Команда Зеленского. Кто эти люди

Поступове розвіртуалення Зеленського розпочалося.

У четвер "віртуальний" кандидат, "голограма" чи "кіт в мішку", як Зеленського називали впродовж останніх тижнів прихильники Петра Порошенка, спромігся одразу на два досить серйозні публічні кроки.

По-перше – дав доволі розлоге інтерв'ю, чого не робив від часу своєї розмови з УП ще у січні місяці.

По-друге – в ефірі каналу "1+1" нарешті представив цілу низку людей, яких назвав своєю командою. Оголошувати, кого саме він бачить своїми кандидатами на пости, скажімо, очільника Міноборони чи Нацбанку, Зеленський не захотів.

Натомість він показав два десятки людей, які, за словами кандидата, "підуть працювати в Адміністрацію президента" і складатимуть основу експертних груп у різних сферах політики: від діджиталізації до оборонки і міжнародних зв'язків.

"Українська правда" вирішила з'ясувати, хто ці люди, та на який рівень компетентності Зе!команди можна розраховувати українським громадянам. Це тільки перша інформація, яку нам вдалося зібрати. Можливо, ми знайшли ще не всі цікаві факти.

Розповідаємо про членів команди Зеленського в тій послідовності, у якій їх представив сам кандидат у президенти.

Руслан Стефанчук – реформування державних і правових інститутів та законопроектна робота.

Доктор юридичних наук, проректор з наукової роботи вищої школи адвокатури Національної асоціації адвокатів України.

У штабі Зеленського Стефанчук є ідеологом виборчої програми кандидата.

До цього він займався виключно науковою діяльністю: працював у Хмельницькому університеті управління та права викладачем, завідувачем кафедри, доцентом, професором, проректором з наукової роботи. З 2014 до 2016 року працював проректором з наукової роботи Національної академії прокуратури України.

У коментарі "Громадському" Стефанчук розповідав, що познайомився із Зеленським ще в студентські роки, коли обоє грали в КВН.

"Буквально рік тому ми з ним зідзвонилися. Він сказав: я слідкую за твоїми досягненнями, мені потрібна твоя допомога. Я хочу, щоб ти мені допоміг фахово зрозуміти, як розбудовувати країну. Ми зустрілися і все обговорили", – говорив Cтефанчук.

Джерела УП пояснюють, що ідеолог кампанії залучений до розробки законопроектів, які Зеленський пропонуватиме парламенту після свого обрання.

Іван Баканов – керівник штабу Зеленського, відповідальний за взаємодію з Верховною Радою.

Баканов є залаштунковою частиною "95 кварталу", ще кілька місяців тому його фото було навіть неможливо знайти в інтернеті.

До виборів він працював головним юристом "Кварталу" та паралельно з 2017 року очолив партію "Слуга народу".

Із Зеленським Баканов дружить ще з дитинства.

"Ми з ним виросли в одному під'їзді. Це моя команда", – розповідав кандидат у президенти в інтерв'ю "Українській правді" про керівника свого штабу.

Нещодавно Баканов супроводжував Зеленського під час зустрічі з президентом Франції Емманюелем Макроном.

Дмитро Разумков – внутрішня політика.

Політконсультант, спікер штабу Зеленського, представляє позицію кандидата на всіх телеефірах та політичних шоу.

На сайті консалтингової фірми Разумкова зазначено, що він "спеціалізується на питаннях інформаційно-аналітичної роботи у сфері внутрішньої та зовнішньої політики держави, а також адаптації та впровадженні політтехнологій для реалізації стратегій з формування громадської думки та іміджу".

Політичну кар'єру спікер штабу розпочинав у Партії регіонів: у 2006 тоді ще 22-річний Дмитро Разумков входив до молодіжного крила партії Януковича, яке називалося "Молоді регіони".

Олександр Данилюк – міжнародні відносини, економіка, фінансова і банківська політика.

Віднедавна – один із головних спікерів Зе!команди.

