Матиос: Мы установим, для чего и под чьи гарантии вернулся Шепелев

Повернення в Україну колишнього соратника Юлії Тимошенко, а згодом депутата від Партії регіонів і знайомого одіозного "Юри Єнакіївського" Олександра Шепелєва здивувало багатьох.

До своєї несподіваної появи в Україні, екс-нардеп встиг двічі втекти від українських правоохоронців, в яких до нього за багато років накопичилась чимало питань.

Вперше Шепелєв був оголошений у розшук у січні 2013 року за підозрою в причетності до розкрадання коштів "Родовід Банку" на суму більше 220 мільйонів гривень за часів прем'єрства Тимошенко.

Окрім того екс-депутат фігурував у справах щодо вбивства глави наглядової ради "АвтоКразБанку" Сергія Кириченка у січні 2003 року та щодо замаху на життя колишнього акціонера "Родовіда" Сергія Дядечка.

Він утік до Угорщини, яка в березні 2014 року видала його Україні. Однак на Батьківщині екс-нардеп надовго не затримався. В липні того ж року Шепелєв втік з-під арешту в лікарні разом з конвоїром до Росії.

У березні 2015 року Шепелєв був затриманий російськими правоохоронцями, а суд дозволив екстрадувати його в Україну. Втім, екстрадиція так і не відбулася, а в серпні 2016 року він був звільнений з російського СІЗО.

Тоді ж стало відомо, що Головна військова прокуратура України відкрила проти екс-депутата справу про державну зраду, оскільки запідозрила його в переході на службу до ФСБ Росії.

І ось, на фоні цієї всієї інформації, у п'ятницю, 9 лютого, в лісозмузі в Київській області за анонімним телефонним дзвінком Шепелєва затримала СБУ.

При собі він мав документи "МГБ ДНР" та український паспорт на ім'я Миколи Боруха. В обох документах було вклеєно фото Шепелєва.

На судовому засіданні з обрання запобіжного заходу екс-депутат з’явився сильно побитим і скаржився, що за кілька днів до цього його викрали невідомі, представилися спецвідділом військової прокуратури і запитували про Петра Порошенка, Юлію Тимошенко, Олександра Турчинова та відомих олігархів.

Він встиг розповісти журналістам, що нібито перед приїздом в Україну написав листи генпрокурору, у яких погодився співпрацювати зі слідством і хотів сам повернутися.

За клопотанням прокурора судові засідання стали проводити в закритому режимі, що не дозволило почути подальшу розповідь Шепелєва.

Дізнатися як і навіщо Шепелєв повернувся в Україну та про інші подробиці в цій справі "Українська правда" вирішила у заступника генпрокурора – головного військового прокурора України Анатолія Матіоса.

Перед інтерв'ю він повідомив, що зможе сказати лише те, що дозволили прокурори.

– Чи відомо, яким саме чином Шепелєв потрапив в Україну?

– Для відповіді на це запитання в нас зареєстровано кримінальне провадження за статтею 332 Кримінального кодексу за організацію невстановленими особами незаконного перетину державного кордону для перебуваючого в розшуку Шепелєва.

Це провадження розслідує СБУ. І саме під пильною увагою прокурорів буде встановлено механізм: з якою метою людина, щодо якої заочно розглядаються справи в суді, де термін передбачає пожиттєве позбавлення волі, добровільно чи в якийсь інший спосіб повернулася в Україну.

Хто сприяв такому поверненню в Україну, ми обов'язково встановимо.

Ми будемо саме слідчим шляхом встановлювати, де Шепелєв перебував, з ким спілкувався. Хто і за яких обставин, з якою метою вчиняв фізичний примус до підозрюваного Шепелєва, скільки було осіб, які вчиняли такі незаконні дії, та як їх можна було б ідентифікувати.

Так само ми будемо встановлювати, звідки, з якого місця і ким було здійснено анонімний дзвінок до СБУ про перебування Шепелєва в передмісті Києва. Такий анонімний дзвінок дійсно відбувся. Ми все це перевіряємо процесуальним шляхом.

"У Військовій прокуратурі немає спецпідрозділів"

– Шепелєв у суді журналістам казав, що з нього силою вибивали свідчення про Порошенка, Турчинова і Тимошенко. Якщо це не СБУ і не прокуратура, то хто це може бути?

– Ми це точно встановимо, і це справа моєї честі, оскільки в ЗМІ з'явилася нібито сентенція, що якийсь спецвідділ військової прокуратури затримав і утримував Шепелєва, спричинивши йому тілесні ушкодження.

