"Я сказал Смешко:" Если вы не пойдете, пойду я ... "– Дмитрий Гордон

Дмитро Гордон – співрозмовник яскравий.

І в плані широти кола його спілкування, і в плані володіння специфічними знаннями з історії пострадянського простору, і в плані медійної присутності.

Та й у суто візуальному плані Гордон – яскравий персонаж, схильний до свого роду спецефектів.

З ним можна було б багато про що поговорити. Він і сам, як показав той же Юрій Дудь, доволі цікава тема для розмови. Однак наше інтерв'ю мало бути чисто політичним.

Журналіст Гордон став главою виборчого штабу партії Ігоря Смешка "Сила і Честь", а отже – суб'єктом виборчих баталій.

Оскільки феномен Смешка на президентських виборах та перспективи його партії залишалися речами мало з'ясованими, "Українська правда" вирішила поговорити з главою його штабу.

З перших же секунд його появи стало зрозуміло, що навіть зараз це передусім Гордон, а вже потім глава штабу.

На нашу розмову в кафе біля Софійської площі пан Дмитро тихо і неквапливо під'їхав на своєму масивному "Майбаху", з водієм. Правда, замість понурого "рішали" із 90-х, які зазвичай виходять із таких авто, до нас вийшов усміхнений "стиляга" в кислотній сорочці усіх кольорів веселки одразу, білих штанях, червоних туфлях та яскраво-жовтих шкарпетках.

Сяйво посмішки Гордона від вуха до вуха, в стилі Керроллівського чеширського кота, пробилось навіть через затоноване скло його чорного "Майбаха".

– Зараз переписка з політиками відбувається в месенджерах. А коли ми дістали ваш номер, то на ньому не було навіть Viber'а, – починаємо розмову. – Вас не турбує прослуховування?

– Я не ховаюся. Я знаю, що мене слухають багато років. Але я настільки відкрито живу, що мені нема чого приховувати взагалі. І як символ того, що мені нема чого приховувати, у мене нема ні Viber, ні WhatsApp, ні Telegram, ні Signal, – відповідає керівник штабу Смешка, обертаючи в руках свій кнопковий Vertu.

Власне, у цьому весь Гордон. Один із топових YouTube-блогерів, де виходять передачі з людьми і для людей, старших не те що за YouTube, але й за сам інтернет.

І ця аудиторія, яка старіла на Гордоні, була одним із ключових факторів несподіваної появи Смешка у політиці. Адже саме для неї останні місяці на своїх ефірах Гордон без сантиментів та сорому відкрито агітував за Ігоря Смешка. Називаючи себе при цьому журналістом.

Про те, чи може журналіст займатись агітацією, звідки і для чого з'явився Смешко, чому на нього напосівся Анатолій Шарій та як "Сила і Честь" збирається виграти вибори, не поставивши жодного бігборда, читайте в інтерв'ю Гордона "Українській правді".

"Секрет успіху Смешка – в ньому самому. Він закохав у себе глядачів"

– Після першого туру президентських виборів було два головні питання: "Як Зеленський взяв так багато?" і "Хто такий Ігор Смешко?"

– Ігор Смешко – людина відома в політиці, дуже відома. Він був чотири роки керівником Головного управління військової розвідки. Це дуже серйозна робота.

Він був головою Служби безпеки України в переломний час. Тому що саме в цей час був Майдан, і саме Смешко завадив силовому розв'язанню тоді проблеми на Майдані.

– А куди він зник на стільки часу?

– Ігор Петрович – дуже порядна людина. От просто порядна. Він не схожий на українських політиків взагалі, бо вони здебільшого – мерзотники, які хочуть присмоктатися до влади. А Ігор Петрович має шкалу цінностей. Він просто не політик в класичному форматі.

Він людина, яка закінчила з відзнакою військове училище. Він став військовим-винахідником, він став наймолодшим в Радянському Союзі доктором наук з кібернетики. Він ніколи не служив у КДБ.

У нього є кодекс честі. І коли він побачив, що справи в країні йдуть не так, він просто відійшов, вирішив не розмінювати свою совість на примхливі, примарні дива.

Він чесний. І мені це в ньому подобається. Подобається те, що він може почервоніти, подобається те, що йому буває соромно, і він про це каже: "Мені соромно". Він проста людяна людина.

– Але як ця "людяна людина", яка фактично десять років тому відійшла від якоїсь активної публічної діяльності…

– З 2004 року вже 15 років...

– ...як вона змогла взяти 6% голосів на президентських виборах?

