? А хто це?" Цю відповідь питанням на питання журналісти УП чули за останні місяці ледь не сотню разів від різних українських політиків.

Якби не той документальний факт, що Андрій Єрмак справді був помічником Зеленського, і не особисте знайомство з ним, могло скластися враження, що насправді такої людини не існує. Принаймні, в українській політиці.

У найкращому разі співрозмовники УП серед топполітиків різних епох чули про роботу Єрмака з обміну полоненими. Але прості запитання – звідки він взявся і чим займався раніше – вганяли в ступор дев'ятьох із десяти.

Це не дивно. Дивно інше. Як за якихось дев'ять місяців роботи на посаді помічника президента Володимира Зеленського Єрмак зумів перетворитись ледь не на віцепрезидента України?

Його вплив збільшувався у геометричній прогресії. За короткий період Єрмак замінив собою для президента міністра закордонних справ, главу протокола, спеціального посланця, турагента, НR-службу…

І навіть главу Офіса президента Андрія Богдана. 

Минулого літа Богдан був голосом за спиною Зеленського. Але за кілька останніх місяців між ним і президентом з'явилася спершу тінь, а тоді і вся кремезна, дещо сутула постать Андрія Єрмака. 

І докричатися з-за неї до президента Богдан уже не зміг. 

Тепер Єрмак зайняв одразу дві ключові для Зеленського позиції: він і керівник Офісу, і головний переговірник із Москвою-Вашингтоном. А найголовніше,  Єрмак – реально найближча до президента людина. 

Але українській політикум і далі мучить те саме питання: хто такий цей Андрій Борисович Єрмак? 

Розповідаємо.

Родина

"Мама приїхала по турпутівці з Пітера до Києва на 3 дні. Батьки познайомилися у спільних знайомих. Після цього вона заради батька переїхала до Києва", – розповідає Єрмак журналістам УП історію своєї родини. 

Мати Єрмака, росіянка Марія Олександрівна, вийшла заміж за корінного киянина Бориса Михайловича у 1971 році. Цього ж року у подружжя народився син Андрій. 

Батько Єрмака закінчив факультет радіоелектроніки КПІ. Спочатку він працював на заводі імені Артема, а згодом потрапив до держкомітету з профтехосвіти.

Наприкінці 80-их батько Єрмака був відряджений "курувати профтехосвіту" у радянське посольство в Афганістані. В ті часи це називалось бути "спецом". 

Багато з таких "спеців", особливо тих, хто опинялись в Кабулі в розпал Афганської війни, співпрацювали з КДБ чи розвідкою. 

Однак опитані УП дипломати і спецслужбовці переконують, що потрапити в посольство можна було не лише по лінії спецслужб чи армії, але й за партійним направленням.

"Батько не має і не мав ніякого відношення до КДБ чи ГРУ", – переконує УП Єрмак. 

У 1989 році Єрмака-старшого призначили начальником відділу кадрів торгового представництва СРСР в Афганістані. Він залишався в Афганістані ще деякий час після виходу радянських військ. 

"Виріс я в Дніпровському районі. Народився на Воскресенці, закінчив звичайну середню школу на Троєщині", – розповідає Єрмак, який тепер живе на вулиці Шовковичній в елітному районі Києва Липки.

Андрію 48 років, він неодружений, дітей немає. У нього є брат Денис, молодший на 8 років. 

У 2014-2017 роках Денис брав участь в АТО, де отримав контузію головного мозку. Фото брата Єрмака стало аргументом у розмові з американськими дипломатами. Коли Курт Волкер та Вільям Тейлор натякнули, що було б неправильно переслідувати Петра Порошенка, Єрмак показав фото брата після контузії на Донбасі зі словами, що "це Порошенко винен".

Нині Денис займається науково-дослідницькою роботою. Він працює в Інституті стратегічних досліджень, обіймає позицію радника директора інституту Олександра Литвиненка. У листопаді 2019-го, після походу Андрія у владу, Єрмак-молодший створив "Українське Бюро Національного розвитку".

На сайті компанії сказано, що УБНР веде свою діяльність, ґрунтуючись на завданнях, викладених в указі президента Зеленського "Про невідкладні заходи з проведення реформ", з якого він нарізав задачі усім гілкам влади восени минулого року.

Компанія займається розробкою і супроводом державних та інвестиційних проєктів.

Свого часу Дениса Єрмака журналісти зустріли на Банковій, саме коли він ніс "показати брату" напрацювання свого бюро.

Студентські роки

Влітку 1990 року Андрій Єрмак став студентом Київського інституту міжнародних відносин, який саме того року остаточно отримав статус і назву, яка в російському скороченні звучала як легендарне КИМО. 

"Взагалі я хотів бути льотчиком, але льотний факультет в тому році набирав тільки бортінженерів. Це було не зовсім моє, до того ж я не дуже любив математику і вирішив не вступати. З гуманітарних предметів у мене завжди були п'ятірки, тому я швидко прийняв рішення на користь міжнародних відносин", – пригадує новий голова ОПУ в розмові з "Українською правдою".

Правда, Єрмак вступив на міжнародне право лише з другої спроби. Хоч уже сам факт потрапляння у КIМО за радянських часів був дуже престижним.

"Якщо ви подивитесь на список тих, хто вступали у 1990-му році, то це дуже цікаві люди. Тоді ще більшість студентів була іноземцями. Десь 25% складали радянські студенти, всі решта – Азія, Африка, Латинська Америка", – розповідає в розмові з УП ексглава Вищої кваліфкомісії суддів, юрист, а у 1990-му викладач ІМВ, Сергій Козьяков.

"Наш інститут був однією з двох шкіл в СРСР, разом з московським університетом дружби народів імені Лумумби, який займався підготовкою "п'ятої колони" в різних країнах. Зі мною, наприклад, учився начальник служби безпеки Нельсона Мандели і начальник служби безпеки Ясіра Арафата", – згадує Козьяков.

Випускники міжнародного права, де вчився Єрмак, отримували по суті не одну, а дві освіти: власне юристів-міжнародників і додатково перекладачів-референтів. Навантаження з іноземних мов сягало до 7-8 пар на тиждень.

