Предатель №1. Как судили Януковича
24 січня судді нарешті оголосили історичний для України вирок. Вперше колишнього президента визнали державним зрадником. І вперше йому призначили, хоч і заочно, тюремний термін – 13 років із 15, про які просили прокурори.
Суд над Віктором Януковичем тривав 20 місяців. За "процесом №1" в сучасній українській історії онлайн стежила вся країна, і захист екс-президента вдало використовував цю увагу, перетворюючи судову залу на студію ток-шоу.
У ній точились суперечки про Майдан, анексію Криму та російську агресію. На допити приходили представники мало не всієї політичної верхівки - як колишньої, так і чинної.
І хоча Януковича визнали винним, вирок ще не набув чинності. А це означає, що судова епопея може знову затягнутись на роки.
"Українська правда" розповідає, як тривав розгляд справи, що саме закидали екс-президенту, та чи сяде він колись за ґрати.
Як ми втрачали Крим. Свідчення перших осіб України
Що інкримінували Януковичу?
Після втечі екс-президента з країни правоохоронці відкрили проти нього до 10 кримінальних проваджень. Янукович фігурує у справах про незаконне заволодіння резиденціями "Межигір'я" та "Сухолуччя", фальсифікацію результатів голосувань за "диктаторські закони", злочини проти майданівців, численні тяжкі економічні злочини, хабар, замаскований під винагороду за авторські книжки.
Однак наразі до суду дійшло лише одне звинувачення проти колишнього президента – справа про державну зраду. Прокуратура також назвала екс-президента "посібником російських можновладців", які взялись за агресивну війну проти України та зміну її кордонів.
Підозру Януковичу оголосили у 2016 році, майже через 2 роки після втечі екс-президента. Генеральний прокурор Юрій Луценко тоді особисто зачитав її текст у перерві судового засідання проти колишніх "беркутівців", де екс-президента допитували як свідка.
У підозрі йшлось, що Янукович не забезпечив суверенітет країни на початку агресії з боку Росії, а натомість втік і вступив з росіянами у змову.
Основою звинувачень стало звернення до президента Росії Володимира Путіна від 1 березня 2014 року. Не визнаючи зміну влади на батьківщині, Янукович попросив свого російського "колегу" використати війська "для відновлення законності, миру, правопорядку, стабільності та захисту населення України".
Свідчення Чубарова: Матвієнко сказала, що ллється кров, отже, вони мали пролити кров
Що Янукович говорив про суд?
Сам колишній президент свою провину до останнього не визнав.
Він розповідав, що через емоції та бажання захистити людей звернення до Путіна дійсно писав, але "документ не було введено в дію".
Пізніше Янукович стверджував, що лише запропонував російському президенту "провести консультації" і "розглянути питання про введення поліцейської миротворчої місії". Аналогічні листи він нібито написав керівникам Німеччини, Франції та Польщі.
Зрештою, Янукович у суді так і не виступив. Не з'явився він навіть з останнім словом, попри кількаразові запрошення. Напередодні призначеної дати російські ЗМІ повідомили, що Януковича нібито госпіталізували з травмою коліна. Підвів українського "зрадника №1" улюблений теніс.
Тож замість останнього слова суду надали документи від лікарів, мовляв, травма важка, лікуватись, можливо, доведеться в Ізраїлі, а "останнє слово" просто з ліжка, як пропонував суддя, принижує гідність президента-втікача.
Що говорили у Росії про лист Януковича?
Російська позиція щодо прохання Януковича застосувати війська змінювалася. Про нього говорили Путін і МЗС, але адміністрація російського президента документ "не отримувала".
Однак саме ним Росія намагалась легітимізувати свою агресію.
Саме 1 березня Рада Федерації РФ дозволила Путіну ввести в Україну війська. За кілька днів "зелені чоловічки" вже захоплювали адміністративні будівлі та військові частини Криму, а тодішній представник Росії Віталій Чуркін на засіданні Ради безпеки ООН зачитував звернення Януковича.
У справі про держзраду екс-президента проходили також кілька російських посадовців. Пізніше щодо кожного відкрили окреме провадження. Це, наприклад, заступники міністра оборони Росії Дмитро Булгаков та Микола Панков, кілька службовців Чорноморського флоту РФ, зокрема, Володимир Карпушенко, в якому у 2014 році журналісти впізнали "командира самооборони Криму".
У більшості випадків розслідування вже завершені, і росіян очікує заочний судовий процес за підбурювання українських військових до держзради та пособництво у війні.
Чому Януковича не депортували з РФ?
За екстрадицію Януковича українські правоохоронці взялися майже одразу після його втечі. Перешкодою спершу була відсутність доказів, що екс-президент перебуває у Росії. Однак пізніше він дав звідти прес-конференцію, на яку і послалась українська прокуратура.
Понад півтора року Росія ігнорувала запити про екстрадицію, казала, що не отримувала таких документів, та не визнавала, що приховує у себе Януковича. І зрештою з Росії прийшла відповідь із рішучою відмовою видавати президента-втікача. Мовляв, на батьківщині його переслідують за політичними мотивами.
Наразі Януковича вже навіть не розшукує Інтерпол. Інформація про нього вперше зникла з бази у 2015 році – за словами адвокатів, начебто через політичну мотивованість справи проти нього. За два роки Інтерпол офіційно підтвердив, що зняв колишнього очільника України з розшуку.
Росія надала йому тимчасовий притулок теж нібито через політичні переслідування. Такий статус дають тим, у кого є або підстави для визнання біженцем, або "гуманні причини" для перебування у Росії.
