На пороховой бочке. Как боеприпасы поссорили президента и Пашинского
"Нікому не дозволю красти в армії. Ті, хто буде красти в армії, – руки повідрубаю".
Ця заява Петра Порошенка збіглася з затриманням чиновників Міноборони, яких звинувачують у махінаціях при закупівлі пального та публікацією "Української правди" щодо появи чергової прокладки в "оборонці".
Крім того, у матеріалі йшлося, що оборонні мільярди розсварили Порошенка та "фронтовиків".
Публікація обурила представників обох таборів. УП та автора звинуватили у маніпуляціях та участі в кампанії з дискредитації. Але реакція соратників президента та представників "Народного фронту" лише підтвердила: конфлікт партнерів по коаліції через оборонні потоки таки існує.
Одне з питань, у якому можна побачити кардинальні розбіжності позицій сторін, – це боєприпаси для армії. Його ціна – мільярди бюджетних гривень. Кожна група закидає іншій намагання урвати собі шматок цього ласого пирога.
Персональна турбота Порошенка
"Армія є предметом моєї персональної турботи", – переконував журналістів Петро Порошенко 13-го жовтня.
З такої заяви президента глузують "фронтовики".
"Так, завод боєприпасів – його "тєма". Нашим так і сказали: це чисто наша "тєма", не лізьте, ми самі будемо на цьому "відмивати", – каже у спілкуванні з УП один з нардепів "Народного фронту".
Читайте такжеРозмови про необхідність будівництва патронного заводу та заводу боєприпасів в Україні ведуться владою ще з 2014-го року. За цей час було озвучено різні проекти та строки, але до реалізації планів руки в держави не доходили.
Нині існує кардинальна розбіжність у поглядах президентської команди та "фронтовиків" щодо питання: "Чи потрібно Україні виробництво боєприпасів малого калібру, зокрема, патронів?"
6 жовтня 2016-го у день публічної заяви про відставку з посади голови Наглядової ради "Укроборонпрому" Сергій Пашинський розповів, що Україні патронний завод не потрібен.
"У нас патронів вистачає на війну з Китаєм, росіяни стільки не народили", – пояснює негативне ставлення "фронтовиків" до планів будівництва патронного заводу один із соратників Пашинського.
Одразу кілька депутатів з парламентського комітету нацбезпеки та оборони розповіли УП, що отримали від Міноборони інформацію по всій лінійці боєприпасів, які нині зберігаються на армійських складах.
"Я не можу навести цифри, це секретна інформація. Але запаси стрілкових боєприпасів у ЗСУ складають по окремих видах по 300-500% від потреб, які формує Міноборони. Потреби Міноборони – це рік активних бойових дій", – розповів УП нардеп "Народного фронту" Дмитро Тимчук.
"У нас є 3-4 типів боєприпасів, де існує дикий дефіцит. Там забезпеченість, наприклад, 20%, 8% від потреб. Держава має концентруватися, щоб забезпечити наші ЗСУ ось цими чотирма типами боєприпасів", – додав Пашинський.
Хоч потреби у боєприпасах і є державною таємницею, будь-який рядовий на передовій може розповісти, що військовим не вистачає набоїв для снайперських гвинтівок, боєприпасів для АГС (автоматичний гранатомет станковий), ВОГів (боєприпаси для підствольних гранатометів).
Щоб закрити потреби армії в цих боєприпасах, не потрібно будувати завод, вважають у парламентському комітеті із питань оборони.
"Операційна вартість купівлі дефіцитних боєприпасів буде неспівставною з інвестиціями, які потрібно вкладати на організацію виробництва. Щоб отримати 10 тисяч патронів для снайперських гвинтівок, не потрібно будувати завод, можна їх просто купити у перевіреного виробника", – каже секретар комітету Іван Вінник.
Хоч Вінник і є депутатом БПП, у питанні "оборонки" його пов'язують з групою Пашинського.
Натомість у планах Порошенка – саме патронний завод, переконує один з нардепів "Народного фронту".
