Дела Седлецкой, Германа и "рюкзаков". Как "ручные" судьи со стажем пригодились нынешней власти

Корумпована судова система – одна з найбільших перешкод на шляху України до процвітання. Після Революції Гідності українці розраховували на судову реформу, проте 4 роки потому значного прогресу в очищенні суддівського корпусу вона не принесла: суддям довіряють лише 12% українців.

Судді, які ухвалювали незаконні рішення щодо активістів Євромайдану, мають непрозорі статки, переобираються у Верховний та інші суди на невизначені терміни. Тому можливість притягнути їх до відповідальності за порушення, скоєні в минулому чи зараз, прямує до нуля.

Вибіркове правосуддя має конкретні обличчя. "Українська правда" розповідає про суддів, котрі ухвалювали рішення на користь влади у 2000-х, у часи Януковича і зараз. На жаль, цей перелік можна продовжувати.

Від помічника Ківалова до голови Окружного суду

Павло Вовк

За минулої влади:

До початку суддівської кар’єри Павло Вовк працював у прокуратурі, а також був помічником народного депутата та куратора суддівської системи часів Януковича – Сергія Ківалова.

У грудні 2013 року Вовк зробив величезну послугу 5-ти суддям Окружного адмінсуду, засвітивши цікаву схему. На звернення Вовка 5 службових квартир, виданих суддям, вивели з числа службових, а потім приватизували.

За теперішньої влади:

Весною 2016 року журналісти зафіксували зустріч судді Вовка з народним депутатом від БПП Олександром Грановським.

В окружному адміністративному суді Києва, очільником якого є Вовк, вирішуються спори, де однією зі сторін є владні органи. А Грановський – близький соратник депутата Ігоря Кононенка, партнера і друга президента Петра Порошенка. Грановського також неформально називають куратором від влади в прокуратурі і судах.

Вовк стверджує, що це була робоча зустріч, пов’язана з ситуацією в Окружному адмінсуді. Тоді, за його словами, лише 16 суддів із 51 мали повноваження виносити рішення.

Проте незадовго до зустрічі, у квітні 2016 року, адмінсуд відновив на посадах двох прокурорів із сумнозвісної групи "Лисі птахи", яких звільнили після скандалу у 2015 році.

Попри причетність до політичних кіл, невідповідність статків та витрат задекларованим доходам і фіктивне розлучення Вовк до липня 2017 року намагається отримати посаду в новому Верховному суді, але в останній момент відкликає свою кандидатуру.

Крім цього, до Вовка з обшуком приходили співробітники НАБУ, але він досі керує Окружним адмінсудом.

Суддя, який дав добро "Беркуту" розігнати Майдан

Євгеній Аблов 

За минулої влади:

Євгеній Аблов – саме той суддя, який у грудні 2013 року зобов’язав "Беркут" розігнати Майдан, щоб очистити вулиці він барикад для встановлення новорічної ялинки, що призвело до кривавого протистояння.

Ще раніше, у серпні 2011 року, Аблов був у складі колегії, яка заборонила опозиційним політичним партіям та громадським організаціям проводити мітинги в центрі Києва на День Незалежності.

Того ж року суддя дозволив КМДА знищити дерева та кущі до Євро-2012.

Захистити їх тоді намагався академік Борис Патон, але заради будівництва підстанції для НСК "Олімпійський" зелений парк таки знищили.

До речі, Аблов – один із тих 5-ти суддів, які приватизували службові квартири в київських новобудовах. От тільки свою він уже за рік продав за 9,1 мільйонів гривень.

За теперішньої влади:

Протягом останніх років Аблов розглядає найрезонансніші справи в Окружному адмінсуді.

Наприклад, восени 2017 року трійка суддів на чолі з Абловим допомогла екс-очільнику ДФС Роману Насірову перекласти з себе відповідальність за надання розстрочок компаніям Онищенка на місцевих податківців. Також виявилося, що справу розподілили на трійку Аблова з порушенням, а сам розгляд відбувався в письмовому режимі без залучення антикорупційних органів.

У липні 2017-го колегія з Абловим визнала процедуру торгів "рюкзаків Авакова" та їхні результати законними. Крім того, суддя виніс рішення рекордно швидко.

Збіг чи ні, але після цих рішень син Аблова, студент Одеської юракадемії 1996 року народження, зареєстрував автомобілі Toyota Land Cruiser та Porsche Panamera.

Вища рада правосуддя мала звільнити Аблова за розгін Майдану ще минулого року. Але цього не сталося. Тож тепер Аблов претендує на посаду глави миколаївського територіального управління Державного бюро розслідувань.

Судив мітингувальників, тепер судить Януковича

Владислав Дев'ятко

За минулої влади:

Суддя Дев’ятко почав виконувати обов’язки голови Оболонського суду в січні 2014 року, в розпал подій на Майдані. Причина – раптова відставка його попередниці Ірини Мамонтової.

Поки вона була головою, там не виносили рішень про позбавлення прав "автомайданівців" або арешти активістів Євромайдану.

