Полицейская реформа на "аварийке": отток кадров, разбитые авто и злоупотребления на тендерах
"Моя нова поліція". З такою омріяною назвою у 2015 році в Україні стартувала серйозна реформа, яка мала змінити правоохоронну систему, що дискредитувала себе здирництвом, хабарництвом та насильством.
Функції міліціонерів перейняли правоохоронці нового європейського зразка – поліцейські: усміхнені, щирі обличчя в новій формі. Три роки тому вони вперше зачитали слова присяги перед народом України. Обіцяли поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави…
Новий правоохоронний орган створювали буквально з нуля. Нова форма, транспорт, оснащення і, звичайно, нові підходи. На все це за три роки Україна витратила 43 мільярди гривень. Фундаментом же нової поліції мали стати нові політичні обличчя, незаплямовані діяльністю в системі. Одна з таких – соратниця екс-президента Грузії Міхеіла Саакашвілі Хатія Деканоідзе.
За президентства Саакашвілі вона керувала адміністрацією Ради безпеки в Грузії, була ректором Академії поліції МВС, а пізніше стала міністром освіти. 2015-го Кабмін призначив її головою Національної поліції України. Основним завданням Деканоідзе стала переатестація старих кадрів МВС.
"Я буду честна и скажу, что нам не удалось искоренить коррупцию в наших органах".
Із цими словами Хатія Деканоідзе подала у відставку за рік після призначення. Ще за рік уже самі поліцейські почали масово писати заяви про звільнення.
Встановлено, що з часу утворення патрульної поліції з її складу звільнилося 1944 особи (2016 рік – 421, 2017-й – 1523), у тому числі за власним бажанням – 1150, за негативними мотивами – 300, з інших причин – 494.
Що ж сталося з такою омріяною реформою? Чому ті, хто присягнув на вірність українському народу і повірив у зміни, йдуть? І на що саме пішли мільярди?
З грудня 2017-го по березень 2018 років Рахункова палата України провела аудит поліцейської реформи. У результаті перевірки аудитори в офіційному звіті озвучили реальну кількість розбитих службових автомобілів і число міліціонерів, що поновилися на посадах через суд; виявили оплачені, але невиконані роботи, й порахували поліцейських, які звільнилися за власним бажанням.
593 міліціонерів, які не пройшли атестацію, поновилися в поліції через суд.
Після підписання президентом закону "Про нову поліцію" міністр внутрішніх справ Арсен Аваков на своїй сторінці у ФБ заявив, що ніякого автоматичного переходу "з міліції в поліцію" в Україні не буде. Кожен співробітник нової поліції повинен пройти перевірку на відповідність новим вимогам.
– Ніхто не перейде автоматично з міліції в поліцію! Скрізь перехід буде спочатку зумовлений структурними змінами в підрозділах у відповідності зі стратегією реформи. Потім тестування та співбесіду, конкурсні набори – повна переатестація особового складу, – писав міністр.
Переатестація міліціонерів, дійсно, проводилася. "Проваливши" іспит, невдоволені правоохоронці навіть мітинги під МВС влаштовували. Переатестацію в лавах Нацполіції не пройшли 5257 співробітників.
Пізніше, як з’ясували аудитори, протягом 2016-2017 років 593 поліцейських, яких звільнили за результатами атестування – за рішеннями судів поновилися на посадах. А як бонус за час вимушеного прогулу їм виплачено 16 мільйонів гривень.
Порушники у формі: за два роки з вини поліцейських сталося 730 аварій
На другий рік після створення нової поліції кількість ДТП на дорогах України збільшилася з 139 тисяч у 2016 році до 147 тисяч у 2017 році. Кількість автопригод з постраждалими також зросла на 5%. Як показав звіт Рахункової палати, за 2016-2017 роки в Україні сталося майже 2 тисячі аварій за участю поліцейських автомобілів.
Загалом на момент проведення аудиту в патрульній поліції України було 1876 автомобілі, 1196 – нові Toyota Prius. Ці автомобілі протягом 2015-2016 років поліція отримала від компанії "Сумітомо Корпорейшн" у рамках україно-японської угоди по коштах Кіотського протоколу на суму понад 500 мільйонів гривень.
Більше третини з двох тисяч ДТП, а саме – 732, сталися з вини поліцейських. Тобто через порушення правил дорожнього руху самими правоохоронцями. На початку 2018 року в неробочому стані було понад 300 автомобілів, 100 з яких балансовою вартістю понад 22 мільйони гривень відновленню практично не підлягають.
Натомість Міністерство внутрішніх справ у відповідь на офіційний запит "Української правди" повідомило зовсім іншу цифру – пошкоджено всього 35 службових автівок, 22 з яких уже, начебто, відремонтовано.
