Пять способов нелегальной торговли с оккупированным Донбассом
"Системної контрабанди в зоні АТО як такої немає", – заявив головний військовий прокурор Анатолій Матіос 2 жовтня в ефірі одного з ток-шоу.
Юридично він має рацію. Адже за законом контрабандою слід вважати переміщення товарів лише через митний кордон між двома країнами. Оскільки окуповані території на сході Україна все-таки вважає своїми, то де-юре "контрабас" там дійсно відсутній.
Інша справа – нелегальна торгівля. Йдеться про можливість перевозити товари через лінію зіткнення, зокрема й завдяки кооперації деяких українських силовиків та військових з бойовиками.
Це питання є предметом постійних спекуляцій з боку чиновників та політиків.
Тому Незалежний антикорупційний комітет з питань оборони (НАКО) вирішив провести ґрунтовний аналіз ситуації та своїм дослідженням поставити крапку в питанні – чи існує нелегальна торгівля з ОРДЛО?
Аналітики НАКО провели більше 40 інтерв’ю з учасниками АТО, представниками силових структур, волонтерами, суддями, місцевими жителями, проаналізували десятки повідомлень у медіа та судових рішень і можуть з упевненістю сказати:
В Україні існує системна нелегальна торгівля з окупованою частиною Донбасу.
Порушники використовують п’ять шляхів, якими товари потрапляють на окуповані території.
Автомобільні коридори
Гуманітарна допомога та інші вантажі потрапляють в ОРДЛО через автошляхи та контрольні пункти в’їзду-виїзду. В АТО офіційно визначають шість таких коридорів.
Якщо йдеться про невеликі партії, то використовують "кур’єрів". Наразі особа має право перевезти на неконтрольовані території до 75 кілограмів товару. "Підприємці" за окрему плату знаходять добровольців-вантажників і заявляють на контрольному пункті, що кожен з них везе 75 кілограмів дозволеного товару.
Таким чином, через лінію зіткнення проїжджає машина з шістьома особами і 450 кілограмами товару.
Якщо ж ідеться про великі обсяги, то в хід ідуть маніпуляції з супровідними документами. Наприклад, до ОРДЛО дозволено переміщувати гуманітарний вантаж. Для цього необхідно мати документ від Міністерства соціальної політики, що товар є гуманітаркою.
Він не прив’язується до конкретного транспорту. У результаті, один і той самий наказ часто використовують багато разів.
Але найбільші фури з товаром проїжджають просто вночі, коли пункти пропуску офіційно закриті. Для цього за хабар домовляються з деякими службовцями на контрольних пунктах і везуть товар у їхню зміну.
Гуманітарно-логістичні центри
Йдеться про ринки роздрібної торгівлі, які для зручності жителів ОРДЛО розташовані просто біля контрольних пунктів.
Їх створено для того, аби жителі окупованих територій могли купити там українські продукти. Якісніші та дешевші за ті, що продають на окупованій території.
Ці ринки часто використовують для перевезення товарів за лінію розмежування.
Наприклад, потрібно провезти три тонни сиру в Горлівку. Порушники наймають так званих "кур’єрів" – осіб, які за окрему плату будуть виносити сир з ринку і пакувати в авто. З гуманітарно-логістичного центру дозволено вивозити до 150 кілограмів товару на особу. Отже, шість осіб у машині можуть вивезти майже одну тонну сиру.
Після проходження контролю з української сторони авто зазвичай безперешкодно проходить контрольний пункт бойовиків. Бо це вже узгоджено з тими ж людьми, з якими домовлялися про постачання товару до логістичного центру.
Очевидці, з якими спілкувалися автори звіту, згадали випадок, коли на пропускному пункті "Станиця Луганська" 10 кур’єрів перенесли 10 тонн товарів за три години.
Залізниця
Існує сім залізничних коридорів, які ведуть до ОРДЛО. Оскільки Україна до березня 2017 року офіційно торгувала з тимчасово непідконтрольними територіями вугіллям, рудою та іншими товарами, цим активно користувалися зловмисники. Вони нелегально вивозили в Україну товари в подвійному дні вагонів або додаткових незадекларованих вагонах.