Пізніше Мамонтова свідчить прокуратурі: були дзвінки з Адміністрації президента, що по "Автомайдану" треба виносити оперативні рішення про позбавлення прав, а не штрафи.

У січні 2014-го, вже за головування Дев’ятка, в Оболонському суді визначали запобіжний захід 19-ти майданівцям, затриманим 22-23 січня.

Лише двом із них суд призначив домашній арешт, решті – тримання під вартою.

За теперішньої влади:

За арешти активістів Дев’ятка мали покарати. Відповідна скарга була на розгляді у Вищій раді правосуддя, декілька разів його справу відкладали, а весною 2017-го строк притягнення до відповідальності сплив.

Тієї ж весни до судді потрапляє справа Януковича, яка перебуває на контролі в генпрокурора Юрія Луценка. Крім держзради і ведення агресивної війни, Янукович фігурує і в "справах Майдану". Зокрема, щодо насилля над мітингувальниками в листопаді-лютому 2013-2014 років.

Іронічно, що Дев’ятко, який судить президента-втікача, свого часу саджав за грати людей, які проти Януковича мітингували.

Експерт судової групи Реанімаційного пакету реформ та адвокат Роман Маселко вважає, що суддя отримав таку собі індульгенцію: "Розпочалася служба новому господарю ціною засудження попереднього".

Весною 2017 року Дев'ятко судить гучну справу щодо колишніх бійців спецроти міліції "Торнадо". Справу розслідувала військова прокуратура під контролем Анатолія Матіоса. Він особисто пообіцяв покарати "торнадівців". Дев'ятко виніс обвинувальні вироки всім 12-ти фігурантам.

Уникнув покарання завдяки ГПУ

Володимир Бабенко

За минулої влади:

У часи Майдану тільки в Черкасах незаконно затримали та взяли під варту більше 60 активістів.

Тоді керівництво апеляційного суду Черкаської області давало головам районних судів вказівки відправляти за грати учасників протестів.

Декілька суддів Черкаської області також давали покази про індивідуальний тиск на них.

Але найгучніший скандал з головою суду відбувся в грудні 2013 року.

Бабенко вимагав, щоб суддя з апеляційного суду Черкаської області Сергій Бондаренко виніс незаконне рішення, а потім почав переслідувати його за відмову.

Щоб покарати голову суду за злочинні дії, Бондаренко звертався до всіх компетентних органів: прокуратури, Вищої кваліфікаційної комісії суддів, Ради суддів України. Однак безрезультатно.

За теперішньої влади:

У червні 2015 року завдяки розголосу Рада суддів нарешті зафіксувала незаконні дії Бабенка.

Але прокуратура Черкащини не побачила злочину в його діях. Справу закрили і передали до Департаменту спецрозслідувань ГПУ.

Після декількох змін слідчих і експертизи, що затягнулася на багато місяців, доказів на підозру Бабенку таки назбирали. Але серед керівництва ГПУ нікому було її підписати, а сам Луценко злочину в діях Бабенка не побачив.

Відтоді у справі жодних просувань.

За словами Маселка, причина одна – використовувати дискредитованих та залежних суддів у своїх цілях. Адже саме голови апеляційних судів грають ключову роль у розгляді клопотань про негласні слідчі дії.

Відомо також, що Бабенко причетний до дерибану майна суду. Приміщення суду в 3600 кв. м. на яке було витрачено 1 мільйон доларів бюджетних коштів, передали приватній компанії "Черкасизалізобетонбуд" за 89,5 тисяч гривень у 2015 році.

Від Арбузова до Седлецької

Вячеслав Підпалий

За минулої влади:

Про дії на користь колишньої влади з боку судді Підпалого до 2014 року відомо мало.

Однак уже за нової влади він регулярно ухвалює важливі рішення щодо оточення екс-президента Януковича, вигідні минулій владі.

Детальніше про них – далі.

За теперішньої влади:

Восени 2014-го ГПУ звернулася до Печерського райсуду з повторним клопотанням про арешт рахунків та майна екс-глави НБУ Сергія Арбузова та його дружини Ірини.

Та виявилося, що за 3 дні до цього суддя Підпалий скасував усі арешти щодо Арбузових, і його рішення не підлягало оскарженню. Підставою для зняття арешту з рахунків вказали те, що Арбузова не повідомили про підозри.

Вже за декілька місяців Підпалий повернув родині екс-міністра аграрної політики і продовольства України Миколі Присяжнюку майже 2 мільйони доларів. Їх вилучили під час обшуку вдома в його сестри. Екс-міністр втік з України в лютому 2014 року, і зараз він у розшуку.

Народний депутат, секретар Комітету з питань запобігання і протидії корупції Дмитро Добродомов припустив, що Присяжнюку повернуті кошти не будуть зайвими: "Мабуть, не залишився обділеним і слідчий суддя Підпалий В.В., бо як іще пояснити причину такого рішення?".

Ще одне прізвище з оточення Януковича, до якого виявився причетним Підпалий, – екс-голова АП Андрій Клюєв.

