Сохранение связей и поддержка переселенцев: как украинцы видят реинтеграцию Донбасса
Розмови щодо можливої реінтеграції окупованого Донбасу з різним успіхом тривають не один рік. Основні дискусії точаться, в основному, довкола методів повернення непідконтрольних територій.
Різноманітні шляхи повернення окупованого Донбасу обговорюються як у владних коридорах, так і в експертному та журналістському середовищах. В січні цього року Верховна Рада навіть схвалила президентський закон про реінтеграцію Донбасу.
Втім, документ радше практично переформатував військову операцію під існуючу реальність, аніж змалював реальну стратегію повернення під контроль Києва окупованих територій.
Що ж думають громадяни України, зокрема і жителі підконтрольної частини Донбасу про сам процес, показують результати другої хвилі соціологічного дослідження громадської думки щодо питань, пов’язаних із реінтеграцією непідконтрольних районів Донбасу, наданий "Українській правді" "Кальміуською групою".*
Блокада окупованих районів та органи місцевої влади
Більшість опитаних в рамках дослідження підтримує збереження зв’язків із мешканцями непідконтрольної території. На думку респондентів з усієї України, найбільш доречним форматом гуманітарних та торговельних відносин з тимчасово окупованими територіями є економічна блокада зі збереженням гуманітарних відносин, пересуванням людей, виплатою пенсій, водопостачанням та енергопостачанням.
Таку форму стосунків вважають доречною 51% населення в цілому і 49% жителів Донбасу.
Натомість, найменш бажаними є відсутність торгівлі, можливостей для надання послуг, здійснення платежів та контактів (включно з пересуванням людей) – 35% населення загалом і 30% жителів Донбасу сприймає це доречним.
Відчутна підтримка є у ідеї торгівлі тільки основними товарами (постачання продуктів харчування та товарів щоденного вжитку з підконтрольної частини України) – її схвалює 59% опитаних. Дозвіл на торгівлю і гуманітарні відносини у максимальному обсязі підтримує майже 42% опитаних.
Більше половини з опитаних по Україні загалом (57%) та дві третини жителів Донбасу зокрема (69%) вважають, що органи місцевої влади на нині непідконтрольних територіях має обрати місцеве населення після початку процесу реінтеграції.
Читайте также
Втім, 34% населення по Україні та 20% жителів Донбасу погодились, щоб центральна влада призначила органи місцевої влади на на територіях Донбасу, які зараз є тимчасово окупованими.
Що стосується муніципальної міліції на непідконтрольних територіях Донбасу після відновлення контролю над ними, лише 14% серед усіх українців та 27% жителів Донбасу дозволили б місцевій владі сформувати місцеву поліцію.
Навпаки, близько половини опитаних по Україні (49%) вважають, що муніципальна поліція на нині непідконтрольних окупованих територіях повинна бути призначена центральною владою, як вона організована по всій Україні. Респонденти Донбасу висловлюють меншу підтримку такого підходу (33%).
Ще 32% респондентів у цілому і 34% жителів Донбасу погодились, щоб місцеві органи влади ухвалювали рішення щодо призначення середньої і нижньої ланки, а керівний склад був призначений Києвом.
Подібна думка висловлювалась і стосовно формування судових органів: лише 13% населення в цілому та 25% жителів Донбасу дозволили б місцевим органам влади призначити судові органи.
На противагу, близько половини респондентів (54%) та 40% жителів Донбасу вважають за краще щоб їх сформувала центральна влада. 27% серед усіх мешканців та 29% жителів Донбасу віддають перевагу змішаному варіанту, коли центральна влада призначає керівний склад судових органів, а місцева влада – середні та нижні ланки.
Амністія та люстрація на непідконтрольних нині територіях
Опитані громадяни демонструють високий рівень лояльності до своїх співгромадян, що залишилися та працюють на непідконтрольній території.
Переважна більшість українців (з 76% до 93%) та мешканців Донбасу (з 78% до 92%) скоріше або цілком згодні з тим, що людям на непідконтрольних територіях Донбасу, які працюють у сферах охорони здоров’я, комунальних послуг, освіти та соціального захисту як фахівцям середньої, так і нижньої ланки, слід дозволити зберегти свої робочі місця у разі відновлення Україною контролю над цими територіями.
Троє з чотирьох українців (74%) та аналогічна частка серед жителів Донбасу (75%) погоджуються, що лікарі та фахівці керівної ланки охорони здоров'я мають зберегти свої робочі місця.
Більше половини населення України (з 58% до 60%) та двоє з трьох жителів Донбасу (65-66%) не заперечують проти того, щоб фахівці керівної ланки у сферах комунальних послуг, освіти та соціального захисту зберегли свої робочі місця.
Проте зовсім інше ставлення громадяни демонструють по відношенню до людей, що працюють в незаконних органах самопроголошеної влади. Більшість українців (77% та 73%), а також дві третини жителів Донбасу (65% та 60%) не погоджуються з тим, що представникам незаконних органів управління окремими територіями Донбасу будь-якого рівня можна дозволити зберегти свої робочі місця у разі відновлення Києва контролю над цими територіями.
Допомога внутрішнім переселенцям та мешканцям непідконтрольних територій
Переважна більшість опитаних підтримують надання пільг для людей, що приїжджають з тимчасово окупованих територій на територію, що контролюється українським урядом.
82% респондентів з усієї Україні погоджуються, що потрібно надавати пільги дітям з непідконтрольних територій для вступу до вищих навчальних закладів на українській території.
