Дело "Трейд Коммодити". Как друг президента брал на поруки замминистра
12 жовтня Солом’янський райсуд Києва обирав запобіжний захід заступнику міністра оборони, генерал-лейтенанту Ігорю Павловському та директору Департаменту держзакупівель Міноборони Володимиру Гулєвичу.
Напередодні чиновників оборонного відомства затримали представники Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури за підозрою в розтраті 149 мільйонів гривень при закупівлі пального для армії.
Справа одразу набула значного розголосу у зв’язку з фігуруванням у ній уже скандально відомої групи компаній "Трейд Коммодіті", яку пов’язують з оточенням президента Петра Порошенка.
Сам глава держави вже встиг жорстко відреагувати на затримання чиновників, пообіцявши "відрубати руки" тим, хто краде в армії.
Як відбувалося перше судове засідання у справі над чиновниками Міноборони, хто вступився за підозрюваних і чому до оточення президента з’явилося ще більше запитань, – у матеріалі "Української правди".
Група підтримки і 75 мільйонів застави
12 жовтня у приміщенні суду на Вознесенському узвозі зібралася чимала кількість журналістів. Вузькі коридори приміщення заповнено вщерть.
Першим розглядають запобіжний захід для заступника міністра оборони Ігоря Павловського. У залі суду присутні четверо його адвокатів, які наполягають, що їх підзахисний був затриманий незаконно. Однак суддя відхиляє це клопотання.
Згодом слово бере прокурор. Він говорить тихо, наче особливо не наполягаючи на своїх словах. Озвучення клопотання про двомісячний арешт або 75-мільйонну заставу чоловіки у військовій формі в залі зустрічають вигуками "Ого!", перешіптуючись про "неприпустимість" такої суми.
Прокурор повторює відомі раніше НАБУ та САП пояснення причини затримання Павловського. Так, за версією слідства, упродовж червня-серпня 2016 року укладанням додаткових угод з групою компаній "Трейд Коммодіті" підвищили ціни на закупівлю пального для Міноборони. Тим самим, за підрахунками обвинувачення, держава отримала 149 мільйонів гривень збитків.
За словами обвинувачення, є ризик, що, залишившись на волі, Павловський може спотворити докази чи сховається від можливого покарання за кордоном. Прокурор перераховував країни, які відвідав військовий за останні кілька років. Серед таких – Алжир, Бельгія, Польща, Чехія, Німеччина, Білорусь та Італія.
Поруки від партнера президента
Адвокати заступника міністра вибудовують захист на значній підтримці та бойовому досвіді підозрюваного. Зокрема, вони повідомляють, що на поруки Павловського готовий взяти перший заступник секретаря РНБО Олег Гладковський, який може приїхати до зали суду "протягом години".
Гладковський – давно і добре відомий персонаж, як в українському бізнесі й політиці, так і в оточенні чинного президента.
Ще з середини 1990-х Гладковський (тоді мав прізвище Свинарчук) став бізнес-партнером Петра Порошенка. У 1997 році він дістався позиції заступника гендиректора групи "Укрпромінвест", де зосереджено основні активи Порошенка, як-от "Рошен", Міжнародний інвестиційний банк тощо.
Варто зазначити, що іншим віце-президентом цієї групи був Ігор Кононенко, якого тепер прийнято вважати "правою рукою" президента.
Усі троє згаданих бізнесменів-політиків різною мірою є акціонерами активів із групи "Укрпромінвест".
Наприклад, Гладковський був співвласником автомобільної корпорації "Богдан" з Порошенком, поки у 2009 році не викупив у Петра Олексійовича контрольний пакет акцій.
Гладковський і Кононенко товаришують із часів навчання у Київському автомобільно-дорожньому інституті.
Свідченням "партнерської" близькості може слугувати і скандально відома нерухомість в Іспанії, де Порошенко, Кононенко і Гладковський мають в одному районі власні вілли. Цікаво, що у всіх трьох ця нерухомість однаково захована в деклараціях за назвами офшорок, на які її записано.
Разом партнери фігурували і в скандалі з "панамськими документами".
Коли Порошенко у 2014 році став президентом, Гладковському швидко знайшлося місце у владі. Спершу у серпні 2015 року він очолив Міжвідомчу комісію з військово-технічного співробітництва та експортного контролю.
А вже в лютому 2015 року Порошенко зробив свого давнього партнера першим заступником секретаря РНБО Олександра Турчинова. З одного боку, Гладковський урівноважував вплив НФ на цей орган, з іншого – негласно курував від імені Порошенка майже всю "оборонку".
Хоча, в інтерв'ю УП сам Гладковський запевняв, що не є "смотрящим" Порошенка за ОПК.
Партнерство Гладковського з Кононенком виглядає досить прикметно у контексті справи із закупівлями пального для Міноборони, оскільки "Трейд Коммодіті" пов’язують з багаторічним бізнес-партнером соратника Кононенка по фракції БПП Олександра Грановського Андрієм Адамовським.
Саме Кононенка і Грановського прийнято вважати кураторами департаменту з розслідування особливо важливих справ у сфері економіки Генпрокуратури, який брав участь у гучному конфлікті з НАБУ.
Грановський неодноразово спростовував свій зв'язок з "Трейд Коммодіті".
Спростовує його і Гладковський. У коментарі УП перший заступник секретаря РНБО заявив, що взагалі ніколи не чув про цю компанію.
"Можу відверто сказати, що генерал Павловський зарекомендував себе як свідомий громадянин і досвідчений фахівець у сфері "оборонки". При цьому свій значний досвід він отримав не в кабінеті, а безпосередньо в зоні проведення бойових дій на сході України", – пояснив свій намір Гладковський.
