Кто станет серым кардиналом Антикоррупционного суда

В Україні триває створення Вищого антикорупційного суду. Нещодавно обрали його голову Олену Танасевич та визначили дату першого робочого дня – 5 вересня 2019 року.

Наступним важливим боєм у війні за Антикорсуд є призначення керівника апарату.

Посада керівника апарату аж ніяк не є технічною. Вона буде предметом політичного інтересу не менше, ніж посади самих суддів. Саме від цієї людини залежатиме, чи буде "зливатися" інформація з суду фігурантам справ топ-корупції і коли запрацює суд.

Детальніше: Що відомо про нове керівництво Антикорупційного суду і коли він врешті запрацює

Чому важлива посада керівника апарату суду?

Відповідальність керівника апарату – захист чутливої інформації, невтручання в систему документообігу суду та розподілу справ, а також захист незалежності решти працівників суду.

В Україні вже були приклади, коли завдяки "зручному" керівнику апарату його високопосадові "клієнти" отримували повний доступ до документів, у тому числі до таємних ухвал про прослуховування чи санкцій на обшуки.

При розгляді справ НАБУ працівники старих судів буквально торгували роздрукованими із закритої частини судового реєстру ухвалами про обшук, за що і були затримані НАБУ.

Витік інформації із суду може перекреслити зусилля всього розслідування, дати корупціонерам можливість знищити докази чи навіть втекти з країни до затримання.

Керівник апарату суду може навіть піти на підробку документів. Колишній керівник апарату Дарницького суду Києва вносив до реєстру підроблені копії судових рішень, які пізніше використовувались для оформлення права власності на об'єкти нерухомості в Києві.

Щоб надійніше контролювати документообіг суду, кишеньковий керівник може заповнити апарат "надійними" кадрами.

Він також може заблокувати призначення помічників суддів. Хоч судді обирають їх самостійно, підписує (або не підписує) рішення про призначення саме керівник.

Що має зробити незалежний керівник апарату суду?

Перше завдання – забезпечити проведення прозорих конкурсів на інші ключові посади в апараті.

Натомість, масове переведення до новоствореного Вищого антикорупційного суду (ВАС) працівників старих судів означатиме імпорт практики витоків інформації та втручання в систему документообігу суду.

Проведення конкурсів для заповнення посад в апараті суду буде лакмусовим папірцем для оцінки майбутнього керівника апарату ВАС.

Крім того, керівник апарату ВАС впливатиме і на дату початку роботи суду.

Наразі для старту суду потрібно юридично оформити та сертифікувати обладнання спеціальної кімнати, у якій і тільки в якій мають ухвалюватися рішення щодо негласних слідчих дій.

Керівник апарату має скоординувати швидке виконання цього завдання. Інакше початок роботи антикорупційного суду затягнеться.

Якщо ж новий очільник апарату ВАС не зможе чи не захоче забезпечити швидкий запуск суду, частина обвинувачених зможе отримати виправдувальні вироки у старих судах в обхід Антикорупційного.

Деякі з фігурантів справ НАБУ, зокрема мер Одеси Труханов та екс-нардеп Микола Мартиненко вже зараз дуже поспішають, аби якнайшвидше отримати вироки і не сісти на лаву підсудних в Антикорсуді, до якого перейдуть їхні справи після початку роботи.

Хто хоче стати керівником апарату Антикорсуду?

Документи на конкурс подали 13 осіб. За результатами перевірки знань англійської мови та стажу в конкурсі залишилося троє осіб – Наталія Тимощук, Наталія Король та Богдан Крикливенко.

1. Наталія Тимощук.

Тимощук – керівниця апарату Луцького міськрайонного суду Волинської області. Вона, ймовірно, не вміє або не хоче заповнювати декларації. Тимощук так часто помиляється чи забуває важливу інформацію, що це важко назвати неуважністю.

У своїх деклараціях за 2014 та 2015 роки вона не відповідала на запитання про доходи і майно свого чоловіка та сина, зазначаючи лише, що "відомості не надано".