Атмосфера в інституті навіть за часів СРСР була дуже вільною. У стінах ІМВ можна було розповідати антирадянські анекдоти і не потрапити за це на нари. Це було унікальне місце в плані обізнаності про реальний стан справ, кругозору і відчуття свободи в країні, де панував тотальний контроль. 

В ІМВ Єрмак опинився в компанії цікавих і амбітних одногрупників. 

Серед них, скажімо, були Сергій Свириба та Олег Рябоконь, котрі після інституту заснують юридичну фірму "Магістр і партнери", якій судилося стати однією з найвідоміших фірм в СНД "Magisters". Зараз Свириба керує однією з найпрестижніших фірм країни "Астерс".

Багато одногрупників Єрмака отримають потім західну освіту і стануть юристами у європейських фірмах.

Микола Точицький, який приєднався до групи в останні роки, тепер працює послом України в Бельгії та представником при ЄС.

Атмосфера в інституті була творчою, але й робочою, багато хто зі студентів навчався на кількох факультетах чи працював. 

"Я паралельно навчався ще і на романо-германському факультеті. Плюс ще дві роботи, як у кожного з нас на ті часи. Тому, окрім того, що бачились на парах, добре вчились та бігли на свою працю чи інший факультет – мені про ті часи і сказати нічого", – згадує в розмові з УП одногрупник Єрмака, а нині посол у Бельгії, Точицький. 

"Андрій був комунікабельним, любив тусовки, компанії, у нього було добре почуття гумору. Але, пам'ятаю, ми всі в преферанс в універі грали, а Єрмак карти не любив. У Андрія хороше виховання, він любив більш богемне життя: фестивалі, музику, кіно", – пригадує в розмові з УП інший однокурсник Єрмака.

Перший капітал

Початок 90-их був часом першого юридичного буму.

"При владі був уже Горбачов, і дозволили трошки приватного бізнесу. Група викладачів нашого факультету створила таке консалтингове підприємство, яке спеціалізувалось на зовнішній економічній діяльності. Це була юридична фірма "Проксен", де співзасновниками були я і покійний Олександр Задорожний. Ми були юридичною фірмою, у якої на ліцензії з Міністерства юстиції був номер "1", – згадує Козьяков.

Одночасно Василь Кисіль, Олег Макаров, Павло Рябікін та інші викладачі інституту створюють кооператив "Юрзовнішсервіс", який за кілька років переросте в "зубра" українського юридичного ринку, фірму "Василь Кисіль і партнери".

"Наша фірма стала дуже гучною. У нас в якийсь момент було сто людей персоналу. Щось неймовірне. Ми так росли за рахунок того, що фірма майже 80% доходу отримувала від реєстрації підприємств. Ми коли приходили на роботу, то до нашого офісу черга була, як в гастроном. Всі хотіли зареєструвати фірму", – розповідає Козьяков про перші роки роботи "Проксена".

"Тоді у Києві було два великих банки – "Аваль" і "Ажіо". Вони за наш рахунок дуже піднялись, бо ми їм просто сотні і тисячі клієнтів давали з тих фірм, які реєстрували", – додає він.

Для того, щоб задовольнити запит клієнтів, фірма потребувала великої кількості працівників. Часто їх набирали просто з числа студентів на практичних заняттях. Викладач виокремлював студента на семінарі, а після заняття пропонував йому стажування у фірмі. Більш активні могли самі попроситись "на практику".

У "Проксен" студента другого курсу Єрмака запросив його викладач Задорожний. 

У різні роки в цій фірмі працювали також, скажімо, багаторічний глава ЦВК Михайло Охендовський, ексзаступник глави ЦВК Олег Конопольський, заступник глави Адміністрації президента часів Петра Порошенка Олексій Філатов і багато інших відомих в юридичних колах людей.

Зарплати головних юристів і початківців, як Єрмак, дуже відрізнялись. Козьяков згадує, що нинішня його партнерка в юркомпанії прийшла студенткою десь в один час з Єрмаком. Її перша зарплата у приймальні складала цілих 20 доларів, і на початок 90-их це було гідною оплатою.

"У 1994-му ми із Задорожним розділили фірму. Єрмак не лишився із Задорожним. Але й зі мною не пішов. Він вирішив створити з колегами нову фірму. Це було досить дивно, помічник юриста, молодий зовсім, студент – і раптом робить фірму. Це означало якусь таку сміливість", – згадує співзасновник "Проксена". 

Ще більше подиву викликала спеціалізація, яку обрав для себе Єрмак. 

У той час, як всі заробляли на реєстрації фірм чи перших гучних приватизаціях, молодий студент вирішив зайнятись правом інтелектуальної власності. У країні кримінальних банд, рекету, бартерної економіки, "челночників", еміграції та валу піратського продукту.

"Коли Єрмак сказав, що хоче засновувати свою фірму, я трохи засмутився, що він не працюватиме у мене. Ну, і яка інтелектуальна власність тоді в Україні? Весь ринок на Петрівці був завалений піратським продуктом. Але Єрмак якось відчув, що це перспективно. Він знайшов нішу, якою ніхто не займався, і створив все з нуля", – пригадує Козьяков. 

"Це було нестандартне рішення. Легко було прийняти стандартне рішення, лишитись у нас працювати, чи зробити компанію, яка б реєструвала фірми, чи тоді було модно займатись приватизацією, яка якраз почалась. А він вирішив ще студентом взятися за щось зовсім нове", – додає тодішній роботодавець Єрмака.

У 1995 році новий глава ОПУ закінчив університет. А вже 1997-го заснував свою "Міжнародну юридичну компанію". Почався новий етап його життя – бізнес.

Першим клієнтом Єрмака став поет Юрій Рибчинський. 

"Рибчинський був першим великим клієнтом, якому потрібен був захист права інтелектуальної власності. Ми зробили перший продюсерський контракт в історії шоу-бізнесу незалежної України. Потім ми також працювали з гуртом "Green Grey", представляли інтереси колишнього власника "Гала Радіо", – згадує Єрмак.

13 жовтня 1997 року Андрій Єрмак разом із двома своїми одногрупниками, Василем Ващенком та Михайлом Приходьком, заснували "Міжнародну юридичну компанію". Саме вона стала основою юридичного бізнесу Єрмака. 

Фірма існує досі, але з 2016 року називається "Міжнародна правнича компанія". Володіють нею спільно Єрмак і Ващенко. 

