ZIKзаг власти. Почему Дыминский обвиняет Банковую в попытке рейдерства телеканала
До гарячого виборчого періоду ще близько року, однак підготовка до нього з боку влади триває повним ходом на всіх фронтах уже зараз.
Один із таких напрямків – медійний: президент Петро Порошенко і його оточення відчувають дефіцит контрольованості телевізійного ринку.
Формально, в активі президента є лише "5 канал", який він не збирається продавати за будь-яких умов. Плюс, не так давно запустився "Прямий", який пов’язують з найближчим соратником президента Ігорем Кононенком.
Враховуючи, що телебачення продовжує грати першу скрипку у формуванні картинки для так званого пересічного українця, медійний контроль стає ледь не завданням номер один напередодні виборів.
Упродовж президентства Порошенка перманентно трясе навіть канали "вищої медійної ліги". То "Народний фронт" влаштує війну за "Інтер" з Дмитром Фірташем і Сергієм Льовочкіним. То "1+1" Ігоря Коломойського зіштовхується з проблемами ліцензії.
Годі вже й говорити про менш рейтингові канали, які неодноразово заявляли про тиск з боку Банкової та її сателітів.
Черговим раундом "битви за картинку" може стати ситуація довкола телеканалу ZIK, який нещодавно заявив про спробу рейдерства з боку Адміністрації президента.
На Банковій претензії відкидають, наполягаючи, що інвестор каналу, власник футбольного клубу "Карпати" Петро Димінський такими заявами просто намагається уникнути відповідальності за смертельну ДТП, через яку його оголосили в розшук.
"Українська правда" з'ясовувала, що відбувається навколо ZIKу, яку роль у ситуації відіграє Банкова, і чи варто телеканалу хвилюватися за своє подальше існування.
Заяву про спробу рейдерства з боку Банкової ZIK оприлюднив 15 грудня. Керівництво телеканалу пов’язало останні процесуальні дії правоохороних органів щодо свого інвестора Димінського у справі про смертельну ДТП на Львівщині з його відмовою "віддати телеканал в управління на три роки".
Відповідно до заяви, з такою пропозицією до львівського бізнесмена, який зараз перебуває за кордоном, звернулися від імені АП депутат від "Блоку Петра Порошенка" Гліб Загорій з дружиною Катериною.
"Саме після цієї невдалої рейдерської спроби розпочалися чергові маніпуляції громадською думкою з боку правоохоронних органів про причетність Димінського до ДТП", – заявили на телеканалі.
Фатальна ДТП
ДТП, після якої бізнесмен виїхав за кордон, трапилася в середині серпня 2017 року. Тоді автівка, що йому належить, потрапила в аварію. Загинула 31-річна Наталія Тріла.
Провину за скоєну аварію взяв на себе охоронець Димінського, однак експертиза ДНК встановила, що за кермом машини був не він. Брат загиблої звинуватив у смерті дівчини саме львівського бізнесмена.
Слідство призначило низку експертиз для встановлення винуватця аварії, а правоохоронці очікували, поки тест на ДНК пройде і Димінський.
Сам бізнесмен заявляв, що готовий співпрацювати зі слідством, однак за кілька днів після ДТП виїхав за кордон і досі не з’являється на допити. Його захисники пояснюють таку поведінку тим, що розслідування ведеться необ’єктивно, з процесуальними порушеннями і має політичні мотиви.
"Перебування Димінського в Україні не є безпечним для нього, оскільки розслідування кримінального провадження відверто набуло ознак комерційно-політичних мотивів переслідування", – вважає адвокат фігуранта справи Микола Лисий.
До чого тут телеканал?
На початку грудня розслідування ДТП значно активізувалося. 7 грудня поліція повідомила Димінському про підозру, 12 грудня Печерський суд Києва дав дозвіл на його затримання, а 15 грудня бізнесмена оголосили в розшук.
За словами генерального директора медіа-холдингу ZIK Ігоря Туркевича, хронологія подій може вказувати на те, що результат зустрічі нардепа від БПП Гліба Загорія і його дружини Катерини з Димінським та подальший розвиток справи про ДТП пов’язані між собою.
"Сама зустріч відбулась у середу, 6 грудня, а вже наступного дня, 7 грудня, Димінському оголосили підозру", – зазначив Туркевич у коментарі УП.
Він повідомив, що особисто не був присутнім на зустрічі, однак не виключив, що під час бесіди могло йтися про закриття справи щодо ДТП в обмін на передачу телеканалу в тимчасове управління.
