Клим Чурюмов. Украинец, который оседлал комету
Текст написаний у рамках спецпроекту "Ядро нації". Перша публікація з цієї серії статей - Любомир Гузар. Людина з янголом на плечі.
Інтерв'ю з Климом Чурюмовим було записане в Києві у травні 2015 року. У ніч на 14 жовтня 2016 року він помер від інсульту в одній з харківських лікарень.
Коли Климу Чурюмову було чотири роки, він разом із мамою запізнився на потяг, яким вивозили людей із обстрілюваного німцями Києва. Усі, хто їхав у ньому, загинули.
Тоді Климу Чурюмову вперше пощастило – він вижив, і через 28 років відкрив комету, дослідження якої може врятувати людство.
На інтерв'ю учений запізнюється на годину. Він повільно, але бадьоро піднімається вулицею до обсерваторії Університету імені Тараса Шевченка.
Краплини поту вкривають акуратно причесане чоло. Клим Чурюмов ретельно витирає їх носовичком, мружиться від сонця, думає про щось своє, ховаючи руки до кишень спортивної куртки, з-під якої виглядає комірець старенької сорочки із краваткою.
"Ви підготувалися?" – перше, що запитав він, наблизившись.
У голові промайнула думка: "Вчений сплутав нас зі студентами, і зараз почне іспит".
Однак Клим Чурюмов добре пам'ятав, хто ми й чого прийшли. Перш ніж запросити до обсерваторії, він уточнив, які статті про нього ми читали.
Кабінет дослідника не можна назвати просторим, хоча місця там вистачає для найрізноманітніших речей. У кімнаті співіснують радянський телевізор та імпортний комп'ютер, дерев'яні стільці та сучасне офісне крісло, громіздка шафа, ліжко, купа книжок, нагород, подяк і невеличкий глобус його найважливішого відкриття – комети Чурюмова-Герасименко.
"Коли із Центрального бюро астрономічних телеграм (США) прийшло повідомлення із підтвердженням, ми його тут читали. За цим столом сидів наш вчитель, професор Всехсвятський, а поруч я", – пригадує астроном.
Клим Чурюмов добре запам'ятав осінь 1969 року. Тоді його разом із аспіранткою Світланою Герасименко та фотолаборанткою Людмилою Чирковою спорядили в експедицію до Казахстану.
Команда мала спостерігати за кометами. Найцікавіші з небесних тіл вони фіксували на надчутливі фотопластини "Кодак".
Дослідники разом передивлялися відзняте, але свого відкриття одразу не помітили – переплутали із кометою Кома Сола. Одну пластинку із зображенням нового об'єкта Світлана Герасименко навіть хотіла викинути, бо подумала, що вона зіпсована.
Приблизно через місяць після повернення до Києва експедитори вирішили обробити негативи, щоб скласти звіт про поїздку.
Лише тоді вони усвідомили, що першими побачили слабке світло від нікому невідомої тоді комети.
"У нас на руках було 5 негативів, тобто 5 підтверджень відкриття. Свої дані ми надіслали в Америку і Ленінград, в Інститут теоретичної астрономії.
Приємно, що із США прийшла телеграма. Навіть вирахували орбіту і одразу на всіх обсерваторіях знайшли", – каже вчений.
Минуло 35 років – і до ядра комети Чурюмова-Герасименко запустили космічний апарат "Розетта". Його частина – космічний модуль Philae – 12 листопада 2014 року здійснила першу в історії посадку на ядро комети. За цією унікальною подією у прямому ефірі слідкував весь світ.
"Голова Європейського космічного агентства Жан-Жак Дорден сказав мені, що результати "Розетти" і все це разом заслуговує номінації на колективну Нобелівську премію.
Про неї можуть повідомити у 2016 році. Якщо таке станеться, це буде перша Нобелівська премія за історію незалежної України", – розповідає Клим Чурюмов.
