Свидетель №1. Как Порошенко допрашивали в суде о госизмене Януковича
Петро Порошенко – перший президент України, який, перебуваючи на посаді, свідчив у суді. Але тепер він – друга людина, після обвинуваченого в державній зраді Віктора Януковича, яка мала президентську посаду і давала свідчення через відеозв’язок.
Попри всі сподівання, судді, прокурори і захисники побачили його через екран, за трибуною, розміщеною в будівлі Адміністрації президента.
Напередодні суду на Банковій точилася дискусія, чи з’являтися президенту до суду особисто. Джерела УП переконують, що сам президент хотів іти до суду. За допит у суді також висловлювався генпрокурор Юрій Луценко.
У військовій прокуратурі до вечора вівторка 20 лютого були впевнені, що президент даватиме свідчення в суді. В АП кілька разів змінювали рішення про те, яким чином все ж таки відбудеться допит. Остаточний план дій було ухвалено лише ввечері.
У день засідання, 21 лютого, Оболонський суд був оточений Нацгвардією, підсилена охорона була на вході й на поверсі, де мав відбутися допит президента. Інші судові засідання не скасовували. Тих, хто заходив у будівлю, ретельно перевіряли та просили розстібнути верхній одяг. В очах журналістів і захисту Януковича жевріло сподівання, що особа номер один таки прийде.
Однак на самому початку суду прокурор Руслан Кравченко заявив клопотання про відеодопит Порошенка. За його словами, АП надіслала на ім'я генпрокурора Юрія Луценка листа, у якому йшлося, що президент перебуває під державною охороною, а також має заплановані зустрічі та телефонні дзвінки.
Захист вимагав особистого допиту і просив перенести засідання на інший зручний для президента час. Врешті, суд дозволив главі держави давати свідчення з Банкової.
Перед допитом прокуратура попросила дослідити відеозапис про перебування Порошенка в Криму 28 лютого 2014 року, а також заслухати записи розмов депутата Держдуми Росії Костянтина Затуліна і радника президента РФ Сергія Глаз’єва щодо цієї події.
Під час допиту складалося враження, що суддя захищає президента від звичних у цьому процесі запитань захисників Януковича.
Далі пропонуємо повну стенограму допиту.
– Я, Порошенко Петро Олексійович. Народився 26 вересня 1965 року. Є президентом України.
Суддя: У цій справі ви фактично відмовилися від імунітетів, у тому числі дипломатичних.
– За законодавством України, я маю імунітет президента. Але вважаю, що ця справа надзвичайно важлива, суд вважає за необхідне допитати мене як свідка, тому я дав своє погодження.
Суддя: Чи були ви особисто знайомі з обвинуваченим Віктором Федоровичем, які у вас склалися з ним стосунки?
– Я був особисто знайомий з обвинуваченим Януковичем. У мене були різні стосунки з Януковичем.
Суддя: Чи зрозумілі вам ваші права та обов'язки?
– Так, я прочитав їх уважно і підписав.
Суддя: Суд попереджає вас про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показів і за відмову давати показання. Попередження вам зрозуміло?
– Так.
Суддя: Зачитайте присягу.
– Я, Порошенко Петро Олексійович, присягаю говорити правду і лише правду.
Запитання сторони обвинувачення.
– Поясніть, яка мета та обставини вашої поїздки на територію АР Крим у лютому 2014 року? Свідком яких саме подій ви були на той час?
– Порошенко: 27 лютого 2014 року я з'явився до кабінету голови Верховної Ради, тимчасового виконувача обов'язків президента пана Турчинова з пропозицією негайно вилетіти в Крим і особисто провести переговори з депутатами ВР Криму для того, щоб зупинити руйнівні процеси, які почалися зі спроб оголошення незаконного референдуму, переконати депутатів і переконатися самому в процесах і подіях, які в той день відбувалися.
