Богдан, Шефир, Ермак. Как работают самые главные люди в Офисе президента
"Чому це ви думаєте, що Зеленський несамостійний? Зеленський – узурпатор, у хорошому розумінні слова. Без нього нічого не може відбуватися. І це добре. Бо якщо він перестане контролювати ситуацію, навколо почнуть з'являтися незрозумілі люди", – так характеризує стиль управління президента Володимира Зеленського один із добре знайомих із ним олігархів.
Під час виборчих кампаній виглядало, що штаб Зеленського працював хаотично. Однак це не завадило йому, по-перше, показати приголомшливі результати, а по-друге, сформувати кілька неформальних груп впливу.
В розслідуванні "Bihus. Info" журналісти поділили Зе!штаб на чотири такі групи: "Дядя", якою керував Андрій Богдан, "Квартал", яка складалася зі співробітників студії Зеленського, "Нижні", яка орієнтувалася на юриста Сергія Нижного, та "Регіони", яка займалася координацією регіональних штабів.
Сьогодні у команді Зеленського запевняють, що певні групи справді були, але те, як їх подають – швидше міфологія, ніж правда.
З приходом на Банкову Зеленський спробував нейтралізувати поділ на групи всередині команди – усі від глави ОПУ до прем'єра і депутатів мали працювати на президента.
В оточенні президента вважають, що він обіцяв виборцям швидкі реформи, цю обіцянку треба виконати, а отже, всі, хто отримав крісла у владі завдяки Зеленському, мають працювати саме на це.
Робота влади зараз виглядає злагодженою і синхронною. Але це не означає, що якщо сьогодні ОПУ, Рада і Кабмін працюють без конфліктів, то з часом всередині влади не почнуться кулуарні війни. Таких прикладів в історії було багато.
"Поки що у нас немає як таких конфліктів всередині команди, тому і груп як таких немає. Є робочі дискусії, але це не скандали чи інтриги. Всі працюють на результат", – переконує один зі співрозмовників УП в оточенні нового президента.
"Українська правда" розбиралася, чи так це насправді, як працює Офіс президента Зеленського та чим стиль його управління відрізняється від попередників.
Як починається день президента. Зеленський та його трійка
П'ятий президент України Петро Порошенко починав свій робочий день на Банковій з ранкової наради. Коли він приїздив в АП, його там уже чекали тодішній секретар РНБО Олександр Турчинов, керівник Адміністрації Ігор Райнін та перший помічник президента Юрій Оніщенко.
На цих щоденних зустрічах президент отримував інформацію з фронтів та зріз даних по країні.
Далі впродовж дня Порошенко міг організовути ситуативну нараду, коли йому потрібно швидко визначитися з якимось рішенням. Порошенко зводив різних чиновників, слухав їхню думку і сам ухвалював рішення.
Після зміни президента хід справ на Банковій змінився докорінно.
"Ми можемо говорити по телефону. Я не роблю нарад. Ви ж бачили, у мене відкриті двері. Коли щось термінове, вони (керівники ОПУ – УП) ходять сюди, як у прохідний двір", – розповідав раніше президент кореспонденту УП.
Серед тих, хто робить із кабінету глави держави "прохідний двір", є кілька найчастіших гостей.
Це голова ОПУ Андрій Богдан, перший помічник і давній бізнес-партнер Зеленського Сергій Шефір та помічник президента Андрій Єрмак.
Як розповідають у команді Зеленського, ці троє стали тим колом довірених осіб, яких прийнято називати найближчим оточенням. Саме їх Зеленський кличе радитися щодо важливих питань, їх залучають до ухвалення кадрових рішень, наприклад, формування уряду.
Всі троє мають однаковий доступ до президента, але користаються з нього по-різному.
Сергій Шефір – найближча людина для президента в ОПУ. Зеленський знайомий з братами Шефірами з 17 років, відколи грав у команді КВК "Запорожье – Кривой Рог – Транзит", а Шефіри писали жарти для цієї команди.
Співрозмовники УП у "Слузі народу" пояснюють: для президента його перший помічник, немов старший брат.
"Слухайте, вони разом пройшли і Крим, і Рим, і мідні труби. Весь бізнес вони запустили з нуля, разом жили на зйомних квартирах у Москві, писали скечі. Навіть у "Кварталі" Вова, Сергій і Боря сиділи в одному кабінеті", – пояснює один із товаришів Зеленського.
Прихід Шефіра в політику – це виключна заслуга Зеленського, його прохання. Співрозмовники і в ОПУ, і в парламентській фракції "Слуги народу" описують першого помічника Зеленського як людину без політичних амбіцій. Він на Банковій тільки для того, щоб підтримати і допомогти Зеленському. Влада як така його ніколи не цікавила.