Більшість респондентів підтримують надання пільг внутрішньо переміщеним особам. Таким чином, 85% населення загалом погоджуються, що діти переселенців мають отримувати пільги для вступу до вищих навчальних закладів на підконтрольній українській владі території, 82% схвалюють дотації для внутрішньо переміщених осіб, які створюють невеликі підприємства в приймаючій громаді.
Приблизно 67% опитаних по Україні цілковито або переважно схвалили б рішення почати співпрацювати з компанією, яка знаходиться на непідконтрольній території після закінчення конфлікту. Серед мешканців Донбасу на таку пропозицію погодились б 68% опитаних.
На противагу позиції Верховного суду, більшість українців (85%) схвалили б надання права голосу на місцевих виборах у їхній приймаючий громаді переселенцям.
Обізнаність щодо державної політики по реінтеграції непідконтрольної території та відповідальних за це інституцій
Більше половини населення загалом (58%) та два з трьох жителів Донбасу (66%) чули про закон про реінтеграцію Донбасу, прийнятий взимку 2018 року.
Переважна більшість населення в цілому (74%) та мешканців Донбасу (75%) чули про Міністерство України з питань тимчасово окупованих територій і вимушених переселенців (МТОТ), хоча кожен третій українець (34%) та кожен третій житель Донбасу (39%) знають щось або багато про його діяльність.
Основні напрямки діяльності МТОТ, які відзначили респонденти, найчастіше включають інтеграцію внутрішньо переміщених осіб (переселенців) в інші регіони України, гуманітарну допомогу та комунікацію з громадянами, які проживають на непідконтрольних територіях.
Кого з політичних сил та політиків важають реінтеграторами
Половина опитаних по всій країні (49%) і майже половина жителів Донбасу (41%) вважають, що Блок Петра Порошенко "Солідарність" підтримує реінтеграцію Донбасу; подібне сприйняття спостерігається для Радикальної партії Олега Ляшка (41% і 40% відповідно).
ТОП-3 партій-прибічників реінтеграції також включають ВО "Батьківщина" серед населення загалом (46%), тоді як "Опозиційний блок" частіше серед жителів Донбасу (47%).
Понад половина респондентів по всій країні (59%), а також половина жителів Донбасу (52%) вважають, що Петро Порошенко як президент підтримує реінтеграцію Донбасу; прем'єр-міністр Володимир Гройсман аналогічно сприймається по всій крайні та на Донбасі (57% проти 52% відповідно).
У ТОП-3 прихильників реінтеграції спостерігається різниця; зокрема, половина населення загалом (52%) вважає, що Юлія Тимошенко підтримує реінтеграцію Донбасу, тоді як жителі Донбасу частіше називають Юрія Бойка (50%).
Кожен четвертий українець (26%) та 39% серед жителів Донбасу відмічають, що не знають, хто такий міністр ТОТ Вадим Черниш, тоді як населення значно краще обізнане про інших політиків та державних службовців: лише до 7% серед загального населення і до 11% на Донбасі повідомляють про незнання конкретного політика з опитування.
Джерела інформації про непідконтрольні території
Інформаційні джерела, які найчастіше використовуються для того, щоб дізнатися інформацію про непідконтрольні території, включають телебачення – 70% серед загального населення та 56% серед мешканців Донбасу відмітили переважно українське – та Інтернет-сайти (35% та 38% відповідно, переважно українські сайти).
Близько третини населення в цілому (31%), як правило, вважають українське телебачення найбільш надійним джерелом інформації, порівняно з майже 17% мешканців Донбасу, які поділяють цю думку (серед тих, кого цікавить інформація про непідконтрольні території).
Навпаки, 17% населення в цілому (серед тих, кого цікавить інформація про непідконтрольні території) вважають українське телебачення найбільш упередженим (порівняно з 18% мешканців Донбасу, які поділяють цю думку).
Російське телебачення вважають найбільш неупередженим джерелом менше 1% опитаних як по всій території України так і на території контрольованих районів Донбасу.
Жителі Донбасу здебільшого отримують інформацію про непідконтрольні території від своїх друзів та родичів, які проживають на непідконтрольних територіях, у два рази частіше, ніж населення в цілому – 37% проти 18% відповідно.
Більше того, 25% респондентів Донбасу вважають, що це джерело інформації є найбільш надійним (порівняно з 9% серед загального населення, що поділяють цю думку).
*
Друга хвиля дослідження проводилась компанією GfK Ukraine на замовлення групи, метод опитування — телефонні інтерв’ю з дзвінками на мобільні телефони та випадковим генеруванням номера телефону, період опитування — з 3 по 19 травня 2018 року. Вибірка склала 1980 респондентів, з них 528 — з Донецької та Луганської областей на територіях, підконтрольних українському уряду.
Зважені дані для населення України відповідають розподілу населення за віком/статтю/типом населеного пункту і макрорегіонами згідно з даними Державної служби статистики України станом на 1 січня 2017 р; при зважуванні додатково враховано розподіл населення Донецької та Луганської областей за віком/статтю/типом населеного пункту.
Для зручності у таблицях представлено зважені дані і загальний обсяг зваженої вибірки як 1500 респондентів. Максимальна похибка складає: для України — не більше 2,5%, для Донецької та Луганської областей — не більше 4,9%. Дослідження проводилось в усіх областях України за винятком непідконтрольної частини Донецької та Луганської областей та Автономної Республіки Крим.
**
"Кальміуська група" (Олександр Клюжев, Марія Золкіна, Олексій Мацука, Віталій Сизов, Олександр Дмітрієв) — неформальне об’єднання українських аналітиків, мета якого — сприяння відновленню державного суверенітету на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей
