Результаты выборов. Что изменят голоса украинцев, которые до сих пор не определились?

Кожен шостий українець не знає, за кого голосувати. За місяць до виборів таких було чверть громадян.

Чи це класична для України тенденція? Що її спричинило і які саме виборці досі не визначилися? Може, вони взагалі не прийдуть на вибори? А якщо прийдуть, то за кого проголосують?

Відповідаємо.

Скільки українців досі не визначилися, за кого голосувати?

Згідно з опитуванням соціологічної групи "Рейтинг", яке провели 9-15 березня, за два тижні до вирішального дня не визначилися 15% громадян.

Натомість "Социс" за 5-10 березня нарахував 25% невизначених. Схожі дані отримали за перший тиждень березня "Рейтинг" і Київський міжнародний інститут соціології – 26,5% і 28% відповідно.

І якщо на початку весни результати соціологів майже зійшлися, у лютому вони теж суттєво відрізнялися: "Рейтинг" демонстрував 24% тих, хто не визначився, тоді як КМІС – 33%.

Чому дані відрізняються і кому тоді довіряти?

Є щонайменше три речі, які впливають на результати.

По-перше, методологія опитування буває різною. Наприклад, важливо, яку вибірку використовують на останньому етапі дослідження – стохастичну (випадкову) чи більш практичну і економну квотну.

"За квотною вибіркою можливі заміни тих, кого мали намір опитати, на іншу людину такої ж статі та віку. Тому до вибірки потрапляють люди, які трохи більш активні і трохи краще знають, за кого будуть голосувати", – пояснює гендиректор КМІСу Володимир Паніотто.

По-друге, за словами експерта, в деяких компаніях просять трохи тиснути на респондента. Мовляв, "Ще не визначилися? А все ж таки до кого схиляєтеся?"

Врешті до результатів вноситься "шум", тобто невпевнені відповіді. Тому й цифри можуть відрізнятися.

"У КМІСі використовується переважно стохастична вибірка, і ми не просимо інтерв'юерів тиснути на респондентів. Тому в нас відсоток невизначених вище, ніж в інших компаніях", – пояснює Паніотто.

По-третє, важливо дивитися на замовника дослідження. Адже переважна кількість соцопитувань мають покупця і лише одиниці вдається реалізовувати власним коштом організацій.

Тож сліпо довіряти не можна нікому.

Детальніше: Соціологія і вибори: як не дати себе обдурити

Подібна кількість тих, хто не визначився, була завжди чи вибори-2019 – унікальні?

"Вибори 2019 унікальні через низьку довіру до всіх політиків і низькі рейтинги лідерів перегонів. Тому зараз, за два тижні до виборів, ми не знаємо, хто ввійде у другий тур, – пояснює Володимир Паніотто. – Зазвичай ми знали це за декілька місяців до виборів.

Але з точки зору невизначених вони не унікальні. У президентських виборах 2014 року, парламентських виборах 2014 і 2012 років ми мали ту саму кількість невизначених – 27%".

На думку директора соціологічної групи "Рейтинг" Олексія Антиповича, 26,5% за місяць перед виборами – це вище середньостатистичного результату.

Справді, якщо поглянути на соцопитування "Рейтингу" минулих років, зазвичай вони демонструють нижчі показники. Втім, тут знову відіграють роль не вибори, а радше методологія опитування, замовник і т. д.

Якщо дослідити передвиборчі соцопитування за останні 10 років, помітно, що вони можуть суттєво відрізнятися залежно від центру, який їх проводив.

Наприклад, перед президентськими виборами у травні 2014 року кількість тих, хто не визначився, в опитуваннях могла відрізнятися більш ніж на 15%.

Які саме виборці досі не визначилися, за кого голосувати? Скільки їм років, де вони живуть і скільки заробляють?

Відомо, що найбільше людей, які не визначилися, – серед найбідніших верств населення і тих, хто не має вищої освіти. Це трохи частіше жінки, ніж чоловіки.

А от за регіонами дані суттєво відрізняються в залежності від опитування. Так, за даними "Рейтингу", найвищий відсоток тих, хто не визначився, на Західній Україні – 32%.

"На Півночі – 27%, у Центрі – 24%, на Сході – 25%, у Києві – 28%", – пояснює Олексій Антипович.

Натомість КМІС демонструє протилежну тенденцію.

"Найменше тих, хто не визначився, у Центрі і Півдні – 20-22%, на Заході, як в цілому по Україні, – 29%, на Сході і Донбасі найбільше тих, хто не визначився – 35% та 43% відповідно", – розповідає Володимир Паніотто.

За словами Антиповича, зараз найменший відсоток "важко відповісти" серед молоді – вона свого кандидати вже обрала. А от категорії старші 30 років мають приблизно однакові показники.