Хочу наголосити, що, за всіма законами, органи військової прокуратури не мають будь-яких власних спеціалізованих підрозділів. У нас немає спеціальних управлінь, які мають функцію розвідки, контррозвідки, технічного оперативного документування, спецназу чи місць попереднього ув'язнення осіб.

Я наголошую, що доручення про розшук підозрюваного Шепелєва було надано військовою прокуратурою лише оперативним підрозділам СБУ і МВС.

Я твердо переконаний, що це не зробили якісь прибульці, ані тим паче люди, яких не було чи немає на території України. Технічних можливостей у Служби безпеки і нашого професіоналізму буде достатньо, щоб встановити весь цей ланцюг.

Коли ми його зрозуміємо, можуть з'ясуватися комусь дуже неприємні речі. І ті сентенції чи гіпотези, які розглядали чи розглядають журналісти, можуть знайти своє підтвердження щодо неочікуваних людей.

Ми дамо відповідь на основне запитання: кому було вигідне повернення Шепелєва в Україну, і хто це зробив.

– Чи говорив він про військову прокуратуру під час затримання? Чи дав уже якісь свідчення?

– Затриманий Шепелєв сказав те, що він говорив у суді. Ми його не допитували. Без адвоката цього робити не можна. Але він написав офіційну заяву, що претензій до співробітників військової прокуратури і СБУ він не має. Це його письмова заява, яка є в матеріалах кримінального провадження.

На запитання слідчого, до кого він має претензії, Шепелєв розповів, що його затримували невідомі особи, які били його півтори доби.

– Наскільки важкі в нього ушкодження? Коли у військовій прокуратурі дізналися про затримання?

– У четвер, 8 лютого, після доставлення Шепелєва оперативниками о 21 годині в СІЗО СБУ було повідомлено слідчого військової прокуратури. Він отримав довідку, що Шепелєв затриманий співробітниками СБУ та утримується там.

У п'ятницю вранці, 9 лютого, слідчий звернувся з відповідним клопотанням до суду для обрання Шепелєву запобіжного заходу як такому, що понад три роки переховувався від органів досудового розслідування та суду, де він є підозрюваним.

Запобіжний захід, оголошення ухвали суду – це відбулося близько 3 години ночі, з п'ятниці на суботу.

У суботу вранці, 10 лютого, за постановою слідчого з відповідним процесуальним оформленням Шепелєву, який мав видимі, досить серйозні сліди тілесних ушкоджень як на обличчі, так і на тулубі, було надано повноцінне медичне обстеження за всіма параметрами.

Так не обстежують навіть важкохворих людей, як обстежили Шепелєва.

За результатами всього – не маю права розголошувати дані медичного епікризу – медики встановили, що в Шепелєва зламані щелепа й ніс, крім інших тілесних ушкоджень, які можна попередньо кваліфікувати як середньої тяжкості ушкодження, що спричинили довгий розлад здоров'я.

Перелом носа і щелепи однозначно підпадають під ушкодження середньої тяжкості.

"Поки здоров'я Шепелєва не покращиться, слідчі дії з ним проводити не можна"

– Чи надсилали ви запити до інших правоохоронних структур, які мають такі силові підрозділи, щоб вони підтвердили або спростували свою участь? Чи є у вас відповіді підрозділів, що вони до затримання не причетні?

– У всіх усе запитаємо… Скажу так: ніхто з тих, у кого було доручення на розшук, не брав участі у незаконному утриманні Шепелєва.

Доручення на розшук, встановлення його місцезнаходження мали лише дві структури – МВС і СБУ. Відповідні орієнтування було виписано на Державну прикордонну службу у випадку перетину кордону. Все.

От скажіть мені, скільки в нас у державі є спецпідрозділів? Наприклад, від Головного управління розвідки Міноборони і до НАБУ. Гіпотетично, будь-хто зі співробітників міг представитися...

Чи бандити, чи якісь кримінальні угруповання – усі могли представитися неіснуючим спецпідрозділом військової прокуратури.

Я в цьому вбачаю чийсь єзуїтський підхід – перекласти проблему з хворої голови на здорову. Але не пожартую так – ця здорова голова, яка називається військова прокуратура, точно розбереться. Як ми це неодноразово доводили в інших справах.

Я переконаний, ми обов'язково дійдемо до істини. Хто б за нею не стояв. Я передаю цим людям привіт. Закон не можна робити незаконними методами. Це пряма цитата генпрокурора.

– Але зараз сам Шепелєв давав свідчення, як заїхав в Україну: з Росії чи через окуповані території?