– Секрет успіху Ігоря Смешка, по-перше, в ньому. Він влюбив у себе виборців. Смешко виступав дуже рідко, йому не давали аудиторії.

Він виступав кілька разів на інформаційних каналах – ну, разів 5, і разів три на загальноукраїнських каналах – все, більше його в ефірі не було. Але в Youtube багато людей його дивилися. Думаючих людей передусім.

Його кампанія передвиборча – це рекорд Книги рекордів Гіннеса. Він витратив 1 мільйон 800 тисяч гривень на всю свою кампанію. В нього майже не було спостерігачів, у нього майже не було членів комісій, не було членів ОВК – не було чим їм платити.

У нього не було бордів. Може, десь хтось із активістів сам повісив, ну хай бордів 20 на всю Україну. У нього не було жодного ролика по телебаченню!

Де такі кандидати ще є? І в результаті він набрав 6% голосів. При тому, що, як свідчать люди з Адміністрації президента Порошенка та люди з СБУ, 3,6% голосів у нього просто банально вкрали.

– Ви кажете, що в нього не було фінансових ресурсів, але натомість у нього був вагомий медійний ресурс, якого звали Дмитро Гордон. Бо, за великим рахунком, поява Смешка як кандидата і вся його розкрутка – ваших рук діло.

– Ні, так не можна сказати, що це моя заслуга. Я як громадянин України і журналіст, який хоче нормально жити в своїй країні і своєму місті, розумів, що повинен з'явитися президент, за якого не буде соромно, який буде опікуватися країною, тобто мною.

У мене є моя ідея. Я хочу добре жити. Я вважаю, що Україна і зокрема Київ – це саме та країна і саме те місто, в якому ми всі просто приречені добре жити.

Для цього треба, щоб усі навкруги не були бідними, щоб був якийсь середній клас, який цементує країну.

Я не приховую, що живу здебільшого з того, що здаю в оренду свої приміщення та квартири. І коли до кризи фінансово один метр зданої в оренду нерухомості коштував одну суму, то після кризи, після Майдану, після всього, що з нами трапилося, він коштує іншу суму. Звичайно, мені хочеться, щоб він коштував більше.

Скажу за себе, не хочу за людей говорити, коли в мене є гроші, я вже можу бути справді незалежним. Мене вже неможливо купити, не можна запропонувати щось, що не лежить в площині моїх ідеологічних уподобань.

Як приклад, "112-й канал", на якому мені були створені прекрасні умови. І NewsOne прекрасний канал, прекрасні люди, чудові керівники, прекрасні ведучі. Я випускав продукт на "112-му" і не брав за нього ні копійки. Тому що якби я брав якісь гроші, я б уже був залежний. А оскільки в мене гроші є, я незалежний.

І тому, коли Віктор Медведчук купив ці канали, у мене це не викликало жодного обурення. Тому що я говорив те, що я думаю. Але коли я побачив, що майже весь ефірний час Віктор Медведчук з пропагандою "русского мира" з'являється на "112-му" та NewsOne, я зрозумів, що це вже край і що я не можу там виходити.

Сьогодні мені кажуть багато моїх друзів: "А навіщо ти це зробив? Зараз би розповідав про Ігоря Петровича Смешка, зараз би ніхто тобі слова не сказав". Але я так не можу. Я вважаю, що кампанії Ігоря Петровича Смешка я наніс удар тим, що пішов зі "112-го".

– Але фактично ви зробили йому всю попередню кампанію. Бо я дивився, наприклад, ваше інтерв'ю з Білоножками, які тепер у списку Смешка...

– Віталій Білоножко в списку...

– ...де ви, Світлана, і Віталій цілу годину ефіру на "112 каналі" говорили про те, який хороший Ігор Петрович Смешко. Чи можливо це для журналіста – сидіти і відверто агітувати в ефірі за якогось кандидата? Чи це журналістика?

– Я передусім громадянин. Людина, яка любить свою країну, знає свою країну. Я дуже добре знаю Україну, бо я її об'їздив усю. І людина, яка дуже хоче, щоб мені в моїй країні було добре. Мені, моїй сім’ї. А якщо ти хочеш, щоб було добре, роби все для того, щоб до влади прийшли люди, які забезпечать життєдіяльність і цілісність країни.

Я дуже люблю Володю Зеленського, дуже люблю. Як людину, як творчу особистість. Я з ним на одній хвилі, мені так здається.

До речі, величезне інтерв'ю з Зеленським, з якого він стартував у президентську кампанію, зробив саме я. Три години. Сумарно це інтерв'ю подивилося в інтернеті, на телебаченні і на сайтах 25 мільйонів людей. Мені здається, що це багато.