Підпалий повернув ГПУ клопотання про дозвіл на спеціальне досудове розслідування щодо Клюєва, якого підозрюють у заволодінні держкоштами через зловживання службовим становищем. За це друга дисциплінарна палата Вищої ради правосуддя відкрила справу на суддю. Мовляв, він затягує досудове розслідування.

Врешті, 27 серпня 2018 року саме Підпалий дав ГПУ доступ до інформації з телефону журналістки та головного редактора програми розслідувань "Схеми" Наталії Седлецької за 17 місяців.

"Світ тісний, як не крути. А саме "крутити" й бажають наші можновладці, у тому числі незалежними журналістами. І саме тому для подібного "вертіння, як сонцем" обирають суддів, які на гачку", – зазначає головний експерт Антикорупційної групи РПР Олександр Лємєнов.

 Суддя Германа і "діамантових прокурорів" 

Олена Первушина

За минулої влади:

У 2007 році Олена Первушина переводиться до Голосіївського райсуду, де одразу стає головою.

Зазвичай, таке стається, коли суддю переводять уже з домовленістю, що вона стане головою, зазначають автори PROSUDу.

За законом, одна і та ж особа не може бути головою суду більш як два строки, але Первушина чотири рази поспіль очолювала суд.

За теперішньої влади:

Після Євромайдану саме Первушина перевіряла суддів Голосіївського райсуду, які приймали незаконні рішення щодо активістів. Дивним чином усі вони пройшли перевірку успішно.

Первушина вказала, що на них нібито не поширюються критерії люстрації, хоча за висновком ГРД їх мали б звільнити.

Згодом суддя ініціювала кримінальне провадження проти громадських активістів за нібито її переслідування.

PROSUD зафіксував Первушину на незадекларованому авто, після чого до одного з активістів прийшли з обшуком представники військової прокуратури та СБУ. Саме з Головною військовою прокуратурою Первушина тісно пов’язана, кажуть у PROSUDі.

Крім того, Олена Первушина часто займається найрезонанснішими справами. Вона – одна з судей у справі "діамантових прокурорів" Шапакіна та Корнійця, яка триває від 2015 року. Також вона потрапила до складу колегії суддів, які винесли вирок військовим головного розвідуправління Генштабу Збройних сил Росії Євгену Єрофєєву та Олександру Александрову у 2016 році.

Тепер Олена Первушина з'явилася в справі Бориса Германа, обвинуваченого в організації спроби вбивства російського журналіста Аркадія Бабченка.

Цікаво, що Голосіївський суд формував склад колегії двічі. Справа Германа надійшла до суду 16 серпня, тоді система і провела перший авторозподіл. Він визначив суддів – Олександра Бойка і Дмитра Валігура. Решта суддів були виключені з авторозподілу, і третього учасника колегії обрати не вдалося.

Наступного дня Первушина повернулася з відпустки і взяла участь в авторозподілі справи. Система обрала її головуючою, а Бойка і Валігуру – учасниками колегії.

Відпустили Пукача та зусудили Павличенків

Станіслав Кравченко та Сергій Слинько

За минулої влади:

Судді Сергій Слинько та Станіслав Кравченко, які працювали в Апеляційному суді Києва, у 2003 році звільнили з-під варти на той момент підозрюваного у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе Олексія Пукача під підписку про невиїзд.

Це дало Пукачу можливість утекти й переховуватися до липня 2009 року.

Суддя Слинько входив до колегії суддів, яка розглядала в касаційній інстанції справу нинішнього генпрокурора Юрія Луценка.

У такий спосіб суд підтвердив рішення про його ув’язнення. Згодом справа набула міжнародного розголосу й була засуджена європейською спільнотою.

Також Слинько підтвердив Дмитру та Сергію Павличенкам вирок до довічного ув’язнення і 13-ти років за гратами відповідно.

Павличенків згодом також визнали політв’язнями.

А згаданий Кравченко у 2008 році був причетний до судового рішення Апеляційного суду Києва, яке розглядалося в Європейському Суді з прав людини.

У результаті суд констатував порушення Конвенції про захист прав людини.

За теперішньої влади:

Попри негативний висновок Громадської ради доброчесності та непрозорі статки, восени 2017 року Слинька і Кравченка визнають переможцями конкурсу в новий Верховний суд.

Технічно, їх назвали найкращими серед усіх суддів, які будуть останньою інстанцією в кримінальних справах.

У грудні 2017-го Кравченко стає головою Касаційного кримінального суду. А в серпні 2018-го Петро Порошенко призначає Слинька суддею цього суду.

Він, зокрема, буде виносити кінцеві рішення у справах, розглянутих Антикорупційним судом.

***

Схвальний відгук Громадської ради доброчесності не отримав жоден з вищеперерахованих суддів.

Майже в кожного з них непрозорі статки і проблеми з деклараціями. Половина цих суддів причетна до рішень проти активістів Євромайдану.

Двоє з них уже потрапили до нового Верховного суду і попри всі порушення не були покарані чи відсторонені. Навпаки, зайняли ще більш впливові посади.

Виникає запитання: хто дозволяє їм досі вершити долі українців?

Катерина Есманова, для УП