Фірма Єрмака спеціалізувалась на інтелектуальному праві та юридичному супроводі каналів та медійних груп. Займалась і традиційною для 90-их років реєстрацією компаній.

"Але вважати, що компанія займалась лише інтелектуальним правом, неправильно. У портфелі компанії були і корпоративне право, інвестиційне, спортивне, антидемпінгові розслідування. Також судова сфера, арбітражні справи: від фармацевтики до "Укроборонпрому", – уточнює Єрмак.

Починаючи з листопада 1999 року, компанія Андрія Єрмака зареєструвала кілька фірм для товариша його батька росіянина Рахаміма Емануїлова. Він разом із Єрмаком-батьком працював у посольстві в Афганістані, з того часу вони товаришують.

Зокрема, Єрмак зареєстрував для друга батька компанію "Інтерпромфінанс Україна", яка мала займатись оптовою торгівлею. 

Емануїлов досить відомий в Росії своєю науковою роботою в галузі зв'язків з країнами Сходу. З 1995 року він є акціонером російського "Інтерпромбанку". Як дослідили журналісти "Схем", зараз Емануїлов має зв'язки з Кремлем.

У 2000 році була зареєстрована також фірма "М.Є.П", яка спершу займалась громадським харчуванням, а потім перекваліфікувалась на бухгалтерські послуги та консалтинг.

В обох фірмах Андрій Єрмак досі є співзасновником. У "М.Є.П." разом з ним керівником в різні роки був його батько Борис Михайлович. Хоча сам новий глава ОПУ запевняє, що жодної господарської діяльності фірми не вели.

Є ще кілька діючих компаній Єрмака, де можна простежити слід Емануїлова. 

Перша – охоронна структура "Інтерпромфінанс-Безпека", зареєстрована у 2001 році. Ця компанія досі має серед бенефіціарів Єрмака. Керівником компанії є один із засновників Асоціації ветеранів УДО Микола Худолей. 

Друга фірма – "Медійна група європейського партнерства".

Реанімація цієї фірми відбувалась у час, коли Єрмак зробив важливий вибір у своєму житті. Досить успішний юрист, достатньо забезпечений чоловік, Єрмак, як колись при створенні юридичної фірми, ухвалив нестандартне рішення: взявся за щось нове для себе – кіно.

Згадану "Медійну групу..." Єрмак використає саме для створення фільму. 

Початково фірма була створена для "Інтерпромфінансу" Емануїлова і спеціалізувалася на веденні комерційної діяльності. Тривалий час компанією керував Єрмак-батько. 

У 2016 році керівником стає Андрій Єрмак, згодом компанія змінює назву на "Міжнародну агенцію з питань власності". У 2018 році фірма отримує сучасну назву і перекваліфіковується на виробництво теле- і кінофільмів.

Тоді ж Емануїлов зникає з числа бенефіціарів, а єдиним власником компанії формально стає Юлія Науменко. Вона керує й іншою фірмою Єрмака, котра займається кіновиробництвом, "Ер Пі Ай". 

"Медійна група європейського партнерства" у 2018 році виграла тендер Мінкульту на 25 мільйонів гривень для зйомок разом зі словацькою компанією багатосерійного історичного фільму "Слов'яни". Цей серіал планував транслювати канал олігарха Ігоря Коломойського "1+1". 

"Я знайомий з Ігорем Коломойським, в силу віку і юридичної професії я знаю дуже багатьох людей в цій країні. До речі, знаю і Ріната Ахметова, і Віктора Пінчука. У нас з Ігорем Коломойським ніколи не було ніяких спільних справ, а з виробництва серіалу "Слов'яни" я вийшов, як тільки отримав запрошення президента приєднатися до його команди", – переконує Єрмак.

У "Медійній групі…", до речі, до 2018 року партнером Єрмака був Денис Шарапов. 

Це син відомого в колах спеціалістів з оборонки Олександра Шарапова. Денис тривалий час працював заступником директора ДП "Укроборонсервіс", яке займається розробкою, виготовленням та експортом-імпортом різних видів зброї і входить у структуру "Укроборонпрому".

2 жовтня 2019 року Шарапов звільнився з "Укроборонсервісу", подав декларацію на місце заступника генерального директора в "Укрспецекспорт" і 4 жовтня обійняв цю посаду. 

Тепер колишній партнер Єрмака є другою людиною у держкомпанії, яка займається продажем усієї української зброї.

Цікаво, що через три дні після його призначення, 7 жовтня 2019 року, Зеленський ввів Єрмака до наглядової ради "Укроборонпрому".

"Я не займався ніякими призначеннями в "Укрспецекспорті", але добре знаю сім'ю Дениса (Шарапова), зокрема Олександра Михайловича, його батька. Можу сказати, що це дуже гідні люди", – переконує новий керівник Офісу.

Бізнес на кіно

Центром кінобізнесу Андрія Єрмака є компанія "Гарнет Інтернешенел Медіа Груп". Це повноцінний продакшн, продюсерська та дистриб'юторська фірма. 

1% компанії належить брату Єрмака Денису, решта – напряму Андрію.

Саме "Гарнет" відповідала за основні продюсерські проєкти Єрмака. У співпраці з іншими компаніями ця знімала фільми "Фіксація пріоритетів" (робоча назва "Сквот 32"), "Передчуття", "Викрадення диявола" і головний продюсерський успіх нового глави ОПУ – українсько-словацьку стрічку "Межа".

УП порахувала дані з "Прозоро" і з'ясувала, що сумарно з 2016 року, коли Єрмак зайнявся кінобізнесом, "Гарнет" на створення і просування фільмів отримала понад 53 мільйони гривень з державного бюджету. 

Перший гучний кінодебют Єрмака-продюсера відбувся три роки тому, в січні 2017-го, боксерською драмою "Правило бою". 

Фільм широко показувався в Україні, він вийшов в прокат у Білорусі, а кіноверсію "Правило бою" демонстрував канал ICTV з медіахолдингу Віктора Пінчука.

До фільму Єрмак долучився на фінальному етапі зйомок, а його спонсором був білоруський бізнесмен Максим Лещенко. На "Правило бою", за словами самого Єрмака, витратили пів мільйона доларів.