Але якщо мене сьогодні спитати, хто з них був би кращим президентом моєї країни, я скажу – Смешко, бо кращого нема. Це досвід, це порядність, це чесність, це професіоналізм. А що ще треба для президента?

Володимир Олександрович вчиться, в нього чисті наміри. І я вірю, що в нього буде все гаразд. Але він вчиться, а Смешко – готовий президент.

Тому ким би я не був – журналістом, столяром чи маляром, кожен українець має робити щось на своєму місці, щоб наблизити краще майбутнє для своєї країни. І я це наближав як громадянин, в першу чергу, і як журналіст, в другу чергу.

"Порошенко казав Медведчуку: "Закрий Гордона"

– А як Медведчук, який на своєму каналі вирізає виступи Льовочкіна, щоб не працювати на конкурента, дозволяв вам годинами агітувати за Смешка?

– Це дуже цікава історія. Я вам першому розкажу про неї.

Коли я дізнався, що Медведчук купив "112 канал", в цей же вечір в ефірі я сказав приблизно такий текст: "Медведчук – ворог України, Медведчук – це Путін, і я зараз, сидячи на каналі Медведчука, про це кажу. Якщо завтра мене не запросять в ефір, плакати не буду, бо в мене вже 1 мільйон 100 тисяч тільки підписників у Youtube. Але кажу про це чесно, сидячи на каналі Медведчука".

Далі було цікаво.

Медведчук виявився дуже розумною людиною. Він зрозумів, що якщо він мене погонить, він мене підніме таким чином, а себе опустить. А потім, я точно знаю, що Петро Порошенко, який вигнав з України Савіка Шустера, журналіста номер один, казав Медведчуку: "Закрий Гордона". І Медведчук йому сказав: "Я не дурний. Я зараз його закрию і буду ворогом журналістів і його ворогом". І він цього не зробив.

Дружину мою, Олесю Бацман, викинули з телеканалу NewsOne, за наказом Порошенка. Викинули її програму, коли вона давала інтерв'ю, зі "112 каналу". Залишили тільки її авторську програму на каналі "112".

Зі мною вже так вчинити не могли і мене терпіли. Мало того, моя опозиційність і Медведчуку, і Порошенку добре грала на Медведчука. Тому що він казав: "Дивіться, у нас он Гордон що каже, і ми його не закриваємо".

– Ви кажете, що пішли зі "112 каналу", бо це "русский мир". А тепер ви виходите на каналі "Наш" Євгена Мураєва. Там менше "русского мира"?

– Я не виходжу. Я виходжу там, де мене запрошують. Мене запрошують на каналах: ЗІК, "Наш", "Київ", 1+1. Все. Мене запрошує всього 4 канали.

Моє правило – коли запрошують виступати як спікера, я йду всюди. І навіть коли мене запрошують на канали "Росія" чи "1 канал" російський, я йду теж. Я хочу донести українську точку зору, мені це важливо.

– Тобто на "Нашому" немає ваших окремих передач?

– Я записав на каналі "Наш" дві програми протягом останніх трьох місяців, напевно. Перша – інтерв'ю з Міхеілом Саакашвілі, ексклюзив, де він сказав мені, що повертається в Україну. І друге – я записав інтерв'ю з лікарем Комаровським, якого я дуже поважаю. Я хотів, щоб його почули і побачили люди.

– І це ви теж робите безкоштовно?

– Так, так. Що ви? Я заможна людина, дуже заможна людина. Я можу собі дозволити.

Зараз я записав інтерв'ю з Арсенієм Яценюком для свого Youtube-каналу. Ми монтуємо його зараз. І я поставив йому всі запитання. Фінанси? – запитаєте ви мене. Я витратив на це інтерв'ю 2 тисячі доларів власних грошей.

– На що?!

– У мене три камери професійні, оренда. У мене три оператори найкращі, які знімають президентів. В мене світло, оренда. У мене монтаж, режисери найкращі. От я вам уже назвав. Усі, хто зі мною працює, багато заробляють.

"Перший, кому я запропонував очолити країну, був лікар Комаровський"

– Що стосується Ігоря Смешка. Я давно хотів зрозуміти, хто може очолити країну. Я розумів, що Порошенко – це загибель для України. Бо він жадібний, він бізнесмен, і він веде країну в прірву.

Перший, на кого я звернув увагу і кому запропонував, це був Євген Олегович Комаровський, лікар Комаровський. Тому що він порядна, чесна, заможна, принципова і фахова людина, дитячий лікар, який рятував сотні дитячих життів і який має розуміння, як повинна розвиватися держава.

