Показания командования: Янукович хотел применить Вооруженные силы на Майдане, но ему не дали

У четвер, 8 лютого, в Оболонському суді Києва продовжили заслуховувати свідків у справі про державну зраду екс-президента Віктора Януковича – викликали колишнього головнокомандувача Збройних сил Володимира Заману, екс-заступника голови Державної прикордонної служби Павла Шишоліна та екс-командувача Військово-морських сил Сергія Гайдука.

Замана розповів про те, як керівники силових структур за Януковича під час Революції Гідності намагалися схилити ЗСУ до застосування зброї проти мітингувальників і роль західних партнерів у реагуванні на події в Криму.

Гайдук з Шишоліним свідчили про те, яким чином ВМС і прикордонники реагували на агресію Росії в перші дні березня 2014 року в Криму.

"Українська правда" зібрала найцікавіше з допиту свідків 8 лютого.

Володимир Замана

Під час Революції Гідності очолював Генштаб і командував ЗСУ та був звільнений Януковичем з посади 19 лютого 2014 року. З 22 по 27 лютого 2014-го – уповноважений ВР з контролю за діяльністю Міноборони України.

Про ситуацію в Україні в січні-лютому 2014-го

Я повернувся з Афганістану десь 15-16 січня і надав довідку про ситуацію в Криму. Довідка мала, в основному, загальний характер про певну напруженість.

Але в довідці начальника розвідки ВМС, капітана 1-го рангу Циганова містились уже конкретні факти про перекидання до Криму воєнних БТРів. Інформація була про посилення угруповання Чорноморського флоту РФ у Криму.

Мною було поставлено завдання про підготовку сил реагування. В основному, це аеромобільні війська, сили спеціального призначення. Про підготовку навчань, про перекидання особового складу на територію Криму, а також на територію Чернівецької області. Що і було зроблено.

Після проведення навчань, у тому числі і в Криму, було підготовлено план для посилення, і йдеться не тільки про Крим, але й про Буковину і Закарпаття. Там ситуація була така, що на суміжній території, у зв’язку з тим, що в Україні ситуація була напружена, якось активізувалися сили і засоби суміжних держав.

Частина сил і засобів залишилася в Криму, а решту було повернено в місця постійної дислокації. Навчання закінчилися 5 лютого.

З президентом (Януковичем) я востаннє спілкувався в жовтні 2013 року. Після цього жодного разу з президентом не спілкувався ні по телефону, ні особисто.

Мої намагання доповісти президенту про ситуацію не мали результату. Я доповідав міністру оборони (Павлу Лєбєдєву – УП), оскільки президенту додзвонитися не міг.

Про примус до використання Збройних сил на Майдані

Упродовж лютого відбувалися неодноразові спроби підготувати наказ про застосування ЗСУ, зокрема 25-ї воєннодесантної бригади, 79-ї аеромобільної бригади, підрозділи морської піхоти, в Києві.

Про застосування зброї там не йшлося. Йшлося про залучення ЗСУ до посилення охорони об’єктів, наведення конституційного ладу в Києві.

16 лютого перед захопленням будівлі СБУ у Львові я отримав доповідь командира 80-го аеромобільного полку про те, що він отримав завдання забезпечити охорону будівлі СБУ.

Я запитав: "Хто дав таке розпорядження?". Він відповів: "Розпорядження дав міністр оборони (Лєбєдєв – УП)". Після цього, уточнивши в міністра оборони, я сказав, що таке розпорядження я дати не можу, і заборонив виконувати командиру полку.

17 лютого в будівлі СБУ в Києві я спілкувався з керівником Служби безпеки України (Олександром Якименком – УП) і генеральним прокурором (Віктором Пшонкою – УП). Вони намагалися переконати мене в тому, що законодавство дозволяє залучати ЗСУ.

Я погодився тільки на перекидання військово-траспортних вертольотів Мі-8 до Василькова, оскільки в законі чітко прописано, що ЗСУ можуть залучатися до перекидання особового складу, який бере участь в антитерористичній операції.

Були намагання передислокувати до Києва ті підрозділи, які готувалися на підсилення в Криму. Після чергової перепалки я заявив, що таке розпорядження я не підготую, і в той же день мені доповіли, що президент підписав указ про моє звільнення.

Про засідання РНБО 28 лютого 2014-го

28 лютого мене запросили на засідання РНБО. На ньому були присутні десь 40-50 осіб.

У мене склалося враження, що це засідання, у якому ми брали участь, було вже чистою формальністю. Оскільки по людях, які виступали під час цього засідання, було видно, що до цього вже було ухвалено якесь рішення, яке вони просто довели на засіданні.

Після цього я мав досить жорстку розмову з в.о. президента (Олександром Турчиновим – УП). Сказав йому, що там у Криму – наші люди, і їм треба дати посил, що ми за них будемо боротися і не покинемо їх.

