Линия "Фронта". Пойдет ли Яценюк в президенты

Висуватись чи не висуватись? З таким питанням починає політичний рік не тільки Святослав Вакарчук, але й очільник "Народного фронту" Арсеній Яценюк.

Здавалося б, лідер потужної парламентської сили мав би просто запитати у своєї партії: "Йти – не йти в президенти?" Але навіть якби Арсеній Петрович зробив це, навряд чи його роздуми стали б легшими. У лавах його партійців так само точаться гарячі дискусії.

Але "фронтовики" сперечаються в основному не так про майбутнє свого лідера, як про те, кого краще підтримати – Порошенка чи Тимошенко? Тихо і непомітно партія Арсенія Петровича ділиться на два табори.

На порозі двох великих виборчих кампаній із п'яти лідерів "НФ" саме перед Яценюком найгостріше стоїть гамлетівське питання: бути чи не бути "Народному фронту"? І якщо бути, то з ким?

Назустріч з'їзду: чи іти Яценюку?

Останні кілька тижнів у надрах "Народного фронту" кипить робота – партія готується до нового з'їзду. Дата його проведення кілька разів змінювалась, тепер він запланований на 2 лютого.

На попередньому з'їзді, який пройшов восени 2017-го, НФ обіцяв, що обов'язково візьме участь у всіх виборах 2019 року. Правда, про формат участі тоді не говорили. Мовляв, до виборів ще майже два роки, рано щось планувати.

Тепер до президентських виборів залишилося два місяці, а плани "Народного фронту" досі покриті туманом невизначеності. І це не дивно.

Партія Яценюка мусить обрати один із кількох варіантів подальших дій, і це буде вибір між поганим і ще гіршим.

Найбільш очевидним варіантом для "фронтовиків" було б висування свого кандидата.

Зрозуміло, що зараз Яценюк не має жодного шансу виграти президентські вибори. Але нагадати виборцю, що його партія існує, лідери нікуди не поділись і присутні в актуальній політичній грі, для НФ могло би бути корисним.

Власне, про це Яценюку кажуть і його партійці. 15 січня лідери "Фронту" провели велику зустріч зі своїми депутатами у приміщенні парламентських комітетів на Грушевського.

"Яценюк зібрав усіх, щоб відверто поговорити. Що ми робимо? Куди ми рухаємось далі? Іти – не іти? Кого підтримувати? Всім дали слово, всі, хто хотів, висловились. Говорили години до десятої вечора", – розповідає у розмові з УП один із учасників тієї зустрічі.

"Частина людей казала, що Арсеній сам має іти в президенти. Ми – партія, ми його висунемо, і хай лідер покаже, що ми досі є. Бо люди на місцях уже забули, в яку вони партію входять", – додає інший депутат НФ.

Оцінити свої реальні сили – здорове бажання. За останні роки НФ перетворився на партію-фантом: політсила має потужне представництво у всіх гілках влади, але в той самий час її кандидатів годі шукати у топах соціологічних опитувань.

Якби НФ висунув Яценюка і повноцінно пройшов виборчу кампанію, це могло б стати тим холодним душем, який поверне партію до тями.

Могло б, але не стане.

"Арсеній нікуди не піде. Для чого? Щоб витратити купу сил, грошей і взяти свої 1,5-2-3%? Результат же очевидний уже. Нащо зайвий раз підставлятися?", – пояснює один із впливових депутатів НФ.

Як розповідають у "Фронті", замість походу на президентські вибори партія вирішила нагадати про себе кількома бордовими кампаніями. Це і легше, і дешевше.

Борди з Яценюком почали з'являтись по країні ще з осені минулого року. А у січні прокотилася нова хвиля під загальним гаслом "Ніколи не здавайся": "...коли за тобою правда", "...коли ворог на твоїй землі" і "...коли віриш в Україну".

"На католицьке Різдво в Арсенія зібралось коло найближчих: Оля Лаппо, Лариса Шустенко, Андрій Іванчук, Саша Сочка – шось людей біля десяти було. Попили шампанського, продумали стратегію бордів, гасла, кольори, одразу все версталось, правилось. За кілька годин напрацювали три гасла і розійшлись", – розповідає УП один із учасників тієї наради.

