Добровольцы под прицелом. Почему конгрессмены в США хотят признать "Азов" террористами

27-річний німець Штефан Балльє невипадково обрав для нападу на синагогу в невеликому німецькому містечку дату 9 жовтня 2019 року. Саме у цей день єврейська спільнота німецького міста Галле відзначала Йом-Кіпур (День спокути) – одне з важливих юдейських свят.

Штефан добре підготувався: одяг на кшталт військового, балаклава, шолом, автоматична зброя, вибухівка. Але коли потрапити до синагоги нападникові-одинаку не вдалося, він відкрив стрільбу на вулиці. 

Спочатку вбив 40-річну жінку, а потім – 20-річного чоловіка, який потрапив під кулю в кафе поблизу. Протягом 35 хвилин нападник транслював свої дії онлайн за допомогою відеокамери, встановленої на шоломі. Його затримали в той же день. А за дві доби він визнав антисемітський мотив свого злочину. 

Невідомо, чи знає Штефан, де розташована Україна, чи чув хоча би щось про її війну з Росією. Але опосередковано він став причетним до нашої держави.

Теракт у Галле збурив німецьке суспільство. Акції проти антисемітизму пройшли країною та поза її межами. А рівно за тиждень, 16 жовтня, американський конгресмен, ветеран війни в Афганістані Макс Роуз виклав на своїй Twitter-сторінці звернення до Держсекретаря США Майка Помпео. 

У листі 39 членів Палати представників США вимагають внести український "Азов" та ще дві організації – National Action (Велика Британія) та Nordic Resistance Movement (Швеція) – до списку терористичних. 

Вочевидь, поштовхом до такої заяви став напад у Галле. А ще – теракт у місті Крайстчерч у Новій Зеландії, під час якого авcтралієць Брентон Таррант увірвався зі зброєю до двох мечетей та вбив 50 осіб. Принаймні, ці випадки як аргументи наведені у заяві, що її виклав Макс Роуз.

Цей текст не ставить за мету оцінити діяльність "Азова" в Україні та за кордоном. Ми розбиралися, чи є у США підстави визнавати терористами "Азов", та чим заява 40 конгресменів може обернутися для України.

"Азов", теракти, ФБР

В Україні полк "Азов" тісно і небезпідставно пов'язують з партією "Національний корпус", молодіжною організацією "Національні дружини" та з Андрієм Білецьким. 

Білецький командував "Азовом" з травня до жовтня 2014 року, потім був обраний до Верховної Ради України. До того, з грудня 2011 до лютого 2014 року перебував у харківському СІЗО – його, тоді ще лідера праворадикальної напіввійськової організації "Патріот України", заарештували за звинуваченням у справі про стрілянину в Харкові. Через ультраправі погляди у ЗМІ його прозвали "білим вождем".

У жовтні 2016 року на сторінці прес-служби полку "Азов" (нині вона має назву "Національний кореспондент") з'явилася заява про "урочистий з'їзд політичної партії "Національний корпус" і "ініціативну групу нової політичної партії, яку складають члени громадської організації Цивільний корпус АЗОВ, ветерани полку АЗОВ Національної гвардії, волонтери, патріоти України". 

Але все ж слід зазначити, що у листі конгресменів йдеться, вочевидь, саме про підрозділ, який воює на Сході.

Батальйон "Азов" є відомою ультранаціоналістичною міліцейською організацією в Україні, яка відкрито запрошує неонацистів до своїх лав. […] У відносно короткій історії цієї групи ООН зафіксувала порушення прав людини та випадки тортур. 

Попри ці факти, згідно з даними ФБР, "Азов" рекрутує, радикалізує і тренує американських громадян протягом років", – йдеться у листі конгресменів.

Дійсно, на початку російської агресії на сході України Азов називався добровольчим батальйоном, але з 17 вересня 2014 року став полком патрульної служби міліції особливого призначення.

У січні 2015-го особовий склад був прийнятий на службу за контрактом до Національної гвардії та включений у військову частину під номером 3057 (місто Маріуполь) як загін спеціального призначення. 

"У листі зазначено що батальйон "Азов" є "ультранаціоналістичною міліційною організацією" в Україні, – каже директор Міжнародного центру дослідження проблем безпеки Олександр Кореньков. – Треба наголосити, що в США термін militia має дуже чітке визначення, яке не пов'язане зі звичною для нас "міліцією". 