Після коротких переговорів з головою Верховної Ради я попросив видати мені доручення. Оригінал доручення є в мене в руках: "Відрядити народного депутата Порошенка Петра Олексійовича до АР Крим, уповноважити його від імені ВР України проводити консультації та переговори щодо для стабілізації та врегулювання політичної ситуації в АР Крим".
Отримавши зазначене доручення в письмовій формі, готовий передати його суду, я одразу вирушив до Сімферополя. Отримавши інформацію, що Сімферополь уже блокований військами і людьми в цивільному, що були труднощі для мене щодо того, щоб потрапити до Сімферополя, я прийняв рішення, що поїздка все рівно має відбутися.
Прилетівши до Сімферополя, я побачив ланцюг, який очепив аеропорт. З цього приводу є відповідні відео, які знімалися представниками ЗМІ. Камери з мікрофонами були розташовані поблизу виходу з аеропорту, розташовувалися саме за ланцюгом.
Читайте также
Кілька осіб намагалися мене зупинити, зав'язалася сутичка.
Я прорвався через очеплення і, коли увійшов в зону зйомки телекамер і журналістів, вони ухилялися потрапляти в зону дії камер.
Прямо там я зробив заяву, з якою метою я прибув до Криму. Суд може долучити це відео до матеріалів справи.
Зміст заяви полягав у тому, що Крим є українським, що ми маємо зробити все для того, щоб перешкоджати провокаторам і не допустити провокацій.
Ми готові негайно створити робочу групу між депутатами ВР України і депутатами кримського парламенту України для того, щоб надзвичайно швидко в робочому режимі вияснити і вирішити всі питання, які можуть стояти на порядку денному.
З цією метою я зідзвонився з головою ВР Криму паном Константіновим, домовився з ним про зустріч.
Тих осіб, які мене зустрічали, попросив підвезти мене до ВР Криму. Незважаючи на певні перешкоди, ми змогли дістатися до відстані в 300-400 метрів від площі, будинку, де була розташована ВР Криму.
Далі рухатися машиною було неможливо, я вийшов з авто і пішки пішов до ВР Криму – особисто переконатися, що ВР була зачинена, не працювала, була оточена так званими "зеленими чоловічками", військовослужбовцями регулярних сил РФ.
Пересувалися особи в камуфляжі, які називали себе кримською самообороною, але координувалися офіцерами спецслужб РФ.
Як тільки журналісти почали мене знімати біля пустої і непрацюючої ВР, яка не приймала ніяких рішень, була віддана команда для того, щоб мене заблокувати, оточити і застосувати засоби фізичного впливу.
Я намагався не дати їм цього зробити. Після того, як ми закінчили зйомку, моя спроба потрапити до ВР Криму була заблокована зазначеними особами, зокрема, військовослужбовцями Росії. Я направився по іншій вулиці до своєї машини.
У цей час я був оточений спочатку десятками, потім сотнями людей. Частина з них були провокаторами. Вони намагалися тиснути, погрожувати мені. Але частина людей стала на мій захист.
Я вважаю, що в той час була безпосередня загроза моєму життю, тому дуже дякую всім тим людям, які були недалеко від мене і які своїми діями мене захистили. Також там були кілька міліціонерів. Я також хочу подякувати їм, тому що вони чесно виконували свою роботу.
Пройшовши близько одного кілометра, побачив на стоянці машину таксі. Я сів у таксі і поїхав на адресу, де була запланована зустріч з представниками ВР Криму.
– Окрім уже почутих фактів, що вам відомо про обставини блокування й захоплення адміністративних будівель, державних установ, підприємств та військових частин на території АР Крим у лютому-березні 2014 року? Ким планувалися, організовувалися та координувалися ці дії?
– Порошенко: Я особисто бачив військовослужбовців у зеленій формі. Це були військовослужбовці Збройних сил РФ як зі складу ЧФ РФ, так і з регулярних сил, які були перекинуті в ці дні, починаючи з 20 лютого, на територію України в АР Крим через відповідні аеропорти і порти України без згоди Української держави, без відповідних процедур, що може кваліфікуватися як агресія і незаконна анексія суверенної і незалежної території України.
