Забытый голос из Москвы: что Янукович хотел сказать
Трохи більше тижня минуло з допиту президента Петра Порошенка у справі про державну зраду його попередника Віктора Януковича.
Його захисники кілька місяців намагалася перетворити процес на суд над нинішніми політиками. Тоном обвинувачення адвокати розпитували свідків – політиків, дипломатів, екс-посадовців і військових – про події під час Революції Гідності в лютому 2014 року. Паралельно в Печерському суді триває ще один процес, де Януковича обвинувачують якраз у розстрілах на Майдані.
Уже під час суду захисники Януковича попереджали, що збирають інформацію про ті події і будуть звертатися до правоохоронних органів з проханням розпочати розслідування. І про Майдан, і про втрату Криму.
Читайте также
За чотири роки переховування в Росії це п'ятий вихід Януковича до преси. І перший за останні рік та чотири місяці.
Вперше після втечі екс-президент вийшов до представників ЗМІ через два дні після захоплення Криму російськими військовими – 28 лютого 2014 року. Саме тоді він так вибачався перед українцями, що зламав ручку.
Вдруге він з’явився 11 березня 2014 року з заявою та без питань журналістів. Тоді екс-президент запевняв, що він живий і залишається "легітимним".
За 10 днів до того Путін звернувся до двох палат російського парламенту й отримав згоду на введення російських військ в Україну. За поясненнями постпреда РФ в Радбезі ООН Віталія Чуркіна, підставою для таких дій Кремля був лист Януковича, у якому він просив Росію ввести війська.
У квітні 2014-го Янукович вийшов до ЗМІ не сам – з ним були екс-міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко та екс-генпрокурор Віктор Пшонка. Цього разу теж не прозвучало жодного запитання від преси.
Екс-президент мовчав два з половиною роки – до листопада 2016-го. У той час він мав давати свідчення в суді проти п'ятьох екс-беркутівців, але засідання так і не відбулося, бо активісти заблокували виходи з СІЗО.
Проте Янукович все одно дав прес-конференцію, на якій шкодував, що не зміг підписати наказ про введення військ і оголошення воєнного стану під час Майдану.
Цього разу Янукович вирішив поспілкуватися з журналістами одразу після завершення допитів свідків обвинувачення у справі про держзраду й практично в річницю початку війни Росії проти України.
Екс-президент з’явився в приміщенні російського державного інформагентства "ТАСС" у супроводі двох своїх адвокатів. Ті принесли з собою документи, які начебто доводять невинуватість їхнього клієнта у збройному нападі Росії на Україну.
Сама прес-конференція розпочалася в "кращих" традиціях російської інформаційної дійсності – з відео про "грузинських снайперів на Майдані".
Вступне слово Янукович читав з папірця. Було помітно, що він відучився спілкуватися з аудиторією, розгублювався, часом нервово жував губи.
"Українська правда" слідкувала за спілкуванням Януковича з пресою та зібрала основні тези його виступу.
Ми не можемо зараз перевірити всі його заяви на достовірність, але вважаємо, що кожен читач самостійно вирішує, чи варто вірити словам екс-президента-втікача.
Про Донбас
Сценарій один: зупинити війну, почати мирні переговори. В обов'язковому порядку в цих переговорах повинні брати участь представники Донбасу.
Я іноді зустрічаюся з представниками Донбасу. Я володію абсолютно 100% інформації. Я не з усім згоден, що там відбувається. Але люди в дуже важкій ситуації. Вони себе захищають.
(Янукович проігнорував частину питання журналістів про те, чи їздить він на окуповані території).
Закон про реінтеграцію Донбасу – це закон продовження війни. Влада в черговий раз розписалися в повній нездатності. Немає бажання йти мирним шляхом. Думка жителів Донбасу повністю ігнорується.
