Аваков vs Порошенко. Калиновка как очередной раунд сведения счетов

Четвертий за останні два роки вибух на армійських складах. Він стався на фоні дивних антитерористичних навчань на Вінниччині. Попередні версії, як і після вибухів у Балаклії, також містять "диверсію", "безпілотники" та "руку Кремля".

Але тепер є суттєва відмінність.

Наближені до міністра внутрішніх справ депутати вимагають персональної відповідальності начальника Генштабу Віктора Муженка. Відповідні заяви робляться наче "під копірку". І наперед закидають Петру Порошенку злочинну діяльність проти нацбезпеки, якщо той не звільнить свого ставленика в армії.

Дивне АТО на Вінниччині

За день до вибухів на арсеналі зброї на сайті Вінницької облдержадміністрації з’явилося дивне повідомлення.

Йшлося про антитерористичні навчання в обласному центрі та прикордонних районах області, де пролягає кордон з Молдовою та так званою "ПМР".

Жителів попереджали, що 26-27 вересня в рамках максимально наближеної до реальних умов навчальної АТО буде здійснено перевірку документів та огляд речей.

Дивним у цьому повідомленні було останнє речення.

"У випадку виявлення підозрілих предметів чи отримання інформації щодо протиправних дій невідомих осіб просимо негайно повідомляти правоохоронцям за номерами телефонів (0432) 53-13-09 (черговий УСБУ) або 102", – йшлося в повідомленні.

Зазвичай, навчання проводяться з визначеною легендою. Навіть якщо в рамках навчання Антитерористичний центр СБУ у Вінницькій області мав розпочати дії після телефонного дзвінка, то цей дзвінок мало бути прописано у плані навчання. Не могли спецслужби чекати два дні, чи надійде сигнал від "свідомих громадян".

Пізніше це повідомлення та "навчання" ляжуть у версію про те, що в області таки шукали диверсантів/терористів, але не знайшли або знайшли не всіх.

Початок та евакуація

Близько 10-ї вечора 26 вересня жителі Калинівки почули потужні вибухи.

Пізніше один з місцевих жителів розповість журналістам, що його першою думкою було те, що хтось гучно святкує з феєрверком.

Але то було не святкування.

Вибухи лунали з 48-го арсеналу зберігання боєприпасів, який розташований майже на околиці Калинівки.

Миттєвого оповіщення міста про небезпеку не було. Дехто ще годину спостерігав за полум’ям на горизонті. Увесь цей час місцева радіостанція продовжувала звичайний ефір з розважальною музикою.

Коли стало відомо про масштаб пожежі на військових складах, люди почали масово покидати оселі. Дехто вибігав в одних капцях. Перша хвиля евакуації відбувалася на власних автівках. Їх було стільки, що утворилися затори, транспорт рухався зустрічними смугами.

Пізніше прибули автобуси із сусідніх міст, а також волонтери.

Близько 2-ї ночі з Бердичева до Калинівки прямував Денис Заремський. "Українській правді" він розповів, що на той час на дорозі вже стояли блокпости. Волонтери пояснювали, що їдуть на свій страх і ризик допомогати з евакуацією людей. І автівки таки пропускали.

Тим часом у соціальних мережах почали створювати групи, у яких волонтерам вказували адреси людей, які потребують допомоги. Волонтери забирали місцевих жителів з бомбосховищ та підвалів, вивозили у безпечне місце, де люди могли вже сісти на автобуси.

"Найближче, куди під’їхали, це Калинівка-2, – згадує Денис Заремський. – Там залишалося 19 осіб. П’ять автомобілів волонтерів вивезли цих людей, час ішов на хвилини. Щойно ми їх забрали, як розірвалося щось величезне. Ударною хвилею похитнуло автомобіль. Автівки були перевантажені людьми, може, через це і не перекинулися. Ще пару хвилин – і невідомо, що було б із людьми".

Також Заремський розповідає, що не всі місцеві погоджувалися виїжджати з міста.

Цього разу і ДСНС спрацювала значно краще. Евакуація охопила населені пункти в радіусі 10 кілометрів. Загалом рятувальники прозвітували про евакуацію понад 30 тисяч осіб. У самій Калинівці ДСНС ліквідувала загоряння шести споруд, які зайнялися внаслідок влучення боєприпасів. Травмованими виявили дві особи, яких було госпіталізовано.

