#Свинарчуков_за_граты! Самый громкий скандал в оборонке семь месяцев спустя
У четвер 17 жовтня у топи українських новинних стрічок виходить повідомлення: фігурант журналістського розслідування про розкрадання у військовій сфері, колишній заступник секретаря РНБО, бізнес-партнер колишнього президента Петра Порошенка Олег Гладковський намагався вилетіти з України. Його затримали співробітники НАБУ за підозрою у зловживанні владою.
З прізвищем Гладковського пов'язаний один із найгучніших корупційних скандалів в оборонці, який вибухнув перед першим туром президентських виборів та суттєво зменшив шанси Петра Порошенка на перемогу.
За словами співрозмовників УП в оточенні колишнього президента, цей скандал коштував йому щонайменше 7% рейтингу.
"Українська правда" розповідає історію скандалу та з'ясовує, як змінилося життя його фігурантів після Свинарчукгейта.
Свинарчукгейт
На початку 2019 року, за місяць до президентських виборів журналісти "Bihus.info" оприлюднили кількасерійне розслідування про розкрадання державних коштів в оборонному секторі.
Кураторами корупційних схем назвали президентське оточення: першого заступника секретаря РНБО Олега Гладковського, його сина Ігоря Гладковського та його бізнес-партнерів Андрія Рогозу та Віталія Жукова.
Через молодий вік головних виконавців та впевненість у власній недоторканності за ними закріпилось прізвисько "хлопчики".
Бізнес "хлопчиків" роками будувався на контрабанді запчастин для оборонних заводів з Росії.
За інформацією журналістів, приблизно у 2015 році Гладковський-молодший, якому на той момент було 22 роки, разом із партнерами організував контрабандну схему.
Державні оборонні підприємства переплачували за товар у 2-4 рази, купуючи його у фірм-прокладок. Керівництво концерну "Укроборонпром" знало про шахрайські оборудки і давало на них згоду.
Скандал навколо "Укроборонпрому" став символом корупції часів Порошенка.
Його конкуренти, зокрема і наступник Володимир Зеленський, пригадували оборудки за кожного зручного моменту.
Нещодавно питання про "Свинарчуків" (попереднє прізвище родини Гладковських, яке вони змінили) адресували вже Зеленському. Адже і після зміни влади головні герої журналістських розслідувань не скидаються на корупціонерів під судом і слідством.
Під час свого "прес-марафону" 10 жовтня президент запевнив, що скоро суспільство побачить результат роботи правоохоронців.
Читайте також: Олег Гладковський: Я не є "смотрящім" Порошенка
Як рухалось слідство до скандалу Свинарчукгейт
Крім самих організаторів схеми, журналістське розслідування кидало тінь і на правоохоронців, які не перешкоджали привласненню державних коштів. У лютому-березні 2019 року, поки журналісти серія за серією оприлюднювали власне розслідування, силовики поспішали перекласти з себе відповідальність.
Тодішній генпрокурор Юрій Луценко підтвердив і контрабанду деталей з РФ, і наявність доказів про можливі масштабні розкрадання. Та впевнено заявив, що "слідство вже вийшло на фінальну стадію".
Щоправда, пізніше у відомстві Луценка звертали увагу, мовляв, займаються лише ухиленням від податків. А з питаннями про корупцію Генпрокуратура відправляла до НАБУ, яке в цій історії має опікуватись державними коштами.
У свою чергу НАБУ похизувалось кількома десятками кримінальних справ про корупцію в оборонці та запевнило, що названі журналістами фірми та деякі епізоди – під пильною увагою детективів.
За кілька тижнів після перших виправдовувань правоохоронців "Bihus.info" оприлюднили останню частину свого матеріалу.
Виявилось, що в усіх слідчих органах і справді знали, що відбувається в оборонці, але роками "закривали очі". І робили це не просто так. У листуванні між учасниками оборудок йшлось про хабарі на десятки тисяч доларів.
Підставні компанії "хлопчиків" неодноразово з'являлись у документах правоохоронців. Генеральна та Військова прокуратури, Служба безпеки, Державна фіскальна служба та Національне антикорупційне бюро відкривали кримінальні провадження, дехто навіть не по одному разу.
Згадували слідчі і фірму "Оптимумспецдеталь", яка була головною цеглинкою у корупційних схемах. Як свідчить реєстр судових рішень, ще наприкінці 2015 року із тоді ще невідомою суспільству "Оптимою" вже були знайомі військові прокурори, які шукали в оборонних контрактах розкрадачів бюджету.