Це те, що я бачив у Сімферополі і Криму на власні очі.
Зі слів працівників аеропорту я знав, що в повітряному просторі є літаки без упізнавальних знаків, які перекидають сили. Це мені повідомили вночі, коли я повернувся в аеропорт для вильоту.
До речі, уже пізніше, через кілька місяців, я побачив на відео зізнання Гіркіна, який потім скоював численні злочини на території Слов'янська, з великою шкодою, що тоді в нього була зброя і він не застосував її проти Порошенка.
Крім того, вже з офіційних повідомлень України, ЗМІ були численні повідомлення способів штурму українських військових частин, захоплення українських кораблів, штурм і психологічний тиск, який чинився на українських військовослужбовців, патріотів і кримських татар, що повністю характеризує всі ці кроки як елементи брутального порушення міжнародного права й агресії з боку сил РФ проти суверенної незалежної держави.
– Чи відомо вам про існування інших загроз національній безпеці України в лютому-березні 2014 року, окрім подій, що розвивалися на території Криму?
– Порошенко: Очевидно, що відбувалися дуже добре скоординовані заходи на сході нашої держави: у Донецьку, Луганську, Харкові, Запоріжжі, Дніпропетровську, Одесі, які тривали не лише протягом лютого-березня, але й у квітні-травні.
Під час мого перебування в Луганську в квітні, коли я прилетів у заблокований луганський аеропорт, у мене була запланована зустріч з професорсько-викладацьким складом Луганського університету, який розташований в 200-300 метрів від захопленої будівлі СБУ, де після початку зустрічі було вимкнено світло, молодики спробували заблокувати проведення зустрічі. Відчувалося, що їхні дії дуже добре скоординовані.
Мною було прийнято рішення відвідати державний кордон України, відвідати Ізварине. Моя машина, за повідомленням мого помічника, була обстріляна. Під час проведення зустрічі з мешканцями селища Ізварине також були провокаційні виступи невідомих людей, які перетнули кордон з російського боку.
Але я і зараз пам'ятаю і дуже вдячний мешканцям Ізвариного, українцям і українкам. Жінка, яка спробувала зупинити провокаторів, після того, як на неї почали тиснути і погрожувати, я був вимушений вступитися за неї і навіть запросив правоохоронні органи притягнути до відповідальності тих, хто намагався завдати шкоди цим людям.
На жаль, правоохоронці не відреагували своєчасно. Обстановка була дуже напружена і вона добре координувалася, на мою думку, спецслужбами РФ.
Було багато зустрічей. Усім відомо, як розгорталися події в Харкові, Одесі. Дуже важливо, що ми внаслідок скоординованих дій зберегли цілісність країни, не дали сепаратистському проросійському шабашу розпалити полум'я в Харкові.
На жаль, була відповідна трагедія в Одесі. Безумовно, ці дії були скоординовані з подіями, які були в Криму.
– Чи відомі вам обставини проведення 16 березня 2014 року так званого референдуму про статус Криму?
– Порошенко: Це саме те, чому я намагався перешкоджати, бо наголошую на тому, що, на моє глибоке переконання, незважаючи на те, що ВР Криму не мала повноважень щодо оголошення так званого "референдуму", ніякого оголошення не відбувалося.
Маніпуляції з датами – спочатку 25 травня, потім 16 березня – свідчили про невпевненість, поспішність, незаконність дій російської влади, яка в такий спосіб намагалася легітимізувати дії РФ.
