Дело Гандзюк. Версии убийства, "отставка" Луценко и молчание Авакова

Украинская правда — Вторник, 6 ноября 2018, 17:45

7 листопада в Херсоні поховають Катерину Гандзюк. Наприкінці липня на активістку під власним будинком здійснили напад і вилили на неї літр концентрованої сірчаної кислоти.

За три місяці Катя перенесла більше десяти операцій, однак 4 листопада померла в опіковому відділенні Київської міської клінічної лікарні №2.

Весь час, поки Гандзюк перебувала в лікарні, її друзі та колеги по громадській діяльності організовували акції та вимагали від влади притягти до відповідальності всіх винуватців жахливого нападу.

Однак правоохоронці чи то через небажання, чи через свідомий саботаж намагалися спочатку "повісити" злочин на першого зустрічного, а після затримання підозрюваних виконавців ніяк не можуть озвучити імена можливих замовників.

Ще наприкінці вересня громадські активісти вимагали створити тимчасову слідчу комісію в парламенті щодо нападу на Гандзюк та інших активістів через недовіру до правоохоронців, але депутати ніяк не зреагували на вимоги.

Однак смерть Каті спричинила черговий сплеск уваги до справи, недовіри до правоохоронців, гучних політичних заяв та нових версій трагічної події, яка тепер кваліфікується як "умисне вбивство".

Хто вбив Катю Гандзюк? Версія активістів

5 листопада на сторінці спільноти "Хто замовив Катю Гандзюк?", створеній друзями та колегами Каті, з’явилася заява, у якій було названо причини смерті Катерини:

"Офіційна причина смерті: поліорганна недостатність та хімічні опіки із залученням 39% тіла внаслідок нападу з використанням хімічної речовини".

За їхніми словами, сама Гандзюк знала, хто замовив злочин проти неї, і йдеться не про 5 екс-бійців АТО, які фігурують у справі як виконавці:

"Ми знаємо хто, коли і скільки їм заплатив. Ми знаємо весь ланцюг від виконавців, організаторів, посередників до замовників. Ми знаємо, за що саме її вбили. У МВС та ГПУ все теж знають. Знають майже три місяці і нічого не роблять".

За версією друзів, посередником між виконавцями злочину та замовником начебто був Ігор Павловський з кличкою "Собака" – помічник народного депутата від Блоку Петра Порошенка Миколи Паламарчука.

При цьому самого Паламарчука активісти назвали "смотрящим по темах МВС" у Херсонській області.

Згідно з їхньою інформацією, банда Сергія Торбіна, який фігурує у справі Гандзюк як організатор убивства, останні півроку до нападу працювала на Павловського і виконувала його доручення, а сам помічник нардепа передавав гроші від замовника Торбіну.

При цьому, начебто, Павловський після затримання виконавців був готовий здати замовника, однак згодом домовився з правоохоронцями.

Хто такі Паламарчук та Павловський?

Ігор Павловський у попередньому скликанні Верховної Ради офіційно значився помічником "регіонала" Юрія Самойленка. Останній з середини 90-х обіймав керівні посади в СБУ, а у 2006 році вперше обрався до парламенту.

"5 канал" називав Самойленка членом ради директорів супермаркету "Первый Республиканский", який відкрився на окупованому Донбасі замість "АТБ". Журналісти оприлюднили фото, на якому екс-регіонал нібито зображений разом із тодішнім ватажком бойовиків Олександром Захарченком.

Павловський був неофіційним помічником іншого відомого на Херсонщині депутата від Партії регіонів – Олексія Журавка.

Саме Журавка херсонські ЗМІ називали "хазяїном Цюрупинська" до подій Майдану.

Його розшукує Служба безпеки через підозри у фінансуванні сепаратистських організацій та заклики до повалення конституційного ладу. За інформацією активістів, екс-"регіонал" зараз перебуває на окупованій території Донбасу чи в Росії.

Журавко (праворуч) з екс-мером Херсона Володимиром Сальдо і Пореченковим у Москві
фото: most.ks.ua

Цікаво, що іншим, але офіційним помічником Журавка в бутність його депутатом числився нинішній голова Херсонської облради Владислав Мангер, з яким у Гандзюк останнім часом був конфлікт.