Я зараз розповідаю те, про що буду писати колись мемуари. Я запросив його додому, почав просити його, казав: "Євген Олегович, я підставлю плече, ми зробимо все. Ідіть. Такі, як ви, повинні бути там". Він сказав: "Я люблю свою країну, але я не готовий. Якщо будуть ображати мою дружину, мою сім'ю, я не витримаю".

Я намагався вмовляти його ще багато разів. Він стояв, просто "ні і все". Добре. Я пішов ще до інших людей серйозних. Про це казати не буду, до кого. Але щось не склеїлося.

Тоді я прийшов до Ігоря Петровича Смешка, якого люблю, з яким дружу багато років, якого знаю. Сказав: "Ігор Петрович, ну хтось повинен рятувати країну". Він сказав: "Ні, я не піду". "Чому?". "Дружина категорично проти. У нас були обшуки свого часу, під час президентства Кучми. У мене багато сивого волосся. Мені довелося багато пережити, коли мене звинувачували в тому, що я отруїв Ющенка, а я його не труїв. У мене діти, я не хочу".

Я тоді сказав йому в ультимативній формі: "Якщо ви не підете, піду я…"

– І він здався?

– І він здався. Це правда. Тому що він офіцер, і в нього є почуття обов'язку.

Я коли про нього розповідав, у мене очі палали, тому що я вірю в те, що говорю. Це не купується за гроші, це не дається вмовляннями якимись. Ти або віриш у це, або ні. Я в це вірю.

– Фактично, президентський рейтинг Смешка, який ніде не виступав, зробили ви, агітуючи за нього на всіх каналах.

– Ні, це не так. Президентський рейтинг Смешка зробив сам Смешко, волонтери, які ходили й за нього розповідали, непересічні особистості, які агітували за Смешка, той же лікар Комаровський, Віталій та Світлана Білоножки, Анатолій Макаренко, Семен Глузман, Євген Марчук… Багато людей...

– А вони всі це робили у ваших передачах або у передачах вашої дружини. Я дивився передачу Бацман з Марчуком…

– Вони це робили не лише в наших програмах. Але здебільшого – в наших. Я вам скажу більше, Смешка нема ніде на каналах.

– Яким чином ви зараз матимете можливість зберегти той електоральний ресурс?

– Нехай це буде моєю невеличкою таємницею, я не можу розповідати про це зараз. Я про це розповім, коли партія Смешка "Сила і честь" набере від 10 до 18%. Тоді я розповім технологію, як я і наш штаб донесуть до українців, що таке партія Смешка "Сила і честь" і хто такий Ігор Смешко.

Втім, канали Смешку перекриті, його дуже бояться, бруд ллється такий, що я, чесно кажучи, і не думав… Я думав: "Ну, що про нього можна сказати? Що Ющенка отруїв? Що ще?".

Виявилося, що треба просто придумати. Як не відкриєш Facebook – "його фінансують...", "Домбровський купив місце у Смешка за 3 мільйони доларів". Я хочу сказати чесно, Домбровського не було в списку навіть, і нема.

"Хомутиннік купив 15 місць у списку Смешка за 15 мільйонів доларів оптом". Я кажу, якщо хтось знайде хоч одну людину від Хомутинніка, нехай мені скажуть. Не пройшло.

Далі пишуть: "Смешка фінансують Гайдук, Калетнік та Сацюк", "Сацюк – касир Смешка". Посміялися, не пройшло. Далі вже нове пишуть: "Смешко ходить по Москві і збирає гроші в українських емігрантів на свою кампанію".

А на вістрі атаки на Смешка стоїть Анатолій Шарій, який сказав, що "буде мочити його кожного дня". "Бо отримав, напевно, завдання від своїх друзів з ФСБ", – кажу я. Тому я й Шарію кажу, і всім – пишіть, мочіть, мене мочіть, Смешка мочіть, пишіть все, що завгодно.

У мене принцип такий – аби не переплутали прізвище. Все добре, окрім некрологу. Хай пишуть, і я звертаюся завдяки "Українській правді", яку читаю з дня її заснування, до всіх, хто хоче мочити Смешка чи мене – вперед, будемо читати, будемо радіти.

– І ви не боїтеся, що олігархічні канали, Шарій і вся ця медіа-кіллерська тусовка знищить рейтинг, який зараз є у партії Смешка?

– Я вважаю так: до світлої людини чорне не пристає. Ну, просто не пристає, відскакує від неї. А друге, коли г*вно починає мочити порядних людей, це порядним людям дає ще більше знаку якості. Нехай мочать.