Координація цих кроків разом з рішенням президента Росії Путіна щодо застосування Збройних сил РФ за межами Росії, звернення до Ради Федерації РФ щодо отримання згоди російського парламенту на використання Збройних сил і дуже поспішне рішення, яке прийняла російська Рада Федерації, свідчить про дуже добре скоординовані дії керівництва Росії – парламенту Росії, президента Росії і військовослужбовців та найманців, які перебували в Криму з метою забезпечення незаконної анексії.
Хочу наголосити, що ті жертви, які були серед кримських татар і українських військовослужбовців, яскраво підтверджують ці наміри.
– Прокурор: Чи має право президент України чи будь-який громадянин України звертатися до керівництва іншої держави, запрошуючи використати іноземні війська цієї держави на території власної країни?
– Захист: Шановний суд, у захисту є протест. Питання має бути переформульовано. Ми хочемо почути зараз факти, або юридичну чи правову оцінку, або свідчення безпосередньо і думки свідка? Питання є некоректним, захист проти нього заперечує і просить його переформулювати.
– Суддя: Шановний прокурор, суд погоджується з захистом, тому що це фактично правове питання, і суд здатен сам його вирішити в нарадчій кімнаті. Наступне питання прокурора.
– Прокурор: Пане президенте, поясніть, будь ласка, які причини військової окупації території АРК, а саме території незалежної України?
– Захист: У захисту є зауваження. Якщо ставиться питання прокурором щодо дуже тривалого переліку дій, потрібно уточнювати дати. Тому що, як зазначив попередній свідок, міжнародна спільнота визнала факт окупації лише у 2016 році.
– Суддя: Не погоджуюся з вами, захисник. Вважаю, що це питання є допустимим, і свідок здатен на нього відповісти.
– Порошенко: З точки зору міжнародного права країна-агресор Російська Федерація не мала жодних підстав діяти в спосіб, який вона продемонструвала, починаючи з 20 лютого 2014 року.
Я думаю, що буде можливість задати це питання тим, хто приймав рішення щодо початку агресії проти України з боку РФ.
У той же час дозвольте не погодитися з позицією, що РФ агресором була визнана лише в 2016 році. У резолюції Генасамблеї ООН 2014-го… до речі, здається, вона була в березні, – саме там була рішуче засуджена анексія Криму.
Вона знайшла своє підтвердження в рішеннях законодавчого органу України, Верховної Ради, в постанові, яку ми разом обговорювали з керівництвом Верховної Ради, з керівниками фракцій на зустрічі в президента, яка була більшістю голосів підтримана законодавчим органом.
На сьогодні Росія увійшла в низку міжнародних документів саме як агресор. Це взагалі дуже лакмусове питання для кожного українського громадянина, для кожного політика світу, на яке він собі має відповісти: Крим український чи "Крим наш", як вважають росіяни, причому далеко не всі?
В Україні конфлікт, громадянська війна чи факт агресії Російської Федерації? Десятки тисяч жертв як серед солдат, так і серед цивільного населення є результатом агресії чи результатом громадянської війни?
Якщо ваша відповідь: "Крим російський, в Україні громадянська війна і жертви – це жертви громадянської війни", відповідь дуже проста – це частина гібридної агресії, гібридної війни Російської Федерації проти суверенної і незалежної держави.
Частина тої пропаганди, яку РФ намагалася поширити по всьому світу і зазнала поразки. На сьогоднішній день ми маємо численні докази, у тому числі підготовлені за моїм дорученням судові процеси... У тому числі в ООН.
Починаючи з фінансування тероризму з боку РФ і завершуючи порушенням морського права чи расової дискримінації, що стосується в Криму українців, кримських татар і багатьох інших.
Тому я вважаю, що це питання не лише політичне, не лише безпекове, а це питання в тому числі суто юридичне. У тому числі процес, який сьогодні відбувається, має виключно важливе значення не лише для України.
Це були одні з найважливіших обставин, з яких я прийняв рішення взяти в ньому участь.
– Прокурор: Зважаючи на те, що свідком повністю підтверджені всі обставини, представлені в обвинувальному акті, ми не маємо більше питань. Пане президенте, ми вам дякуємо.