Вчений крутить в руках мініатюрний глобус комети, намагаючись зрозуміти, що із земних предметів вона нагадує: "То на якогось звіра схожа. А з іншого ракурсу – на космічний гриб або черевик. Якщо дивитися на кратер, то схожа на макітру".
"Добре, що комета не підвела, – врешті підсумовує він. – Не просто якась глиба летить, як комета Галлея чи інші, що нагадують картоплю. Ця має цікаву, своєрідну форму".
Клим Чурюмов говорить уривчасто, постійно змінює теми, заглиблюється у деталі – ніби хоче передати усі свої знання, не оминути жодної дрібниці.
Його очі завжди виглядають трохи сумними. Однак розмови про комету або згадки про дітей викликають на вустах вченого легку усмішку.
Дитинство науковця припало на воєнний час. Батько астронома – Іван Чурюмов – був кадровим офіцером радянської армії, під час Другої світової виконував обов'язки комісара батальйону. Він загинув у бою неподалік села Веселе у травні 1942 року, в сумнозвісному Харківському котлі, де знищили і взяли у полон величезну кількість радянських солдат та офіцерів.
"Батько хотів стати письменником, навіть обрав собі псевдонім – Іван Морський. Він мав потяг до писання, але у 35 років був убитий, – розповідає вчений. – Тоді під Харковом здійснювалася операція Хрущова і Тимошенка, таких горе-полководців та злочинців. У "котел" потрапило 2 мільйони бійців, серед них був Іван Іванович.
Вони могли вирватися, і війна б закінчилася на кілька років раніше. Але був наказ – "анікроку назад", і всіх перемолотили там. Батько похований у братській могилі".
Прапрадіди Клима Чурюмова по лінії матері теж були військовими – козаками Війська Донського, нащадками запорізьких козаків, обидвоє брали участь у легендарних битвах.
Імена осавула та сотника Александрових як героїв війни з Наполеоном 1812 року вигравіювані на стінах відбудованого храму Христа Спасителя у Москві.
Мати науковця, Антоніна Чурюмова була поетесою, організовувала жіночий рух, влучно стріляла та добре скакала на коні.
Материна небайдужість до літератури напряму вплинула на астронома – його назвали на честь головного героя популярного у 30-ті роки роману Максима Горького "Життя Клима Самгіна".
Клим Чурюмов і сам багато читав: любив книжки про мандрівки Христофора Колумба та пригоди Тома Сойєра, захоплювався романами Олександра Дюма, Жуля Верна, Роберта Стівенсона, Майна Ріда, Фенімора Купера та Адріана Кащенка, поринав у світ фантастики Миколи Трублаїні, Володимира Савченка, Роберта Шеклі, Рея Бредбері та Станіслава Лема.
У юні роки науковець складав вірші, а у старшому віці видав кілька збірок поезій для дітей.
У грудні 2013-го, під час Революції Гідності, він написав Гімн українського Євромайдану.
Родині вченого часто доводилося переїжджати. Народився Клим Чурюмов у Миколаєві. Згодом тата відправили до Хмельницького, а потім у військову частину в Коростень, що на Житомирщині. Там вони, ховаючись в окопах, пережили перше бомбардування.
"Я пам'ятаю, як летіли літаки, скидали бомби і стріляли з кулеметів. Дуже злякався тоді, і через це деякий час заїкався. А старші брати не боялися, навіть ходили збирати гільзи", – пригадує астроном.
Згодом Чурюмови переїхали до Києва, звідки їх евакуювали до нинішньої Волгоградської області Росії, у Михайлівку. Потім вони ще кілька разів змінювали помешкання, аж поки у 1944 році знову не повернулися до Михайлівки. Там майбутній науковець вперше пішов до школи.
"Я вчився читати по великій політичній карті світу, що висіла вдома. Старший брат показував міста, річки, континенти.
Ми так гралися. Досі можу перелічити всі великі та маленькі Антильські острови.
Діти з четвертого-п'ятого класів просили мене-першокласника допомогти із завданнями по контурних картах", – усміхається вчений.