"07.11.2015 для потреб органів поліції апаратом НП було придбано 1 412 од. автомобільного транспорту спеціалізованого призначення, з яких автомобілі для перевезення узятих під варту осіб на базі Ford Transit LWB Van Jumbo та Fiat Doblo Maksi XL, мікроавтобуси на базі Ford Transit, автобуси "Атаман", легкові автомобілі на базі Renault Duster, Skoda Rapid Active, а також Mitsubishi Outlander PHEV з гібридною силовою установкою (придбані Державною установою "Центр обслуговування підрозділів Національної поліції України" у 2016 році). З числа зазначеного автотранспорту в процесі експлуатації були пошкоджені 35 од., відремонтовані 22 од. (стосовно решти 13 од. тривають ремонтні роботи або ремонт не проводиться до завершення відповідних судових розглядів)", – йдеться у відповіді на запит.
Називаючи такі скромні цифри, Міністерство внутрішніх справ, ймовірно, лукавить. У звіті Рахункової палати кількість пошкоджених у ДТП службових автівок у десятки разів перевищує озвучену міністерством цифру. Є у звіті й "особливі автомобілі", які стали учасниками ДТП по 6, а то й 8 разів. Аудитори навіть номерні знаки таких автівок не приховують:
"...Автомобіль д.н.з. 1537, закріплений за управлінням патрульної поліції у м. Києві, потрапляв у ДТП 8 разів, автомобілі з д.н.з. 0591 і 1012 – 7 разів; автомобілі з д. н. з. 1470, 3143 і 3130 – 6 разів".
Не зовсім правдивою виглядає відповідь МВС ще й на фоні інформації про аварії за участі поліцейських, яка просто переповнила сторінки інтернет-видань.
Наприклад, у Вінниці поліцейські розбили в ДТП черговий Toyota Prius, а в Закарпатській області поліцейських, які потрапили в ДТП на службовому авто, відсторонили від служби. У Скадовську (Херсонська область) двоє осіб травмовано в результаті зіткнення авто патрульної поліції і карети "швидкої допомоги", а в столиці зіткнулися автомобіль марки Subaru з поліцейським Toyota Prius.
За інформацією аудиторів, винними в аваріях часто є самі поліцейські. Протягом 2016-2017 років з їхньої вини сталося аж 730 ДТП. Але не кожна з цих аварій стала предметом службового розслідування: щодо 174 дорожньо-транспортних пригод розслідування взагалі не проводилися.
Тобто існує така собі вибірковість. Поки одним патрульним, які потрапили в аварію на службових авто, просто виписують догани, від інших Департамент патрульної поліції вимагає компенсувати збитки за службові автомобілі в судовому порядку.
Наприклад, міський суд Вінниці зобов'язав поліцейського компенсувати 150 тисяч, витрачені на ремонт Toyota Prius. Перебуваючи за кермом службового авто під час виконання службових обов'язків, працівник поліції перетнув подвійну суцільну лінію розмітки і зіткнувся з легковиком Ford Focus.
Вирішити проблему з високою аварійністю, на думку аудиторів, можна, зокрема, впровадивши вимогу до професійних водійських навичок поліцейських. Адже наразі такі вимоги взагалі не висуваються:
"Підтвердженням цього є розміщені на сайті управління патрульної поліції в Харківській області вимоги до кандидатів на посаду патрульного поліцейського: вік від 20 до 35 років, наявність посвідчення водія категорії В або готовність одержати його до початку навчання".
Крім того, аудитори пропонують Нацполіції запровадити механізм відповідальності за пошкодження службових авто.
Ремонт автомобіля втричі дорожчий від його вартості
"Кладовище поліцейських автомобілів" – фото з такими підписами час від часу з’являються в мережі Інтернет. На фото – розбиті поліцейські машини. Майже те саме, але більш чітко і з конкретними цифрами – у звіті аудиторів.
100 автомобілів розбиті настільки, що практично не підлягають відновленню. Для наочності перевіряльники навіть описують, за яких умов сталося те чи інше ДТП.
Нариклад, інспектор управління патрульної поліції в містах Краматорськ та Слов'янськ "не впорався з керуванням автомобілем та з’їхав у кювет з подальшим перекиданням". За ремонт цієї автівки заплатили 790 тисяч гривень, що в три рази дорожче від балансової вартості автомобіля. І такі випадки непоодинокі.
Відповідно до звіту Рахункової, ремонт розбитих автомобілів часто перевищує їхню вартість.