– Будь-яке процесуальне спілкування з підозрюваним з моменту обрання йому запобіжного заходу та взагалі з моменту його затримання без участі адвоката заборонено Кодексом. Допит Шепелєва за участі адвоката як підозрюваного в провадженні, де він затриманий, ще не здійснювався.

Через переламану щелепу і ніс йому поставили спеціальні шини, з якими йому зараз важко розмовляти, він потребує подальшого медичного нагляду.

Поки здоров'я Шепелєва не покращиться, слідчі дії з ним проводити не можна. Потрібні його пояснення. Спочатку він повинен поспілкуватися з адвокатом, обрати визначену ним чи спільно позицію і погодитися чи не погодитися давати свідчення слідству.

– Якщо його не затримали на кордоні, то він перетинав кордон або за фіктивним паспортом, або не через кордон, не через пункт пропуску?

– Усі ці питання ми поставимо під час оформлення першого допиту Шепелєва. Він має право дати будь-які покази або, в першу чергу, відмовитися свідчити щодо себе.

Але є багато інших інструментів, методик розслідування, за якими можна встановити логістику чи напрямок, чи рух тих чи інших осіб.

Дуже дивним, як на мій погляд, видається те, що під час затримання співробітниками СБУ у підозрюваного Шепелєва не було жодного мобільного телефону, навіть найбільш примітивного.

А це означає, що телефон з ексклюзивними контактами за період його перебування в Україні у когось є. Наш обов'язок – його знайти.

І обов'язково встановити та знайти місце, де відбувалося побиття. Він же не на вулиці, напевно, півтори доби був. Значить, там будуть і сліди ДНК, сліди крові. Ми це обов'язково знайдемо.

А коли ми дізнаємося, де він перебував, хто півтори доби і з якою метою завдавав тілесних ушкоджень – ми напевно зрозуміємо мотив його дивного повернення під чотири судові розгляди, де передбачений пожиттєвий строк покарання.

– Крім телефону, ще якісь дивні моменти були?

– Він був переодягнений у свіжий одяг, на якому, відповідно, не збереглися залишки крові. Усі бачили його побите обличчя. Будь-який одяг має ідентифікуючі ознаки свого походження. Ми вже шукаємо.

Здогадки або інтуїтивні відчуття дають мені право говорити, що в нас обов'язково будуть питання до людей, які перебувають на території України і які завдавали йому тілесних ушкоджень. Коли ми їх знайдемо – поставимо ці запитання.

Для чого та з якою метою було завдано середньої тяжкості тілесні ушкодження, і що це було – перевищення повноважень або незаконне позбавлення волі. Зараз про це говорити рано.

Ми отримаємо відповідь, для чого людина, яка могла отримати і отримала б, напевно, пожиттєвий термін позбавлення волі за вчинені особливо тяжкі злочини, повернулася до України.

З метою яких торгів чи комбінацій та хто давав такі гарантії і у зв'язку з чим. Ми обов'язково перевіримо ті гіпотези і версії, які висловила журналістська спільнота.

"Документи Шепелєва мають всі ознаки підробок"

– Чому ви думаєте, що люди, які били Шепелєва, залишилися в Україні, а не виїхали за кордон?

– У мене є підстави так думати. Мої здогадки й інтуїтивні передчуття залишилося підтвердити документальними даними, невідворотними для тих осіб.

– Як ви оцінюєте, коли можливо буде з ним говорити?

– Я думаю, що найближчими днями слідчі до нього з'являться. Він може відмовитися разом з адвокатом. Сьогодні адвокат мав до нього потрапити. Він може потрапити в будь-який час, передбачений умовами попереднього утримання.

– Шепелєв заїхав на територію України з документами "ДНР"?

– Згідно з рапортами оперативників СБУ, документи було виявлено при ньому, коли його за анонімним дзвінком затримувала СБУ. З якими документами він заїхав, звідки в нього з'явилися ці документи і де це відбулося – буде встановлювати слідство.

Ці документи мають всі ознаки підробок, тобто справжній бланк паспорта з внесеними даними і фотографією підозрюваного Шепелєва під прізвищем Борух, так само посвідчення "міністерства державної безпеки "ДНР".

Прокурором було зареєстровано відповідне кримінальне провадження, яке передано для розслідування в СБУ. Слідства у органів прокуратури з 20 листопада (2017 року – УП) немає.

Хочу нагадати, що в 2016 році військовими прокурорами було зареєстровано провадження про державну зраду.

Згідно з даними слідства, Шепелєв з 2014 року добровільно погодився та діяв як негласний співробітник ФСБ РФ, виконував їхні завдання, у тому числі активно дискредитував державні органи України шляхом розповсюдження неправдивої інформації.