Після війни родина знову переїхала до Києва. Клим Чурюмов пішов до шостого класу 11-ї чоловічої школи на Ярославовому Валу, а після сьомого вступив до Київського залізничного технікуму.
Вищу освіту він здобув в Університеті імені Тараса Шевченка, навчався за спеціальністю "фізика-астрономія". Саме цей виш згодом і відправив Клима Чурюмова у славнозвісну експедицію до Казахстану.
До слова, серед досягнень астронома є ще одна комета. Він відкрив її у 1986 році разом із вченим Валентином Солодовниковим. Однак досліджувати це небесне тіло була змога лише в 1986-1987 роках – наступного разу воно наблизиться до Землі через 35 тисяч років.
"Ця комета могла б бути названа лише моїм іменем, бо Солодовников мені так і не надіслав своїх пластин, жодного підтвердження з його боку. Але оскільки ми домовилися проводити це спостереження разом, я включив до телеграми в Америку і його ім'я, назвали комету "Чурюмов-Солодовников", – розподає дослідник.
І космос, і географію Клим Чурюмов полюбив завдяки братові Івану. Від нього вперше почув історії про Всесвіт, зорі та галактики.
"Дуже вразив один випадок. Брат звернув мою увагу на зірку Сіріус і сказав: "Навколо нього кружляє дуже цікава зоря Білий Карлик. Голка довжиною 3 см, зроблена з речовини Білого Карлика, важила б 1 тону". Тобто речовина там надгуста. Це мене дуже вразило і зацікавило..." – зізнається вчений.
Нині астроном й сам розповідає речі, у які складно повірити. Каже, що планеті загрожує кометно-астероїдна небезпека, а досвід експерименту із "Розеттою" дасть людству змогу врятуватися.
"Якщо у Землю влучить астероїд або ядро комети діаметром 3 кілометри, це може спричинити глобальну катастрофу. Щоб уникнути зіткнення, треба буде заздалегідь відправити туди декілька ракет із ядерними боєголовками", – запевняє Клим Чурюмов.
Він заспокоює, що поки таких небезпечних для планети об'єктів немає, а якщо знайдуться – вибухівка зруйнує їх на дрібні шматки, які згорять в атмосфері, перетворившись на романтичний зорепад.
Дослідження комети Чурюмова-Герасименко дає стільки матеріалів, що розшифровувати їх доведеться ще багато років.
Вперше буде детально вивчена внутрішня будова ядра комети та властивості його речовини. Для науки це важливо, адже комети, як відомо, – це по суті величезні брили льоду, завдяки яким на планеті колись з'явилася вода, зародилося життя. Ці небесні тіла є носіями надзвичайно цінної інформації про утворення Сонячної системи.
Астроном впевнений, що коли на Землі закінчиться вода, вугілля, нафта та інші корисні копалини, люди братимуть їх на кометах та астероїдах: "Місяць теж будуть використовувати як сировинну базу, адже там багато гелію-3 – ідеального нерадіоактивного пального для ядерних реакторів".
В існуванні позаземних цивілізацій науковець теж не сумнівається. Аргументує просто: таких зірок, як Сонце – 70% у Всесвіті, тому й планет, на яких може існувати життя, тільки в Чумацькому Шляху можна нарахувати мільярди.
Дослідник не виключає, що чужопланетяни вже досягли більшого прогресу, ніж мешканці Землі. Він вірить, що перший, поки односторонній, зв'язок із ними можуть встановити вже у цьому столітті.
Під час розповіді Клим Чурюмов жестикулює, щось показує на стіні, обклеєній зображеннями космічних об'єктів. Увага зосереджена на його руках: суглоби пальців вченого виглядають припухлими – це результат полювання на комету Галлея.
"Ми спостерігали за нею у восьмидесятих: я три роки поспіль літав щомісяця в Алма-Ату, щоб побачити комету. Доводилося працювати на 40-градусному морозі, мої руки ставали крижаними, боліли, і так постраждали від холоду. Однак вдалося отримати багато цінних знімків", – розповідає вчений.