У 2015 році Павловський балотувався за списками БПП до Херсонської обларди. Тоді вказував, що є безпартійним, працює в приватному підприємстві "Наш продукт", яке займається оптовою торгівлею.

До сьогодні він був помічником на громадських засадах нардепа від БПП Миколи Паламарчука. Також числиться заступником керівника громадського формування з охорони громадського порядку "Чорний туман".

Микола Паламарчук

Організацію було створено навесні 2018 року в Новій Каховці, до неї входять колишні бійці добробатів, учасники бойових дій. Інші місцеві ветеранські угруповання закидають "Чорному туману" "кришування" інтересів Паламарчука .

Після гучних звинувачень Паламарчук звільнив свого помічника. Водночас сам каже, що про свою нібито причетність дізнався зі ЗМІ, і всі звинувачення впевнено відкидає.

Павловський стверджує, що з Катериною Гандзюк знайомий не був, на відміну від Сергія Торбіна, якого слідство назвало організатором злочину.

"Знаю його як народного героя України. У нас офіси знаходяться в одній будівлі. Він часто приходив, звертався. Вони звернення писали з активістами. Допомагали їм, їхньому батальйону… купували ліки, продукти харчування, солярку", – розповів Павловський в ефірі одного з телеканалів.

Однак помічник депутата заперечує, що передавав Торбіну гроші.

Він каже, що вже спілкувався з правоохоронцями як свідок, готовий це робити і надалі та підтверджувати свої слова на поліграфі:

"Я давав свідчення, мене допитували. Відповів на всі питання, на аудіо і відео мене записували".

Павловський запевняє, що не збирається залишати країну, хоче судитись із журналістами.

За словами депутата Паламарчука, його помічник після звинувачень журналістів потрапив до лікарні з гіпертонічним кризом. Сам народний обранець зараз також лежить у лікарні після перенесеної операції.

Паламарчук каже, що з Катериною Гандзюк не був знайомий, не є "смотрящим" по Херсонській області, а на запитання, чи спілкувався зі слідством, обурено заявляє, що не причетний до нападу:

"То обвинуватили в причетності мого помічника, тепер уже кажуть, що я причетний. З таким успіхом можна сказати, що я причетний до вбивства Кеннеді".

Звільнення помічника депутат пояснює уникненням тиску на слідство і пропонує Павловському захищати честь і гідність у разі невинуватості.

Хто вбив Катю Гандзюк? Версія слідства

На місці злочину поліція знайшла забризкану кислотою футболку нападника, неподалік від її будинку було також вилучено гумові рукавиці, які використовував виконавець убивства, та скляну банку з-під кислоти.

Коли слідчі почали відпрацьовувати територію, то знайшли камеру спостереження на одному з будинків, яка зафіксувала виконавця вбивства.

Згодом слідчим вдалося встановити особу продавця сірчаної кислоти, з яким злочинці зустрічалися в Каховці.

Камери спостереження одного з магазинів у Каховці зафіксували покупців, які лишали коробку з кислотою просто в камері схову в супермаркеті.

Після затримання покупців кислоти вдалося встановити і затримати організатора вбивства Сергія Торбіна, який раніше воював на Донбасі в складі Добровольчого українського корпусу "Правого сектора". Затримали і ще двох посібників та виконавця злочину.

Усі виявились учасниками АТО: Горбунов (27 років), Вишневський (28 років), 23-річний Гравчук (за даними УП, якраз він був безпосереднім виконавцем нападу) і Васенович (24 роки).

Затримані розповіли, що в липні 2018 року Торбін приїхав до виконавців і запропонував їм побити Гандзюк. За "замовлення" він пообіцяв їм на всіх 5 тисяч доларів. Хоча, за зізнанням виконавця, їм дісталось усього по 500 доларів на кожного.

На відео зізнання той же виконавець вбивства заявив, що Торбін запропонував "провчити активістку", бо вона начебто мала "русофобські погляди і негативно відгукувалася про воїнів АТО".

Але, постеживши за Гандзюк, злочинці вирішили, що її подвір’я дуже людне, побиття обов’язково приверне увагу. Тому вони зупинили свій вибір на сірчаній кислоті: щоб виплеснути її на жертву, потрібно всього кілька секунд.