Згідно з Cambridge Academic Content Dictionary, militia – це військові сили, які діють тільки певний час та члени яких не є солдатами на постійній основі. Сьогодні "Азов" не є ані батальйоном, ані "міліцією". Це свідчить про погану обізнаність авторів листа в ситуації в України". 

Крім того, у листі конгресменів стверджується, що чоловік, який влаштував теракт у новозеландському місті Крайстчерч, пов'язаний з "Азовом".

"В своєму маніфесті стрілець згадував, що тренувався разом з батальйоном "Азов" в Україні та постійно носив символ, пов'язаний із ними. 

Обидва стрільці в містах Повей, Каліфорнія та Ель-Пасо, Техас казали, що на них прямо вплинув теракт у Крайстчерч. Зв'язок між "Азовом" і терактами в Америці очевидний", – наполягають конгресмени.

Дослівна фраза з "маніфесту" новозеландського стрілка така: "Ви не знайдете ніякого перепочинку, ані в Ісландії, ані у Польщі, ані в Новій Зеландії, ані в Аргентині, ані в Україні, ані у будь-якій точці світу. Я знаю, тому що я був там".

Через декілька днів після появи цього повідомлення у ЗМІ, під час зустрічі з главою місії США Крістіною Квін міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив: це – "ганебна інформаційна кампанія та спроба дискредитувати "Азов" та Національну гвардію в цілому". 

На офіційній сторінці "Азова" також з'явилася інформація, у якій наголошується про те, що лист американців "є ніщо інше, як інформаційна атака на Україну, її суверенітет та державну безпеку". 

"Причина, яка нібито викликала подібні звернення в США, є повною нісенітницею, оскільки жодних доказів участі підрозділу "Азов" у терористичних актах у Новій Зеландії ніколи не було в природі, і є банальною брехнею та наклепом", – йдеться у заяві. 

"Є два чинники, чому саме "Азов" опинився у центрі уваги конгресменів, – говорить Кореньков. – Перший – бійці "Азова" позиціонують себе як чітко ідеологічну групу. 

Другий – у ФБРівців були свідчення про те, що члени праворадикальних екстремістських організацій приїжджали в Україну для знайомства з представниками політичної партії "Національний корпус", яку пов'язують з полком. 

Тому у них є непрямі докази контактів між праворадикалами США і "Національного корпусу" в Україні".

Йдеться, зокрема, про доповідь "White Supremacy Extremism: The transnational rise of the violent white supremacist movement" приватної нью-йоркської аналітичної структури The Soufan Center, яка займається дослідженням діяльності радикальних та терористичних угруповань. Її ЗМІ назвали чи не головним поштовхом для звернення демократів. 

В інтерв'ю "Радіо Свобода" один з її авторів, Колін Кларк, заявив, що внесення "Азова" до списку терористичних організацій цілком обґрунтоване, "якщо ви подивитеся на дії, які робив "Азов", коли вербував іноземних бійців зі всього світу в Україну – для участі в бойових діях. 

Я абсолютно впевнений, що це розумне рішення – розглядати їх як іноземну терористичну організацію. 

Якщо ви розплутаєте їхню мережу зв'язків, то подивитеся на їхні контакти із деякими насильницькими "білими супремасистами" з усього світу, включно зі Сполученими Штатами".

А нещодавно видання Вellingcat опублікувало матеріал із заголовком "Чому Міністерство ветеранів України співпрацює з ультраправими і які можуть бути наслідки для США". У ньому "проїхалися" по українських націоналістах: "Азову", С14, "Руху ветеранів України".

"Але треба розуміти, що це не контакти між терористами, а просто контакти між представниками певних ідеологічних груп і організацій. 

Я не чув від представників "Азова" загроз і закликів до вчинення терактів по відношенню до США. Немає підстав вважати їх терористами", – зазначає Олександр Кореньков.

За крок до терористичної організації

Тож, чи є загроза визнання "Азова" терористичною організацією? 

Насправді, потрапити до переліку терористичних організацій (Foreign Terrorist Organization list, FTO) не так вже й просто. 

Щонайменше, для цього необхідно відповідати одразу трьом критеріям: 

• організація має бути іноземною;
• займатися терористичною діяльністю або мати таку можливість і намір; 
• загрожувати безпеці громадян США, обороні чи національній безпеці Штатів, зовнішнім відносинам або економічним інтересам.

"У структурі департаменту є спеціальний орган – Бюро з контртероризму – який відповідає за визнання іноземної організації терористичною", – пояснює Олександр Кореньков.

