Диверсанты под крышей ФСБ: кого называют виновными в подрыве автомобилей трех разведчиков
Що сталося
У середу Служба безпеки та Головна військова прокуратура повідомили про гучні затримання групи диверсантів з 8 осіб.
Група діяла в Україні з метою політичних вбивств і ліквідації офіцерів українських спецслужб. Затримання відбулися у період з 4 до 17 квітня.
Винуватцями злочинів загалом є 13 осіб: крім 8 затриманих, ще 5 мешкають в Росії або на окупованих територіях.
Ця група причетна до двох резонансних вбивств 2017 року – підривів розвідника Максима Шаповала, контррозвідника Олександра Хараберюша. Ще один, третій теракт група планувала здійснити на початку квітня 2019 року.
Правоохоронці зібрали докази, що ці напади були сплановані, профінансовані та здійснені російськими спецслужбами ФСБ і Генштабу РФ.
За версією слідства, на самій верхівці диверсійної групи стоїть генерал-лейтенант Федеральної служби безпеки Росії Дмитро Мінаєв. У відомстві він очолює Департамент контррозвідувальних операцій. Його називають головним організатором вбивств двох українських розвідників, Олександра Хараберюша та Максима Шаповала.
Наступна ланка – особа на ім'я "Рустем", прізвище якого правоохоронці не називають. Він помічник начальника Головного управління Генштабу РФ, центрального органу російської військової розвідки. Саме "Рустем", ймовірно, координував дії диверсантів, відряджених в Україну.
Відповідальність за безпосередню організацію злочину СБУ покладає на двох донецьких бойовиків. Це Василь Євдокимов на прізвисько "Ленін", який очолює "Центр спецоперацій МДБ ДНР", та його підлеглий Олег Шутов. Обидва мають українське громадянство. Шутов, серед іншого, нібито особисто закладав вибуховий пристрій під автомобіль розвідника Шаповала.
Ці четверо, як і ще один росіянин, виходець з Інгушетії, Башир Куштов, який долучився до злочинної групи у травні 2018 року, все ще залишаються на свободі.
Серед затриманих – двоє кадрових офіцерів російських спецслужб Олексій Комарічєв і Тимур Дзортов.
СБУ стверджує, що саме вони готували вбивство контррозвідника Хараберюша.
Називати прізвища решти шістьох затриманих, які виявились громадянами України, силовики відмовились.
У спецслужбі додали, що отримані ними плани російських спецслужб свідчать про організацію схожих терактів і на території Євросоюзу.
Кого і як підривали ймовірні диверсанти
Олександр Хараберюш
Першим розвідником, чию автівку підірвали, був Олександр Хараберюш – начальник управління контррозвідки донецької СБУ.
Вранці 31 березня 2017 року його "Мерседес" вибухнув у житловому кварталі Маріуполя. В сусідніх будинках повилітали вікна, тіло водія викинуло з авто. Чоловік загинув на місці.
Очільник Служби безпеки Василь Грицак називав Хараберюша "кращим розвідником". Основною версією одразу став теракт, пов'язаний із професійною діяльністю. Президент посмертно нагородив Хараберюша орденом "За мужність".
За сім місяців після жорстокого вбивства, восени 2017 року, силовики затримали жительку Донецька Юлію Прасолову. Вже тоді правоохоронці вказували на слід російських спецслужб і відомого бойовика з позивним "Ленін".
Прасолову звинуватили у теракті, і за рік їй присудили 12 років. Сама жінка потім розповідала, що донецькі бойовики заплатили їй за злочин 15 тисяч доларів.
Читайте також: Вибухонебезпечна країна. Найгучніші підриви останніх років
Максим Шаповал
27 червня 2017 року в Києві підірвали автомобіль командира спецназу Головного управління розвідки Міноборони Максима Шаповала. Вибухівка була закладена під сидіння машини. Розвідник загинув на місці.
Пізніше "Українська правда" намагалася дізнатися деталі справи, але в прокуратурі заявили, що подробиць слідства не розкривають.
УП провела власне розслідування і з'ясувала, що злочинці використали керований вибуховий пристрій потужністю від 500 до 1000 грамів у тротиловому еквіваленті. Тіло Максима було дуже пошкоджено, а уламки автомобіля розлетілися на кілька десятків метрів.
Читайте докладніше: Вбивство командира спецназу ГУР. Подробиці
За словами головного військового прокурора Анатолія Матіоса, теракт був виконаний "потужними фахівцями".
Декілька джерел УП серед силовиків повідомили, що незадовго до замаху машина була на СТО, де і могли закласти вибухівку.
За інформацією співрозмовників видання у правоохоронних структурах, Шаповал керував спецпідрозділом, який брав участь у бойових діях на Донбасі, в тому числі в операціях на окупованих територіях, тобто в тилу у ворога.
Саме з розвіддіяльністю Шаповала пов'язували вбивство. Колеги вважають, що метою теракту стала помста Шаповалу та залякування його колег.
Також лунала версія про причетність до вбивства російських спецслужб.
Тільки зараз правоохоронці розповіли, що вибуховий пристрій під автомобіль Шаповала заклав співробітник "Центру спеціальних операцій МДБ ДНР" Олег Шутов.
Напад 4 квітня
Вранці 4 квітня 2019 року київська поліція повідомила про вибух автомобіля "Chevrolet Evanda" і одного пораненого чоловіка. В офіційному повідомленні подробиць майже не було, однак не під запис правоохоронці говорили, що автівкою користувався спецслужбовець, який від замаху не постраждав.
Того ж дня прокуратура офіційно заявила про теракт, метою якого був співробітник спецслужби. При цьому спочатку йшлося, що підривник-невдаха від численних ушкоджень помер у лікарні, не прийшовши до тями.