– Мабуть, ми зараз дали матеріал Шарію для наступного блогу...

– А я не сказав, що Шарій – г*вно. Я завжди, до речі, кажу, що Шарій – дуже талановита людина, і це правда. Він просто виступає на боці сил зла.

Я, до речі, хочу попросити українську владу впустити нарешті Шарія в Україну. Тому що він на мене налив чимало бруду, і я хочу подати на нього в суд. Але зараз він у Європі, в нього нема адреси, я не можу це зробити.

– Єдиним потужним медійним інструментом, який у вас не відібрати, залишився ваш Youtube. Це буде канал агітації за Смешка?

– Це буде не канал агітації, в жодному разі. Бо на моєму Youtube будуть з'являтися різні люди. І Смешко, звичайно, теж, але і Яценюк, і Гройсман, у мене заплановано з ним інтерв'ю. Я продовжую свою журналістську діяльність.

Здавалося б, голова виборчого штабу Ігоря Смешка не повинен робити інтерв'ю з Яценюком чи Гройсманом. Але я це буду робити.

А під час минулих президентських виборів я як журналіст на Youtube-каналі зробив інтерв'ю з Тимошенко, конкурентом Смешка, Аваковим, Вілкулом, Зеленським, Гриценком 4-годинне інтерв'ю. Прямий конкурент! 6 годин з Луценком.

Я це все робив. Бо я журналіст, і мені цікаві ці люди. І тут вже в упередженості мене звинуватити неможливо.

– До речі, про Youtube. Ви казали, у вас 1 мільйон 100 тисяч підписників?

– Два Youtube-канали. "В гостях у Гордона", там мої програми, і "Дмитрий Гордон", там мої виступи різні. Канал "В гостях у Гордона" – там вже під 500 тисяч або й більше, а канал "Дмитрий Гордон" – 600 тисяч.

– Остання дуже яскрава ваша поява була у Дудя. Після того, як ви записали інтерв'ю, був приплив підписників?

– Так, великий приплив. Дудь у мене взяв інтерв'ю, воно набрало вже 10 мільйонів 600 тисяч переглядів. Я вам скажу, чимало. Більше ніж Нікіта Міхалков, Познер, Ходорковський.

Коли я записую деякі свої влоги, їх дивляться 2-3 мільйони глядачів. І після цих влогів на 10-15 тисяч за добу зростає кількість підписників. Це величезні можливості Youtube.

А ще сайт "Гордон", незалежне видання, яке від півмільйона унікальних користувачів за добу дивиться. А ще Facebook-сторінка моя, там 270 тисяч підписників тільки. Тощо, тощо, тощо.

– Багато хто казав, що Гордон просто заплатив Дудю…

– Цьому хлопцю спробуй заплати. В нього є ідеологія. Він, до речі, мені настільки цікавий… І він чесна людина. І коли він зробив фільм про Колиму, я так розчулився. Я цю тему дуже добре знаю, сталінських репресій.

Взагалі Дудь – знак якості. Я дивився його інтерв'ю і думав: "От якби він мене запросив, оце було б цікаво". І він мені зателефонував і каже: "Я хочу зробити з вами інтерв’ю".

В Київ він не захотів їхати, щоб не мати травми, раптом його б не пустили. Хоча я перевірив, його не було ні на сайті "Миротворець", він не порушував закони України, він не їздив до Криму. Але він сказав: "Обирайте будь-яку європейську столицю, зустрінемося там, я оплачу вам і дружині квитки бізнес-класу і готель". Я сказав: "Я й сам можу оплатити". А він: "Для мене це принципово". Зустрілися у Відні.

До чого я це веду? Коли вийшло інтерв'ю, я дуже хотів зробити йому подарунок. Я хотів подарувати йому чи годинник, чи іPad, чи комп’ютер, чи iPhone. Навідріз. Він сказав: "Ви мене цим образите".

Він така скромна людина, він ходить отак, капелюха натягає, не хоче, щоб його впізнавали. Я йому запропонував зробити з ним інтерв'ю, він відмовився: "Я не хочу давати інтерв'ю. Я хочу, щоб моє життя було за завісою таємниці". Його право.

– Ви кажете, що Дудю не можна дати гроші. Натомість, нам у різних політичних штабах розповідали, як давали вам по 30 тисяч доларів за участь у вашій передачі на "112 каналі".

– (сміється) О, це було б добре, якби це коштувало 30 тисяч доларів. Ви мене порадували навіть. Це велика ціна для мене. Якщо вони так кажуть, це визнання певною мірою.