– Про що саме йдеться?

– У законний спосіб адвокат потерпілого Сергія Дядечка (колишній акціонер "Родовід Банку" – УП) передав нам копію пояснень Шепелєва на ім'я голови ФСБ РФ, у яких ідеться про його співпрацю з цією службою та звіти про виконання ним її завдань. Фотокопії цих документів адвокати потерпілого отримали на запит одного з адвокатських об'єднань Російської Федерації.

Це провадження теж передано в СБУ, яке здійснює зараз досудове розслідування. Процесуальний нагляд, тобто контроль за законністю, повнотою й об'єктивністю слідства за рішенням генпрокурора буде і надалі здійснювати військова прокуратура.

– Росія, де, за останньою інформацією, він перебував, офіційно не відмовляла в його екстрадиції. Чому тоді його не видавали?

– Росія зазвичай після подій на Сході взагалі не дає відповідей по міжнародно-правових дорученнях України. У цьому випадку щодо Шепелєва відповіді з РФ не було.

Зверталися по його екстрадицію як особи, яка підозрюється в умисному вбивстві, у замахах на умисні вбивства. Відповіді не було.

– Під час обрання запобіжного заходу Шепелєв заявив журналістам, що справи, які розслідує проти нього військова прокуратура, є сфальсифікованими. Як ви це прокоментуєте?

– Відповідь така. Судовий розгляд кримінальних справ в усіх судах буде відкритий, буде досліджено всі надані нами докази, а також позицію захисту, в тому числі буде дано оцінку поясненням Шепелєва. Він має право говорити будь-яку маячню.

– Він також заявляв, що писав листи на адресу генпрокурора і президента про готовність співпрацювати зі слідством. Чи бачили ви ці листи?

– Я не генпрокурор і не президент, ми все перевіримо.

"У судах є чотири справи щодо Шепелєва"

– Що буде зі справами Шепелєва, які вже розглядаються в судах?

– У судах є чотири справи. Оболонський райсуд розглядає справу за обвинуваченням Шепелєва у вчиненні умисного вбивства голови наглядової ради ВАТ АКБ "АвтоКразБанк" Сергія Кириченка 14 січня 2003 року. 18 серпня 2016-го військова прокуратура закінчила спеціальне (заочне) досудове розслідування і передала до суду обвинувальний акт.

Дарницький райсуд розглядає справу за обвинуваченням Шепелєва в організації за попередньою змовою з групою осіб замаху на вбивство колишнього акціонера "Родовід Банку" Сергія Дядечка на території Росії (наразі Дядечко перебуває в Монако – УП).

У Києво-Святошинському суді Київської області розглядається справа за обвинуваченням Шепелєва у вчиненні на замовлення закінченого замаху на умисне вбивство Дядечка.

Ще одну справу розглядає Деснянський районний суд. Йдеться про втечу Шепелєва в ніч на 6 липня 2014 року з лікарні швидкої допомоги в Києві, де він перебував на лікуванні після екстрадиції з Угорщини та утримувався під вартою.

Наголошую, що всі ці справи розслідувала військова прокуратура і передала на заочний судовий розгляд, оскільки Шепелєв перебував у розшуку.

Розшуком Шепелєва займалися органи внутрішніх справ та СБУ, які мали проводити певні дії зі встановлення місцезнаходження Шепелєва. Вони мали доручення на його затримання. Більше ніхто.

У зв'язку з тим, що Шепелєв затриманий, перестали існувати підстави, які давали можливість здійснювати спеціальне заочне судове провадження. Подальший судовий розгляд у всіх справах щодо Шепелєва буде розпочато згідно з загальними правилами КПК, від початку – підготовче засідання, попереднє слухання і так далі.

– А яким чином справи Шепелєва опинилися у військовій прокуратурі?

– За рішенням генпрокурора в лютому 2016 року у зв'язку з неефективністю розслідування іншими органами перший заступник Віктора Шокіна доручив розслідувати ці кримінальні провадження військовій прокуратурі. Оскаржити це рішення вищого прокурора військова прокуратура не може.

Наведу такий факт. З моменту втечі Шепелєва з-під варти разом зі своїм конвоїром з палати невідкладної швидкої допомоги в липні 2014 року до моменту його виявлення минуло три роки 7 місяців та 11 днів.

Саме ми, військова прокуратура, за два попередні роки розслідували чотири провадження щодо підозрюваного Шепелєва і направили обвинувальні акти в суди для заочного засудження. Шепелєв перебував у розшуку.

Чому, для чого і під чиї гарантії він повернувся – ми обов'язково встановимо.

Оксана Коваленко, УП