"Йому це все нафіг не треба. Якщо в Шефіра є можливість щось не зробити – він не зробить. Сергій із задоволенням би повернувся у "Квартал", займався би бізнесом. Але він тут, щоб допомогти другу", – пояснює один з депутатів "Слуги народу".
Інша справа – глава Офісу Зеленського. Якщо можна вигадати повного антагоніста Шефіру, то це саме Андрій Богдан.
Він розуміє, як працює влада, він її хоче, і саме йому президент завдячує такою блискавичною концентрацією влади.
Найперш, саме нинішній глава ОПУ був двигуном виборчої кампанії Зеленського і тим, хто переконував керівника студії "Квартал 95" іти в президенти.
"Я йому сказав: "Володя, ти взагалі розумієш, що фільмом "Слуга народу" ти надав людям надію? І якщо ти навіть не спробуєш це зробити, то якимось моральним чином ти їх кинеш, підведеш", – згадував свої аргументи Богдан в інтерв'ю УП.
Крім цього, керівник ОПУ був головним драйвером дострокових парламентських виборів, саме Богдана називають головним ініціатором розділення посад мера Києва та голови КМДА, аби забрати столицю з рук Віталія Кличка.
Поступова, поки неоголошена війна Офісу Зеленського з Віктором Медведчуком, перші битви якої уже розгораються то тут, то там, за даними УП, також "менеджериться" Андрієм Богданом.
"Те, що Рада за півроку має проголосувати все, що тільки можна – це теж значною мірою ідея Богдана. Цей спринт придуманий для того, щоб депутати не встигли нікому продатися і детально не почали вчитуватися у закони, які їм пропонують", – пояснюють співрозмовники УП в команді президента.
У Богдана є й інша функція у команді Зеленського – перебирати на себе негатив, який може липнути до президента, і озвучувати неприємні речі, які самому Зеленському говорити не хочеться.
"Андрій – хамовитий від природи. Він може послати, перебити співрозмовника, залякати. А від влади його часом взагалі заносить. Володимир Олександрович навпаки намагається бути "френдлі" і справляти про себе приємне враження. Тобто це такі собі хороший і поганий поліцейські", – розповідає один із Зе!штабістів, який спостерігав такі "рольові ігри" під час кампаній.
Певною противагою Богдану в ОПУ поступово стає досі непомітний помічник президента Андрій Єрмак. Щоправда, на відміну від глави Офісу, Єрмака поки не цікавлять посади чи вплив на відомства, тобто механізми влади. Його цікавить її джерело – Володимир Зеленський.
"Єрмаку не раз пропонували і місце в списку, і посаду в Раді, і крісло в уряді, і заступника ОПУ. Але це йому не цікаво", – переконує співрозмовник з оточення Єрмака.
Сам він на це запитання УП відповів дуже промовисто: "Я працюю з президентом і на президента. Інше мені не цікаво".
В ОПУ помічник президента займається усіма питаннями, що пов'язані з міжнародною політикою.
Формально він не курує цей напрямок, але це не заважає Єрмаку брати участь у підготовці зустрічі лідерів країн "Нормандської четвірки", де він представляє Україну разом з міністром закордонних справ Вадимом Пристайком.
Саме Єрмаку Зеленський доручив надважливе для себе завдання – очолити групу зі звільнення українців з російського полону. 7 вересня саме Єрмак літав у Москву, щоб забрати 35 українських полонених і політв'язнів.
"Я не здивуюся, якщо Зеленському колись доведеться звільнити Богдана, а його місце займе Єрмак. Повірте, досить потужний чоловік і відразу почав працювати на свій міжнародний авторитет", – розповідає УП один із впливових "старих" політиків.
"Джуліані був у Мадриді, Єрмак десь у Парижі. Андрій набрав і запропонував зустрітись. Але меседж Зеленського був дуже простий – ми в американські внутрішні справи влазити не будемо. Це не наша гра. Але усю офіційну допомогу, у тому числі по справах "Бурізми", ми надамо. Але ніякої кулуарщини", – розповідає співрозмовник в ОП, який знайомий із цією ситуацією.
Не в захваті від роботи Єрмака професійні дипломати: помічнику президента для дипломатичної роботи бракує відчуття субординації і необхідного для тонких переговорів такту.
Як в Офісі ухвалюються важливі питання. Зеленський та інші
Улюблений формат вирішення ключових державних питань президента Петра Порошенка – опівнічні засідання так званої "стратегічної дев'ятки".
Коли вся країна закінчувала робочий день і йшла відпочивати, на Банковій збирались ключові лідери двох партій влади, які вирішували, що робити далі.
Саме на таких нарадах Порошенко "вмовляв" Арсенія Яценюка піти у відставку, на "дев'ятках" вперше пролунали теми "єдиної партії влади" та потреби "другого терміну" Порошенка.