На цьому співпраця Єрмака і Лещенка не завершилась. Зараз вони мають спільну фірму "Ама віжн". Наприкінці 2018-го року вона виграла тендер Мінкульту на зйомки патріотичного фільму "Щедрик". Сума тендера склала ще майже 25 мільйонів гривень.

Тобто різні компанії Єрмака-продюсера в різні роки отримали від держави більше 100 мільйонів гривень.

Мак-МАФія

У житті Андрія Єрмака, юриста і бізнесмена, є ще кілька історій, вартих окремої уваги. 

Перша розгорталася в Києві наприкінці 2011 року. Тодішній глава КМДА Олександр Попов задумав запровадити порядок встановлення і роботи МАФів у столиці.

Відповідальним за цю роботу у департаменті архітектури КМДА був бізнесмен Андрій Вавриш, який тепер відомий як власник будівельної компанії "Сага" та близький друг Андрія Богдана.

Саме команда Вавриша в 2011 році розробляла схему регулювання ринку МАФів у Києві. 

На той момент, за часів Леоніда Черновецького, столиця потонула під напливом незаконно встановлених кіосків. За кілька років їхня кількість виросла з 4 до 12 тисяч, а ніякої нормативної бази під них не було. 

Все регулювання зводилось до того, що департамент благоустрою КМДА збирав "данину" з власників кіосків, а тих, хто платити не хотів, демонтував. 

Команда Вавриша розробила нову тарифну сітку і запропонувала власникам МАФів підписати угоди так званого земельного сервітуту. Це давало право легального користування землею. Але змушувало привести МАФи до вимог закону, інакше – демонтаж.

Більшість кіосків були встановлені без будь-яких дозволів, тому прогнозовано здійнялася хвиля протестів кіоскерів. Люди не хотіли втратити свої МАФи, хай навіть вони були незаконно встановлені.

Власники кіосків почали шукати форм самоорганізації, стали виникати різні структури. Однією з них була ГО "Асоціація власників малого бізнесу та малих архітектурних форм".

Вона, наприклад, оскаржувала рішення Київради про заборону торгівлі алкоголем і тютюном в кіосках. Керував цією ГО ніхто інший як Андрій Єрмак.

Всередині оточення Олександра Попова теж ішла кулуарна війна. Проти Вавриша з його жорсткими заходами працював помічник глави КМДА, близький до першого заступника Попова Олександра Мазурчака, Віктор Чижевський. Він був прихильником ручного регулювання і мораторію на демонтаж МАФів.

За його сприяння у січні 2012 року була створена координаційна комісія, куди крім самого Чижевського і відповідальних чиновників київської влади, увійшли також представники власників МАФів: Роман Солодкий і Сергій Корнієвський, від мереж і зупинкових комплексів, та Андрій Єрмак. 

Головним підсумком роботи цієї комісії стало запровадження річного мораторію на знесення будь-яких МАФів. Також був запропонований порядок видачі дозволів уже існуючим точкам. Але для отримання документів необхідно було потрапити в список, який у ручному режимі складали в департаменті КМДА.

Деякі учасники ринку МАФів у розмові з УП заявили, що на той час ГО Єрмака, яка відстоювала інтереси власників кіосків, почала займатися "юридичним супроводом". 

"Мене познайомив з Єрмаком Чижевський, який сказав, що ця людина буде тепер "вирішувати питання" від його імені. І раніше ми мусили завозити Чижевському, а тепер стали платити "за юридичні послуги" з кожного квадратного метра", – переконує один із крупних власників МАФів. 

За словами іншого учасника тих подій, Асоціація Єрмака мала окремий прайс, де ціна юридичних послуг залежала від рівня незаконності встановленого МАФа. Ні один, ні інший співрозмовник, однак, не надали документальних доказів своїх слів.

Сам Єрмак таку інформацію категорично заперечує.

Але, як би там не було, саме з того часу між Андрієм Єрмаком і Андрієм Вавришем стосунки дуже напружені. Навесні 2013 їхній конфлікт вирішив снігопад.

У березні того року Київ накрило небувалим валом снігу. Глава КМДА Олександр Попов був у на балу у Відні, поки Київ був повністю паралізований. Крайнім за колапс зробили першого заступника Попова Мазурчака, який подав у відставку. Після цього похитнулись і позиції друга Єрмака Чижевського.

Натомість позиції Вавриша навпаки посилились, бо Мазурчака на посаді замінив Анатолій Голубченко, який мав добрі стосунки з Вавришем і допоміг йому дотиснути свій порядок роботи з МАФами. 

Усі рішення координаційної комісії були скасовані. Єрмак за кілька місяців перейменував свою ГО на "Асоціацію підприємців Києва", а з 2018 року вона перекваліфікувалась на кіно і стала "Спілкою підприємців теле та кіноіндустрії".

"Цікаво було спостерігати, як, після перемоги Зеленського на виборах, у "Парковому" зустрілись Вавриш і Єрмак. Спершу Єрмак вдав, що ніякого Вавриша ніби немає. Але коли Богдан і Зеленський почали з ним вітались-обніматись, то і Єрмак такий: "О, привіт". Але напруга відчувалась страшна", – розповідає очевидець тієї зустрічі.

Свої стосунки з Вавришем голова Офісу коментує так: "Ніяких відносин немає. У нас різні погляди на життя, роботу, і цінності теж різні".

Ще однією цікавою локацією роботи Андрія Єрмака був відомий у колі київського бомонду магазин люксових брендів "Санахант". За даними УП, раніше цей магазин одягав весь "95 Квартал", також у ньому підбирали костюми для Володимира Зеленського. 

Роман із "Санахантом"

У 2013 році Єрмак надавав юридичні послуги елітному бутіку "Санахант". Але за короткий час вони переросли у фактичне операційне управління всім магазином.

"Моя компанія надавала "Санахант" юридичний супровід протягом декількох років. У якийсь момент вони попросили мене також проконсультувати їх по бізнес-процесах. Але у мене ніколи не було якоїсь там посади, я не був в штаті", – пояснює УП Єрмак. 

Про період роботи друга президента в "Санаханті" відомо не так вже й багато. 

Співрозмовники УП пригадують, що власниця бутіка Оксана Хант тоді довіряла Єрмаку. Новий голова ОПУ полюбляє гарно виглядати, тоді він ретельно підбирав свій гардероб та відвідував магазини люксових брендів, вивчав, як працює цей бізнес. 