Шукали і, як виявили журналісти, не знайшли. За фіктивні поставки на державний завод засудили лише підставну власницю однієї з компаній. І хоч Військова прокуратура ще двічі за один рік поверталась до оборудок, жодна справа так і не торкнулась Гладковського, Жукова і Рогози.
Втретє розпочавши розслідування, підлеглі Анатолія Матіоса навіть дійшли до обшуків "Укроборонпрому". Але пізніше сліди їхньої наполегливості зникли з публічного доступу: навіть дозвіл суду на вилучення документів зник з реєстру.
У 2016 році підозрілий заробіток на оборонці помітили фіскали. Вони взялись за корупцію в лавах Житомирського бронетанкового заводу і зараховували "Оптиму" до фірм, що мають ознаки "ризикових". Фіскали, столичні та житомирські, роками вели слідство, і назвати його зовсім безрезультатним не можна.
Наприклад, у матеріалах ще дворічної давності були свідчення свідків, які нібито співпрацювали з Гладковським і Ко та продавали їм запчастини. Вони розповіли, що насправді не мали до цього бізнесу жодного стосунку.
Зусилля правоохоронців не були марними, однак підозри отримували не ідеологи корупційних схем, а ті ж свідки, яких відправляли під суд за фіктивне підприємництво.
Прибутки з корупційним присмаком не пройшли і повз НАБУ. Як і заявляли у відомстві, про окремі епізоди їм було відомо. Наприклад, про липові поставки на Харківський бронетанковий завод.
Ще у 2016 році детективи по цій справі писали в матеріалах:
"Досудовим розслідуванням здобуто дані, щодо подальшої схеми привласнення грошових коштів залучено ряд товариств, у тому числі ТОВ "Оптимумспецдеталь".
Коли скандал вже вирував, цю ж справу у НАБУ згадували як приклад своєї плідної роботи. Мовляв, деякі факти з журналістського розслідування були здобуті саме завдяки зусиллям Бюро.
Однак протягом років все це так і залишалось лише здобутими фактами – до того, як медіа підняли галас, в оприлюднених матеріалах справи не згадувалось про жодну людину, яка б отримала підозру.
За даними журналістів-розслідувачів, обурені такою увагою "хлопчики" у кінці 2016 року та на початку 2017 змушували головний антикорупційний орган країни викреслити свою фірму із переліку фіктивних та видавати довідку, що їхній бізнес – чистий.
Увагу на цей бізнес звертала навіть київська поліція, перевіряючи виведення коштів з 4 державних заводів. У її провадженні згадувались одразу кілька підприємств, пов'язаних з Гладковським та Рогозою.
Пізніше Нацполіція перекинула незручне розслідування на Військову прокуратуру, а та – на ДФС. Фіскали, як вже згадувалось вище, теж не вирізнялись бажанням відправити за ґрати президентське оточення.
Читайте також: Молодший партнер президента: що відомо про бізнес Олега Гладковського
Що змінилось після журналістського розслідування
Вже у перші тижні після публікації журналістського розслідування офіційне слідство активізувало старі і відкрило нові справи. І попри "фінальну стадію", про яку говорив Луценко, про гучні підозри і обшуки суспільству почали доповідати лише тепер.
Ввечері 25 лютого суспільство вперше бачить численні докази того, за що Порошенко обіцяв "руки повідрубати". До виборів залишається місяць.
І правоохоронці реагують на невдоволення. На відміну від попередніх років, ситуація набирає обертів не щодня, а щогодини.
26 лютого. НАБУ відкриває провадження "за фактом заволодіння грошовими коштами держбюджету України та держпідприємств".
У фабулі справи йдеться про названі журналістами (і давно вже відомі правоохоронцям) компанії. Власники цих фірм разом із посадовцями РНБО, Міноборони, "Укроборонпрому", державних оборонних заводів та "Кузні на Рибальському" заволоділи бюджетними коштами "орієнтовно у розмірі 250 мільйонів гривень".
Того ж дня Гладковський-старший відкидає звинувачення, але просить правоохоронців їх перевірити. Він також написав заяву про припинення своїх повноважень в РНБО.
Порошенко залишав без пояснень корупцію у власному оточенні, уникаючи питань і коментарів. Його позицію оприлюднив прес-секретар. У короткій заяві на два абзаци йшлось, що президент підтримав відсторонення Гладковського та закликав антикорупційників розібратись із ситуацією.