І я почув, що наші західні друзі пропонують не робити різких кроків, тому ми на агресію відповідати не будемо, а будемо політичними кроками намагатися врегулювати ситуацію.

Про поїздку в Крим

У ніч 28 лютого я виїхав до Криму. Ми вночі перетнули перешийок, на якому був особовий склад кримського "Беркуту".

1 березня я прибув у штаб ВМС України в Севастополі, де зустрівся з командуванням. Мені доповіли, що повний ступінь боєготовності знято рішенням начальника Генерального штабу (Михайла Куцина – УП).

Я встиг там зустрітися з Вітком (командувач ЧФ РФ – УП), який говорив: "Ми будемо йти до кінця".

Ще я мав телефонну розмову з (самопроголошеним прем’єром АРК – УП) Аксьоновим, який мені почав розказувати, що жителі Криму виявили бажання об’єднатися з Росією, ми пропонуємо вам і таке інше.

Я сказав, що свою присягу прийняв в Україні, проходжу службу в Україні, і ніхто присягу порушувати не буде.

Про право Януковича просити РФ ввести війська в Україну

Крім випадків, коли рішення ухвалено Верховною Радою (навчання та інше) самостійно президент цього робити не може.

Павло Шишолін

Колишній перший заступник голови Державної прикордонної служби України.

Про спробу Януковича вилетіти з Донецька в Росію

Ніяких вказівок затримати президента України ніхто не давав. Ми діяли в рамках чинного законодавства про прикордонний контроль.

Якщо в Донецьку (22 лютого 2014 року – УП) перебувала група людей на відповідних літаках, ми не знали, хто там був. Вони не робили заявку на виліт, а нам стало відомо, що цей виліт буде здійснюватися на територію РФ без відповідних видів контролю.

Наш прикордонний наряд прибув до відповідних літальних засобів пройти процедуру прикордонного контролю, як це передбачено законодавством.

Наряд доповів, що на борту побачили президента України, який після заяви наших прикордонників дав знак своїй охороні та особам, які його супроводжували. Вони перемістилися в автомобіль і покинули територію аеропорту.

Про російських військовослужбовців у Криму

Перший факт переміщення на територію України підрозділів з території РФ офіційно ми зафіксували 28 лютого – пост спостереження в Криму зафіксував перельот 10 вертольотів з території РФ, з яких лише три було заявлено у відповідності до угоди для проведення прикордонного контролю.

Друге масове порушення державного кордону сталося 4 березня, коли відбувся переліт 8 літаків РФ без повідомлення і проведення прикордонного контролю.

З території РФ по сухопуттю вперше таку подію було зафіксовано 6 березня.

Спочатку 100 військовослужбовців у формі без упізнавальних знаків зі значною кількістю цивільних осіб прибули в пункт пропуску "Крим" на паромну переправу, заблокували. І з території РФ на територію України зайшло 10 "Камазів" з військовослужбовцями в чорній формі.

Про напади на застави

6 березня було здійснено військовослужбовцями з цивільними напад на мобільну прикордонну заставу "Массандра". Напад відбито. Старший лейтенант, начальник застави, згідно зі статутом ЗСУ, застосував зброю в повітря для того, щоб не допустити захоплення підрозділу.

Станом на 12 березня було заблоковано і виведено з ладу фактично всі 57 військових об’єктів Державної прикордонної служби України.

Про вивід кораблів з Криму

2 березня була спроба повного захоплення корабельно-катерного складу Севастопольської, Ялтинської і Керченської морської оборони.

Згідно з попереднім планом, який був відпрацьований ще 28 лютого, нам вдалося в ніч вивести повністю весь корабельно-катерний склад в кількості 23 одиниці з особовим складом, зброєю, документацією, таємними документами з Ялти і Севастополя в Одесу, а з Керчі – у Бердянськ.

Сергій Гайдук

З 2 березня 2014 року виконував обов’язки, а 7 березня 2014-го був призначений командувачем Військово-морських сил України.

Про блокування військових частин і кораблів у Криму

Інтенсивне блокування частин, у тому числі кораблів, припало на час після зради (командувача ВМС України – УП) Березовського. Пік – 3-6 березня.

Блокували і так звані "козачки", і військовослужбовці без упізнавальних знаків –"зелені чоловічки".

У тому числі блокували берегові частини, де були окремі російські військовослужбовці, які не приховували своєї приналежності.

Використовували і кораблі ЧФ РФ, а також Балтійського та Північного флотів Росії.

Про зраду Березовського

1 березня о 11:50 було дано команду про приготування кораблів до виходу в море. Тоді ще вихід був вільним. Але Березовський дав відбій, а 2 березня він зрадив.

Березовський був веденим, а не ведучим. Про це свідчить хаотичність його дій.