На сайтах, де колишні працівники можуть залишати відгуки про своїх роботодавців, є кілька коментарів про роботу Єрмака в "Санаханті", здебільшого негативні. 

Зокрема, анонімні користувачі в 2013-2014 роках називали Єрмака не лише віцепрезидентом магазину, але й "монстром", який "всіма маніпулює і не репетує на вас лише перший місяць роботи".

У 2017 на великих екранах з'явився український драматичний фільм "Правило бою" (рейтинг IMDb – 7,0). У ньому розповідається історія молодого боксера, який через хворобу матері змушений брати участь у боях без правил. 

"Правило бою" став дебютом Єрмака у кіно, у якому він вперше виступив в ролі співпродюсера. 

"Якось до мене звернулися друзі і попросили допомогти їм зі зйомками фільму "Правило бою", коли вони вже їх завершували. Це був мій перший досвід кінопродюсера", – каже голова ОПУ. 

"В силу своєї юридичної діяльності я займався, крім іншого, питаннями інтелектуальної власності. Я був першим юристом, який склав продюсерський контракт, а також представляв інтереси багатьох людей з шоу-бізнесу, кіно, телеіндустрії і так далі. Тому не можна сказати, що я став продюсером випадково – у мене була величезна кількість друзів і знайомих в цій галузі", – додає він. 

У фільмі зіграв цілий десант зірок вітчизняного кінематографу: актори Олексій Горбунов, Станіслав Боклан, Ахтем Сеїтаблаєв, Дмитро Ступка, музикант Женя Галич, боксер Олександр Усик. 

Творці цієї стрічки мають дивні стосунки з Єрмаком.

"Чесно кажучи, я з Андрієм не спілкуюся вже багато часу. Я не хочу згадувати про ці часи, мені особисто це неприємно", – сказав у розмові з УП режисер "Правило бою" Олексій Шапарєв, який після співпраці з Єрмаком зняв фільм "Крути 1918".

Інші співрозмовники УП на ринку кіно відгукуються про Андрія Борисовича досить стримано. Мовляв, новий керівник Офісу був типовим продюсером: шукав гроші на проєкти, коли треба – повністю організовував зйомку та промоцію. 

"Він був досить успішним. Фактично, Єрмак – це один із цілої хвилі київських юристів, які пішли в кіно. І його, наприклад, "Межа" – дуже успішний проєкт", – розповідає один із учасників кіноринку, який не захотів бути згаданим у цьому тексті. 

"Межа" (рейтинг IMDb – 6,8) – це ще один фільм Єрмака, великий українсько-словацький проєкт, де новий глава ОПУ виступив співпродюсером зі словацькою колегою Вандою Адамчик Грицевою. 

"Межа" – кримінальний трилер про контрабанду на словацько-українському кордоні, який отримав нагороду на Міжнародному кінофестивалі в Карлових Варах за найкращу режисуру. У стрічці зіграли згаданий вже Станіслав Боклан та актриса Римма Зюбіна. 

"Україна мала у фільмі 30% – хоча весь світ думає, що він на 90% українській. Розумієте, я, перепрошую за висловлювання, всіх так задовбав, щоб на постері висіла фотографія не 5-ти топових зірок Словаччини, а було фото Стаса Боклана", – без зайвої скромності якось розповідав "Українській правді" про свою роботу у фільмі "Межа" сам Андрій Єрмак. 

"От мене якось запитували, що мені дала професія кінопродюсера? Наведу приклад. Ми приїжджаємо в Карлові Вари, і нашим артистам пропонують, скажімо так, не найкращий готель. Як ви розумієте, наше Держкіно… Навіть не знаю, яку частину ми компенсували. Я кажу: "Ні-ні, я заплачу зі своєї кишені, але мої люди будуть жити у хорошому готелі. У вас чотири зірки, і мої будуть жити в чотиризірковому. Тобто мене не треба запевняти у чомусь. У мене є внутрішнє самовідчуття, як повинно бути", – додавав у тій же розмові Єрмак.

Читайте також: Продюсер "Межі" Андрій Єрмак: "Три фільми з українською участю у лонг-листі "Оскара" – дуже великий успіх"

До речі, про Держкіно. Призначену нещодавно нову керівницю цієї державної установи Марину Кудерчук, співрозмовники УП на кіноринку пов'язують знову ж таки з Єрмаком. 

Про знайомство з ним яскраво розповіла УП актриса Римма Зюбіна, яка знімалась у "Межі" і їздила з Єрмаком у промотур по всій Україні. 

"Під час зйомок ми не спілкувалися, для мене завжди є величезна субординація між продюсерами і акторами. Тому з Андрієм ми познайомилися пізніше. У нас був великий тур Україною, у якому ми проїхали і Ужгород, і Львів, і Тернопіль, і Дніпро, і Запоріжжя, і Харків. Андрій дуже хотів, щоб у нас фільм пройшов з таким же успіхом, як він пройшов у Словаччині. Бо у Словаччині це була справжня бомба. Там його хіба що немовлята двічі не дивилися", – пригадує Зюбіна. 

За словами акторки, під час цих переїздів вони багато спілкувалися про все на світі: про кіновиробництво, про українських і голлівудських режисерів, про дистрибуцію "Межі" і навіть про політику. 

"У нас були політичні розбіжності, я відверто кажу, що не голосувала за Зеленського. Але Андрій – достатньо прямолінійна людина. У мене є своя точка зору, а в нього – своя, і ніхто на поступки не йде. Але є якісь речі, дуже показові. У мене є подруга Аня Олександрович, яка є його однокласницею. Вона всиновила трьох дітей, і Андрій є їхнім хрещеним. Він дуже їм допомагає. Вони з Аньою політично теж не сходяться, але попри це, він не припиняє допомагати її дітям", – розповідає Зюбіна. 

Про Єрмака як людину вона відгукується досить позитивно.

"Ви знаєте, Андрій любить, якщо вже пригощати, то це вже щедро-щедро. Поки все не скуштуємо, не йдемо. Ми з ним їхали на Закарпаття, а у мене тоді минув День народження. І я виходжу до машини, а він стоїть з таким красивим-красивим букетом квітів. Він уміє не забувати про такі речі", – додає акторка.

Були й інші кіно- й телепроєкти, в яких новий голова ОПУ брав участь. 

2020 року має вийти ще один фільм, де Єрмак взяв на себе роль кінопродюсера. Йдеться про драму "Передчуття", яку зняв В'ячеслав Криштофович. 

Одну з головних ролей у "Передчутті" виконує Станіслав Боклан. 

"Продюсери – люди, які мене цікавлять в останню чергу. Він з агентом домовляється про мою роботу, про платню. На знімальному майданчику я розмовляю з режисером та партнером. Я бачив, що він (Єрмак – УП) приїжджав на знімальний майданчик, розмовляв з режисером, з директором... Ми навіть вітаємось. А при чому тут я, до продюсера?" – скупо коментує УП роботу продюсера-Єрмака Боклан.

У велику політику Андрій Єрмак прийшов завдяки одній людині – Володимиру Зеленському.

"Ми щиро дружимо із Володимиром Олександровичем вже багато років", – кілька місяців тому зазначав у розмові з УП Єрмак. 

На сторінці Єрмака у Facebook можна знайти дуже давні спільні фото із Зеленським та його дружиною Оленою.

А познайомилися президент і глава його Офісу десять років тому на телеканалі "Інтер". Тоді юридична компанія Єрмака надавала послуги каналу, а генпродюсером "Інтера" в 2010-2011 роках був Зеленський.

"Я працював з "Інтером" дуже давно, ще за часів Зінченко, з 1999 року. Протягом декількох років наша "Міжнародна юридична компанія" надавала телеканалу повний юридичний супровід", – пояснює УП Єрмак. 

Цікаво, що попередні і нинішні власники "Інтера" не знають, чим Єрмак займався на їхньому каналі.

Ні колишній власник Валерій Хорошковський, ні сьогоднішній співвласник "Інтера" Сергій Льовочкін після запитання УП не змогли пригадати нічого про роботу Єрмака на їхньому каналі.

"Можливо, вони мене не знають тому, що це було давно і відтоді власники кілька разів змінювалися", – коментує УП новий голова Офісу.

Цікаво також, що Зеленський не перший, кому Єрмак допомагає у політиці. 

Як не дивно, першим його політиком був скандальний екснардеп з "Партії регіонів", чемпіон світу з вільної боротьби Ельбрус Тедеєв. 

Упродовж трьох скликань парламенту – з 2007 до 2014 року – Єрмак був помічником Тедеєва на громадських засадах. 

"У нас була співпраця у Федерації спортивної боротьби. Ми адаптовували статут нашої федерації до статуту міжнародної федерації. Тоді ми і познайомилися з Андрієм. Він нам дуже допомагав. Сильний і порядний чоловік", – сказав Тедеєв УП.

У 2010 році Єрмак був довіреною особою Арсенія Яценюка на 216 окрузі в Києві під час виборів президента. До речі, новий глава ОПУ має стосунки і з іншим "фронтовиком" – керівником "Ощадбанку" Андрієм Пишним. Вони разом є засновниками ГО "Відчуй", котра допомагає людям з вадами слуху.

Зе-Команда

Але по-справжньому в політику Єрмак прийшов навесні 2019-го, коли Зеленський почав перегони за крісло президента. 

"Він приходив у передвиборчий штаб, але нічим особливо не займався. Ну, в будь-якому разі, я про це не знаю", – запевнив УП один із впливових членів Зе!команди. 

На пряме запитання про його роль у штабі Зе!команди Єрмак відповів досить туманно.

"У штабі у кожного була своя місія. І те, що ми з вами не зустрічались, не означає, що її не було", – говорив він журналістам УП в інтерв'ю.

Чи не вперше публічно поруч з кандидатом у президенти Зеленським Єрмак з'явився на сцені НСК "Олімпійський" під час видовищних дебатів з Порошенком, на яких для більшості журналістів він так і залишився непоміченим. 

Після перемоги Зеленського Єрмак обрав собі, здавалось, найменш важливу функцію – рядового помічника.

"Якби я хотів зайняти якусь посаду, я б, напевно, її зайняв. Але коли я сюди прийшов, у мене була лише одна умова – я працюю виключно на президента", – говорив Єрмак восени минулого року журналістам УП. 

Першим завданням, коли на сайті Офісу президента в більш-менш серйозному контексті з'явилось прізвище Єрмака, стала його поїздка на Закарпаття. Край постраждав від повені.

Поки одні друзі президента очолювали ОПУ, проводили вибори, готувались стати урядовцями, Єрмак на доручення Зеленського сварив директора школи, де загинув школяр, інспектував мости і спілкувався з місцевими чиновниками.

Але випускника КІМО Єрмака від самого початку роботи на президента цікавили не мости, а міжнародний напрямок.

Він жодного дня до цього не мав досвіду роботи у дипломатії, та мав готовність взятись за це складне, може найскладніше, завдання. І, образно кажучи, зробити "з нуля" Єрмака-дипломата, як колись уже робив юриста, бізнесмена, продюсера.

Саме Єрмак пропонував Зеленському призначити Олену Зеркаль заступницею керівника ОПУ з питань зовнішньої політики. На сайті президента навіть вийшов указ про її призначення, однак того ж дня Зеркаль відмовилася від роботи в Офісі, бо не мала бажання працювати з Андрієм Богданом.

Комунікатор із Кремлем та американцями

Впродовж перших місяців президентства Зеленського ім'я Андрія Єрмака мало про що говорило широкому загалу.

Вперше воно голосно зазвучало 7 вересня 2019 року. Того дня Єрмак став тією людиною, яка координувала повернення в Україну Олега Сенцова, Олександра Кольченка, Романа Сущенка, Миколи Карпюка, Павла Гриба, Володимира Балуха та інших бранців Кремля. 

Виявилось, що Єрмак із серпня непублічно вів перемовини з Кремлем про обмін полоненими.

І зміг домовитись. 

На запитання УП, як Єрмак став переговірником з росіянами, на Банковій згадують розмову Зеленського і Путіна.

"Дуже просто. Медведчук нас явно не влаштовував. І Зеленський попросив Путіна назвати свого представника, а ми назвемо свого. Путін сказав, що це буде Козак. А Зеленський вказав на Єрмака", – розповів УП очевидець тієї розмови двох президентів. 