Про звернення до Путіна
Я, коли звертався до Путіна, пропонував почати консультації, потім ратифікувати рішення парламентами. Йти за процедурою. Я звернувся до Путіна 1 березня, а ще 27 лютого представники МЗС України звернулися до Москви з тією ж пропозицією – почати консультації. Там їм відмовили.
У цьому зверненні я посилався на договір про дружбу і взаємодопомогу між Україною й Росією. Я запропонував провести консультації і вносив пропозицію про введення поліцейської миротворчої місії.
Документ не було введено в дію. Документ дійсно був. Було емоційне рішення якимось чином повпливати на наступ незаконних військових формувань, на насилля людей на Донбасі. Мародерство, яке було, – це викликало в мене емоції і бажання захистити людей.
Путіну я написав не листа, а звернення. Таке ж, як я написав у Донецьку трьом державам-підписантам мирної угоди.
Єдине, що вони зробили, – вони поінформували світову громадськість в ООН через свого посла Чуркіна. Але ця заява моя, вона мала суто інформаційний характер і більше ніяк не використовувалася.
Я це звернення написав 1 березня 2014 року в місті Ростові в першій половині дня. І відправили ми це звернення разом з моєю заявою, яку Чуркін оприлюднив на Раді Безпеки ООН, в МЗС.
Я був не сам, зі мною була достатня кількість людей – ми довго радилися, потрібно було знайти правильну позицію і причину нашого звернення.
Головною підставою був Договір про дружбу і співробітництво між Україною й Росією. А заява була фактично додатком. І, до речі, цих звернень було два.
Про спілкування з Путіним
Я з президентом Путіним за ці чотири роки зустрічався лічені рази. Я більше контактую з його апаратом.
Ви розумієте, коли йде процес, коли треба радитися, є дуже багато людей, які займаються конкретними питаннями. Є великий апарат. Звичайно, у нас є зв'язок. Я не кажу, що ми там ногою двері відкриваємо. Ні. Але у нас є зв'язок. Коли треба проконсультуватися, порадитися, ми радимось.
Президент Росії – дуже зайнята людина. Я не претендую на те, щоб особисто з ним зустрічатися і шукати… питання мають бути на початку підготовлені і тоді, коли прийде час і можливість, і необхідність зустрічатися з Путіним, я буду ініціювати таку зустріч.
З президентом Путіним у мене дуже ситуація непроста – по-перше, необхідності (зустрічі – УП) немає, а по-друге, він людина дійсно дуже зайнята.
Якщо ми вийдемо на якісь рішення, і з'явиться можливість просувати ініціативи в плані мирної угоди, то така зустріч відбудеться, якщо буде в цьому необхідність.
Про конфісковані 1,5 мільярда доларів
Де там мої гроші? Покажіть хоча б один цент! Для мене це абсолютно незрозуміла тема. Чергова авантюра.
Краматорський суд, якийсь свідок щось сказав, і вилучили якісь гроші, які де знаходяться? У якихось банках, якихось офшорах. Адже немає інформації. Я знаю набагато менше, ніж ви.
Прийде час, і вони відповідатимуть за такі авантюри.
Авантюри подібного роду небезпечні. Зараз вони проводять якісь дослідження в тих людей, у яких вони забрали вклади. Що виявилося? Вкладники вкладали гроші, вони фактично були інвесторами України, викупили облігації, а вони взяли і все забрали.
Адвокат: Ми ініціювали процес щодо спростування цієї інформації. У цій справі було надано низку матеріалів, у тому числі роздруківка з банківського рахунку Віктора Януковича в "Ощадбанку", де відсутні ці кошти. Суд затягується вже більше півроку. Там же ми ініціювали відкриття і публікацію рішення Краматорського суду.
Про гроші, за які живе в Росії
За рахунок чого я живу? У мене є сім'я, є син – молодий, здоровий чоловік. Як кажуть: я ваші гроші не рахую, і ви не рахуйте мої. Я не можу сказати, що всім задоволений. Мені дуже важко, мені дуже боляче.