"Фото оце бородате вибирали дівчата. Щоб було таке голлівудське. Іванчук страшно пручався, бо не любить бородатих, але його ніхто не слухав, бо він в мужиках не розбирається", – додає він.

Але небажання зустрічатись з реальністю – не єдина причина, чому Яценюк не буде висуватись у президенти.

"Розумієте, якщо Арсеній піде, то всі наші працюватимуть на нього, і він забере 2-3% у Порошенка. Петро може просто не пройти у другий тур. Що б там у нас із ним не було, але такого ми не можемо допустити", – переконує один із найближчих соратників Яценюка.

Ця турбота про Порошенка не є проявом несподіваної любові "фронтовиків" до Петра Олексійовича. Насправді Яценюк переймається не так долею чинного президента, як єдністю своєї партії.

Тихий розкол "Фронту": два на два і Яценюк

"У нас тут ціла сімейна драма. Фактично, хлопці розійшлися по двох різних таборах", – пояснює ситуацію у верхівці партії один із депутатів НФ.

Виявляється, що, як і в усій країні, розрив у "Фронті" проходить по лінії "Тимошенко-Порошенко".

"У нас так: приходить Коля (Мартиненко – УП) і починає загинати пальці з пред'явами Порошенку. Пальці закінчуються, а пред'яви – ні. Та сама історія з Аваковим. Вони Петра хронічно не переносять", – розповідає один із впливових соратників Яценюка.

За останні місяці Мартиненко став головним двигуном зближення з Тимошенко. Співрозмовники УП на Банковій, які активно стежать за перебігом подій у команді Тимошенко, уже навіть називають Мартиненка ледь не "главою її штабу". В офісі "Батьківщини" на Турівській неодноразово зустрічали й Авакова.

Сам Мартиненко відійшов від активної партійної роботи у "Фронті", але його люди далі працюють і в партії, і у фракції.

"З іншого боку у нас Парубій. Він не може терпіти Юлю. Ти йому кажеш: Андрію, заспокойся, видихни, можна у Неї виторгувати, наприклад, спікерство. А він вибухає: "Я не можу, це Путін, це газові контракти, це смішочки у Москві, коли танки ішли на Тбілісі. Не просіть мене". І ти його не зрушиш", – пояснює співрозмовник у "НарФронті".

Ще одним незрушним анти-юлівцем став її колишній найближчий соратник – секретар РНБО Олександр Турчинов.

"Саша (Турчинов – УП) будує собі танчики, ракети запускає – йому добре. Якщо прийде Юля, то хтозна, що воно буде. Тому Турчинову ближчий Петро. Але очолювати його штаб Саша відмовився. Чисто по-людськи негарно було б: раніше керував штабом Юлі, а тепер працює проти неї", – розповідають у "Фронті".

Фактично, партія Яценюка розділилась не так із симпатій до Порошенка чи Тимошенка, як із ненависті до них.

У самого Яценюка і переговори з Порошенком про єдину партію провалились, і домовитись з Тимошенко про спільне майбутнє предметно не вдалося.

У цій ситуації Арсенію Петровичу залишилась роль медіатора, якому треба якось утримати "своїх хлопців" разом. Йому важливо не дати зовнішньому протистоянню перерости у внутрішній розкол НФ.

"Щоб не пересваритись між собою, ми вирішили, що будемо працювати на те, щоб у другому турі зійшлися Тимошенко і Порошенко. І там уже хай виборець сам вирішує. Нам головне, щоб ніякі клоуни типу Зеленського не пролізли. От вони – реальна небезпека, у цьому всі наші єдині", – пояснює формулу єдності один із впливових депутатів НФ.

Третій у другому турі: Аваков

Якщо "Фронт" не висуватиме кандидата у президенти, то, здавалося б, для чого тоді партії проводити з'їзд 2 лютого?

"Ми маємо вийти з чимось. Буде великий захід, всі зберуться, але висувати, ясно, нікого не будемо. Буде заява, що ми вимагаємо чесних і рівних виборів", – пояснює УП один із технологів НФ.