Версія Павловського
У залі суду неодноразово згадували про бойовий досвід підозрюваного.
Сам Павловський впевнено розповів, що належить до його посадових обов’язків, а що – ні. Він зазначив, що "не формує цінову політику", а "керується інформацією тендерного комітету.
"Я цілком не згоден з обвинуваченням", – стверджував Павловський.
Більше того, за його словами, незважаючи на підвищення цін тендерним комітетом та Департаментом державних закупівель, Міноборони отримувало пальне за найнижчими цінами.
"Тим самим, – додав Павловський, – забезпечило обороноздатність нашої держави та виконання завдань Збройними силами України безпосередньо в зоні антитерористичної операції".
Також Павловський заперечує зв’язки з "Трейд Коммодіті". За його словами, у квітні він повернув певну кількість неякісного пального, наклавши штрафні санкції. "І відтоді жодного представника "Трейд Коммодіті" на жодній нараді в міністерстві я не бачив".
Заступник Полторака наполягає, що має бути проведено дослідження ринку цін на пальне.
"У мене є інша думка – це просто "розмін" Збройних сил України за бюджет Збройних сил України", – заявляє він та удостоюється оплесків людей у формі.
Свідки захисту
Першим на допиті як свідок виступив начальник тилу Збройних сих, генерал-майор Іван Гаврилюк. Принагідно слід зазначити, що саме цю посаду обіймав сам Павловський до призначення заступником міністра.
Гаврилюк стверджує, що Павловський є його сусідом і з вересня 2013 року проживає "у службових кабінетах у Києві", а на вихідні приїжджає в Житомир.
Згодом Павловському присудять домашній арешт саме в Житомирі на вулиці Героїв Десантників, 8.
"Дружимо сім’ями, святкуємо разом наші дні народження", – розповів Гаврилюк про близькість із заступником міністра.
"Надійний, вірний товариш, який ніколи не підставить свого колегу", – додає характеристику підозрюваному начальник тилу.
Другим свідком захисту став голова Дніпропетровської організації ветеранів-учасників миротворчих операцій Володимир Сидоренко.
Він розповідав, що у 1992 році ООН вирішила направити український батальйон миротворчої місії в Боснію і Герцеговину. У цьому батальйоні Сидоренко був командиром.
"Військова рада армії, – зазначив він, – відбирала у цей батальйон найкращих з офіцерів, прапорщиків та солдат. Старший лейтенант Павловський був відібраний у цей батальйон на посаду заступника командира 2-ї спеціальної групи. З цього моменту у нас почалися близькі стосунки по бойовій роботі".
За його словами, 31 липня 1992 року батальйон зазнав перших втрат.
"У нас поранили шістьох чоловік, один солдат загинув. Ще через 20 днів під страшний мінометний вогонь потрапила рота лейтенанта Павловського. Було знищено всю техніку. Було знищено штаб батальйону. Тільки завдяки дуже злагодженій бойовій роботі офіцерів і особисто Павловського вдалося уникнути дуже великих втрат", – поділився спогадами Сидоренко.
Далі він згадав про заслуги Павловського у вибудові оборони поблизу Маріуполя та вслід за Гладковським висловив готовність взяти обвинуваченого на поруки.
Перерва на лікаря і домашній арешт
Після виступу другого свідка один з адвокатів Павловського заявив, що його підзахисному стало зле, і попросив півгодини перерви на медичний огляд.
Після перерви слово взяли адвокати.
"Підозра ґрунтується на: перше – що була злочинна група, друге – що Ігор Валентинович давав комусь вказівки. Жодного документа, навіть протокола допиту якогось свідка про наявність таких злочинних вказівок немає", – стверджував один із захисників.
"Що ми маємо натомість? – продовжив він. – Павловський Ігор Валентинович виконував свої прямі обов’язки, не давав злочинних вказівок, а давав накази, щоб певні особи виконали свої прямі посадові обов'язки та робили все необхідне для забезпечення армії паливом та паливно-мастильними матеріалами".
Люди у військовій формі, схоже, схвально сприйняли такі слова: почали перешіптуватись з усмішками на обличчі.
"Він діяв, – вів далі захисник, – щоб обороноздатність нашої держави жодним чином не була порушена, жодним чином не була…"
"Підірвана", – підказав хтось, хто, вочевидь, прийшов підтримати заступника міністра, раз по раз аплодуючи після слів адвокатів.
"Підірвана, – підхоплює захисник. – І хтозна, але я вважаю, що так і є. Що завдяки цьому справжньому генералу в нас усе в державі ще не так, як було в 37-му".
Після цього адвокат попросив суддю обрати Павловському запобіжний захід, "не пов’язаний з триманням під вартою".
За годину суддя винесла своє рішення: два місяці домашнього арешту без права покидати помешкання в Житомирі, клопотання САП та НАБУ відхилено. У залі рішення привітали оплесками.
Згодом таке ж саме рішення було ухвалено щодо начальника Департаменту держзакупівель Міноборони Володимира Гулєвича.
На розгляд його запобіжного заходу прибула нардеп Тетяна Чорновол, яка у "Народному фронті" належить до групи секретаря РНБО Олександра Турчинова. Так само, як і Гладковський, вона хотіла взяти на поруки одного з підозрюваних. Однак заступництво в РНБО не спрацювало й у цьому випадку.
Уже в коридорі після оголошення рішення хтось з групи підтримки Павловського констатує: "Домашній арешт – теж перемога".
Олег Твердь, Роман Романюк, УП