У ЗМІ з'являлась інформація щодо того, що Данилюк розглядається Володимиром Зеленським як кандидат на посаду глави МЗС.

До роботи на держслужбі, Данилюк працював у міжнародній консалтинговій компанії "McKinsey & Company" в Лондоні та Москві.

За часів президентства Віктора Януковича Данилюк був його позаштатним радником і очолював Координаційний центр зі впровадження економічних реформ. Ініціативу створення Центру та його розвиток пов'язують з ім'ям тодішнього глави Адміністрації президента Сергія Льовочкіна.

Після Революції Гідності Данилюк стає членом команди Петра Порошенка, спершу як представник президента в уряді, а згодом – як заступник глави АП.

У 2016 році при формуванні уряду Гройсмана Данилюку доручили посаду міністра фінансів, на якій він замінив Наталію Яресько.

Тоді ж з'явилась інформація про сумісництво Данилюком державної служби з бізнесом, коли кілька начебто його компаній у Британії отримували прибутки, які не були задекларовані в Україні.

Найвідомішим епізодом роботи Данилюка-міністра фінансів стала його участь у націоналізації "Приватбанку". Однак уже у 2017 році у міністра ускладнились стосунки з Порошенком та главою уряду Володимиром Гройсманом. У підсумку в червні 2018 року Верховна Рада відправила Данилюка у відставку.

"Зовнішній курс визначений українцями вже 5 років назад. І це курс до єдиної Європи. Ми дуже дорого заплатили за цей вибір. Тому сильна Україна стане невід'ємною частиною європейського проекту. Наша мета ще більш амбітна: ми намагаємося, ми плануємо стати регіональним лідером, центром стабільності, демократії та розвитку", – сказав Данилюк на представленні команди Зеленського.

Руслан Рябошапка – правоохоронна та антикорупційна політика.

Юрист, експерт з питань антикорупційної політики.

За всю кар'єру встиг попрацювати на різних позиціях при Міністерстві юстиції.

Влітку 2010 року Рябошапка очолив новостворене Бюро з питань антикорупційної політики у секретаріаті Кабміну, яке ліквідували трохи більше ніж за рік.

Після цього до жовтня 2013 року працював заступником глави департаменту юридичного забезпечення у Секретаріаті Кабміну Азарова.

Перед Революцією Гідності переходить на роботу в Transparency International Україна. Після зміни влади Рябошапка був якийсь час заступником міністра юстиції, разом з Данилюком брав участь у розробці закону про створення НАБУ.

У 2016 році Рябошапка був обраний членом Нацагентства з питань запобігання корупції, але через конфлікт з главою НАЗК Наталією Корчак у червні 2017 року подав у відставку.

За словами Рябошапки, планується три принципи у боротьбі з корупцією:

1. Виявляти корупцію. Люди, які повідомлятимуть, будуть захищені і заохочені.
2. Треба запобігати корупції – приберемо можливості красти на держпідприємствах,
3. Третій принцип – карати за корупцію. Мають бути вироки для топ-корупціонерів.

"Антикорупційні органи мають бути незалежні, всі мають бути рівними перед законом, ніхто не має ховатися за імунітетом", – сказав Рябошапка.

Галина Янченко – відповідає за діджитал-рішення й антикорупційну політику.

Громадська діячка, експерт з антикорупційної політики.

Працювала аналітиком громадської організації "Центр протидії корупції", заснувала ГО "Антикорупційний штаб".

У 2014-2015 роках за списками "Демократичного Альянсу" була обрана депутатом Київської міської ради.

Як депутат опікувалась питаннями прозорості процедур Київради, протидією корупції та зловживанням у сфері землекористування.

В 2018-2019 роках – голова Ради громадського контролю НАБУ.

Заміжня за Віктором Андрусівим, виконавчим директором Українського інституту майбутнього.

Денис Монастирський – правоохоронні органи.

Експерт програми реформування правоохоронної та судової систем Українського інституту майбутнього (UIF), блогер.

