Как иностранцы спасают независимость украинского антикорсуда

Створення Вищого антикорупційного суду (ВАС) уже на фінішній прямій. Петро Порошенко обіцяє призначити його суддів ще до президентських виборів.

Міжнародні експерти очистили перелік кандидатів на 40%, заветувавши судей із сумнівним майном чи рішеннями.

Пояснюємо, якими мають бути наступні кроки, щоб Україна отримала незалежний антикорупційний суд.

Міжнародне вето

Зараз тривають співбесіди Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) із кандидатами до нового антикорупційного суду (ВАС), які до цього вистояли етап ветування міжнародними експертами.

За місяць роботи міжнародні експерти очистили склад кандидатів до антикорупційного суду майже на 40%. Вони виключили з конкурсу 42 кандидати через сумніви у їхній доброчесності та професійності.

Роль Громадської ради міжнародних експертів (ГРМЕ) – це основна поправка до закону про Вищий антикорупційний суд. Антикорупційні організації та міжнародні партнери боролися за це 2,5 роки.

Поправку таки вдалося відстояти та у червні 2018 року закон ухвалено, а міжнародні експерти отримали ключову роль у блокуванні сумнівних кандидатів.

Шість колишніх суддів та прокурорів із Великобританії, Литви, Канади, Данії та Македонії показали абсолютно новий стандарт відбору суддів, аніж це зробила за всі роки своєї роботи ВККС.

Завдяки міжнародним експертам у Вищому антикорупційному суді не буде таких суддів, як Вікторія Жовноватюк, яка незаконно змінює зміст своїх рішень у кримінальних справах НАБУ за заявами фігурантів цих справ під приводом "виправлення описок".

Поза конкурсом і суддя Юрій Бурбела, який ухвалив вирок проти так званих "васильківських терористів" і комфортно живе у таунхаузі дочки вартістю понад 2 млн гривень.

Міжнародні експерти заблокували також адвоката Дмитра Ягунова, який був радником заступника голови адміністрації президента. При доходах 20 тис грн на рік Ягунов володіє нерухомістю на суму понад 1,3 млн гривень.

Не стане антикорупційним суддею й інший улюбленець долі – суддя Микола Дідик, дружині якого "подарували" квартиру вартістю майже мільйон гривень.

Цей список можна продовжувати. Усі ці кандидати цілком могли б стати антикорупційними суддями, якби конкурс проводила лише ВККС.

Адже кваліфкомісія обрала переможцями конкурсу до Верховного суду, наприклад, суддів Сергія Слинька та В'ячеслава Наставного, які за часів президентства Віктора Януковича підтвердили законність вироку теперішньому генпрокурору Юрію Луценку.

Сергій Слинько також відпустив з-під варти вбивцю українського журналіста Георгія Гонгадзе Олексія Пукача.

Ще кваліфкомісія "провела" до Верховного Суду Ольгу Ступак, яка користується розкішним будинком під Києвом, придбання якого суддя "пояснила" доходами її свекрухи від роздрібної торгівлі ягодами.

Як призначити сумнівних суддів: інструкція від ВККС

Чому міжнародні експерти не пропустили сумнівних кандидатів, а кваліфкомісія і її голова Сергій Козьяков – пропустили?

ВККС та ГРМЕ працювали у рівних умовах. І кваліфкомісія, і міжнародні експерти мали однаковий доступ до досьє кандидатів, у тому числі до інформації про доходи кандидатів та членів їхніх родин. Вони обидві отримували пояснення самих кандидатів.

Проте під час конкурсу до Верховного суду ВККС брала на віру будь-які пояснення кандидатів щодо їхніх сумнівних статків чи рішень, навіть найбільш безглузді. Так ВККС "протягувала" у суддівські крісла потрібних кандидатів.

Чи не найпоширеніше пояснення кандидатів до Верховного суду – "записка" від невідомої третьої особи про те, що вона дійсно подарувала/придбала/продала кандидату те чи інше майно певної вартості.  

Це нагадує старанних школярів, які несуть у школу підроблені записки від мами про хворобу, щоб виправдатись перед вчителем за прогуляні уроки.

ВККС такі "документи" практично не перевіряла і приймала їх на віру в якості підтвердження доброчесності кандидатів-щасливих власників дорогих машин чи квартир. Громадськості комісія пояснювала такі рішення презумпцією невинуватості кандидата.

Мовляв, допоки суд чи інший орган не встановив вину чи проступок кандидата, його слід вважати доброчесним. У комісії стверджували, що Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) неминуче визнає відмову у призначенні недоброчесних суддів, яких не засуджено за корупційні злочини, порушенням прав людини.

Проте європейський стандарт добору на суддівські посади, якого дотримувалися міжнародні експерти у конкурсі до ВАС, не передбачає застосування презумпції невинуватості. І українська Кваліфкомісія суддів не могла про це не знати.

Новий стандарт добору суддів

Міжнародні експерти на практиці довели, що європейський стандарт добору суддів може працювати в Україні і виглядає зовсім не так, як нам його до цього подавала ВККС.