Детальніше: За кого голосуватиме молодь на президентських виборах і чому

Втім, Паніотто зазначає, що в дослідженнях КМІСу різниці за віком практично немає – трохи більше тих, хто не визначився, хіба що серед старших 60 років.

Яка частина невпевнених людей не прийде на дільниці?

Щоб знати точно, потрібно опитати цих людей до і після виборів. Таке роблять, але вкрай рідко. І навіть в подібних дослідженнях частина людей, яка насправді не прийшла на вибори, каже, що проголосувала.

Враховуючи досвід минулих років та наявні дослідження, експерти сходяться на думці: щонайменше половина тих, хто не визначився, до дільниць таки не дійде.

Кому можуть відійти голоси людей, які на сьогодні не визначилися, але проголосують?

Тут соціологи теж дійшли консенсусу – ті невпевнені, хто таки прийде на дільниці, проголосують за важковаговиків або ж більш рейтингових кандидатів.

"За такої кількості претендентів ті, хто не визначився, проголосують так, як ті, хто визначився", – пояснює Володимир Паніотто.

"Політтехнологи час від часу кажуть, що 25% – це їхній резерв. Та нічого подібного! Половина з цього резерву взагалі не прийде на вибори, а друга половина розподілиться більш-менш пропорційно по всьому списку, який є. Пропорційно. Тобто той, хто має найвищий рейтинг, отримає найвищий показник із цих невизначених", – пояснює Антипович.

Втім, все ж можна говорити про прихований електорат окремих кандидатів.

"Глибші аналізи, які ми робимо, говорять, що прихований резерв є у Тимошенко. Адже її електорат – серед бідної категорії населення, а Тимошенко є соціально орієнтованим політиком", – каже Антипович.

А от Зеленський може бути "емоційним" вибором, тобто в опитуваннях люди, сумніваючись, називають його, але галочку врешті можуть поставити за іншого кандидата.

"Невизначені ж чомусь хитаються, чомусь ще не визначилися. У того ж Гриценка з'являється шанс підібрати такий електорат", – зазначає директор "Рейтингу".

Щоб проаналізувати детальніше, скільки та у чию скарбничку підуть голоси, треба звернути увагу на розподілення за регіонами. Але воно суттєво відрізняється в залежності від опитування, тож цими даними легко зманіпулювати.

Очевидно одне: тих, хто не визначився, багато усюди – отже, голоси підуть і до Тимошенко, і до Порошенка та Гриценка, і до Бойка з Вілкулом. А говорити, що серед невпевнених є значний резерв для конкретного кандидата – немає підстав.

Наскільки ті, хто не визначився, можуть вплинути на результати виборів?

За словами Володимира Паніотто, досвід минулих виборів показав: у першому турі цей фактор практично не вплине, у другому – навряд чи вплине.

"Якщо б невизначені мали суттєвий вплив, то результати соціологічних досліджень відрізнялись би більше, ніж на 5%, від результатів виборів. Але в більшості випадків різниця була меншою. Коли відхилення були 7-8%, дослідження характеризували ситуацію за місяць до виборів, а протягом усього місяця було багато знакових подій і велика динаміка. Думаю, проблема невизначених сильно перебільшена. Хоча ці вибори все ж відрізняються від інших і можуть мати сюрпризи", – каже Паніотто.

Його думку поділяє і Олексій Антипович:

"Сказати, що невизначені вплинуть на результат, – ні. Або ж в меншій мірі".

На його думку, значно важливіше, які категорії дійдуть на виборчі дільниці. Якщо прийде уся категорія "проти всіх" – більшою буде і явка, і результат Володимира Зеленського.

Натомість якщо вона залишиться на дивані, як це часто буває, результат може суттєво змінитися.

"Сказати соціологу, що ти не любиш нікого з політиків у цьому списку і підтримуєш Зеленського – це ще не означає, що ти проголосуєш. А тепер візьміть молодь, яка традиційно найменше ходить на вибори. Кожен шостий респондент у віці 18-25 каже, що не впевнений, що проголосує. Це лише ті, які визнають. Говорити це в соцопитуванні непопулярно, бо це ж громадянський обов'язок, треба йти. А по факту можуть і не прийти", – каже Антипович.

Не менш важливе питання – черги. Молодь не готова стояти в чергах, тоді як 60% пенсіонерів, відповідно до останнього опитування "Рейтингу", готові простояти до 12 годин.

Тож, на думку соціологів, цього разу долю виборів визначатимуть передусім інші фактори. Щоправда, враховуючи цьогорічні рейтинги, навіть один неочікувано доданий відсоток може змінити склад другого туру.

Наталія Судакова, УП