Здобув ступінь кандидата юридичних наук в Інституті держави та права імені В.М. Корецького НАН України.

Працював в Хмельницькому університеті управління та права. Займався питаннями законотворчості та наукових експертиз.

Протягом останніх чотирьох років залучений до реформування правоохоронних органів.

Був членом конкурсної комісії щодо обрання керівництва Державного Бюро Розслідувань.

Сергій Іонушас – органи правосуддя.

Адвокат, керівник юридичної фірми "Гелеон", яка співпрацювала зі студією "Квартал 95".

Спеціалізується на захисті авторських прав та промислової власності.

Іван Апаршин – експерт з питань оборони.

Колишній директор Департаменту воєнної політики Міноборони та головний інспектор Міноборони, у минулому начальник Управління оборонної та безпекової політики Секретаріату Кабінету міністрів.

Для читачів Апаршин більше відомий як "міністр оборони Анатолія Гриценка" – Анатолій Степанович публічно оголосив його кандидатом у міністри у разі виграшу.

У 2014 році Апаршин входив у першу десятку списку "Громадянської позиції" на парламентських виборах.

Під час ефіру на "1+1" Зеленський підтвердив, що Апаршина йому у команду порадив Гриценко.

Зеленський запевнив, що під час зустрічі з Гриценком попросив його порадити Зе!команді експерта в оборонній сфері й Анатолій Степанович вказав на Апаршина.

На запитання, чи не боїться Зеленський отримати разом із соратником Гриценка і звинувачення у причетності його до корупції в армії, про яку чинна влада заявляла перед виборами, Зе!кандидат заявив, що перед будь-якими призначеннями усі кандидати пройдуть дуже серйозну перевірку в різних правоохоронних органах.

Під час прямого ефіру захищав свою позицію так: "Українське військо буде професійне та добровільне. Воно буде посилене сучасною системою територіальної оборони та активно діючим резервом. Ми залучимо до управління збройних сил бойових офіцерів, які спроможні перемагати, а саме головне – зберегти життя солдат.

Державне оборонне замовлення та фінанси Міноборони будуть максимально відкриті. Ви в реальному режимі часу зможете проконтролювати ефективність використання кожної копійки, які ви виділяєте на оборонобезпеку.

Я гарантую вам: ми з вами змінимо підходи до забезпечення солдат. Солдат буде озброєний, мотивований і підготовлений. Рівень грошового забезпечення буде збільшений за рахунок жорстких заходів економії ресурсів".

Ірина Венедиктова – реформа судової влади.

Завідувач кафедри цивільно-правових дисциплін юридичного факультету ХНУ імені В.Н Каразіна. Професор, доктор юридичних наук.

Віце-президент Фонду медичного права та біоетики. Віце-президент Всеукраїнської асоціації косметологів та аромологів.

Венедиктова подавала свою кандидатуру на посаду судді Верховного суду України. Але провалила участь в конкурсі, отримавши бал "менше мінімально допустимого".

Венедиктова представляла кандидата в президенти Зеленського під час поїздки представників штабів у Брюссель 25 лютого. Тоді, як писала "Європейська правда", команда Зеленського в особі Венедиктової "іспит не здала".

Перед участю в конкурсі на посаду у Верховному суді Ірина Венедиктова заповнила декларацію про доходи.

У Венедиктової та її сім'ї, зокрема, є будинок площею 387 "квадратів". П'ять авто, серед яких Porsche Cayenne, Mazda CX-7 і Toyota Camry.

Ірина Венедиктова володіє також двома годинниками: Hublot за 115 тисяч гривень і Rolex за 100 тисяч гривень.

Під час представлення Ірина Венедиктова заявила, що всі вакансії у судах будуть швидко і якісно заповнені. Також буде перезавантажена Вища кваліфікаційна комісія суддів, люди там будуть проходити відбір на професійність і доброчесність.

Данило Гетманцев – економіка, фінанси та оподаткування.