Пізніше, вже залишивши крісло глави держави, Порошенко в інтерв'ю УП скаже: "Я не відповідаю за реакцію. Я відповідаю за те, що я можу зробити. Я нікого не виправдовую. Тиждень, який пішов на звільнення Гладковського, був зайнятий перевіркою інформації".
27 лютого. "Укроборонпром" відсторонив директорів двох підприємств "у зв'язку із значним суспільним резонансом, що викликаний оприлюдненою у ЗМІ інформацією". Йдеться про керівників "Харківського конструкторського бюро з машинобудування імені О. О. Морозова" Олексія Бабіча та "Ізюмського приладобудівного заводу" Сергія Філоненка.
4 березня. Антикорупційні органи затримують 5 осіб, ймовірно, причетних до оборудок в "Укроборонпромі". Серед них – колишній та чинний директори "Спецтехноекспорту", підозрювані у розтраті 2,225 мільйона доларів.
За версією слідства, затримані виводили за кордон державні кошти, дозволивши компанії з Об'єднаних Арабських Еміратів "супроводжувати" іноземні оборонні постачання.
Того ж дня Петро Порошенко звільняє Олега Гладковського, свого давнього товариша і бізнес-партнера, з посади першого заступника секретаря Ради національної безпеки і оборони.
Ввечері 4 березня журналісти публікують ще одну серію свого матеріалу, в якій розповідають про щонайменше один "відкат" особисто Олега Гладковського.
5 березня. НАБУ реєструє ще одне кримінальне провадження про привласнення коштів під час закупівлі деталей та комплектуючих для авіатехніки. У відомстві також заявляють, що ніколи не отримували від прокуратури листування фігурантів оборудок.
Пізніше генпрокурор Луценко теж згадував про листування, мовляв, не все, що показали журналісти, збігається з даними слідства.
6 березня. Генпрокуратура повідомляє про підозру Андрію Рогозі. Пізніше стане відомо, що підозру отримав і Віталій Жуков.
Юрій Луценко називає їхні дії "розкраданням державного бюджету шляхом несплати податків". Насправді ж ГПУ переслідує "хлопчиків" лише за несплачені у бюджет 26,6 мільйона гривень податків.
Луценко зізнається, що справа була заведена ще у 2016 році, але лише у розпал скандалу, 2 березня, слідство отримало остаточний акт податкової перевірки "Оптимумспецдеталі".
Цього ж дня Держбюро розслідувань разом із Антикорупційною прокуратурою оголошують три нові підозри: колишньому гендиректору Харківського бронетанкового заводу, його першому заступнику та детективу НАБУ. Останній, на думку правоохоронців, приховав злочин, завадивши експертизі у справі.
Після цього Генпрокуратура, її антикорупційні колеги та ДБР разом скаржаться на НАБУ, звинувачуючи Бюро у бездіяльності.
Там відповідають власними звинуваченнями – на бік підлеглих Луценка, які теж нібито ігнорували злочини, а стосовно експертизи – послались на брак документів.
7 березня. Директор НАБУ Артем Ситник публічно повідомляє, що його відомство провело близько 20 обшуків, зокрема у батька та сина Гладковських, Жукова, Рогози.
11 березня. Оприлюднена остання частина розслідування журналістів. Вона – про непокараність топ-корупції.
"Проблема нашої правоохоронної системи зовсім не в сліпоті. Вона в апетитах", – підводить розслідувачка Леся Іванова до хабарів, які позбавляли оборонних підприємців від юридичних неприємностей.
14 березня. НАБУ відсторонює від роботи двох детективів, згаданих журналістами – Олега Борисенка та Дмитра Литвиненка.
Як зараз живуть всі фігуранти скандалу
Гладковські, Рогоза і Жуков:
Після скандалу Гладковський пішов з РНБО. Проте за кілька місяців він знову очолив корпорацію "Богдан", а його піарники просили про відкриття блогу на "Українській правді".
Зараз він залишається власником компанії, яка раніше об'єднувала його бізнес-інтереси з Петром Порошенком.
До сьогодні Рогоза і Жуков залишались найвищою ланкою в оборудках, куди дістались правоохоронці з підозрами. Хоч і лише за несплачені податки.
Свій злочин друзі Гладковського-молодшого закрили компенсацією збитків. Повернувши державі приховані податки, співорганізатори корупційних схем фактично оплатили собі індульгенцію.