Астрономам нерідко доводиться боротися із власними слабкостями, аби не втратити жодної ясної ночі. Коли втома валить з ніг, необхідно домовлятися із собою, шукати бадьорості в каві й працювати до ранку.
"Досліджуючи Галлею, часом стояли біля телескопа по 17 годин – такі довгі ночі бувають у грудні. Треба було час від часу змінювати апаратуру: все це відбувалося на морозі, у сильний вітер... У всіх нас були кожухи, але вони не рятували.
Пам'ятаю, як сильно хотілося спати. Тоді на вежі на підлогу ляжу, трошки полежу – але ж замерзнути можна – встаю, і знову тримаю комету на перехресті окуляра телескопу", – пригадує Клим Чурюмов.
Із дружиною Ніною його теж зв'язала наука. Вони познайомилися на полярній станції в бухті Тіксі, разом спостерігали північне сяйво – і відтоді вже більше півстоліття разом.
Тепер астроном передає свій досвід трьом онукам, які пішли його шляхом й опанували природничі спеціальності – закінчили мехмат та факультет кібернетики.
Наймолодшу, Машу, Клим Чурюмов навіть взяв у Дармштадт, у центр управління польотом космічного зонду "Розетта". Раніше, каже вчений, витрати на такі важливі поїздки й експедиції брала на себе держава, а тепер доводиться просити допомоги у закордонних наукових установ.
Розмовляти із відкривачем комети можна годинами – цікаві наукові факти плавно переплітаються з історіями з його життя. Здається, їх вистачить не на один збірник мемуарів.
Однак писати автобіографію Климу Чурюмову ніколи: дружина вже кілька років серйозно хворіє – треба доглядати за нею, багато працювати, знаходити час для науки.
Ученому 79 років, але він вірить, що досягнення, якими можна буде пишатися – ще попереду.
"Ми всі діти зір. У кожному з нас є атоми перших зір Всесвіту. Тому космос вабить усіх людей, – говорить Клим Чурюмов.
Але астрономи – це вартові неба, і вони весь час у пошуках нового, щоб краще розуміти гармонію Всесвіту, цінити красу галактик, зір, нашого Сонця, комет та астероїдів. Це надихає".
Вчений обережно спускається сходами старого, майже двохсотлітнього корпусу обсерваторії. На вкритих тріщинами стінах висять масивні камери спостереження. Дарма – тут давно вже немає нічого секретного.
Зелене подвір'я та охайні клумби різко контрастують із сіруватою будівлею обсерваторії. Її, ймовірно, невдовзі знесуть.
Клим Чурюмов каже на прощання щось ввічливе, згадує, що обіцяв показати старовинні астрономічні прилади – і веде до зали із величезним портретом Миколи Коперника.
"Іноді, бува, я літаю уві сні, – наостанок зізнається він. – Але не як космонавт – а як вільний птах".
Чурюмов. Вибрані цитати
"Гіпотеза Джордано Бруно нарешті підтвердилася – космос заповнений розумом. Виходить, його даремно спалили. Спалити вченого за його переконання – це злочин".
***
"Бог – це гармонія Всесвіту. Всі закони природи такі гармонійні, красиві, ніби керує ними якась надприродна, вища сила. Може, гармонія Всесвіту – це і є вища сила".
***
"Наші предки вірили в Бога, і нам треба вірити. Потрібно знати молитви, "Отче наш" – обов'язково. Коли важко, цю молитву треба промовляти. А в особливо критичних ситуаціях вигадуються власні молитви".
***
"Комет у Сонячній системі – як риб в океані. Їх трильйони. Те, що для експерименту з "Розеттою" (нижче відео посадки космічного модуля Philae на комету, – ред.) обрали нашу – це дійсно велика вдача. Ймовірність була майже нульова".
Текст Олександра Гайворонська, УП
Фото Дмитра Ларіна, УП