Професор Київського університету Шевченка, почесний президент юридичної компанії Jurimex. Експерт у питаннях податкової і фінансової політики.

Був першим членом Європейської асоціації податкових професорів (EATLP) від України. У 2016 році подавався на посаду судді в оновлений Верховний суд, але не пройшов конкурс.

Гетманцев був одним із співзасновників ТОВ "М.С.Л.", оператора національних лотерей, на діяльність якого були накладені санкції РНБО. Наразі він вийшов з числа засновників, а санкції з "М.С.Л." зняті.

Вікторія Страхова – банківська діяльність.

Працювала корпоративним секретарем "Приватбанку" після його націоналізації. Звільнилася зі скандалом.

За її словами, причиною звільнення став зокрема конфлікт з членами спостережної ради банку.

Працювала також проектним менеджером в Національній раді реформ.

Віднедавна стала активно підтримувати Зеленського. Якось у себе на Facebook публікувала дані, які начебто свідчили про не зовсім законну процедуру націоналізації "Приватбанку".

Федоров Михайло – експерт із питань діджиталізації.

Федоров був творцем усієї мережі "власних медіа" кандидата Зеленського, яка включала пул каналів в YouTube, Instagram та Facebook сторінок, які забезпечили активність найбільш "проблемного електорального активу" Зеленського – молоді.

Федоров прийшов до Зе!команди з бізнесу і раніше в інтерв'ю УП заявляв, що не має наміру далі йти в політику.

У команді Зеленського він відповідає за реалізацію так званої програми "Країна у смартфоні" – діджиталізації державних послуг від прописки до голосування в інтернеті.

Під час прямого ефіру Михайло Федоров заявив, що команді Зеленського під час виборчої кампанії вдалося відцифрувати всі процеси і у подальшому планується цю систему впроваджувати на державному рівні.

Зокрема, планується відцифрувати ID-картки, медицину, сферу податків і бізнесу та спростити всі бюрократичні процедури.

"Хочемо зробити так, щоб всі процедури можна було виконувати у власному телефоні. Пряма демократія – всі рішення ухвалювати за допомогою однієї кнопки у смартфоні", – сказав Федоров.

Олександр Мережко – міжнародні відносини і народовладдя.

Доктор юридичних наук, завідує кафедрою права Київського національного лінгвістичного університету.

Мережко спеціалізується на публічному та приватному міжнародному праві, праві та правозастосуванні Європейського Союзу.

Свого часу викладав у Краківській академії імені Анджея Фрича Моджевського та в Люблінському католицькому університеті Іоанна Павла ІІ.

Олег Бондаренко – питання екології.

Голова правління ГО "Всеукраїнська організація "Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф".

На сайті цього ГО Бондаренко представлений як юрист із 25-річним стажем.

Серед досягнень Бондаренка називаються такі: "захист громадян, які постраждали у наслідок екологічних катастроф; сприяння розвитку концепції групових (колективних) позовів в Україні для реалізації права на захист громадян у екологічних спорах".

Цікаво, що членом правління "Зеленого Фонду" є Максим Фролов. До 2016 року він був суддею Голосіївського райсуду Києва, коли указом президента Порошенка його звільнили "за порушення присяги". Фролова звинуватили у неправомірних діях під час розгляду адміністративної справи проти одного з членів "Автомайдану".

Якщо вірити декларації Фролова за 2017 рік, яку він заповнив вже після звільнення, саме він був головою правління "Зеленого Фонду". Зараз цю посаду обіймає Олег Бондаренко, який також увійшов у команду Зеленського.

Марина Бардіна – відповідає за реалізацію політики рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.

Аспірантка кафедри соціології НаУКМА.

Співзасновниця ГО "Час рівності", помічниця на платній основі народного депутата Сергія Лещенка.

Вивчала місцеве самоврядування та процедуру створення і функціонування громад в Австрії у червні 2015 року, тоді ж учасниця програми Благодійного фонду Богдана Гаврилишина "Молодь змінить Україну".

