Покушение на активиста Олега Михайлика. Что произошло в Одессе и кому это выгодно?
22 вересня з вогнепальним пораненням до лікарні потрапив одеський активіст Олег Михайлик.
Напад на відомого в місті борця з довгобудовами одразу пов’язали з ланцюгом замахів на громадських діячів.
"Українська правда" детальніше розповідає, чим займався Олег Михайлик в Одесі, як на замах відреагувала місцева влада та суспільство, і чи вдалося поліції знайти хоча б якісь зачіпки.
Що сталося з Олегом Михайликом?
У суботу ввечері він повертався з магазину додому. Знайомі розповідають, що о 20:45 зателефонував дружині і сказав, що зустрічається з людиною, просив не хвилюватися.
Але вже за три хвилини в активіста Олега Михайлика стріляли біля його дому, на вулиці Осипова в Одесі. Це за 200 метрів від Головного управління Нацполіції в Одеській області, у самому центрі міста.
Куля пройшла крізь руку та застрягла в легені між ребрами. За даними поліції, ще 32 метри чоловік зміг пройти самостійно.
Як зараз почувається активіст?
Михайлик втратив 1,5 літра крові та вночі в лікарні пережив клінічну смерть. До тями активіст прийшов вранці, однак його стан залишається стабільно тяжким.
Соратники в соцмережах розповідають, що, прийшовши до тями, він нічого не пам’ятав.
Від поранення в легені в активіста була динамічна контузія, легеня стислася. Михайлику також зашили рану на руці.
Через важкість його стану лікарі не бралися за серйозні хірургічні втручання.
Хто такий і чим відомий Олег Михайлик?
Олег Михайлик – громадський діяч, один із лідерів одеського осередку партії "Сила людей".
Він активно бере участь в акціях проти забудов, часто критикує місцеву владу та критично висловлюється на адресу керівництва держави. У травні цього року одесит заявив, що вирішив балотуватися на посаду міського голови.
"Практично всі в Одесі знають його як ідейного й опозиційного до міської влади активіста. У рейдерстві, віджимах та інших зашкварах Михайлик ніколи помічений не був", – написав про нього блогер Гліб Громов, водночас додаючи, що Михайлик не був найнебезпечнішим опонентом влади.
"Олег і команда "Сила людей" – це та суміш щирих переконань, рішучих дій та самовідданості, якою не можна не захоплюватися. Їхня діяльність в Одесі промовляє до всіх: "Вибір є", – зазначила киянка-однопартієць пораненого Оксана Грищенко.
Що повідомили в поліції?
Одеські поліцейські порушили справу про замах на вбивство. Пізніше Нацполіція об’єдналася зі співробітниками Служби безпеки та обласної прокуратури в посилену слідчо-оперативну групу.
Правоохоронці опитують свідків і знайомих потерпілого, закликають повідомляти будь-яку інформацію. Кажуть, що двічі оглядали місце події ввечері та вранці, вилучили недопалки та зразки крові. Гільзу слідчі не знайшли, тому про зброю кажуть лише попередньо. Припускають, що це був револьвер системи Наган калібру 5,6 мм.
Саму кулю правоохоронці теж ще не отримали. У першій міській лікарні діставати її не взялися через критичний стан чоловіка. У неділю консиліум лікарів вирішував, чи безпечно перевозити Михайлика до військового госпіталю. Там мали б вилучити кулю без завдання серйозної шкоди організму.
"У нас є камери, знято вже 25 камер, щоб ви розуміли. Тепер цей масив інформації обробляють оперативники й аналітики", – запевнив очільник одеської поліції Дмитро Головін.
На питання про наявність підозрюваного він відповів ухильно, мовляв, навіть якщо і є, озвучувати це не буде.
"У нас є версії, є відеокамери, є місце скоєння. Типовий план, як для проведення слідчих дій з розкриття умисного вбивства", – сказав Головін.
За його словами, у справі призначили низку експертиз. Пораненого охороняють.