– Суддя: Будь ласка, шановна сторона захисту.
– Захист: Шановний свідок, скажіть, будь ласка, які саме надважливі державні питання завадили вам сьогодні особисто прибути до зали засідання і виступити перед судом?
– Порошенко: Я не думаю, що це належить до компетенції адвоката. Але з поваги до суду я готовий розкрити частину свого графіку.
Сьогодні відбулася нарада з керівництвом Збройних сил щодо імплементації закону про реінтеграцію Донбасу. Ми маємо протягом буквально годин і днів, це надтерміново, перебудувати управління обороною держави на сході, створення оперативного штабу і інше. Деталі розкривати не буду. Завершилася о 13:40.
З 14 години я відповідно до рішення суду беру участь в засіданні суду. О 15:30 у мене перша міжнародна зустріч. Можу сказати, що йдеться про керівництво зовнішньополітичного відомства Данії.
Після цього передбачений один публічний захід і два міжнародних, у тому числі які будуть висвітлюватися в прямому ефірі. Можете на них подивитися.
Я такий відвертий для того, щоб показати, що я це роблю з повною повагою до суду.
– Суддя: Дякую, шановний свідок. Захист може продовжити.
– Захист: Шановний свідок, чи відомо вам як президенту України, коли, згідно Конституції, президент припиняє виконувати свої повноваження та відповідно втрачає право недоторканності?
– Прокурор: Протест. Це так само правове питання, як і наше питання, яке було зняте. Просимо зняти для дотримання принципу змагальності.
– Захист: Ваша честь, це питання пов'язано з незаконною передачею повноважень, яка відбулася в лютому 2014 року безпосередньо до соратників Петра Олексійовича Порошенка… Оскільки це питання стосується не цитування статті чи переказу Конституції, а саме чи відомі такі підстави.
– Суддя: Шановна сторона захисту, попередньо, просячи суд зняти запитання прокурора, ви вимусили суд його зняти обґрунтовано, тому що це правове питання. А тут уже ви ставите правове питання, тому суд також вимушений його зняти. Наступне запитання.
– Захист: Чи передбачає Конституція будь-які інші підстави припинення повноважень президента, окрім тих, що зазначені в статті 108 Конституції?
– Прокурор: Сторона обвинувачення просить зняти це запитання, оскільки воно також є правовим питанням.
– Суддя: Я погоджуюся, це правове питання, суд його буде вирішувати безпосередньо в нарадчій кімнаті.
– Захист: У випадку президента Віктора Януковича, чи мала місце якась із зазначених в Конституції підстав для дострокового припинення ним повноважень президента? Так чи ні?
– Суддя: Суд допускає це запитання, свідок може відповісти.
– Порошенко: Шановний суд, мені не відомо рішення Верховної Ради України про припинення повноважень президента. Я про нього не знаю і не проінформований.
Я як народний депутат України 23 чи 24 лютого сам брав участь у голосуванні відповідної постанови ВР України. У цій постанові було зазначено: покласти у зв'язку з самоусуненням президента Януковича обов'язки президента на голову Верховної Ради України Олександра Валентиновича Турчинова. Якщо ви запитуєте про припинення повноважень президента Януковича, мені про це не відомо.
– Захист: Дякую за відповідь. Чи передбачена Конституцією така підстава для дострокового припинення повноважень президента як самоусунення?
– Прокурор: Прошу зняти це питання, оскільки це правове питання.
– Захист: Заперечую проти протесту прокурора, оскільки шановний свідок у попередньому запитанні повідомляв дані, що стосуються саме цих відомостей. І для встановлення об'єктивності, з точки зору захисту, важливо дізнатися відповідь на це питання.
– Суддя: У цьому випадку погоджуюся з захисником.