Шостий президент України Володимир Зеленський обходиться без своєї "дев'ятки".
Одна, якщо не головна, причина цього – йому ніяка "стратегічка" і не потрібна. Порошенку часто потрібно було вигризати у "Народного фронту" голоси під свої ініціативи, довго вмовляти, щось пропонувати. Зеленський такої потреби позбавлений.
У Зеленського половина фракції у Раді до голосування може не знати, хто буде в новому уряді. Але однаково проголосувати за цей Кабмін, бо "так сказав президент".
Тому, коли Зеленському потрібно прийняти важливе рішення, він не скликає нараду, а організовує брейншторм.
На них зазвичай запрошують згаданих Шефіра, Богдана та Єрмака. Приходить і перший заступник голови ОПУ Сергій Трофімов, який курує регіональну політику та координує роботу з мажоритарниками.
Раніше у цих зустрічах брав участь ще й Олексій Гончарук, до того як Рада призначила його прем'єр-міністром. Тож тепер президент покурює Iqos на брейнштормах без Гончарука.
Зазвичай на них присутні заступники Богдана з інформаційних питань Кирило Тимошенко і Юрій Костюк.
Слід пояснити, у чому полягає різниця їхнього функціоналу.
У виборчий штаб, а отже, і команду Зеленського Тимошенка привів Богдан. Тепер Кирило має прямий доступ до президента.
Він відповідає за співпрацю ОПУ з медіа. Не так давно йому довелося опинитись у центрі скандалу з так званою "заявою Богдана", яка дуже підмочила авторитет Тимошенка в журналістських колах.
Однак, за даними УП, це не заважає йому розробляти "комунікаційну стратегію" – по суті єдину медійну політику для Офісу президента, Кабміну та Верховної Ради. У Зеленського хочуть, щоб комунікація всіх трьох відомств була синхронізованою.
Чи дійде до "темників Тимошенка", поки рано говорити, але ідея централізації інформпотоку в команді Зе опрацьовується.
Натомість Юрій Костюк зосереджений на роботі особисто з президентом.
Він пише тексти виступів президента та вигадує нові форми для спілкування Зеленського із суспільством. В основному – в обхід журналістів.
Наприклад, саме йому належить ідея монологу президента за кермом "Tesla".
Крім працівників Офісу на брейншторми Зеленського запрошують і інших високопоставлених членів команди.
"Якщо при чужих людях Зеленський намагається справляти гарне враження, добирає слова, включає свою харизму, то зі своїм оточенням він не церемониться. Вова може бути досить жорстким чуваком, може і злитися, і деколи матюкається. Якщо президент при вас матюкнувся, значить, він вам довіряє", – пояснює високопоставлене джерело з оточення президента.
Ще однією впливовою персоною – може, навіть найближчою – для Зеленського є його перша леді. Як зізнаються і в партії "Слуга народу", і в оточенні президента, Олені Зеленській президент довіряє найбільше.
* * *
"Володя всмоктує інформацію, як губка. І при цьому він дуже швидко росте. Але він не все розуміє, багато чого робить інтуїтивно. Не забувайте, що він – професійний актор. Багато речей він вміє швидко відтворювати", – пояснює один впливовий депутат у фракції "Слуга народу".
"Часом здається, ніби все це – якийсь сон, що Володя президент, а ти в його команді. А потім ти озираєшся, а тут Єлисейський палац чи офіс Меркель – і вони справжні", – ділиться враженнями інший давній друг президента, який тепер при високій посаді.
Зеленський за короткий термін докорінно змінив манеру і механіку роботи Банкової. Хай Офіс і не переїхав в інше приміщення, але від часів попереднього президента змінився до невпізнаваності.
Однак є одна деталь, яка пов'язує попереднього і нинішнього президента.
"Перед тим, як вирішувати важливе питання, Володя з усіма поговорить, послухає різні думки. Він вміє, справді вміє слухати, і його можливо переконати. Але кінцеве рішення завжди тільки за ним", – каже один зі старих товаришів Зеленського.
Щось схоже раніше розповідали про іншого президента – Петра Порошенка. Але якщо на початку його каденції, він більше радився і слухався, то під її кінець – усі рішення ухвалював самостійно. Відчуття влади на якомусь етапі породило віру у власну непогрішимість.
І це при тому, що президент Порошенко міг тільки мріяти про власну більшість у Раді та свій Кабмін.
На старті свого президентства Зеленський сконцентрував нечуваний досі обсяг влади у своїх руках. Це дає йому можливість для швидкого проведення реформ.
Але новому президенту слід пам'ятати стару істину, що влада – це ще й одне із найважчих випробувань. І чим більша влада, тим це випробування складніше.
Роман Кравець, Роман Романюк, УП