Обґрунтованого сумніву у доброчесності кандидата достатньо, щоб відмовити йому у призначенні на посаду.

На відміну від кваліфкомісії, міжнародні експерти аж ніяк не сприймали відсутність кримінальної справи чи рішення суду проти сумнівного кандидата як доказ кришталевої доброчесності.

Одна з членів ГРМЕ Мір'яна Лазарова-Трайковська – колишня суддя Європейського суду з прав людини. З огляду на це навряд чи можна стверджувати, що підхід міжнародних експертів суперечить практиці ЄСПЛ.

Відтепер українській кваліфкомісії суддів буде важче виправдовувати призначення одіозних суддів посиланням на європейські стандарти.

Головний суддівський екзаменатор голова ВККС Сергій Козьяков також більше не може виправдовувати призначення недоброчесних суддів тим, що конкурс був прозорим та відкритим. Це – підміна результату процесом.

Так, виправдовуючи результати конкурсу до Верховного Суду, Козьяков розповідає про багатогодинні трансляції співбесід та безпрецедентну відкритість суддівських досьє. От тільки у руках кваліфкомісії вся ця відкритість не призвела до призначення доброчесних суддів і не завадила ВККС вдатися до ймовірних маніпуляцій.

Натомість міжнародні експерти переконливо довели, що результатом прозорих співбесід має бути не архів трансляцій, а виключення сумнівних кандидатів із конкурсу.

Зараз у ВККС є можливість наслідувати гарний приклад міжнародних експертів у поточних конкурсах на суддівські посади – зокрема, у додатковому конкурсі до Верховного Суду.

Особливо багато роботи ВККС матиме у конкурсі до Касаційного кримінального суду Верховного Суду. Саме він буде останньою інстанцією для перегляду рішень ВАС та його Апеляційної палати.  

На 13 вільних посад у Касаційному кримінальному суді претендують 40 кандидатів, по 80% з яких є питання щодо доброчесності чи професійності.

Жодних виправдань призначенню до Верховного Суду кандидатів із сумнівними статками, рішеннями чи поведінкою тепер не існує.

Заблокувати суддів із сумнівними зв'язками

Міжнародні експерти не єдині, хто має право вето у конкурсі до антикорсуду. Таку функцію також мають Кваліфкомісія суддів та Вища рада правосуддя (ВРП).

Але є одна принципова різниця. Міжнародники блокували тільки кандидатів із сумнівною доброчесністю чи професійністю. А от кандидатів із сумнівними політичними зв'язками можуть ветувати саме українські органи добору суддів.

Так, четверо потенційних суддів потрапили до списку сумнівних кандидатів, які склали громадські організації. Це син бізнес-партнера голови Полтавської ОДА Кирило Легких, син екс-голови міліції Львівської області Володимир Цікало і подружжя суддів Чайкіних, компанія батьків яких продає державі товари з Російської Федерації через державні закупівлі.

Цілком можливо, що ВККС та ВРП дивитимуться на них крізь пальці та будуть виправдовуватися тим, що нібито всіх недоброчесних із конкурсу вже виключили через вето міжнародників. Однак мандат міжнародних експертів не поширювався на сумнівні зв'язки кандидатів, на відміну від мандату ВККС та ВРП.

Незалежний апарат антикорупційного суду

Добір апарату ВАС та його Апеляційної палати – не менш важливий етап, ніж відбір кандидатів до антикорсуду. За цей етап відповідає Державна судова адміністрація (ДСА) та спеціальна комісія при Вищій раді правосуддя.

Завдання ДСА – обрати голів та ключових співробітників апаратів, які матимуть доступ до закритої інформації суду, що розглядатиме справи топ-корупції.

Саме витік інформації з апаратів судів прямісінько до фігурантів корупційних проваджень – це один з аргументів на користь створення ВАС. Тому незалежний конкурс на посади працівників суду є критично важливим, хоча судова адміністрація досі його не оголосила. Зараз існує загроза, що до апарату антикорупційного суду просто переведуть працівників зі старих судів без конкурсу.

Це був би найпростіший спосіб для корумпованих посадовців зберегти в антикорупційному суді практики, які дозволяли їм та їхнім підопічним уникати відповідальності в минулому.

Крім того, щоб запобігти витоку інформації, забезпечити оперативний обмін даними та прозору підзвітність, треба створити систему електронного документообігу між НАБУ, САП та антикорупційним судом. Це задача уряду та новостворених антикорупційних органів.

Наступний крок

Наступним етапом для забезпечення сталої незалежності антикорупційного суду має стати реформа Вищої ради правосуддя.  

ВРП має виконувати роль санітара судової влади. Саме вона повинна буде забезпечити звільнення суддів, які не витримають спокуси грошима чи схиляться під політичним тиском.

Натомість, ВРП сама дедалі частіше стає органом політичного тиску на незалежних суддів.

Обіцяючи виборцям справедливість, політики мають запропонувати своє бачення оновлення органів суддівського самоврядування, зокрема ВРП, виключення звідти старих скомпрометованих кадрів та включення справді незалежних професіоналів.

Анастасія Красносільська, Вікторія Савчук, Центр протидії корупції