Подібна заява могла б бути сприйнята як чергова банальність, яких команда НФ наговорила чимало, якби не одна важлива річ – фактор Авакова.

Глава МВС останні місяці не гаяв часу. Він підписав "меморандум з ЦВК", поступово домовився про співпрацю з ключовими громадськими організаціями, які займаються спостереженням за виборами, привів до тями регіональні поліції – речі, з яких на початку всі тихо посміювались.

Тепер картинка виглядає більш ніж серйозно – Аваков зав'язав на себе усі структури, які забезпечують контроль за виборами: від виявлення помилок на дільницях до підписання остаточних протоколів у Києві. Крім того, він контролює силове відомство, яке єдине має право заходити на дільниці, перевозити бюлетені, розганяти чи ні "тітушок" тощо, тощо.

Фактично, Аваков стає таким собі третім учасником другого туру, від рішень і позиції якого залежить дуже багато. І глава МВС цю роль "великого арбітра" на себе уже приміряє.

Власне, ресурс Авакова – чи не останнє, що дає "Народному фронту" можливість на своєму з'їзді чогось вимагати і щось обіцяти.

"Взяти хай 5%, але своїх"

Головне питання, яке стоятиме перед майбутнім з'їздом НФ, стосується навіть не виборів. Це (без перебільшення) питання існування – бути чи не бути "Фронту" у такому форматі, як він існує наразі?

Зрозуміло, що "НарФронт" не є прямим учасником президентських виборів. Тоді що робити із виборами парламентськими, до яких лишилось не так і багато часу? Партійні рейтинги НФ нічим не кращі, ніж персональні рейтинги Яценюка.

Чи є сенс у такій ситуації триматися разом, чи краще прилаштовуватись по інших командах? – ось те питання, на яке у партії Яценюка зараз шукають відповідь, і для відповіді на яке скликають з'їзд.

"На зустрічі з депутатами Арсеній так і запитав, чи ми тримаємось разом і тоді шукаємо варіанти на парламентські вибори, чи ми розходимось, і кожен сам за себе?", – розповідає свідок тієї розмови 15 січня.

І відповіді на це питання у "Фронті" наразі немає. Точніше, їх більше ніж одна.

По-перше, частина депутатів уже відверто махнула на партію і шукає інших покровителів у комадах Коломойського, Тимошенко чи Порошенка.

У когось це видно по його голосуваннях, хтось на регіональному рівні починає дружити з запеклими ворогами. А хтось взагалі у піку партії іде в президенти, як Юрій Володимирович Тимошенко, ініціали якого дають йому змогу бути ідеальним технічним кандидатом проти Юлії Володимирівни Тимошенко.

По-друге, у "Фронті" досі серйозно думають над можливістю великого партійного об'єднання влади. Правда, без Порошенка – тільки з Гройсманом.

"Наші обдумують варіант, щоб влітку після виборів президента зробити з Гройсманом великий якийсь громадський рух і провести його в Раду. Але в цій грі все залежить від того, хто стане президентом", – розповідає співрозмовник УП у керівництві НФ.

По-третє, велика частина "фронтовиків" наполягає на збереженні суб'єктності.

"Треба знати Яценюка і решту хлопців. Вони дуже змінились. Зараз ніхто уже не хоче якихось часток у великих, але чужих, проектах. Якщо запитати у Арсенія, то він напевне скаже, що краще взяти 5%, але своїх", – розповідає один із найближчих соратників Яценюка.

Прихильники самостійного походу НФ на парламентські вибори пропонують робити ставку на своїх мажоритарників.

"Зрозуміло, що всіх 80 теперішніх депутатів ми не проведемо. Якщо чесно, то не всім воно і треба. Але 15-20 наших мають встати, загорнути рукави і взяти свої округи. А решта мусять кістьми лягти і взяти 5% списком. У сумі це 35-40 депутатів", – пояснює УП один із "самостійників" у керівництві НФ. І додає:

"Але це свої люди, і наступна Рада буде така, що там 40 людей буде дуже великим аргументом".

Роман Романюк, УП