Які є версії нападу на Михайлика?
Поліція називає 4 основні версії скоєння злочину: громадська діяльність, участь в організації "Праве діло", конфлікт підприємців та влади довкола права на земельну ділянку ринку "Успіх" та особисті стосунки.
"Праве діло" позиціонує себе як захисник інвесторів новобудов та власників житла. Разом з іншими активістами організації Михайлик виступав проти забудовників, звинувачуючи їх в аферах. Сам поранений, за його словами, вклав кошти у ЖК "Золотий берег", який так і не був добудований.
Читайте также
До речі, на одесита вже нападали раніше – у грудні 2013 року. Тоді організація "Праве діло", від імені якої він виступав, пов’язала це з його боротьбою проти "довгобудов".
Активіст навіть заявляв, що їм з дружиною погрожують. Однак, як стверджують колеги, охорони в Михайлика весь цей час не було.
Водночас, у партії "Сила людей" замах пов’язали саме з опозиційною діяльністю Михайлика. Його колеги не виключають, що за нападом може стояти мер Одеси Геннадій Труханов.
"Олег завжди говорив, що Труханов очолює злочинне угруповання, яке грабує наше місто, а глава ГУ Нацполіції в Одеській області Дмитро Головін і обласний прокурор Олег Жученко прикривають одеську владу в їхній незаконній діяльності", – заявив глава одеського осередку "Сили людей" Ігор Бичков.
У день нападу в Одесі відбувся черговий протест. Активісти прийшли під будівництво на пляжі Ланжерон, яке вони називають незаконним, та розтрощили огорожу. Новобудова, за словами активістів, належить колишньому комуністу, а нині місцевому депутату від партії мера "Довіряй ділам" Андрію Кісловському. Він є співвласником дельфінарію "Немо", поряд із яким почали зводити нову будівлю. Серед учасників акції був і Михайлик.
"Якщо не ставити негідників, що захопили або купили владу в Одесі, на місце, то вони скоро почнуть викидати нас із наших же квартир", – написав Михайлик напередодні, закликаючи долучитись до протесту.
За 7 годин до поранення він писав, що "незаконне будівництво" захищають поліцейські без номерів на шоломах та із закритими обличчями.
"Денег, конечно, за охрану незаконной стройки никто в полиции не брал", – скептично додав одесит.
За кілька днів до замаху представники кількох політсил заявили про об’єднання з вимогою звільнення керівництва правоохоронних органів.
Михайлик на спільній прес-конференції говорив про рейдерські захоплення квартир, відбирання бізнесу, корупціонерів, що не відповіли за пожежу в таборі "Вікторія", захоплення територій.
"Всі самі бачать, яка ситуація з правоохоронними органами в Одесі й Одеській області. Тому запускаємо рух за відставку тих, хто не в змозі нічого корисного для Одеси й одеситів зробити. Хоча б їх захистити", – написав Михайлик 19 вересня.
Він упевнено говорив, що правоохоронці підконтрольні меру Труханову, який "пов’язаний із нападами на активістів". У нерозслідуванні гучних справ звинувачував очільника поліції Головіна та прокуратури Жученка.
Дмитро Головін у розмові з УП запевнив, що версія громадської діяльності активно відпрацьовується. Однак керівник поліції ухилявся від відповіді, чи перевірятимуть причетність особисто міського голови.
"Активісти можуть все що завгодно заявляти. У нас, на жаль, в Одесі, якщо щось трапляється нехороше, відразу винна тільки поліція, ні в якій мірі ніхто інший", – додав Головін.
Як відреагувало суспільство?
Уже 23 вересня під будівлю головного управління поліції Одещини вийшли місцеві активісти. Вони заявили, що крім ефективного розслідування прагнуть відставки очільника місцевої поліції Дмитра Головіна та прокурора області Олега Жученка.
Мітингарі вимагали зустрітись із головним поліцейським, однак, так і не дочекавшись його, пообіцяли прийти в понеділок. Акцію вони назвали безстроковою.