Так, зокрема, балансова вартість 27 поліцейських Toyota Prius становила 5,7 мільйонів гривень, а вартість їхнього ремонту вдвічі вища – 10,8 мільйонів гривень. Самі аудитори такий ремонт виправдано називають економічно невигідним.
Харківська поліція оплатила повітря
Не менш серйозна проблема, яку виявили аудитори, – неефективне використання бюджетних коштів.
Один з найбільш красномовних випадків Рахункова палата зафіксувала в Харкові. Там у 2017 році Головне управліне Нацполіції області уклало договір із приватним підприємством на послугу з монтажу комп’ютерної мережі.
За документами, які перевірили аудитори Рахункової, фірма встановила мережу. За цю послугу поліція заплатила їй 48 тисяч гривень. Але під час перевірки аудитори виявили, що насправді підприємство нічого не встановлювало. Тобто поліція заплатила 48 тисяч за невиконану послугу. Вже під час аудиту підприємець, ім’я якого Рахункова палата не називає, повернув гроші на рахунок поліції.
Не вистачає відеореєстраторів
Відеореєстратори або нагрудні камери поліцейських – предмет, навколо якого протягом останніх років точаться суперечки. Деякі вважають, що, фіксуючи всіх без винятку – і тих, хто порушив ПДР, і тих, кого зупинили, щоб просто перевірити документи, – поліцейські порушують право на приватність.
Читайте также
Натомість саме відео з цих нагрудних камер неодноразово ставало вирішальним у неоднозначних ситуаціях. І у випадках, коли затримані не виконували правомірні вимоги поліцейських, і тоді, коли самі поліцейські перевищували свої повноваження.
Тобто в обох випадках відео з камери – це доказ для доведення вини будь-якої зі сторін. Але нагрудними камерами забезпечені далеко не всі поліцейські. Рахункова палата виявила, що деякі підрозділи патрульної поліції забезпечені нагрудними та автомобільними камерами менш ніж наполовину. Для наочності аудитори називають такі цифри:
"В управлінні патрульної поліції в Одеській області із 590 персональних відеореєстраторів 290 потребують ремонту. Отримані управлінням патрульної поліції в Харківській області 80 автомобільних камер не укомплектовані картками пам’яті, через що не задіяні в роботі. І такі приклади непоодинокі".
Не краще забезпечені підрозділи патрульної поліції планшетними персональними комп’ютерами, які використовуються для доступу до бази даних автоматизованих робочих місць, отримання інформації, документування фактів тощо.
На впровадження системи відеофіксації потрібен мільярд гривень
Зменшити смертність на дорогах уряд України ще з 2015 року планує, зокрема, впровадженням системи автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху. На дорогах України вже з’явилися перші камери.
У травні цього року начальник Головного сервісного центру МВС Владислав Криклій заявив, що керівництво уряду поставило завдання запустити систему автоматичної фіксації порушень правил дорожнього руху до кінця 2018 року. Але чи вистачить Нацполіції фінансування і чи готова нормативна база?
Так, камери на дорогах уже дійсно почали з’являтися, але камери – лише перший етап впровадження системи. Далі фото чи відеодоказ порушення правил, зафіксований камерою, має захищеним каналом зв'язку надсилатися до спільного центру обробки даних МВС і Нацполіції. І лише після цього повідомлення про штрафи й порушення надсилаються порушнику.
Але центр обробки даних, за інформацією Рахункової палати, і досі не створено. Одна з причин – знову ж таки недостатність фінансування. Загалом на запуск системи, за розрахунками фахівців МВС і Нацполіції, потрібно більше мільярда гривень.
У звіті аудитори публікують розрахунки правоохоронців. Згідно з ними, тільки на закупівлю та введення в експлуатацію стаціонарних та пересувних комплексів автофіксації на автомобільних дорогах державного значення потрібно понад 640 мільйонів гривень.
Водночас, фінансування – не єдина проблема. Нормативна база для роботи системи також не прописана: технічні вимоги до процедур обміну інформацією між базами даних МВС та інших державних органів, зокрема Держприкордонслужби, на час аудиту Рахункової палати були тільки на стадії розробки.
Тож нині вже встановлені камери на дорогах відіграють роль, скоріше, опудала на городі. Воно відлякує, але не більше. На цей закид Нацполіція може, звичайно, відповісти – на повноцінну систему не вистачає фінансування. І ця відповідь справедлива.
Але так само справедливі й зауваження аудиторів щодо відсутності вимог до навичок водіння автомобілем для поліцейських і механізму відшкодування пошкоджених в аваріях авто, хитрощів із держзакупівлями й вибіркового покарання поліцейських, винних в аваріях.
Надія Бурдєй, для УП