З того часу Єрмак став головним переговірником з РФ. Крім того, він кілька разів їздив із міністром Пристайком на "мінські переговори", готуючи зустріч "нормандської четвірки".

Паралельно з цим Єрмак почав закривати на собі неформальну комунікацію з американцями, яку ніяк не узгоджував ні з МЗС, ні з посольством України у США. 

Зневага до класичної дипломатії та дипломатів стала ледь не візитною карткою помічника президента. Він не любить довгі і нудні офіційні перемовини, надаючи перевагу швидким розмовам у затишних стейкхаузах.

Наприклад, Єрмак міг собі дозволити попросити у спецпредставника Держдепу Курта Волкера телефон скандального адвоката Трампа Рудольфа Джуліані, сам йому зателефонувати і призначити таємну зустріч у Мадриді.

Як розповідають співрозмовники УП в МЗС, коли міністр закордонних справ Вадим Пристайко дізнався про такі дипломатичні експромти Єрмака, то був злегка шокований.

"Пристайко прийшов до президента і сказав, що домовлятись про справи країни з приватною особою було неправильно. Він у представництві у Штатах бачив таких ділків десятки. І працювати з ними дуже небезпечно. "Ця історія ще накриє нас", – переказує слова міністра свідок тієї розмови.

І мав рацію. Мотивація Єрмака була простою – перед ним стояло завдання домовитися про зустріч Зеленського із Трампом. Натомість, за версією The New York Times, Джуліані потрібно було, щоб Україна включилася у боротьбу проти кандидата в президенти США від Демократичної партії Джо Байдена. 

Єрмак коментує свою зустріч з адвокатом Трампа так: 

"Метою зустрічі було побачитися з паном Джуліані, який повідомив в американських засобах масової інформації, що не хоче їхати до Києва, оскільки тут "вороги Трампа", і зрозуміти, чому він вважає, що тут є вороги Трампа".

"Я доніс наступні меседжі: перше – ми прості й відкриті хлопці, з нами не треба шукати посередників для зустрічі. Ось мій прямий номер телефону, можна просто поспілкуватися напряму і поставити всі питання. Друге – ми можемо гарантувати, що при нашій каденції всі розслідування будуть відбуватися прозоро, ніяких команд "прикрий/відкрий" по дзвінку", – додає він. 

Подальші переговори з Джуліані, його посланцями й американськими дипломатами, які вів Єрмак, незворотно наближали момент, коли Зеленський мусив би вийти із заявою про можливі порушення в роботі компанії "Burisma", де працював син Байдена. 

Від цього українського президента врятував анонімний викривач, чиї свідчення запустили у Штатах процедуру імпічменту президента.

Після американського кейсу дипломати, з якими довелося говорити УП, ледь не одностайно вказують на надмірну самовпевненість нового глави Офісу.

Читайте також: Єрмак: Зеленський повернувся з Оману настільки швидко, наскільки це було можливо

Готовність Єрмака братися за вирішення складних питань характеризує його з позитивного боку. Але нехтування класичною дипломатією і покладання лише на себе може дорого коштувати не лише президенту, а й цілій країні.

"Щоб реформувати дипломатичну службу, треба в ній хоч день попрацювати, зрозуміти, що тут і як. Бо, наприклад, всі чули, що в Парижі на "Норманді" Сурков збісився. Але чому? Бо на зустрічі радників Єрмак або щось йому пообіцяв, чого не зміг виконати, або не зміг пояснити, що він цього обіцяти не може", – розповідає один з членів української делегації в Парижі. І додає: 

"У підсумку лідери "четвірки" приїхали підписувати погоджену заяву, а вона виявилась не зовсім погодженою. Так не прийнято, щоб радники передомовлялись, поки лідери чекають". 

До Парижа у Єрмака було декілька контактів із Владиславом Сурковим, який за часів президентства Порошенка комунікував із Віктором Медведчуком, зокрема щодо підготовки "нормандської зустрічі". 

Джерела в оточенні Єрмака визнають його непрості відносини з Сурковим.

"Сурков – не є простим перемовником. Їм з Андрієм було складно, тому що Сурков не був націлений шукати компроміси", – зазначає співрозмовник, наближений до нового глави ОПУ. 

"А як працює Єрмак? Він приходить і каже росіянам: ми ж з вами за інтеграцію Донбасу? Так. Ми ж за проведення виборів за українським законом? Так. Тоді дивіться: за українським законодавством неможливе проведення виборів без контролю за кордоном. Давайте шукати варіанти", – додає джерело, близьке до Єрмака.

Канал Козак-Єрмак

Прихід Єрмака у переговори з росіянами ознаменував "зміну стратегії" в самому Кремлі. І замість "архітектора Новоросії", непоступливого Суркова, куратором України став "добрий українець", заступник глави адміністрації Путіна Дмитрій Козак. 

"Сурков був радикальний, і тому з ним було легше. Ти знав, чого від нього чекати. Козак – це щось інше. Він такий поміркований, слухає, типу українець. Але насправді не менш небезпечний за Суркова. 

І те, що Єрмак безконтрольно з ним постійно на телефонному зв'язку – це може бути проблемою. Бо ніхто, крім президента, не знає, про що вони говорять. Якщо, звичайно, президент знає", – ділиться побоюваннями один із чільних дипломатів МЗС, натякаючи на те, що контакти Єрмака з Козаком і росіянами жодним чином не координуються з міністерством. 

"Якщо я розумію, що якесь питання можу вирішити оперативніше і якісніше, то роблю це. Проте це все завжди відбувається в координації з МЗС", – водночас намагається переконувати журналістів УП керівник Офісу Зеленеського.

Козак, до речі, фігура відома. Особливо тим, як він колись займався вирішенням Придністровського конфлікту. У 2003 році він розробив так званий "меморандум Козака", який передбачав федералізацію Молдови, особливий статус для Придністров'я та Гагаузії і відмову Кишинева від власних збройних сил. 

Молдові коштувало титанічних зусиль відмовитись від меморандуму, Козака і "миротворців" з Росії. Те, що саме він став куратором України, може тільки насторожувати. 

По суті при Зеленському Андрій Єрмак зумів поширити свою непублічну дипломатію і на контакти з Москвою, і з Вашингтоном. Це часом дає швидкий і відчутний результат. А часом створює проблеми.