"Закордонна поїздка пана Загорія з дружиною очевидно передбачала саме такий розвиток подій. Адже одразу після відмови інвестора він зі свідка у кримінальному провадженні щодо ДТП в Ямельні став миттєво підозрюваним", – припустив Туркевич.
Катерина Загорій, яка в день появи позиції телеканалу підтвердила УП факт зустрічі з Димінським, заявляє, що теми ДТП під час бесіди торкалися лише раз.
"Щодо історії про ДТП, то в розмові це звучало одним реченням, у якому він сказав, що невинуватий", – зазначила Загорій.
Спростовують можливість "торгівлі справою" в переговорах щодо телеканалу і соратники міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, підлеглі якого її розслідують.
"По-перше, яким чином Загорій стосується Авакова? По-друге, справу веде поліція, а з чого це раптом Авакову закривати справу в обмін на канал, який йому не потрібен? Для Порошенка? Навіщо? Там чистий кримінал, а Димінський хоче використати тему політичних переслідувань, щоб Інтерпол його не видав", – розповів УП один з нардепів "Народного фронту".
Сам Загорій також вважає, що Димінський хоче перевести чисто бізнесову пропозицію в політичну площину.
"Людина, яку оголосили в розшук через вбиту дівчину в ДТП, і людина в розшуку за політичними причинами від цілого президента – два різних підходи. Це все брехня і цинізм загнаної людини, яка вважала себе господарем життя. Перечитав, видно, Онищенка", – зазначив депутат.
Для чого Загоріям ZIK?
Нагадаємо один важливий факт: у згаданій заяві ZIK керівництво твердить, що Загорій з дружиною зверталися з пропозицією про купівлю телеканалу від імені Адміністрації президента.
Натомість Катерина Загорій говорить, що зустріч з Димінським в Афінах відбулася за пропозицією львівського бізнесмена, а заяви каналу про рейдерство і про дії "від імені АП" – наклеп.
За її словами, з Димінським їх звели львівські знайомі, які "не мають жодного стосунку до Адміністрації президента", а телеканалом Загорії цікавились у власних інтересах.
Гліб Загорій розповів УП, що на першій зустрічі з Димінським обговорювалася можлива вартість телеканалу. Власник ZIKу начебто був готовий продати телеканал за 53 мільйони доларів. Загорій запевняє, що заплатить не більше 5.
"31 місце в рейтингах, відсутність власної студії. До того ж, це пропозиція. Влаштовує – так, не влаштовує – ні", – пояснює він.
Співрозмовник УП на Банковій стверджує, що Загорія "ніхто не уповноважував на переговори з Димінським", а про сам факт зустрічі в АП дізналися лише після оприлюднення заяви ZIKу.
Разом з тим, депутати, причетні до медійного ринку, сумніваються, що в історії з купівлею ZIKу Загорій міг діяти лише у власних інтересах. Серед тих, хто може стояти за ситуацією, лунають прізвища Бориса Ложкіна та Юрія Луценка.
Екс-голову АП та Катерину Загорій (Котенко) пов’язують давні дружні стосунки. Через місяць після того, як Ложкін обійняв посаду голови АП у 2014 році, Котенко призначили членом Національної ради з питань телебачення і радіомовлення.
Примітно, що і звільнилися зі своїх посад у владі вони майже одночасно: Котенко на початку серпня 2016 року, а Ложкін – наприкінці того ж місяця.
У червні 2015 року власник і гендиректор телеканалу "112 Україна" Андрій Подщипков навіть заявляв, що у Котенко був кабінет в АП, однак вона цю інформацію спростовувала. Саме довкола цього каналу стався гучний скандал, пов’язаний з екс-членом Нацради.
У січні 2017 року депутат Сергій Лещенко опублікував лист. Цей документ нібито надіслав у 2015 році на адресу Котенко і голови Нацради Юрія Артеменка депутат Григорій Шверк, якого також пов’язують із Ложкіним.
У листі пропонувалися кроки, які, за даними Лещенка, дозволили б оточенню Петра Порошенка взяти телеканал "112 Україна" під контроль. Шверк та Котенко тоді назвали цей документ фейком.
Коментуючи УП ситуацію навколо ZIKу, Шверк заявив, що Ложкін не має до неї жодного стосунку.
"Маячня абсолютна. Ложкін не цікавиться медіа взагалі. 100%", – заявив депутат.
Такої ж думки дотримується і міністр інформаційної політики Юрій Стець, який впевнений, що ні Ложкін, ні Банкова до ситуації з ZIKом не причетні.
"Не говорив з Загорієм, але точно знаю, що це не Банкова", – зазначив міністр.
Посилення впливу чи інвестиція у вибори?