Ні. Я ніколи не брав гроші. Якщо ти візьмеш, ти вже не вільна людина. І ти не можеш ставити запитання, які хочеш, бо на тебе будуть дивитися так, мовляв, "я тобі заплатив". Неможлива історія.

Але ви сказали 30 – це вже цікаво. Я думаю, що нікому не запропонують 30 тисяч доларів за годинне інтерв'ю. Дякую, мені насправді приємно.

"Я б дуже хотів, щоб хтось приніс мільйон доларів до партійної каси. Чесно"

– Ви буквально днями говорили про те, що у вас є інформація, що у Зеленського продають місця в списку – від 500 тисяч доларів за місце.

– Трохи не так це було. Мені стало відомо, що Володимиру Зеленському засовують "троянських коней" Петро Порошенко та "регіонали". А проміжок часу невеличкий до виборів. Як роздивитися всіх?

Я застеріг від цього Володимира, якого я дуже поважаю. І ще я сказав, що ходять чутки, що пропонують за місце 500 тисяч-мільйон. І він мене почув.

Наскільки я знаю, за один день мажоритарники в трьох областях повністю були змінені. З'їзд політсили Володимира Зеленського "Слуга народу" було перенесено на день через те, що він змінив в трьох областях усіх мажоритарників.

– До речі, так само ходять історії, що для того, щоб потрапити в першу десятку Смешка, теж треба було мільйон доларів принести.

– Я вам чесно скажу, я б дуже хотів, щоб хтось приніс. Чесно. Чому? Тому що на гарну передвиборчу кампанію потрібні гроші. В ідеалі я б хотів, щоб була нормальна людина і щоб вона офіційно принесла мільйон доларів до партійної каси.

Бачите, я рекомендував декілька людей до списку. Декілька не пройшли, чесно скажу. Тому що служба безпеки партії сказала: "Один сумнівні має стосунки з людьми", по інших теж щось було. Але я рекомендував Рефата Чубарова, лідера Меджлісу кримських татар як символ того, що ми пам'ятаємо: Крим – український.

Читайте також: Голова діджитал-команди Зеленського: Ми самі просимо клікати на "Беніного клоуна"

Я рекомендував генерал-полковника Заману, людину, яку я знаю, колишнього начальника Генштабу, який постраждав теж від Порошенка несправедливо, який був звільнений Януковичем за те, що відмовився зачищати Майдан.

Я порекомендував Анатолія Макаренка – людину, з якою я дружу, яку знаю багато років, людину, яка відсиділа при Януковичі за те, що була чесною і не погоджувалася на оборудки Януковича, коли він керував митницею.

Я порекомендував Віталія Білоножка, тому що це прекрасна людина, фахова, дуже розумна, дуже тонка, дуже патріотична, і він хоче прийняти в Верховній Раді закон про меценатство. Я це підтримую, тому що наша культура розквітне тоді, коли меценати, які будуть вкладати гроші в культуру, будуть по меншій шкалі податків оцінюватися. Ну, от, здається, і все.

Ще мені дуже подобалася Олена Сотник, я теж казав, що таку б жінку до першої десятки, і вона друге місце посіла.

Андрія Гайдуцького рекомендував. Молодий економіст прекрасний, доктор наук. Прогресивний спеціаліст взагалі в економіці. Я взагалі думаю, що треба молодих хлопців, дівчат піднімати.

– А, скажімо, Іван Мірошниченко, який був фактично спонсором "Самопомочі"?

– Іван Мірошниченко, наскільки я знаю, буде допомагати партії, він це не приховує. У четвер я буду зустрічатися з кожним і буду запитувати в кожного: "Що ви можете дати партії в плані і фінансів, і інформаційних можливостей, чи можете самі виступати?" Іван Мірошниченко сказав, що він частково партії допоможе. Я це ціную теж.

– А хто глобально весь список формував? До речі, було оприлюднено тільки десятку, а далі списку я не знайшов.

– Його формував Ігор Петрович Смешко, члени політради партії, і я брав участь у цьому, мав якесь право голосу теж. Чому його не оприлюднили? Тому що до сьогодні в ньому відбуваються зміни.

– Але ж його затвердив з'їзд партії...

– Я про мажоритарку кажу. В мажоритарці ще досі відбуваються зміни. Виключають людей. Уявляєте, є людина, про неї дали високі характеристики, сказали, що в цій області це поважна людина, все нормально. Раз, приходить служба безпеки партії до мене, кажуть: "Він на сайті Миротворець". Подивилися, викреслили.