Кандидатка та її чоловік Василь Тимощук, в.о. головного лікаря бюро медико-соціальної експертизи та депутат Заболотівської ОТГ Івано-Франківської області, не декларують наявність авто. Хоча її чоловік в інтерв'ю у червні 2016 року зазначав, що вже 20 років їздить на Audi.

У 2016 році чоловік кандидатки задекларув корпоративні права у фермерському господарстві, однак сама кандидатка їх не декларує. Чоловік кандидатки декларує 4 об'єкти незавершеного будівництва, у той час як сама кандидатка – лише 1.

Чоловік декларує власну зарплату, страхові виплати, спадщину та подарунок у негрошовій формі – кандидатка всього цього теж не декларує. Зарплата кандидатки, яку задекларував її чоловік, і та, яку вказала кандидатка – теж відрізняються.

На відміну від дружини, чоловік не задекларував її соцдопомогу. Також кандидатка не зазначила власні корпоративні права у фермерському господарстві "Аеліта Олешків".

Голова суду, в якому працює Тимощук, відмовився надавати на запит про публічну інформацію паперові декларації кандидатки до 2014 року, що незаконно.

2. Наталія Король.

Король – керівниця апарату апеляційного суду Вінницької області.

Входить до складу учасників ГО "Інститут судового менеджменту". Співзасновницями цієї організації є вищезазначена Наталія Тимощук та Валентина Лисенко. Остання теж брала участь в конкурсі на керівника апарату, але не пройшла далі.

Ще однією співзасновницею є Олена Рафальська – екс-чиновниця Державної судової адміністрації (ДСА) та невістка Олега Рафальського – заступника голови АП часів Януковича.

Чоловік кандидатки Олександр Король працює начальником Немирівського відділу поліції Головного управління Нацполіції у Вінницькій області.

Разом із чоловіком та двома синами Король володіє двома квартирами у Вінниці. Також у власності сім'ї є 3 земельні ділянки та Skoda Superb 2013 року. За минулий рік Король заробила понад 800 тисяч гривень, а її чоловік – 180 тисяч гривень.

Ще у 2017 році Король подавала документи на конкурс на посаду судді місцевого суду.

3. Богдан Крикливенко.

Правозахисник, засновник ГО "Український інститут з прав людини". Крикливенко тривалий час працював керівником Секретаріату омбудсмена, однак звільнився після призначення Людмили Денісової. У 2018 році також брав участь у конкурсі на заступника Державного секретаря КМУ.

Крикливенко разом із дружиною та сином проживають під Києвом. За 2018 рік він отримав понад 700 тисяч гривень прибутку. Їздить Крикливенко на Volkswagen Polo 2012 року.

Хто і як обиратиме?

Голову апарату обирає Комісія з питань Вищого корпусу державної служби в системі правосуддя.

До комісії входять зокрема члени Вищої ради правосуддя (ВРП) та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) – люди, які несуть відповідальність за невтішні результати судової реформи та збереження одіозних суддів на посадах.

Так, член Комісії та член ВККС Сергій Прилипко підтримав збереження посади для одного із найбільш відомих суддів Майдану – Владислава Дев'ятка.

Брав участь у захисті судді Майдану й інший член комісії – суддя Верховного Суду Олександр Стародуб. У складі колегії суддів він скасував рішення про відсторонення судді Печерського райсуду Києва Віктора Кицюка, підозрюваного в ухваленні завідомо неправосудного рішення щодо учасників Революції Гідності.

13 травня кандидати складають тести на знання законодавства та розв'язують ситуаційні завдання, за якими комісія оцінить їхні компетенції. А вже 17 травня комісія планує провести співбесіди і визначити переможців конкурсу.

У членів комісії буде можливість маніпулювати фінальним рейтингом кандидатів.

Близько третини загального балу конкурсанти отримують за результатами співбесіди. Це означає, що члени комісії можуть на власний розсуд та без жодних пояснень штучно підняти чи опустити у рейтингу будь-кого із кандидатів.

Призначити на посаду керівника апарату має голова Державної судової адміністрації України за погодженням із головою Антикорупційного суду Оленою Танасевич.

Анастасія Красносільська, член правління і керівник адвокації Центру протидії корупції

Ірина Шиба, виконавча директорка ГО "Фундація DEJURE"