Втратити цей статус Янукович може, якщо, наприклад, буде засуджений за злочин на території Росії, або якщо зникнуть підстави для притулку. Тоді його мають не лише видати за запитом, а й насильно депортувати. Однак для росіян повернути Януковича – означатиме визнати справедливим його переслідування, а отже – і свою агресію проти України.
Чому Януковича судили заочно?
Суд взявся за державну зраду Януковича навесні 2017 року.
За два роки до цього Верховна Рада проголосувала за зміни до законодавства, і в ньому з'явилась можливість заочно судити тих, хто переховується за кордоном або на окупованих територіях. Для цього обвинуваченому достатньо більше двох разів проігнорувати повістку без поважної причини.
Свідок №1. Як Порошенка допитували в суді про держзраду Януковича
Спершу Януковичу дозволили брати участь у засіданнях, як просили адвокати, через трансляцію. Однак коли екс-президент не з'явився, судити його вирішили заочно.
Пізніше захист неодноразово вимагав вивести свого клієнта на зв'язок через російський суд – саме так його допитували в інших справах. Однак тепер прокуратура відмовилася від такої співпраці, посилаючись на спільні інтереси росіян-агресорів та Януковича.
Хто і як захищав Януковича?
З самого початку його інтереси представляло українське адвокатське об'єднання "AVER LEX" і особисто її керівник Віталій Сердюк.
Під час суду адвокати неодноразово залишали справу, повертались до неї, змінювали один одного. Через зірвані засідання Януковичу кілька разів призначали безкоштовних захисників, яких приватні колеги зустрічали в штики. Конфлікти між адвокатами та судом перетворювалися мало не на бійки.
Позиція захисту така: до анексії Криму начебто призвели дії не Януковича, а активістів Майдану та представників нової влади. "Справа про втрату Криму" – саме так називав підозру в держзраді головний адвокат Януковича.
Щоб довести, що Євромайдан був небезпечним і немирним Сердюк навіть приносив у суд бруківку, бейсбольні бити і пляшки з нібито "коктейлями Молотова".
Загалом, захист викликав як своїх свідків кілька десятків людей. У списку тих, чиї свідчення мали допомогти Януковичу, були, здебільшого, високопосадовці часів його президентства та силовики. Це – колишні прем'єр Микола Азаров, глава АП Андрій Клюєв, керівники МВС, СБУ, Міноборони, Генштабу та співробітники охорони президента.
На заключній стадії дебатів виступали колеги Сердюка: Олександр Байдик та Олександр Горошинський. Прокурори оголосили свою заключну промову за одне засідання, ще у серпні.
А от виступ адвокатів тривав майже 50 годин. Попри звинувачення у затягуванні процесу вони по черзі переказували слова свідків, просили перенести засідання через втому чи непідготовленість, навіть йшли на лікарняний просто посеред виступу.
Чи є ризики скасування вироку?
Правозахисники вважають, що в українському законодавстві по заочному засудженню є недоліки, що може викликати питання у міжнародних інстанціях.
Зокрема, процедура повідомлення обвинуваченого через надсилання повістки на останню відому адресу та опублікування у ЗМІ не забезпечує на достатньому рівні вимоги міжнародного права.
Про нарікання на український закон також говорив і керівник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. Мовляв, Янукович зможе навіть скасувати свій вирок саме через заочну процедуру.
Кого ще з функціонерів часів Януковича зараз судять?
Українські правоохоронці сьогодні заочно розслідують дії численних посадовців часів Януковича, в тому числі деяких представників найвищого керівництва.
У корупційних і не тільки злочинах підозрюють, зокрема, колишніх членів уряду: його очільника Миколу Азарова, першого віце-прем'єра Сергія Арбузова, міністра доходів і зборів Олександра Клименка, енергетики – Едуарда Ставицького, внутрішніх справ – Віталія Захарченка, охорони здоров'я – Раїсу Богатирьову, оборони – Михайла Єжеля.
У цьому переліку також – олігарх Сергій Курченко, екс-глава СБУ Олександр Якименко, колишня "прокурор" окупованого Криму, а нині депутат російської Держдуми Наталія Поклонська та інші.
І хоча на початку 2018 генпрокурор Юрій Луценко навіть пообіцяв, що суди почнуться "у цьому році", у більшості випадків процеси так і не розпочались. Деякі справи лише очікують перших засідань, а більшість взагалі ще на стадії розслідування.
Читайте також:
Свідчення Турчинова в суді над ЯнуковичемСвідчення Пономарьова: Путін особисто ухвалив рішення про анексію Криму в ніч на 23 лютого
Свідчення силовиків: Росія готувалася до захоплення Криму з 2010 року
Свідчення Парубія на суді: Ми усвідомлювали, що збройна агресія може розпочатися з усіх напрямків
Дехто з України не втік, і вже змушений відповідати на лавках підсудних. Наприклад, екс-міністр юстиції Олександр Лавринович, колишній депутат Верховної Ради Олександр Шепелєв та голова "Партії регіонів" Олександр Єфремов.
Однак похизуватись кількістю засуджених за злочини минулої влади суди все ще не можуть.
У 2017 році у закритому від громадськості режимі засудили двох фігурантів схем Сергія Курченка: фіктивного власника однієї з компаній Аркадія Кашкіна та екс-главу "Чорноморнафтогазу" та заступника голови "Нафтогазу" Олександра Кацубу. Вони пішли на угоду зі слідством і вийшли на свободу.
Умовний термін також отримала фігурантка справи так званих "вишок Бойка" Анастасія Цибульська, а кількох чоловіків, які допомагали легітимізувати так званий вертолітний майданчик Януковича у центрі столиці, взагалі звільнили від відповідальності.
Соня Лукашова