– Порошенко: Ще раз можу наголосити, що сторона захисту ставить питання щодо дострокового припинення повноважень. Мені невідома наявність цього документа. Мені відомо, що у зв'язку з самоусуненням обов'язки президента було покладено на голову Верховної Ради.
Можу наголосити на тому, що в зв'язку з відсутність президента через самоусунення або з інших причин обов'язки покладаються рішенням Верховної Ради на голову Верховної Ради.
Але саме в цьому і полягає місія висока суду, щоб вивчити і встановити обставини. Я б не хотів ні тлумачити Конституцію, ні давати юридичні роз'яснення. Якщо в когось були будь-які сумніви щодо конституційності зазначеної постанови, він міг оскаржити…
Наскільки мені відомо, такого факту не відбулося, і постанова Верховної Ради чинна на сьогоднішній день.
– Захист: Оскільки зайшла мова про самоусунення і голосування вами за відповідну постанову, що ви вкладали на той час у зміст терміна "самоусунення", за що було проголосовано 22 лютого 2014 року?
– Порошенко: Я не маю високої честі бути автором цієї постанови, я як народний депутат лише голосував "за".
І підставою для покладання обов'язків на голову Верховної Ради була відсутність зв'язку з президентом, відсутність президента на робочому місці, відставка керівництва України в умовах агресії Російської Федерації в Криму, що почалася. На моє глибоке переконання, існувало достатньо підстав для мене як народного депутата для того, щоб натиснути кнопку "за".
– Захист: Офіційна інформація якого відомства стала на той момент підставою для прийняття особисто вами як народним депутатом рішення, що президент самоусунувся від виконання конституційних повноважень?
– Прокурор: Прошу зняти питання, відповідь щойно прозвучала.
– Суддя: Я погоджуюся з прокурором. Наступне запитання.
– Захист: Шановний свідок, на вашу думку, як уже чинного президента, як довго президент України має бути відсутнім у Києві, щоб вважатися таким, що самоусунувся?
– Суддя: Шановний захисник, я розумію ваші наступні питання з цього приводу. Але я вже наголошував, що ми не будемо перетворювати суд на цирк. У вас є ще питання до цього свідка по суті обвинувачення?
– Захист: Це є питання по суті. Ми з'ясовуємо законність відсторонення в 2014 році, у тому числі безпосередньо свідком, чинного президента Віктора Януковича з займаної посади.
Безпосереднім наслідком цього стали події в Криму, які викликані непогодженням населення Криму з цією позицією, події в Україні в цілому і події на Донбасі. Тому є вкрай важливим з'ясування питання щодо законності таких дій групи депутатів, у тому числі шановного свідка.
– Суддя: Шановний захист, свідок відповів. Ви знову поставили питання, суд його зняв. Пропоную не сперечатися з головуючим, а продовжити допит. Ви повідомляли, що у вас дуже багато запитань. Наступне питання.
– Захист: Чи передбачає Конституція визнання президента таким, що самоусунувся, через зволікання з підписанням будь-якого закону, проголосованого Верховною Радою?
– Прокурор: Прошу зняти, тому що це правове питання.
– Захист: Ваша честь, це питання було досліджено під час допиту низки свідків, які були соратниками на той час шановного свідка – у тому числі Яценюка, Авакова, Парубія, які вказували, що вважали Віктора Януковича таким, що самоусунувся, через те, що він не підписав негайно закон під час перебування в Харкові. Тому це питання важливе.
– Суддя: Шановні захисники, ми тут не проводимо з'ясування знання законів тією чи іншою людиною. Ми проводимо допит свідка з конкретного обвинувачення Януковича Віктора Федоровича. Тому я погоджуюся з прокурором, що це правове питання, і суд має змогу сам дати на нього відповідь під час ухвалення остаточного рішення в цій справі, яке б воно не було. Чи є у вас ще питання до цього свідка?