Пізніше він все ж виявився живим, хоч і у важкому стані. У Службі безпеки "Українській правді" пояснили: оголосили чоловіка мертвим, щоб його спільники не стали "замітати сліди" і тікати.
Ім'я розвідника, який став мішенню підривника, слідство не називає. У єдиному судовому рішенні, оприлюдненому в реєстрі, він названий "громадянином Б". Низка ЗМІ писали, що йдеться про майора сил спецрезерву ГУР Міноборони Кирила Буданова.
Раніше його ім'я фігурувало у російських ЗМІ в контексті "українських диверсій у Криму". Один із українців, якого окупанти затримали і назвали шпигуном, розповів російським слідчим, що Буданов нібито мав виконати на півострові "диверсії".
Що відомо про організаторів терактів
Олексій Комарічєв – один із затриманих, 41 рік, офіцер російської військової розвідки.
За завданням ГРУ він 4 квітня підкладав бомбу під машину українського розвідника та підірвав себе сам. Саме його ГПУ оголосила мертвим, але згодом він виявився живим і у лікарні.
За даними СБУ, він керував російською диверсійно-терористичною групою.
Комарічєв у різний час проходив службу як офіцер полку охорони уряду Москви та Федеральної служби РФ із контролю за обігом наркотиків. 2016 року "був звільнений за компрометуючих обставин" зі служби – і "під тиском ФСБ поступив на роботу до військової розвідки".
Комарічєв є громадянином Росії, але для прикриття терористичної діяльності в Україні мав при собі підроблений паспорт Киргизстану на прізвище Ломако.
Він пройшов кілька етапів підготовки в Москві, Дагестані та в Донецьку під керівництвом офіцерів військової розвідки РФ. Він пройшов тренування з ножового бою та підготовку на підривника.
Тимур Дзортов – затриманий, 31 рік, росіянин, спільник Комарічєва. Колишній співробітник МВС Росії, учасник бойових дій на Північному Кавказі, служив в особистій охороні глави Республіки Інгушетія.
У 2015-2017 роках обіймав посаду заступника керівника Адміністрації глави Інгушетії. Перебував в Україні з паспортом Киргизстану на прізвище Кірік.
У 2014-2016 роках багато літав до Москви з посвідченням депутата.
Разом з Комарічєвим Дзортов проходив спецпідготовку в Москві, Дагестані та в Донецьку під керівництвом офіцерів військової розвідки Росії.
На допиті зізнався, що одним із їхніх з Комарічєвим завдань було встановлення місця роботи і перебування "перебіжчика, який раніше працював на спецслужби Російської Федерації, на прізвище Богдан".
Дзортов контролював закладення Комарічєвим вибухового пристрою і мав забезпечувати його безпечний відхід.
Олег Шутов – співробітник "Центру спеціальних операцій МДБ ДНР".
Цей центр очолює Василь Євдокимов на призвісько "Ленін", який за завданням російських спецслужб організував підрив Олександра Хараберюша.
Сам Шутов 26 червня 2017 року заклав вибуховий пристрій під автомобіль генерала української розвідки Максима Шаповала.
У 2017 році Шутов за завданням спецслужб РФ готував ще один замах, виконавцями якого мали стати Комарічєв і Дзортов. Але, кажуть в СБУ, завдяки вжитим нею заходам російські спецслужби відклали підготовку теракту на 2018 рік.
Читайте докладніше: Бойовик "Лєнін". Що відомо про організатора гучних терактів в Україні
Башир Куштов – росіянин, йому довірили керувати операцією, яка зірвалася у Шутова. З травня 2018 року він продовжив підготовку до ліквідації офіцера української розвідки.
Куштов, за даними СБУ, брав участь у "брудних операціях ФСБ як на території Росії, так і в Туреччині, в тому числі й організації замовних вбивств чеченців-біженців".
У 2017-2018 роках саме через Куштова Комарічєв і Дзортов отримували кошти від спецслужб Росії. Він також їм сприяв у логістиці: наймі квартир, автомобілів тощо.
Дії Куштова, Комарічєва і Дзортова координував ще один громадянин РФ на ім'я "Рустем".
"Рустем" – помічник начальника Головного управління (розвідка) Генерального штабу Збройних сил РФ.
Особисто опікувався тренуванням виконавців та приймав рішення щодо конкретного часу і способу ліквідації українського розвідника. Він також повідомив виконавцям про місця прихованого зберігання зброї та вибухівки у Києві.
Дмитро Мінаєв – генерал-лейтенант, начальник Департаменту контррозвідувальних операцій ФСБ РФ.
Його СБУ називає "справжнім організатором вбивств, унаслідок яких загинули Олександр Хараберюш і Максим Шаповал, та мав бути ліквідований ще один офіцер українських спецслужб".
Мінаєв особисто контролював фінальну фазу підриву автомобілів Хараберюша і Шаповала в так званому "Центрі спеціальних операцій МДБ ДНР" у Донецьку.
Імена 6 затриманих громадян України наразі невідомі. Керівник Військової прокуратури Анатолій Матіос розповів, яка роль у диверсійній групі була відведена кожному з них.
Кожна особа, за версією слідства, мала своє завдання: підготовка документів для безперешкодних поїздок в Україну; забезпечення злочинців автівками; забезпечення зброєю та вибуховими пристроями; надання доступу до державних баз даних; організація екстреної евакуації підривників з Києва.
Із оприлюднених у судовому реєстрі матеріалів справи відомо, що до останнього злочину міг бути причетний співробітник податкової поліції Києва. Він на прохання кума поділився своїм паролем від комп'ютера та інформацією про пересування потерпілого розвідника.