26 липня один зі співучасників сидів в авто біля будинку Гандзюк, ще один спостерігав за територією, поки виконавець чекав Катю та вилив на неї кислоту.

Під час слідчого експерименту вбивця продемонстрував, як підбіг до Гандзюк зі спини і вилив на неї кислоту від голови і на спину приблизно з метрової відстані.

Після цього вони сіли в авто і поїхали до орендованого житла в Олешки (колишній Цюрупинськ). Дорогою, на березі річки, вони викинули взуття і пляшку з-під кислоти.

Пізніше підозрювані розповіли про це, і речі були знайдені. Як і ще одна пляшка кислоти, яку вилучили під час обшуку будинку в Олешках.

Зараз, за словами керівника Нацполіції Сергія Князєва, усім виконавцям і організатору повідомлено про підозри. Слідство щодо замовника передано в СБУ.

Поки що генпрокурор Луценко заявив, що у слідства є підозри щодо 12 осіб, які могли бути замовниками вбивства Гандзюк.

Відставка Луценка і мовчання Авакова

Вівторок 6 листопада у Верховній Раді запам’ятався не стільки створенням тимчасової слідчої комісії щодо нападів на активістів, а імпульсивними випадами генпрокурора Юрія Луценка.

Головний прокурор нервово вийшов на трибуну й одразу після статистичного звіту почав звинувачувати депутатів і громадськість у зливі однієї із секретних версій слідства.

"Це піар на крові. Вчорашній витік інформації – по одній із 12 версій замовника – підірвав успішність діяльності слідства", – кричав Луценко.

"Як глава правоохоронної системи сьогодні подам заяву (про відставку – УП), а вам вирішувати, чи Мустафа Найєм буде керувати слідством і встановлювати з екранів телевізора винних, чи правоохоронні органи", – ще емоційніше галасував генпрокурор.

Хоч слова Луценка були достатньо переконливими, звільнити його не легше, ніж призначити генпрокурора без освіти. Адже призначає і звільняє генерального прокурора не якийсь правоохоронний орган, а президент України за згодою 226 народних депутатів.

Такої кількості голосів для його звільнення у ВР зараз немає. І хто-хто, а досвідчений Луценко про це точно знає.

Ситуація могла розгорнутися дуже просто: генпрокурор подає заяву про своє звільнення президенту, президент передає її на розгляд парламенту – а там процес і зупиняється. У такому випадку і Луценко, і Порошенко можуть просто кивати головами на недисциплінованих нардепів.

Однак усе вирішилося в рази простіше: спікер ВР Андрій Парубій неочікувано відразу виніс питання про відставку генпрокурора на рейтингове голосування. Від такого швидкого перебігу подій депутати розгубилися і навіть не встигали натискати на кнопки. У результаті звільнити Луценка готові були лише 38 обранців.

Поки на очах 400 депутатів та сотень тисяч телеглядачів відбувався такий сюрреалізм, в урядовій ложі тихо сидів міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. У цей день міністр так і не вийшов до трибуни, натомість віддувався його підлеглий Сергій Князєв.

Зрештою, а що після сцени з Луценком міг заявити Аваков? Про відставку він точно не заявить, адже в його випадку це занадто небезпечно. Порошенко тоді особисто побіжить до Ради впрошувати депутатів голосувати за звільнення нелюбимого міністра.

Після двогодинних перипетій Верховна Рада таки створила слідчу комісію.

Напередодні активісти вимагали включити туди нардепа Мустафу Найєма та обов’язково викреслити соратника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка.

У кінцевому результаті депутати таки приєднали Найєма до комісії, але й Геращенка теж залишили.

Таким чином, до складу слідчої комісії увійшли п’ятеро членів фракції БПП, троє – "Народного фронту", двоє членів "Опозиційного блоку", двоє позафракційних депутатів та по одному члену "Батьківщини", "Самопомочі", "Відродження", "Волі народу". Очолюватиме її позафракційний обранець Борислав Береза.

Але є одне "але". ТСК ніяк не зможе впливати на перебіг слідства, бо вся інформація засекречена. Більше того, Луценко пообіцяв, що за жодних обставин не надасть депутатам доступ до розслідування через загрозу "зливів".