– Захист: З вашого дозволу я цитую сторінку 16 обвинувального акту: "Натомість Віктор Федорович Янукович 22 лютого 2014 року самоусунувся від виконання покладених обов'язків". Тому це стосується цього кримінального провадження. По-друге, свідок є гарантом Конституції. Просимо суд не знімати питання й дозволити свідку дати відповідь по суті.
– Суддя: Шановна сторона захисту, ви, напевно, прослухали мене, коли ми спілкувалися зі свідком і суд зауважив свідку, що він буде допитаний не як гарант Конституції, а як звичайний свідок, показання якого будуть оцінені. Тому, будь ласка, допитуємо свідка відповідно до обвинувачення Януковичу В.Ф.
– Захист: Шановний свідок, ви як президент України не підписували, до прикладу, законопроект про телебачення і радіомовлення майже чотири місяці. Або законопроект про амністію в 2016 році майже шість місяців. Чи свідчить це про ваше самоусунення з посади?
– Прокурор: Це питання, яке не стосується суті провадження, прошу зняти.
– Захист: Щойно було зацитовано положення обвинувального акту. Отже, предметом дослідження також є намагання встановити обставини та причини, підстави, чи можна говорити про самоусунення. Ми намагаємося у свідка з'ясувати.
– Суддя: Шановна сторона захисту, ви мене не чуєте, не хочете чути або не хочете допитувати свідка. Вкотре ви ставите правове питання, вкотре ставите питання, яке не стосується провадження. Ви витрачаєте свій час, а потім будете говорити, що суд вас якимось чином обмежив у допиті свідка. З приводу обвинувачення у вас є питання до свідка чи ми припиняємо допит?
– Захист: Шановний суд, з цього блоку ще два питання, потім можемо переходити до інших.
– Суддя: Це ваше право їх задати, але ви витрачаєте час.
– Захист: Шановний свідок, постанова по самоусунення від виконання конституційних повноважень та призначення позачергових виборів президента України, на ваше переконання, є законною та відповідає Конституції?
– Прокурор: Прошу зняти це питання як правове і яке не стосується кримінального провадження.
– Суддя: Насправді свідок уже дав відповідь щодо, на його думку, законності відповідних рішень. Наступне запитання.
– Захист: Шановний свідок, чи вірно ми зрозуміли, що у випадку, якщо в будь-який момент ви залишите Київ, а в канцелярії Адміністрації президента перебуватимуть непідписані проекти законів, і в цей момент Верховна Рада ухвалить постанову про ваше самоусунення, ви не будете заперечувати проти її законності?
– Прокурор: Протест…
– Суддя: Я погоджуюся. Наступне питання.
– Захист: Захист просить внести до протоколу заперечення проти дій головуючого по справі, оскільки питання захисту, що направлені на з'ясування обставин справи, законності дій посадових осіб того часу, що призвело до втрати Криму, судом майже всі було знято.
– Суддя: Шановний захисник, ваше заперечення, звичайно, буде внесено до журналу. Але в цьому засіданні керує не прокурор, не президент і не захисник, а головуючий. Суд обґрунтовано вирішив, що ваші питання не стосуються цього кримінального провадження. Чи є ще питання у сторони захисту?
– Захист: Шановний свідок, коли вам стало відомо про підписання президентом України Віктором Януковичем та представниками опозиції за участю представників європейських країн – Франції, Польщі та Німеччини – угоди про врегулювання політичної кризи в Україні від 21 лютого 2014 року? Чи були вам відомі умови такої угоди?
– Прокурор: Сторона обвинувачення просить суд зняти це питання як таке, що не стосується справи.
– Суддя: Я не підтримую.
– Порошенко: Позиція перша. Я не є підписантом цієї угоди.
Позиція друга. Я не був присутній під час її підписання. Зміст її мені став відомий після оприлюднення цієї угоди… ні президент, ні захист, ні прокурор, а лише Конституційний суд. З метою всебічного вивчення обставин того чи іншого законодавчого акту.