Принаймні перед Генпрокуратурою. Слідство навіть не стало просити суд про запобіжний захід для Рогози і Жукова, вирішивши, що вони не будуть тікати, тиснути на свідків чи знищувати докази.
Крім того, правоохоронці з різних відомств не забували нагадувати – Рогоза уже під судом. Вони не завжди уточнювали, за що саме він змушений відповідати перед служителями Феміди.
Наприкінці серпня 2019 року у розкладі судових засідань з'явилась нова інформація про Рогозу і Жукова (або їхніх повних тезок). Шевченківський райсуд столиці має розглянути звільнення їх від відповідальності за несплачені податки.
Офіційно про це досі ніхто не повідомляв, УП намагалась уточнити інформацію ще у попереднього керівництва Генпрокуратури і нині чекає відповіді на запит до нового.
Правоохоронці, які закривали очі на корупцію:
Життя декого з вартових правопорядку, які роками "не бачили" розкрадання в оборонці, теж змінилось після скандалу. Але навряд чи ці зміни можна назвати співмірними рівню ігнорування корупції.
Кілька НАБУшників за результатами службового розслідування отримали догани від керівництва. Заступник директора відомства Гізо Углава – зауваження.
Ще один колишній детектив Олег Загородній, який не спромігся довести розслідування до фіналу, отримав підозру від ДБР.
На звинувачення суспільства відповіли і в СБУ: спецслужбовця, який прикривав "хлопчиків", відсторонили ще два роки тому. Точніше – його "вивели у розпорядження" під час іншого розслідування.
Цей спецслужбовець – Дмитро Москаленко. Серед оприлюднених журналістами листувань, які вражали зухвалістю та самовпевненістю, були і його повідомлення. Слова Москаленка "олигарх ты мой любимый", якими він звертався до Рогози, домовляючись про хабар, навіть стали мемом.
Розкрадання в оборонці – не єдина спільна справа Рогози та Москаленка. З травня 2018 року їх судять у Києві за шахрайство. Справа проти Москаленка, Рогози та третього обвинуваченого, працівника СБУ Валерія Тирана, жодним чином не стосується оборудок в "Укроборонпромі".
У 2016 році екс-заступника міністра економічного розвитку і торгівлі Олександра Сухомлина затримали у справі про злочинне угруповання Віктора Януковича. За версією слідства, Рогоза та СБУшники пообіцяли дружині витягнути його з-за ґрат за майже 20 мільйонів гривень.
Зрештою, Сухомлин зрозумів, що знайомі дружини не допомагають йому, уклав угоду зі слідством і надав викривальні свідчення стосовно соратників Януковича.
Співробітники "Укроборонпрому":
Підозри отримали і чиновники з оборонної сфери, наприклад, керівництво Харківського бронетанкового заводу, навколо якого правоохоронці ходили роками.
Колишньому директору заводу, Олександру Глушку, призначили 450 тисяч гривень застави та заборонили без дозволу залишати Харків. Ще одного посадовця, заступника директора, відсторонили від посади.
Активізувалось слідство і у корупційній справі про виведення коштів "Спецтехноекспорту". Підозрюваних у ній відправили під варту, дозволивши вийти під заставу, їхнє майно арештували. Однак директор підприємства, Владислав Бельбас, залишився на посаді.
У вересні навколо "Укроборонпрому" розгорнувся новий скандал. Стало відомо, що його гендиректор Павло Букін, перед тим як залишити посаду, затвердив новий статут "Укрспецекспорту" та фактично послабив контроль концерну за компанією. Журналісти припускали, що Букін, один із героїв історії про "хлопчиків", готує підприємство під себе і збирається його очолити.
Той відкинув звинувачення у тому, що вивів з-під влади концерну компанію, яка займається імпортом та експортом військової продукції. А новий керівник "Укроборонпрому" Айварас Абромавичус доручив провести службове розслідування щодо зміни статуту.
***
Незважаючи на вищеперелічене і публічний ефект, який викликав свого часу скандал, наразі затримання Гладковського-старшого не виглядає довершеним – кидається в очі потенційне покарання за статтею, яку інкримінують другу експрезидента.
Навіть великий штраф або максимальне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 3 до 6 років навряд співмірне будь-яким оборудкам в оборонці в період реальної війни, яка забрала життя тисяч українців.
Соня Лукашова