– А як, до речі, до вас у список попав представник Гройсмана в Раді Вадим Денисенко?

– Для мене Вадим Денисенко не представник Гройсмана в Раді, а людина, яка спроможна писати закони, яка добре розуміється на інформаційній політиці.

Я вам скажу, що здебільшого хтось десь був. Так не буває, щоб людина прийшла з білого листа, ніде не була, і їй нічого не можна закинути. Майже всім можна закинути.

Я думаю, що Україні потрібні зараз люди незаплямовані. Ну, те, що він був представником Гройсмана – це не пляма на його біографії. Якби він був представником Януковича – так, а представник Гройсмана в ВР – це не вирок.

– Зараз у суспільстві величезний запит на нові обличчя. Всі хочуть нових, молодих. А ваш список, який було оприлюднено – це все ж таки, м'яко кажучи, не нові і не молоді.

– Я теж хочу нових облич. У нас, до речі, в першій десятці молодих людей 7. Ну, 6 точно. Знаєте, молоді, нові обличчя – це здорово. Але повинні бути й досвідчені обличчя, тому що молоді не знають, що робити з країною.

І я не випадково кажу, що для мене сьогодні кращий варіант для України – це президент Зеленський, а прем'єр Смешко. Сплав досвіду та молодості.

Я впевнений, між іншим, що так і буде. Тому що я думаю, що коаліцію утворять саме "Сила народу"… Тобто "Слуга народу" та "Сила і честь". Коаліція буде називатися "Сила народу" (сміється). Невипадково обмовився.

"На борди в нас нема грошей, не буде бордів. Купування каналів не буде. Атрибутики не буде"

– Давайте повернемося до того, що ви будете через два дні зустрічатися з партійцями. Який взагалі у вас функціонал, що ви робите в партії?

– Мені треба структурувати та налагодити роботу штабу. У мене є головні завдання: комісії, партійні структури на місцях, спостерігачі, інформаційний потік, списки. В мене є заступники, які курують різні напрямки.

Я людина системна. Для мене все життя в таблиці. Я зводжу все це в таблицю, у мене повинно все працювати, як швейцарський годинник.

Тобто ми повинні достукатися до кожного українця, він повинен знати, хто такий Ігор Смешко, що таке партія "Сила і честь". Ми повинні забезпечити чесність під час голосування і підрахунку голосів, і ми повинні вийти з цих перегонів потужною фракцією в українському парламенті.

– Це все люди, гроші, а значить, бюджет кампанії. Маючи якісь свої заміри, скільки вам треба грошей?

– Оскільки Ігор Смешко, обираючись у президенти, мав бюджет 1 мільйон 800 тисяч гривень, то сьогодні мільйонів 10 гривень якби у мене було на рахунку партії, це було б добре.

– Це не замало?

– А 1 млн 800 тисяч замало чи ні? 6% офіційно. Настали інші часи. Перше – в тренді чесність. Багато людей хочуть вже чесного підрахунку голосів.

Я спілкувався з багатьма членами комісій і питав у них: "Як у вас було там?". І вони кажуть: "Ви знаєте, чесно рахували". Це вже цікаво.

Далі, а на що потрібні гроші? Борди? В нас бордів не буде. Якщо хтось із мажоритарників поставить у себе в округах – будь ласка.

На борди в нас нема грошей, не буде бордів. Купування телеканалів не буде. Розповсюдження атрибутики не буде.

Читайте також: Дмитро Шимків: Якщо переносити Адміністрацію з Банкової, то разом з урядовим кварталом

А що буде? Youtube буде. Канали, які будуть запрошувати виступати Ігоря Петровича чи мене, чи когось зі спікерів партії – будь ласка, дякую. Не будуть запрошувати, плакати не будемо.

Ми дійдемо до кожного. Волонтерів багато, людей, які полюбили Смешка, які хочуть за нього агітувати, дуже багато волонтерів. І я вірю волонтерам, які працюють безкоштовно, набагато більше, ніж тим, хто бере за це гроші. Бо хто бере в одного, бере і в іншого. Їх перекупляють.

Тому якщо 10 мільйонів буде на рахунку партії, це добре. Якщо буде 20 – о, з 20 мільйонами гривень можна дива творити! А ті, хто каже, що треба мати 10-30 мільйонів доларів… Знаєте, що вони роблять? Крадуть.

– А хто у вас відповідає за інформаційну політику партії, напрацювання меседжів?

– За інформаційну політику відповідає Олеся Бацман. У нас все просто.

– У вас маленький сімейний підряд?