Громадська діячка Полтавщини. Авторка низки наукових статей про гендерну рівність.

Сергій Кальченко – експерт з виборчого законодавства, європейських стандартів у сфері прав людини.

Адвокат компанії Hillmont, раніше був партнером юридичної компанії "Моор і партнери".

Фахівець в галузі права Європейського Союзу, виборчого законодавства і прав людини.

Протягом останніх восьми років Кальченко виступав в якості юридичного консультанта Ради Європи у сфері верховенства права та діяльності, пов'язаної з виборами в СНД.

У публічній площині Кальченко засвітився останнім часом у зв'язку з тим, що саме він супроводжував справу про скасування заборони на в'їзд в Україну актора серіалу "Свати" Федора Добронравова.

Андрій Герус – енергетика, тарифи, антимонопольне регулювання.

Герус був членом Нацкомісії з регулювання енергетики.

У НКРЕ активно виступав проти закупівлі трансформаторів, вироблених на підприємстві Костянтина Григоришина, який в ті часи був партнером президента Порошенка.

Був звільнений з посади за власним бажанням.

Під час Майдану жив і працював у Лондоні, координував акції протесту під житловим комплексом "One Hyde Park", де розташована квартира Ахметова.

У 2015 невдало балотувався до Київради від "Самопомочі".

Зараз очолює Асоціацію споживачів електроенергії, в яку входять великі підприємства, у собівартості продукції яких електроенергія становить більшу частину. Є лобістом зниження тарифу для промисловості.

Активний противник існування схеми збагачування Ахметова за формулою "Роттердам плюс".

"Це формула, яка стала символом корупції. Треба зробити так, щоби новий президент не заробляв на тарифах", сказав Герус в ефірі під час представлення команди Зе.

Сергій Бабак – освіта та наука.

Радник Зеленського з питань освіти і науки.

Директор освітніх програм Українського інституту майбутнього. У цьому ж інституті також працює соратник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова народний депутат від "Народного фронту" Антон Геращенко.

Раніше Бабак керував ДП "Науково-технічний центр новітніх технологій Національної академії наук України", був членом Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти.

Закінчив факультет міжнародної економіки Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана. Отримав диплом Napier University в Единбурзі, Шотландія, зі спеціальності "фінансові послуги". Має також юридичну та психологічну освіту.

Має 20 років наукового та викладацького стажу. 5 років був проректором приватного університету,

Під час передвиборчої кампанії запам'ятався тим, що назвав "абсолютно реальними" розрахунки одного з експертів штабу, який переконував, що для забезпечення зарплат вчителям на рівні $ 4 тисяч на місяць вистачить тільки $ 200 мільйонів на рік. Згодом команда Зеленського визнала помилковість таких розрахунків.

Під час представлення команди Сергій Бабак пообіцяв змінити систему освіти: "Найголовніше, що ми змінимо – зміст освіти відповідно до вимог сучасного світу і найближчого майбутнього. Ми відкриємо ринок освітніх послуг для приватних ініціатив, для іноземних закладів освіти і будемо розвивати державне партнерство. Надамо закладам освіти реальну академічну і фінансову автономію. Кожен талановитий випускник школи отримає можливість безкоштовної освіти".

Євген Комаровський – експерт з медицини.

Лікар-педіатр, кандидат медичних наук та шоумен, був ведучим телепередачі "Школа доктора Комаровського".

Став широко відомим у 2009 році під час епідемії свинячого грипу часів прем'єрства Юлії Тимошенко.

Тоді держава робила закупівлі таміфлю з-за кордону, а лікар Комаровський розповідав про те, як треба поводитися під час захворювання і як відрізняти грип від ОРЗ.

З 1983 до 1991 року працював лікарем у реанімаційному відділенні дитячої інфекційної лікарні Харкова.

Згодом працював у приватних клініках, у 2006 році відкрив власний медичний центр "Клініком".