"Порошенко знайшов партнерів, щоб виробляти кулі. Турчинов обурювався, що в країні немає артилерійських снарядів, а він (Порошенко – УП) хоче будувати завод куль, яких мільярди", – каже нардеп НФ.
Набої від НФ: імпорт, "лінія Мартиненка", "ФОРТ" і ТАСКО
У свою чергу президентська команда озвучує можливі варіанти, через кого "фронтовики" можуть заробляти на боєприпасах для армії.
"Пашинський та Аваков лобіюють або закупівлю набоїв за кордоном, або на "Форті. Пашинський розповсюджує чутки, що патронний завод не потрібен. Але патрони на складах вироблялися ще при Союзі, їм по 25 років і більше. У якому вони стані? Окрім цього, нам потрібно переходити на стандарти НАТО", – розповідає людина з президентської команди.
З виробами "Форту" неодноразово позував секретар РНБО Олександр Турчинов. А син Пашинського опікується зовнішніми контрактами в структурах "Укроборонпрому".
У розмові з УП один з депутатів НФ обмовився про ще одну можливість виробництва набоїв до стрілецької зброї – "лінію Мартиненка". Йшлося про устаткування, яке екс-нардепу НФ Миколі Мартиненку нібито вдалося вивезти з Луганського патронного заводу, який захопили бойовики. Мартиненко ще з початку 2000-х мав вплив на завод.
Щоправда, інші джерела УП розійшлися в коментарях щодо того, що вдалося зберегти з Луганського патронного заводу.
"Завод мав дві складові – це виробництво патронів та виробництво устаткування для виробництва патронів. Патронні лінії збирали на експорт. І дійсно, після початку бойових дій на сході один станок з цього заводу, який йшов на експорт, СБУ заарештувала. Тільки цей станок не може працювати як ціла патронна лінія", – розповіли автору в "Укроборонпромі".
"З Луганська вивезли документацію. У Харкові на основі цієї документації щось зробили. І зараз уже готові виробляти стрілкові боєприпаси. Лінія розташована в Київській області. І її можна було б зорієнтувати на спеціальні боєприпаси, які нам потрібні. Тим більше, вони кажуть, що можуть виробляти", – озвучив свою версію Тимчук.
Також у президентській команді нарікають, що "фронтовики" лобіюють інтереси корпорації ТАСКО.
2 жовтня про це написав наближений до керівництва армії волонтер Роман Донік.
"Є у нас така собі компанія ТАСКО, яка займається переобладнанням і перепродажем боєприпасів. Керує виходець з УОП, якийсь Павлюков. За компанією стоять Пашинський і Винник. Вони лобіюють її інтереси і прикривають її діяльність", – написав Донік на своїй ФБ-сторінці.
Волонтер переконує, що з подачі комітету Пашинського з'явилася ідея розформувати склад боєприпасів у Чуднові Житомирської області. При цьому залишки боєприпасів нібито мали перейти приватній компанії. І цей процес заблокував начальник Генштабу Віктор Муженко, через що "фронтовики" і почали вимагати його відставки.
Раніше "фронтовиків" публічно з ТАСКО ніхто не пов'язував. Тож "Українська правда" вирішила більш детально розібратися, чи існує цей зв'язок.
Лобіювання інтересів ТАСКО у розмові з УП відкинув Вінник. Закиди Доніка нардеп назвав фейком, який писався за командою Муженка.
"Наскільки мені відомо, ТАСКО не здатна побудувати будь-який завод по боєприпасах. Профіль компанії – виключно утилізація, вона не володіє ані ресурсами, ані досвідом, ані потужностями для налагодження технологічного виробництва", – переконував Вінник.
Президент корпорації ТАСКО Валерій Павлюков розповів УП, що компанія вже підготувала виробництво серії боєприпасів, зокрема, 23-мм боєприпасів для зенітних систем, 30-мм – для БМП та БТР.