Саме Бюро має довести, що організація пов'язана з терористичною діяльністю або має намір та можливості займатися тероризмом.

"Рішення про внесення до переліку терористичних організацій приймається в кілька етапів і на кожному з них можна апелювати.

Наприклад, упродовж 30 днів після того, як організація була внесена в реєстр терористичних, вона може подати апеляцію в Апеляційний суд. Також вона може спробувати змінити це рішення з обґрунтуваннями через два роки після її внесення до переліку", – каже директор Міжнародного центру дослідження проблем безпеки.

Наразі в списку FTO Держдепу – 68 організацій, які вважаються терористичними. Ті, які відомі майже всім: ХАМАС, Аль-Каїда, Ісламська держава, Хезболла, Робітнича партія Курдистану, баскська ЕТА й африканська Боко харам.

Тільки на рахунку Аль-Каїди – близько 20 терактів, один з яких – 11 вересня 2001 року в Нью-Йорку, коли загинули близько 3 тисяч людей. Чи можна ставити такі відверто терористичні організації в один ряд з "Азовом" – питання відкрите. 

"У США дуже болісно ставляться до правого тероризму. Звісно, після 2001 року нам здається, що найбільша проблема в Америці – це джихадисти. Але, як показують цифри, зараз набагато небезпечніші та активніші праворадикальні расистські організації", – каже Олександр Кореньков. 

Дійсно, якщо промоніторити іноземні ЗМІ, можна знайти досить багато матеріалів щодо небезпеки праворадикальних організацій. 

Наприклад, The Washington Post наводить статистику: з 2009 по 2018 рік екстремістами було скоєно 427 вбивства у США: 73% з них – правими, 23% – ісламістськими екстремістами, 3% – лівими. 

У списку FTO зазвичай опиняються неурядові організації. Але не слід розраховувати на те, що нинішній статус "Азова" як загону спецпризначення на базі Нацгвардії – рятівний показник. 

"Є іранський приклад, – продовжує Кореньков. – Остання організація, яку додали в перелік – Іранський Корпус захисників Ісламської революції. Це – урядова мілітарна структура, яка є частиною Збройних сил Ірану, люди там служать і отримують заробітну плату. 

Але тепер їх вважають терористичною організацією. Незважаючи на те, що проблеми між Іраном та США давно, ще з 2003 року, коли американці увійшли в Ірак, пройшло багато років, перш ніж Іранський корпус внесли до списку".

Що відбувається з членами організації, яку Держдеп США визнав терористичною? 

• По-перше, ніхто з них не має права в'їзду на територію США. 
• По-друге, ніхто з громадян чи організацій Штатів не може здійснювати підтримку цій організації. 

Щодо останнього, з "Азовом" вже траплялася схожа ситуація. У березні 2018 року Конгрес США заборонив використовувати виділені Штатами кошти на озброєння, тренування та іншу допомогу полку. 

Санкції, запроваджені Держдепом, стосуються тільки території США, хоча більшість організацій з FTO також визнані терористичними в інших країнах світу.

Читайте також: "Від Сяну по Кавказ", або Як у таборах націоналістів виховують дітей

Як це може вплинути на добровольців

Що ми маємо зараз? 

Декілька заяв з боку України, в яких спростовується належність "Азова" до тероризму, низка видалених дописів у Facebook, де згадується сама тільки назва полку, яскраві заголовки у пропагандистських та російських ЗМІ на кшталт "США більше не друг".

Для представників Росії, які з 2014 року ведуть інформаційну війну проти України і повторюють про засилля в державі "неонацістів" та "фашистів", такі новини тільки на руку. 

"Треба зрозуміти, що в умовах загострення політичної боротьби в США, скандалів навколо України певні групи будуть намагатися спровокувати проблеми у відносинах між Україною та США, використовуючи тему "нацизму", "фашизму" і "тероризму". 

Особливо уважними та відповідальними повинні бути люди, які належать до добровольчого руху та "Азова", – пояснює Олександр Кореньков. 

Ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін вважає, що треба захищати Україну і тих, хто захищає державу. 

"Всім же зрозуміло, що буде, якщо раптом "Азов" визнають терористичною організацією в США? – написав він у своєму Facebook. – Це буде майже нокаут добровольчому руху і нокдаун Україні. І так, це питання нашої національної безпеки. 

А в контексті емоційної розмови президента Зеленського з бійцями "Азова" у Золотому можемо добре уявити, як на цьому гратимуть з метою внутрішньої дестабілізації України."

Юлія Ворона