Покориться общественным желаниям. Что Зеленский будет делать с Донбассом

Президент Володимир Зеленський часто наголошує, що він обраний абсолютною більшістю українців. І запевняє, що зробить все, щоб не підвести своїх виборців.

"Ми дуже добре розуміємо соціологію, і нічого не робимо, поки не зрозуміємо, як це буде сприйнято суспільством," – наголошував глава Офіса президента Андрій Богдан в інтерв'ю "Українській правді".

Тож, результати досліджень щодо донбаського питання можуть підказати, на чому може зупинитися влада у спробах закінчити війну. 

"Щоб все стало, як було" і зелене світло для перемовин з бойовиками

Згідно з опитуванням Центру Разумкова, проведеним на початку жовтня, вже після підписання формули Штайнмаєра більше половини українців хочуть миру на довоєнних умовах.

Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

всЯ інфографікА: андрій калістратенко, уп

Більшість обирає найбільш ідеалістичний варіант із запропонованих. Проте, коли йдеться про шляхи досягнення миру, суспільна думка стає досить гнучкою. І на перше місце виходить те, чого домагається Кремль.

Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Отже, переважна частина українців виступає за перемовини з бойовиками. Проте вкрай малоймовірно, що влада сприйме це як сигнал до дії. Розуміючи, якою буде реакція активної меншості.

Утім, не тільки страх перед Майданом має зупиняти Банкову від контактів з бандитами. Неприпустимість такого діалогу, схоже, є особистим переконанням Зеленського.

Згадаємо його перше "політичне" інтерв'ю, яке він дав у грудні 2018-го. 

Висловлюючи думку, що з Росією можна домовитися "посередині", майбутній президент при цьому зазначив: "У Кремлі ж сидять ті, хто поставив цих, у "ДНР-ЛНР". Якби ці вирішували, треба було б з ними говорити, а так – який сенс? Треба з тими, хто вирішує".

Свою принциповість щодо цього питання Зеленський продемонстрував у червні, після зустрічі з президентом Франції. 

Тоді перекладач, який говорив від імені Еммануеля Макрона, заявив: "Зеленський дав знаки зі свого боку, що він готовий іти на припинення вогню, готовий до діалогу з сепаратистами".

Зеленський спростував ці слова: "Тут є невелика помилка. Ми не готові до діалогу з сепаратистами… Ми готові діяти в мінському форматі".

Одночасно 36% українців підтримують налагодження економічних зв'язків з ОРДЛО. Такі настрої можуть надати рішучості Зе!команді якщо не в повному, то частковому знятті блокади.

Власне, президент уже доручив Кабміну розглянути питання про спрощення ввезення товарів на окупований Донбас. А міністр закордонних справ Вадим Пристайко у нещодавньому інтерв'ю анонсував відновлення виплати пенсій мешканцям ОРДЛО.

"Ми не скасовуємо блокаду, – зауважує Пристайко. – Повернення підприємств є передумовою її скасування. Але ж є блокада підприємств, а є, наприклад, товари щоденного вжитку для наших громадян. Навіть з точки зору економіки, чому ми не можемо продавати туди наші товари?". 

Водночас на Банковій говорять, що у разі провалу "нормандського формату" міркуватимуть над планом "Б". Одна з таких ідей – повністю відгородитися від окупованого Донбасу. 

Якщо влада зрештою піде на такий крок, вона може заручитися підтримкою щонайменше третини українців, які сьогодні виступають за припинення будь-яких фінансових контактів з ОРДЛО.

Гнучка соціологія і дві стратегії для Зеленського

Наприкінці вересня, перед підписанням формули Штайнмаєра, опитування щодо ситуації на Донбасі провела група "Рейтинг".

Анкета цього дослідження містила дещо інші формулювання, ніж у Центру Разумкова. Тому ми не можемо порівняти, як змінилися настрої українців до і після підписання формули Штайнмаєра.

Зате дані двох соціологічних служб є гарним прикладом, як "змінюється" суспільна думка в залежності від поставлених питань і пропонованих відповідей.

Згідно з опитуванням групи "Рейтинг", переважна частина українців підтримують заморожування конфлікту.

Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Щодо шляхів досягнення миру, більше половини респондентів виступають за миротворчу місію без росіян і місцеві вибори після повернення контролю над ОРДЛО і кордоном.

Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

До речі, саме це опитування запропонував прокоментувати Зеленському австрійський журналіст на 11-й годині пресмарафону. Президент сказав, що ще не бачив цього дослідження. Проте запевнив: окупований Донбас не отримає автономію.

Якщо Зеленський детально ознайомиться з даними групи "Рейтинг" і підкориться думці більшості, він має обмежитися двома стратегіями:

а) домагатися введення миротворців без російського контингенту (схвалюють 55% українців);

б) наполягати на тому, що Україна спочатку повертає контроль над ОРДЛО і кордоном, а потім проводить там місцеві вибори (підтримують 53%).

Поки що публічна риторика президента і його команди вписується у ці стратегії.

Заспокоюючи противників формули Штайнмаєра, Зеленський невпинно повторює, що виборів без повернення контролю над територією і кордоном не буде.

А на нещодавньому засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську українська делегація наголосила, що реалізація політичного блоку Мінських угод неможлива без виконання безпекових умов. Зокрема таких:

• розведення сил уздовж лінії розмежування;
• повноцінний моніторинг ОБСЄ;
• розпуск угруповань "ДНР-ЛНР";
• виведення іноземних військ і важкої техніки;
• встановлення контролю України над кордоном;
• забезпечення роботи українських партій, ЦВК, ЗМІ та іноземних спостерігачів.

Щодо миротворців, за словами Пристайка, це одна з ідей для плану "Б".

Окремо варто зазначити, що напередодні підписання формули Штайнмаєра 60% респондентів не змогли відповісти, чи підтримують вони цю ініціативу.

А наразі, за даними Київського міжнародного інституту соціології, 41% українців негативно ставляться до мітингів проти формули Штайнмаєра. Підтримують їх 26%, 22% респондентів вагалися із відповіддю. Нічого не чули про ці акції 10%.

Чи означає це, що більшість стала краще розуміти формулу Штайнмаєра, побачила в ній раціональне зерно і тому не підтримує акції її противників?

Навряд чи.

Проте це точно означає одне: більшість на боці Зеленського, а Зеленський – на боці більшості.

Національний консенсус

Прихильники провладної партії переважно підтримують ідею з контингентом ООН без росіян і місцеві вибори після встановлення контролю над окупованими Донбасом і кордоном.

Клікніть на зображення, щоб відкрити у великому форматі

Цифри, зазначені в колонці "Слуги народу", варто взяти на замітку багатьом політичним коментаторам, які переконані, що електорат Зеленського поголовно підтримує мир за будь-яку ціну.

Показово, що прихильники "Слуги народу", "Батьківщини", "Європейської солідарності" та "Голосу" переважно виступають за одне і те ж – миротворців без росіян і вибори на українських умовах.

Різниця в тому, що електорати партій Юлії Тимошенко, Петра Порошенка і Святослава Вакарчука здебільшого підтримують ідею з контингентом ООН.

Цікавий факт: серед прихильників "Європейської солідарності" та "Голосу" – політсил, які орієнтуються зокрема на активну патріотичну громадськість – є 37% тих, хто не проти виборів лише під контролем ОБСЄ, і 10-13% тих, кого влаштовує амністія бойовиків і створення "народної міліції".

"Червоні лінії"

Отже, якщо Зеленський не хоче йти проти очікувань, які переважають серед більшості українців, і свого електорату, він має сказати "ні":

• виборам без українського контролю над територією й кордоном;
• амністії бойовиків;
• створенню "народної міліції";
• миротворчій місії за участю росіян.

Власне, проти цього виступає і активна патріотична меншість.

Констатуємо, що соціальні протиріччя щодо донбаського питання не такі сильні й гострі, як часом малюють деякі оглядачі, яким не потрібна соціологія, щоб судити про настрої у суспільстві.

Серед українців є певний консенсус. І риторика влади поки що йому відповідає.

Інше питання, що сьогоднішня Росія не настільки слабка, щоб Кремль "зливав" ОРДЛО на українських умовах.

Євген Середа, для УП