Серед переліку і ті, які вважаються дефіцитними – ВОГ-17 та ВОГ-25. Може виробляти ТАСКО і боєприпаси калібру 100 мм та 120 мм.
Свою продукцію ТАСКО представила на цьогорічній виставці "Зброя та безпека".
Також, за словами Павлюкова, корпорація закупила обладнання для виробництва патронів калібру 7,62, а наступного року планує підготувати виробництво боєприпасів до крупнокаліберних кулеметів 12,7 та 14,5.
Розповідає Павлюков і про допомогу, яку корпорації ТАСКО надав комітет Пашинського.
"Коли постало питання, що "Сумиобленерго" відмовило нам у постачанні електроенергії, то ніхто не допомагав. Допоміг лише комітет Ради на чолі з Пашинським, секретар – Вінник. Я отримав дозвіл на отримання електроенергії, і лише завдяки цьому ми змогли розвивати виробництво боєприпасів", – розповів Павлюков.
Пашинський допоміг безкорисно, переконує президент ТАСКО. Натомість інші вимагали хабар – 1 мільйон гривень.
Про зв'язок Пашинського з ТАСКО розповів УП один з депутатів НФ. За його словами, голова комітету проводив переговори, у результаті яких ТАСКО погодилася безкоштовно передати Міноборони боєприпаси, які не встигла утилізувати.
Завод боєприпасів від Міноборони
У чому сходяться "фронтовики" із соратниками президента, так це в необхідності мати вітчизняний завод боєприпасів середнього та великого калібру.
Олександр Турчинов ще влітку минулого року зробив публічну заяву, що радянські резерви – не безмежні. Тож потрібно швидко реалізовувати програму з виробництва вітчизняних боєприпасів.
"У нас немає альтернативи, як створювати власну базу виробництва широкого спектру боєприпасів, починаючи від набоїв та завершуючи снарядами та мінами великого калібру. Сьогодні є багато вузьких місць, які стосуються боєприпасів великого калібру, які нам треба закривати достатньо швидко", – заявив секретар РНБО 15 червня 2016 року.
27 січня 2017-го РНБО вирішила розпочати реалізацію програми створення та освоєння виробництва боєприпасів та продуктів спецхімії.
На реалізацію цієї Програми у держбюджеті-2017 було закладено відповідне фінансування. За даними джерел УП, загалом ця 5-річна Програма передбачає фінансування у розмірі 9 мільярдів гривень.
Виконавцем програми визначали Мінекономрозвитку.
Натомість 10 липня, коли РНБО розглядала зміни до бюджету, було вирішено виділити 1,4 мільярда гривень "на закупівлю та виробництво боєприпасів" Міністерству оборони.
Рішення виділити гроші на Міноборони здивувало багатьох.
Єдиний, хто зміг пояснити природу появи цього рішення, став перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський.
За словами колишнього бізнес-партнера Порошенка, таким було рішення міжвідомчої комісії з питань ОПК. Саме Гладковський очолює цю комісію.
"Це порушення раніше спланованої ідеї. Згідно з повноваженнями, саме МЕРТ відповідає за підготовку виробництва. Тут є ризики, що ці кошти не будуть освоєні. У Міноборони немає адекватних ділянок для того, щоб створити таке підприємство по виробництву боєприпасів", – заявив у розмові з УП голова експертної ради Ліги оборонних підприємств Валентин Бадрак.
Він каже, що існує щонайменше п'ять пропозицій іноземних компаній щодо створення виробничих потужностей заводу боєприпасів. У цьому контексті він згадує і корпорацію ТАСКО.
Про неможливість силами виключно Міноборони побудувати завод боєприпасів говорить і президент ТАСКО.
"Напевно, роблять ставку на НАТОвські стандарти. У цьому випадку потрібно мати гарних партнерів, які мають документацію, мають можливості передати технології та конструкторську документацію", – вважає Валерій Павлюков.
У вересні міністр оборони Степан Полторак розповів про переговори з канадцями щодо будівництва заводу боєприпасів.