"Єрмак прийшов з бізнесу, він думає, що тут можна, як і там, про все домовитись і порішати. Але він з першої ж спроби вскочив у пастки, які йому розставили. І американці з Джуліані, і росіяни з Козаком. Москва поступово втягує Єрмака в переговори, видає нам людей, а сама думає, як зняти блокаду і всунути нам Донбас", – вважає один із попередників Єрмака в головному кріслі в Адміністрації.

Читайте також: Єрмак: Прізвище Цемаха на обмін в розмовах Зеленського і Путіна було з самого початку

Замість Богдана

Президент діями свого помічника був задоволений. Настільки, що вирішив замінити ним, здавалось, незамінного главу Офісу Андрія Богдана.

Ця зміна не була спонтанною, а стала наслідком тривалої світоглядної кризи в найближчому оточенні Зе.

Кілька останніх місяців Єрмак, який мав би займатися зовнішньою політикою, поступово нарощував вплив і на внутрішню політичну кухню. 

Влітку 2019-го, коли партія "Слуга народу" з коліс набирала списки, Єрмак запропонував кількох людей до лав партії. Серед них – Галина Третьякова, Андрій Костін, Андрій Задорожний, який є його бізнес-партнером у "Міжнародній фармацевтичній групі". 

Найближчий до голови ОПУ нардеп – це Микола Тищенко, який у "Слузі народу" очолює одну з великих груп та є заступником керівника фракції.

Тищенко не просто товариш Єрмака – вони куми. Керівник Офісу є хрещеним батьком сина депутата. Тищенко відкрито написав про свої зв'язки з Єрмаком у Instagram. 

Проте нардеп або не захотів, або не зміг розкрити тайну знайомства зі своїм впливовим кумом. 

"Я ціную дружбу. Я вдячний за дружбу. Я старої формації – вихований на книжках Джека Лондона, на піснях Володимира Висоцького. Ви знаєте Володимира Висоцького? Знаєте його пісні? Там у нього є пісня про друга – "если друг оказался вдруг" – ось вам і моя відповідь", – плутано пояснював свої відносини з Єрмаком Тищенко в розмові з УП. 

Ще один орган, де Єрмак дуже скоро може наростити свій вплив – це Кабінет міністрів. Останніми тижнями він разом з президентом, прем'єром та першим помічником Зеленського Сергієм Шефіром проводив співбесіди з кандидатами на посади до оновленого уряду Гончарука. 

Скоро в Кабміні можуть з'явитися дві людини, близькі до нового голови Офісу: це згадана депутатка Третьякова, яка може очолити міністерство соцполітики, та новий міністр окупованих територій Олексій Резніков, який за рекомендацією Єрмака представляє Україну в тристоронній контактній групі в Мінську. 

Для повноти картини варто згадати, що Єрмак "рекомендував" президенту декількох голів ОДА. За даними УП, на нього орієнтуються губернатори щонайменше трьох областей – Донецької, Луганської та Миколаївської. 

Суттєво посилився Єрмак і в рідному Києві. Поки Андрій Богдан воював із Кличком, Єрмак, не без "допомоги" уже згаданого Руді Джуліані, вибудував з мером столиці достатньо приязні відносини. 

Настільки приязні, що Кличко призначив двох близьких до нового голови ОПУ людей відповідати за благоустрій (читай – МАФи) у Києві: Олексія Кулебу в департамент КМДА та Максима Бойка в КП "Київблагоустрій". 

Інші люди Єрмака починають з'являтись на різних рівнях у Києві.

Віцепрезидент України?

Андрій Єрмак – складна і цікава персона. Впродовж життя він ризикував і брався за нові для себе сфери роботи. І майже завжди був успішним.

Прийшовши у владу з Володимиром Зеленським, Єрмак так само взявся за сферу реальної дипломатії і за кілька місяців став навіть не тіньовим міністром закордонних справ, а по суті бачить себе віцепрезидентом України. 

Як Єрмаку вдалося так швидко наростити вплив з непомітного помічника і стати обличчям Офісу Зеленського? Відповідь на це питання стає очевидною, якщо зрозуміти, як саме Єрмак допомагав президенту.

"Богдан керував Офісом. Це сотні підлеглих, постійна робота з усіма органами влади, регіонами і так далі. Міністри, той же Пристайко, відповідають за свої відомства, де вал проблем і рутини. Вони не можуть щодня бачити Зеленського і бути з ним у форматі 24/7. А Єрмак приїздить на Банкову з президентом і їде одразу за ним", – розводить руками в розмові з УП один із членів уряду.

Поки інші тягнули на собі рутину, Єрмак мав розкіш обирати тільки ті проєкти, які цікаві і важливі для президента. 

Більше того, кожне досягнення помічника було не просто роботою, а виконанням особистого прохання Зеленського. Результати Єрмака президент бачив одразу й автоматично вважав їх дуже важливими. Бо ж він сам ставив задачі.

І треба визнати – Єрмак виконував величезний обсяг складних завдань. 

Поки Богдан непублічно воював із суддями, депутатами і міністрами, Єрмак записував ефектні пункти у своє доти порожнє політичне резюме: звільнення полонених, повернення кораблів з Росії, підготовка "нормандської зустрічі". 

Але вибір Єрмака замість Богдана – це не лише вибір між конкретними людьми. Разом з главою Офісу Зеленський обирає і стратегію власної політики.

Глобально її можна описати так: замість "турборежиму" настане епоха плавних змін і тихих домовленостей, замість тотального перезавантаження і приходу часом гірших, але нових людей у владу – компроміси з "ефективними старими", як в історії з Кличком.

А головне – настає доба пошуку важких компромісів з Росією, перші з яких свідомо чи ненароком озвучує глава фракції "Слуги народу" Арахамія.

Але Зеленському необхідно не забувати, що, хто б не керував Офісом, президентом залишається він. 

Як точно резюмував один дипломат, помічників багато, а президент – один:

"Саме президенту доведеться проводити через Раду закон про вибори на Донбасі, зміни до Конституції і решту. Тому Єрмак чи будь-хто інший можуть робити, що їм заманеться. Вся відповідальність лежить на одній людині – президенті Зеленському". 

Роман Романюк, Роман Кравець, УП