Месть по-русски. Кто, как и почему убил Дениса Вороненкова

У понеділок вранці, 9 жовтня, у Генпрокуратурі зібралися журналісти всіх провідних медіа країни. Зібрав їх генпрокурор Юрій Луценко, щоб повідомити нетипову для сучасної України новину.

Правоохоронні органи розкрили одне з резонансних убивств – російського екс-депутата Дениса Вороненкова.

"За результатами розслідування, яке фактично не має аналогів в Україні, вдалося встановити всіх учасників злочинної групи, причетних до організації і вчинення цього вбивства, та відтворити хронологію подій від підготовки злочину до затримання підозрюваних осіб", – рапортував Луценко.

Розкриттям злочину займалися ГПУ, прокуратура Києва, Нацполіція, СБУ та Головне управління розвідки Міноборони.

Але в десятках інших справ навіть такий набір служб часто не дає жодного результату. А тому ще більш несподіваною видалася заява Луценка, що слідство знайшло всіх причетних до вбивства Вороненкова.

Хай навіть йому для цього знадобилося неповних сім місяців, які минули від того березневого ранку, коли в центрі Києва кілер просто посеред вулиці розстріляв ключового свідка у справі про держзраду Януковича.

Хто й чому

У вбивстві Вороненкова стався складний збіг мотивів кількох різних сил. Принаймні, так переконує Луценко.

По-перше, в усуненні екс-депутата Держдуми, який почав давати свідчення українським силовикам, була зацікавлена російська верхівка.

"Слідство вважає, що мотивом убивства Вороненкова було поєднання вищих інтересів Російської Федерації для усунення свідка, який давав цінні свідчення для українських, а в перспективі – і міжнародних судів, щодо участі РФ у непроголошених військових діях та воєнних злочинах проти України, із особистими мотивами пана Тюріна", – заявив Луценко в понеділок.

Згаданий Володимир Тюрін – колишній цивільний чоловік дружини Вороненкова Марії Максакової.

Вони розійшлися вісім років тому, хоч і мають двох спільних дітей.

Однак Тюрін "відомий" не своїми романтичними стосунками, а зв'язками з кримінальним світом. ЗМІ називають його впливовим "злодієм у законі", який входив до найближчого оточення кримінального авторитета Аслана Усояна, більш відомого як "Дід Хасан". 

Крім цього, Тюріна вважають одним із лідерів так званої "російської мафії" в Іспанії. У 2010 році російські правоохоронці затримували його за запитом Іспанії. Тоді Тюріна звинувачували у створенні злочинного угруповання та відмиванні грошей, які вкладалися в нерухомість на люксових курортах світу.

Суд взяв Тюріна під арешт, але з'ясувалося, що в нього було громадянство Казахстану. Через це його звинуватили в незаконному отриманні російського паспорта. Однак у 2012 році адвокати Тюріна змогли довести законність його російського громадянства, і тому Генпрокуратура Росії відмовилася видати його Іспанії.

У Тюріна залишаються широкі зв'язки серед впливових російських бізнесменів, політиків і чиновників.

Саме його Луценко назвав основним замовником убивства.

"Замовником убивства є підконтрольний ФСБ Тюрін Володимир Анатолійович, відомий як лідер злочинного угруповання", – говорив на брифінгу генпрокурор.

"Підконтрольність" ФСБ Луценко пояснив тим, що Тюрін зробив надто карколомну "кар'єру" в російському кримінальному світі, чого без прикриття "федералів" начебто зробити неможливо.

"Просування цього злодія в законі по ієрархічній драбині з такими злочинами, за які він був засуджений, без співпраці зі спецслужбами неможливе. Темпи й обсяг отримання впливу на кримінальне середовище Тюріним підтверджують його співпрацю зі спецслужбами РФ", – сказав Луценко.

Крім того, як заявив Луценко, у Тюріна був не лише особистий мотив – помститися Максаковій – але й замовлення від ворогів Вороненкова у ФСБ. У зв'язку з цим Луценко згадав прізвище скандально відомого генерала ФСБ Олега Феоктистова.

У 2004 році Феоктистов очолював 6-ту службу Управління власної безпеки ФСБ, що відповідає за оперативне супроводження кримінальних справ, а потім був другою людиною в цьому управлінні.

Його прізвище фігурувало в гучній справі генералів антикорупційного управління МВС РФ, яких звинуватили у фальсифікації кримінальних справ. Тоді російські ЗМІ писали, що це була міжвідомча суперечка силовиків, а цією справою ФСБ мстилася поліцейським, які "взяли в розробку" співробітника 6-ї служби.

У 2016 році Феоктистов перейшов працювати до "Роснефті" і ввійшов у раду директорів компанії. Там він брав участь в операції із затримання на хабарі екс-міністра економіки Росії Олексія Улюкаєва. Після цього Феоктистов повернувся у ФСБ, а в серпні цього року вийшов на пенсію.

Феоктистов мав прямі контакти з президентом РФ Володимиром Путіним.