Я не можу не відреагувати на ваш виступ, у якому ви стверджуєте, що причиною захоплення Криму, незаконної анексії з боку Російської Федерації українського півострова, збройної агресії з застосуванням десятків тисяч військовослужбовців Російської Федерації, причому як тих, які були військовослужбовцями Чорноморського Флоту, але не мали права, відповідно до Конституції України, покинути місце розташування, і інших десятків тисяч військовослужбовців, які були перекинуті морем та повітрям, з однією метою – захоплення українських територій.
Ви ставите питання щодо причин агресії, тоді повертайтеся знову до чітких визначень щодо подій, які визнані світом і заперечуються лише РФ.
Я впевнений, що на сьогоднішній день сумнівів у незаконності анексії, незаконності агресії на сході, десятках тисяч жертв, які понесла Україна, сумнівів ні в кого немає. І причина, ще раз повертаюся до цього, є лише в спробі… з боку Росії забезпечити кампанію…
– Захист: Ви щойно звинуватили захист у сприянні інформацій війни та відбілюванні РФ? Захист вірно зрозумів?
– Прокурор: Прошу зняти питання.
– Суддя: Шановний захист, ми повертаємося знову до того, що ми під час допиту попереднього свідка вже обговорювали.
Відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу, а саме статті 329 КПК, ви не маєте права вставати з місця без дозволу головуючого, оголошувати якісь промови і повідомляти насправді недостовірну інформацію, тому що суд не чув того, про що ви сказали.
Тому не перешкоджайте допиту свідка, ви витрачаєте свій час. Задайте всі важливі питання, які стосуються пред'явленого обвинувачення.
(Захист намагається задати кілька питань щодо угоди, підписаної 21 лютого 2014 року. Три питання поспіль викликають заперечення прокуратури, що ці питання не стосуються справи. Ці доводи підтримується судом. Захист обурюється, що йому не дають можливості задати питання. Суддя реагує на це: "Або ви не хочете задавати питання, або ви боїтеся допитувати свідка".)
– Захист: Ви голосували за постанову, якою покладені на Турчинова обов'язки президента. Це передбачено новою редакцією Конституції 2004 року?
– Порошенко: Хочу наголосити, що тлумачення Конституції належить до компетенції Конституційного суду. Після змін до Конституції в частині судової реформи ми маємо нові повноваження КС.
Зверніться як громадяни, якщо ви вважаєте, що ваші права порушені, новий КС розгляне ваше звернення. Або народні депутати можуть звернутися щодо тлумачення тих чи інших норм законодавства.
Це не є компетенція президента. І я зі свого боку не буду порушувати закон і тлумачити Конституцію.
Мені не відомо, де ця угода. Я її оригіналу ніколи на бачив, не підписував її і не можу її коментувати. Не тому що не хочу, а тому що не бачив.
Моєю мотивацією в голосуванні за постанову про покладення обов'язків на Турчинова, я ще раз наголошую, постановою про покладення обов'язків не припинялися повноваження президента Януковича. У зв'язку з тим, що він зник, і як він зник, бо з ним не було зв'язку.
Бо ніхто не знав де він – чи в Сімферополі, чи в Севастополі, чи в Анапі, чи в Краснодарському краї, чи в Ростові. Ніхто не знав. А проти нашої країни здійснюється агресія.
З боку ВР і депутатів це була б бездіяльність, якби ми не реагували своєчасно на виклики, які постали перед країною, у тому числі внаслідок агресії.
Я не уникаю ваших запитань. Просто вони не за адресою.
– Захист: Чому в той час, коли ви перебували в зимовій відпустці і ніхто не знав, де ви перебуваєте протягом тижня, ніхто не голосував жодних постанов про ваше самоусунення?
Суддя: Я вимушений припинити допит. Ви фактично або злякалися допиту свідка, або зробили це вимушено, щоб суд скористався правом і зупинив допит. Це був ваш вибір і ваше право.