Був випадок, коли на контрольний пункт прийшов потяг, що за документами мав 52 вагони, а фактично – 56. А в чотирьох "зайвих" знайшли масло та ікру. Зазвичай, про перевезення домовлялися заздалегідь із силовиками за хабарі, щоб не вирішувати питань на місці.
"Сіра зона"
Товари до ОРДЛО потрапляють не лише через шляхи з пунктами пропуску. Існує безліч доріг, зокрема й ґрунтових, які використовують для переміщення вантажу. Звичайно, це відбувається за домовленістю з певними командирами бригад, які базуються в тому районі.
Інший спосіб – перевезення товарів через "сіру зону". Так називають територію, яка прилягає до лінії зіткнення, але українські бойові підрозділи її фактично не контролюють. Якщо в "сірій зоні" розташований населений пункт, то везти товари можуть, зареєструвавши там магазин. А вже звідти товар перевозять до неконтрольованих територій автомобілем або вручну.
Перерваний транзит
Товари завантажують у звичайні фури і на українській митниці заявляють, що везуть їх, наприклад, у Казахстан через територію Росії. Проте вже на російській митниці дають інший пакет документів про те, що вантаж прямує до Луганська, Україна. Таким чином, вантаж заїжджає в Росію і вже звідти прямує на територію ОРДЛО, уникаючи оподаткування.
Віталій Дейнега, засновник фонду "Повернись живим":
Нелегальна торгівля з окупованими територіями – це, передусім, загроза національній безпеці. Адже бойовики встановлюють контакти з нашими силовиками, військовими, збирають на них компромат. Це значно полегшує вербовку, знижує боєздатність.
Минув майже рік з початку блокади торгівлі з окупантами. І ми бачимо, що дії блокадників не привели до структурних змін. Адже передумови, які викликали нелегальну торгівлю, нікуди не зникли. Йдеться про великий попит на українські товари. У багатьох людей виникає спокуса нелегально збагатитися таким чином. Серед них, на жаль, є і наші військові.
Я дуже сподіваюся, що звіт відкриє очі частині суспільства на те, що насправді відбувається. І це дозволить перевести боротьбу з нелегальною торгівлею в русло структурних реформ, а не політичних гасел.
Родіон Шовкошитний, колишній учасник зведеної мобільної групи з боротьби з нелегальною торгівлею в зоні АТО:
Нелегальна торгівля з сепаратистами сприяє фінансуванню тероризму. Адже коли машина з українським товаром їде в ОРДЛО, вона має там "розмитнитися". І цих митниць у них близько 13-ти, тоді як існує 5 чи 6 пунктів пропуску. Бо вони ставлять їх на кожній дірці з "контрабасом".
Мої рекомендації – співробітники контрольних пунктів чи логістичних центрів повинні мати нагрудні камери. А особливо ті, хто мають доступ до печаток. І відео з цих камер повинно бути в публічному доступі, але з міркувань безпеки передаватися з затримкою.
Утім, камери – це лише один із засобів. З цим явищем слід боротися комплексно.
Олена Трегуб, голова секретаріату Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони:
Україна має докласти максимум зусиль для протидії нелегальній торгівлі з окупованими територіями. Адже це явище є вкрай шкідливим, загрожує безпеці України, економічним інтересам та її іміджу. На міжнародній арені повідомлення про таку торгівлю лише підсилюють образ країни, яка є дуже корумпованою. До того ж, це сприяє затягуванню війни.
Навіть повне блокування ОРДЛО або частковий дозвіл не зможуть повністю викорінити явище нелегальної торгівлі.
Єдиний спосіб цього позбутися – повернути окуповані території під контроль України та реінтегрувати їх.
Артем Давиденко, аналітик НАКО, спільної ініціативи Transparency International Defence&Security (Британія) та українського відділення Тransparency International