"Ми бачимо переплетіння особистих інтересів замовника (Тюріна – УП), помсту верхівки ФСБ (Феоктистова – УП), яку була звинувачена у корупції, а також інтересів вищого керівництва Кремля, щоб цінний свідок замовк навіки… Тюрін погодився на фінансування та організацію злочину в обмін на преференції спецслужб щодо контролю над кримінальними угрупованнями на території РФ та країн СНД", – резюмував Луценко.

Водночас адвокат самого Тюріна Сергій Біляк заявив, що його клієнт не має жодного стосунку до вбивства Вороненкова.

Як?

За версією українських слідчих, організація і здійснення вбивства Вороненкова відбувалися таким чином.

Тюрін через свої зв'язки у кримінальному світі знайшов того, хто погодився все "організувати". Цією людиною став уродженець Харкова Юрій Василенко. Його неодноразово було засуджено як в Україні, так і в Росії.

На початку лютого він приїхав у Харків для підготовки вбивства Вороненкова.

Тоді ж у Василенка з'явився перший спільник – Олександр Лось, який тепер проходить у справі як співорганізатор.

Саме Лось зайнявся пошуком безпосередніх виконавців убивства. Для цього він вийшов на колишнього учасника АТО Ярослава Левенця, з яким познайомився у СІЗО Дніпра.

У свою чергу Левенець домовився з двома своїми давніми друзями із Павлограда – Павлом Паршовим та Ярославом Тарасенком.

Ці троє і стали "групою ліквідації": Левенець був координатором, Тарасенко керував автомобілем, що привіз і мав забрати з місця злочину Паршова, який став безпосереднім вбивцею.

Підготовка злочину зайняла близько місяця, за які злочинці встигли орендувати кілька квартир, змінити кілька машин і купити мінімум три різних пістолети.

Детально хронологію підготовки вбивства та її "логістику" слідчі виклали на відповідному відео.

Наразі Тюріну повідомлено про підозру, як і Василенку, Тарасенку, Левенцю та Лосю.

Василенка і Левенця оголошено в розшук, Тарасенко і Лось – затримані, а безпосереднього виконавця убивства Паршова, як відомо, застрелили на місці злочину.

Попередні версії

Одразу після вбивства Дениса Вороненкова до готелю "Прем'єр Палас" приїхали генпрокурор Юрій Луценко, голова СБУ Василь Грицак та головний військовий прокурор Анатолій Матіос.

Усі троє тоді були розгубленими, і жоден з них не захотів спілкуватися з пресою. Лише через кілька годин Луценко описав власну позицію у Facebook.

"Серед білого дня в центрі Києва був застрелений екс-депутат Держдуми Росії Денис Вороненков, який надав слідчим військової прокуратури надважливі покази у справі (про держзраду Януковича – УП). Це була звична для Кремля показова страта свідка", – писав Луценко.

Однак пізніше генпрокурор запевнив, що усі свідчення, які встиг дати Вороненков, таки потраплять до суду.

Приблизно тоді ж президент Петро Порошенко проводив екстрену нараду з силовиками, на якій "російську" версію так само було визнано основною.

"Підступне вбивство в центрі Києва Дениса Вороненкова – це акт державного тероризму з боку Росії, яку він був змушений покинути з політичних міркувань. Явний почерк російських спецслужб, що раніше неодноразово проявлявся в різних європейських столицях", – цитував слова Порошенка з наради його прес-секретар Святослав Цеголко.

Про загрозу Вороненкова для російських силовиків наголошував й інший російський екс-депутат Ілля Пономарьов. Саме з Пономарьовим Вороненков мав зустрітися в день, коли сталося вбивство.

"Вороненков – не шахрай, а слідчий, смертельно небезпечний для російських силовиків", – писав Пономарьов у день трагедії.

А на брифінгу з Луценком у день убивства він розповів, що у Вороненкова було багато ворогів у російських спецслужбах.

"Багато генералів втратили свої позиції, було змінено керівництво митної служби. На цьому Денис нажив безліч ворогів. Ці вороги вже влаштовували замах на нього, коли він був у Росії", – стверджував тоді Пономарьов.

Пізніше Луценко розповів, що прокуратура бачить дві можливі версії злочину – вбивство Вороненкова як свідка у справі про держзраду Януковича або як людину, що колись ліквідувала схему величезної контрабанди, яку організувала ФСБ під прикриттям президента Росії Володимира Путіна.

У кінці квітня стало відомо, що поліція оголосила в розшук Ярослава Левенця.

Пізніше в Павлограді слідчі провели обшуки і затримали водія Ярослава Тарасенка. А вже 1 липня Луценко заявив, що слідство близьке до розкриття справи.

4 вересня Луценко повідомив, що замовник убивства Вороненкова перебуває у Росії, а російські ЗМІ заявили, що ГПУ підозрює саме Тюріна.

Тоді ГПУ наголошувала, що нічого росіянам не розповідала. Але на брифінгу 9 жовтня все таки підтвердилось.

Роман Романюк, Роман Кравець, УП