Серед протестувальників були голова одеського осередку партії "Сила людей" Ігор Бичков і колишній очільник місцевого "Правого сектору" Сергій Стерненко.
На Facebook-сторінці "ФРІ Одеса" оприлюднена "спільна заява представників громадянського суспільства в Одесі". Серед підписантів – відомі політичні партії та громадські організації, зокрема "Національний корпус", "ДемАльянс", "Самопоміч", "Рух нових сил", "Громадянська позиція" та інші.
Вони звернулися до президента Петра Порошенка, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, генпрокурора Юрія Луценка, голови Нацполіції Сергія Князєва та СБУ Василя Грицака, омбудсмена Людмили Денісової та Верховної Ради:
"Ситуація, що склалась в Одесі, може призвести до вкрай негативних наслідків для громадської та національної безпеки і потребує негайного втручання органів центральної влади".
Окрім звільнення очільників одеських відомств від найвищого керівництва вимагають негайного обговорення, доповіді, особистого контролю, створення спеціальної слідчої комісії та єдиного штабу щодо розслідувань нападів на журналістів та активістів.
Станом на ранок 24 вересня жоден із тих, кого стосувалося звернення, не відреагував на нього.
Як відреагувала влада?
На відміну від активістів, державне та міське керівництво коментувати напад не поспішає.
Минуло вже більше доби, але єдиним, крім депутатів, хто публічно висловився, залишається голова Одеської обласної адміністрації Максим Степанов.
"Особисто вимагаю швидкого розкриття і покарання винних! Тим більше, досвід є – кілька схожих випадків були доволі оперативно розкриті", – написав він у Facebook.
Чиновник пише, що переймається "боротьбою з наслідками, а не причинами", і що правоохоронці мають "попереджувати злочини, а не тільки шукати винних".
Однак до обурених одеситів у неділю не вийшли ані представники поліції, ані речники міського самоуправління.
Активіст Артем Карташов слова очільника ОДА назвав "показовою й очікуваною реакцією". Він вважає, що Степанов маніпулює, кажучи про оперативне розкриття:
"Вказаний пост – чудова ілюстрація того, що представник президента в Одеській області не розуміє ні свою роль у даній ситуації, ні небезпеку всього явища. Очевидно, що схожа позиція і в президента нашої країни".
За словами знайомих Михайлика, у понеділок група народних депутатів збирається йти до генпрокурора Юрія Луценка та голови МВС Арсена Авакова. Активісти вимагають від них все тієї ж відставки одеських правоохоронців.
Це – продовження нападів на активістів
У своєму зверненні одеські активісти та політики кажуть про критичну ситуацію щодо захисту прав громадян у місті. Від початку 2018 року кількість резонансних замахів більшає по всій країні.
Серед найгучніших справ – вбивство юристки Ірини Ноздровської, колишнього АТОвця Віталія Олешка, напад на лідера одеського "Автомайдану" Віталія Устименка, співробітницю Херсонської міськради Катерину Гандзюк, екс-керівника одеського "Правого сектору" Сергія Стерненка тощо.
Часто відповідальності не несуть навіть виконавці, в окремих випадках правоохоронці арештовують та відправляють до суду справи підозрюваних, у чиїх мотивах сумніваються і активісти, і потерпілі.
Справи переводять з областей до Києва, а найвище керівництво держави заявляє про особистий контроль. Але за весь цей час громадськість так і не почула імені жодного замовника.
"Думаю, що це тільки початок, – сказала УП Катерина Гандзюк після нападу на себе. – Насильства будуть жорстокішими, людей будуть залякувати. І якщо центральна вдала сьогодні не буде жорстко реагувати на таку навіженість регіональних еліт… то за дуже короткий час ми опинимося в державі, де немає ні влади, ні опозиції, а суцільна громадська рада при МВС".
То коли нарешті влада відповість на запитання "хто замовив"?