Ви знаєте, мені ніхто не заздрить. Ви в це вірите чи ні? Ніхто не заздрить.
Факти того, що ніяких моїх грошей ні в одному банку світу немає, – це загальновідомі факти, вони не вимагають особливих доказів.
Про Порошенка
У цілому беззаконня, яке твориться в Україні, – такого ніколи не було. Ціни постійно ростуть, енергоносії зростають. Ось чим повинен займатися Порошенко і його уряд, а не політичними переслідуваннями і виступами в судах.
Як можна ставитися до виступу Порошенка в суді? Він нічого не сказав.
Президент повинен бути справедливим і чесним. Але якщо доходи президента виросли в 10 разів за ці роки, а населення в кілька разів стало біднішим – про це, напевно, люди подумають на найближчих виборах.
Про Манафорта
Із Полом Манафортом ми почали працювати в другій половині 2005 року. І виборча кампанія до парламенту навесні 2006 року проходила за участю Пола Манафорта і його людей, його компанії, які працювали з апаратом Партії регіонів.
Я особисто не підписував із ним жодних угод. Я особисто не встановлював ніяких сум оплат за його роботу – і ця тема в мене з ним ніколи не обговорювалася: скільки він має отримувати. У відносинах між нами питань його фінансової винагороди чи оплати взагалі не було.
Після виборів 2010 року Пол Манафорт був моїм радником на громадських засадах. Я з ним зустрічався завжди – радників у мене було багато – на зустрічах, коли розглядалися міжнародні питання, Пол Манафорт брав у них участь.
Як таких особистих контактів у мене з ним не було. Він працював в основному з Адміністрацією президента. Був такий порядок.
Щодо моїх обговорень із Путіним якихось відносин із Полом Манафортом – це абсолютний абсурд. Ніколи в нас цієї теми не було.
Після того, як я виїхав з України, я Пола Манафорта не бачив і не чув.
Про Крим
Ніякої інформації про будь-яку підготовку в Криму збройного захоплення не було в мене. Не надходило ні від військових, ні від спецслужб, ні від органів місцевої влади.
Я на власні очі бачив 23 лютого людей у Севастополі, які закінчили мітинг і йшли в центрі міста, обговорювали ситуацію, яка була в Києві. Мені вдалося переговорити з цими людьми. Я почув від них велике занепокоєння за свою безпеку і бажання знайти захист у Росії.
Я зустрівся з главою Адміністрації севастопольської Яцубою, який розповів, що народ налаштований дуже рішуче – він теж був на цьому мітингу.
Цю інформацію я в той час отримав і можу повторити, що кримчани ухвалили це рішення провести референдум. Фактично, це була відповідь на антидержавний переворот і спосіб захистити себе.
Про суд у справі Януковича
Порошенко зробив усе, щоб не допустити мене до цього процесу.
Уже близько року в мене немає можливості брати участь у процесі, у якому мене намагаються звинувачувати.
Українська влада постійно порушує мої права, не допускає до суду, порушує права на захист, не хочуть слухати свідків захисту, обмежують роботу моїх адвокатів.
Вони ухвалили закон у парламенті під Януковича особисто, штучний закон, і коли виступали з трибуни парламенту, умовляли депутатів проголосувати. Причина одна – Януковича потрібно посадити.
Суди повинні бути судами, а не шоу артиста Тимошенко... артиста Порошенка. (Янукович тут омовився – УП)
Адвокат: дано негласну команду не допускати повторної участі Януковича і можливості йому виступити. Порушень маса. Ці порушення відкривають двері для ефективного оскарження рішень у європейських інстанціях.
Про плани
Я планую звернутися найближчим часом до держав-гарантів підписання угоди від 21 лютого 2014 року і держав, які відіграють ключову роль у вирішенні конфлікту на Донбасі, – США і Росії.
Предметом мого звернення стануть пропозиції щодо пошуку шляхів припинення війни на Донбасі і початку ліквідації наслідків події.