– Ну, всі, хто може згодитися, прийшли до штабу і сказали: "Давайте. Що треба?". І все – і працювати.

– Ви сказали, що для вас ідеальний варіант – це коаліція зі "Слугою народу" і Смешко прем'єр-міністр. Я розумію, для чого це вам. А для чого це Зеленському? У нього буде величезна своя фракція.

– Якщо Володимир Зеленський утворить коаліцію своєю фракцією – це добре, будь ласка. Це нормально. Взагалі, все, що буде в Зеленського добре, я буду радіти за нього, чесно кажу. Тому що я за нього голосував в другому турі.

В першому я голосував за Ігоря Смешка, в другому – за Зеленського. Я за нього агітував усіх. Я розумів, що він повинен прийти до влади, тому що це буде означати прорив України.

Навіть якщо йому нічого не вдасться, він буде перехідним містком між корупційними президентами нашими і новим чимось. Тому якщо Володимир Зеленський утворить коаліцію сам – добре.

Якщо не буде вистачати голосів – Ігор Смешко підставить плече. Втім, Ігор Смешко підставить йому плече в будь-якому разі, тому що вони близькі за любов'ю до України, за своїми уподобаннями. Я ще раз кажу – досвід та молодість. Що може бути краще?

– Коли ви говорите, що Смешко має стати прем'єром, мимоволі спливає асоціація. Один спецслужбіст в одній сусідній країні став спочатку прем'єр-міністром, а тепер вони мають вже 20 років безперервного Путіна...

– Різні люди. Смешко – справжній демократ. Це – по-перше. По-друге, Смешко – не спецслужбіст. Він військовий, винахідник, професор, доктор наук, наймолодший доктор наук з кібернетики в Радянському Союзі...

– ...голова СБУ...

– А ви знаєте, чому він став головою СБУ? Я вам скажу. Коли Леонід Кучма побачив, що його кабінет прослуховували багато років, а це спецоперація російських спецслужб, і коли він побачив, що ті, хто повинні були його захистити, є теж співробітниками кадровими російських спецслужб, і навколо нього агентура Росії, він зрозумів, що треба щось робити.

І єдиний, хто не був пов'язаний з Росією тоді, це прозахідна людина, військовий аташе в США, в Швейцарії Смешко. І Кучма попросив його очолити СБУ.

Смешко до того не працював в СБУ. Він взяв туди 160 чи 170 офіцерів військової розвідки, на яких міг покластися, і керував СБУ півтора роки.

За цей час Служба виконала важливі завдання по захисту власного народу. І, повторюю, те, що не відбулося крові тоді на Майдані – це головна заслуга Ігоря Смешка.

– Запитання від нашого колеги. Він каже, що от Гордон завжди посилається на СБУшників, на спецслужби інших держав, він сам, мабуть, якийсь агент. Ви – чийсь агент?

– Так, я агент своєї сім'ї, здорового глузду і загальнолюдських цінностей. Ні, я ніколи не був агентом. І навіть не мріяв про це і не хотів цього.

Мене намагалися завербувати двічі. Перший раз в армії.

Друга спроба була, коли я прийшов з армії, дуже багато публікувався в найкращих українських та радянських газетах, навіть у "Комсомольській правді" з накладом 22 мільйони примірників. З 17 років.

І мені зателефонував додому якийсь чоловік, сказав, що він хоче зустрітися. Я вийшов на вулицю до метро "Героїв Дніпра", як зараз пам'ятаю. Він представився, сказав, що він з Комітету Державної Безпеки.

"Ви така людина, ми бачимо, ми слідкуємо, як ви публікуєтеся в "Вечірньому Києві" й інших газетах. Ми вивчили ваш портрет. Як ви ставитеся до того, щоб ви з нами попрацювали? Для цього треба поїхати в еміграцію в Ізраїль. Ми вас туди зануримо і будемо з вами постійно на зв'язку для виконання серйозних завдань".

Я кажу: "Я ніколи не хотів в Ізраїль. Я взагалі ніколи нікуди не хотів". "Ні, ну ми вам пропонуємо роботу. Давайте про іншу роботу подумаємо". Я кажу: "Ні, мені це не цікаво".

Оце були два підходи до мене. Я про це чесно розповідаю.

Більше підходів не було ані з КДБ, ні з ФСБ, ні з Моссаду, ні з Мі-5, ні з Мі-6. Нехтують мною всі. (сміється)

– Як ви думаєте, Зеленський досидить свій повний термін чи ні?

– Я дуже хотів би, щоб він досидів.

Розмова – Роман Романюк. Відео – Ельдар Сарахман