А вже за пару днів заступник міністра економрозвитку Юрій Бровченко повідомив про роботу у кількох напрямках щодо створення боєприпасного виробництва. Зокрема, і про переговори Мінекономрозвитку з британською компанією Stiletto.
І це знову таки може вказувати на конкуренцію між різними групами впливу.
"Організацією виробництва опікуватиметься Міноборони на своїх потужностях – це один напрям. На сьогодні ми вже підписали договори на підготовку виробництва великокаліберних боєприпасів на одному з підприємств "Укроборонпрому". Крім того, кооперація з виробництва дрібнокаліберних боєприпасів також уже організована на потужностях НВО "Форт"", – заявив Юрій Бровченко агентству "Інтерфакс-Україна".
Гриф таємності заважає дізнатися, на що саме Міноборони витратить 1,4 мільярда, виділених під завод боєприпасів. Проте "Українська правда" спробувала дізнатися бодай щось в осіб, причетних до цього процесу.
"Йдеться, у першу чергу, про будівництво заводу по виробництву боєприпасів середнього калібру. Замовником будемо ми (Міноборони – УП). "Укроборонпром" може бути одним із тих, хто закуповуватиме обладнання, або буде брати участь у будівництві заводу. Ми можемо їх залучати як підрядника для виконання якихось робіт. Ми зараз вивчаємо, хто може зробити це краще", – розповів УП Степан Полторак.
4 жовтня на засіданні парламентського комітету з нацбезпеки та оборони автор намагався поспілкуватися з заступником міністра оборони Ігорем Павловським, якого 13 жовтня затримали детективи НАБУ через звинувачення у махінаціях із закупівлею пального для міністерства. Спочатку він відверто ігнорував усі запитання щодо будівництва заводу боєприпасів. Але згодом дещо таки розповів.
– На якому етапі будівництво заводу?
– На етапі проектування, – відповів Павловський.
– А хто проектує?
– На етапі проектування і вибору виконавця.
– А скільки є заявок від потенційних виконавців?
– Ви уявляєте, що це за процес? – після цього запитання від Павловського розмова звелася до лікнепу про будівництво заводу без жодної конкретики.
На думку нардепа НФ Дмитра Тимчука, Міноборони витратить 1,4 мільярда на підготовку конструкторської документації та першої черги робіт.
В "Укроборонпромі" автору розповіли, що на потужностях Міноборони планується лише кінцева звірка боєприпасів. А, наприклад, порохи та детонатори будуть виробляти на Шосткинському заводі "Зірка", який входить до структури держконцерну.
І нібито Міноборони залучили до процесу через те, що відомство запропонувало найбільш швидкий спосіб будівництва заводу. Зробити це військові можуть на одній зі своїх баз зберігання боєприпасів.
І, схоже, це не знаходить розуміння у "фронтовиків".
4 жовтня Сергій Пашинський переконував УП, що Міноборони нічого не готує в напрямку будівництва заводу боєприпасів.
"Був Кабмін, було жваве обговорення, поки що ця ситуація не вирішена. Більше того, я вважаю, що виробляти боєприпаси, якщо ми не можемо їх зберігати, – це якийсь нонсенс. От ми виробимо, завеземо на чергову Калинівку, і вони там вибухнуть. Навіщо?" – обурювався таким планом Пашинський.
У президента на подібну критику уваги не звертають. Один з представників команди Порошенка розповів, що наступного року Міноборони знову отримає з бюджету чергові 1,4 мільярда гривень на будівництво заводу.
Представник іноземної компанії, яка хотіла б вийти на український ринок боєприпасів, у розмові з УП нарікає на владу в цілому.
"Через непрозорість процесу кожен з них намагається отримати дивіденди для себе", – ділиться іноземець досвідом знайомства з вітчизняними політиками.
І додає, що якби вони керувалися національними інтересами, то завод боєприпасів в Україні вже б випускав власну продукцію.
Олексій Братущак, УП