Гліб Загорій входить до ТОП-10 депутатів з найбільшими доходами. У його декларації за 2016 рік він значиться кінцевим бенефіціаром близько двох десятків компаній. Інтереси депутата сконцентровані в різних сферах бізнесу, але основні його активи – у фармацевтичній галузі.
Зокрема, він є власником ПрАТ "Фармацевтична фірма "Дарниця" і ПАТ "Науково-виробничий центр "Борщагівський хіміко-фармацевтичний завод". У лобіюванні інтересів своїх компаній та бажанні зберегти корупційні схеми на ринку медикаментів його нерідко звинувачували експерти.
За інформацією УП, Загорій також фігурував у справі про замах на вбивство своєї конкурентки – гендиректора компанії "Фармак" Філі Жебровської в 2009 році.
У парламенті його пов’язують з іншим одіозним депутатом від БПП – Олександром Третьяковим. Вони входять в одну групу всередині фракції, разом виступали захисниками відстороненого очільника ДФС Романа Насірова.
Водночас Третьякова і Загорія пов’язують з генеральним прокурором Юрієм Луценком. Зокрема, сам Загорій фігурував у справі про так звані "квартири Луценка" як покупець нерухомості в бухгалтерки ТОВ "Українські новітні телекомунікації", що належало родині Луценків. Сам генпрокурор тоді відхрестився від нерухомості, а ситуацію назвав фантазіями журналістів.
Разом з тим, у парламенті вважають, що історія з купівлею телеканалу ZIK могла бути пов’язана з бажанням посилити вплив групи напередодні виборів.
"У Загорія є оперативний кеш, необхідний для фінансування каналу. Скоро вибори, а в цьому процесі медійний ресурс навряд буде зайвим для будь-якої групи впливу, в тому числі і для Третьякова з Луценком. Як мінімум, у будь-який момент канал можна буде комусь запропонувати", – розповів УП один з впливових нардепів "Народного фронту".
До слова, згадують про Луценка і на ZIKу.
"Юрій Луценко, представником якого і є, власне, Загорій, ще влітку зустрічався з Димінським і висловлював бажання купити канал повністю чи частково, наскільки я знаю. Йому імпонувала незалежність і незаангажованість ZIKу", – розповів УП гендиректор медіа-холдингу Ігор Туркевич.
Генпрокурор факт зустрічі з Димінським УП спростував.
ZIK vs Банкова
На медійному ринку про можливість продажу ZIKу говорять більше року. За інформацією УП, Димінський шукав можливого покупця серед українського великого бізнесу, але наполягав на занадто великій ціні.
За даними опитаних медіа-менеджерів, вартість телеканалу наразі складає приблизно 15-20 мільйонів доларів. Хоча Загоріям власник називав куди більшу цифру – 53 мільйони.
"Якщо справді прозвучала така цифра, то він просто не збирався продавати канал", – оцінив озвучену суму один з топових медіа-менеджерів.
На самому телеканалі говорять, що до Димінського час від часу звертаються з пропозиціями, однак він "продасть ZIK лише людині, яка має моральне право говорити правду".
Судячи з останніх подій, Димінський не планує продавати канал людям, хоча б якимось чином причетним до оточення президента.
Більше того, на ZIK говорять про складні стосунки з Банковою, яка, зокрема, забороняє депутатам від БПП ходити до них на ефіри.
"Банкова хотіла нав’язувати своє бачення редакційної політики через Горковенка (Володимир Горковенко – завідувач відділу головного департаменту інформаційної політики Адміністрації президента – УП), але їм не вдалося", – зазначив Туркевич.
В АП такі обвинувачення відкидають.
"Я готовий буду коментувати, коли вони мені покажуть конкретні приклади нав’язування", – відповів УП Горковенко.
Натомість в АП вважають, що редакційна політика телеканалу є незбалансованою.
На телеканалі говорять і про інші методи тиску з боку влади. Так, гендиректор холдингу зараховує до таких неодноразові позапланові перевірки діяльності з боку фіскальних органів впродовж останніх місяців, обшуки офісу ZIKу у Львові представниками правоохоронних органів та постійні атаки на мовлення каналу – зрив прямих ефірів через комутаторські служби, фізичне пошкодження кабелів і так далі.
"Ми вбачаємо два потенційних варіанти: або доля шоу та телеканалу Савіка Шустера, який закрили з часом, або "5 каналу" після Помаранчевої революції, який продовжував доносити свої цінності, стояти на своєму, фактично, переміг", – резюмував Ігор Туркевич.
Євген Будерацький, Оксана Коваленко, УП