Уже зранку люди почали повертатися до Калинівки. На блокпостах утворилися черги. Частина евакуйованих вирішила повернутися, бо хвилювалася за свої помешкання. Поліція перестала пропускати машини, тож деякі люди йшли до міста пішки.

"Переночували ми в Колоску, нас покормили, ми поспали і хочемо додому їхати. Може ж, хату обдеруть", – розповіла місцева жителька Надія журналістам "5 каналу".

При цьому офіційне рішення про можливість повернення людей додому посадовці обіцяли ухвалити лише після перевірки території на наявність вибухонебезпечних предметів.

Ще вночі до міста терміново направили правоохоронців. За тривогою було піднято поліцейських трьох областей: Вінницької, Житомирської та Хмельницької.

Уже вдень поліція повідомила, що заяв про мародерство не надходило. Нацгвардія патрулювала місто у посиленому режимі.

На ранок інтенсивність вибухів почала спадати. Найбільший вибух стався близько 5-ї ранку.

ФБ-сторінка Oleksandr Sterenchuk

Військові повідомили, що пожежа охопила 10% території арсеналу.

"Переважна більшість (боєприпасів, що вибухають – УП) – танкові снаряди. Але також було пошкоджено артилерійські, мінометні та реактивні боєприпаси. У половині охоплених вогнем сховищ боєприпаси були відсутні", – пояснив керівник Управління зв'язків із громадськістю ЗСУ Богдан Сеник.

Розліт снарядів фіксували у 5-кілометровій зоні. З місця подій повідомляли і про знахідку поодиноких ракет від "Граду". Якби почався вибух складів з більш потужними ракетами для РСЗО, то вони могли б дістатися Вінниці.

У відкритих джерелах йдеться про 188 тисяч тонн боєприпасів, які зберігалися на території 48-го арсеналу під Калинівкою. Серед найнебезпечнишіх – снаряди до РСЗО "Град", "Смерч", "Ураган".

Про 48-й арсенал управління ракетно-артилерійського озброєння департаменту Міноборони відомо, що це один з найбільших складів боєприпасів в Україні. І якби попередні плани військових реалізувалися, то його вже давно мали би закрити.

"У майбутньому військову частину (в/ч А1119 – 48-й арсенал – УП) буде розформовано, а землі передано місцевій громаді. Ми знаємо і розуміємо настрої місцевого населення, яке хоче позбутися цього потенційно небезпечного сусідства. Тому доброю новиною є те, що цього року із цього арсеналу ми вже вивезли більше 10 тисяч тонн боєприпасів, і до кінця року плануємо зменшити навантаження арсеналу ще на 6 тисяч тонн. При цьому торік нам вдалося вивезти лише 4 тисячі тонн. Уже наступного року плануємо вивезти із 48-го арсеналу до 20 тисяч тонн, а за чотири роки повністю ліквідувати цю базу", – заявляв 7 років тому на той час заступник міністра оборони України Володимир Омельянчук.

Однією з причин, чому склад таки продовжив існування, є хронічне недофінансування утилізації боєприпасів.

Протестували проти функціонування складу і місцеві жителі. Особливо, коли до Калинівки почали звозити боєприпаси з інших складів, які готувалися до закриття.

Свого часу найбільше хвилювання у жителів Калинівки викликала наявність на складах ядерного пального меланжу. Про це йшлося у статті "Хто прибере вінницьку небезпеку?", яка залишилася в архіві на сайті Верховної Ради.

Меланж – це високотоксичний окислювач палива для ракет середньої та малої дальності. Він є концентрованою азотною кислотою – не менш як 74% складу. Навіть незначне потрапляння меланжу в атмосферу призводить до серйозних і незворотних наслідків для живого організму.

У 2009-му газета "Україна молода" писала про початок вивезення зі складу у Калинівці окислювача ракетного пального меланжу на російське підприємство для його утилізації. Це відбувалося в рамках програми, яку фінансувала ОБСЄ. До кінця 2009 року з 48-го арсеналу планувалося вивезти увесь наявний там меланж.

Одразу після вибуху військові запевнили, що хімічних речовин на складі в Калинівці немає.

Чотири версії

На відміну від вибуху складу в Балаклії, цього разу високопосадовці не змагалися у швидкості оприлюднення в соціальних мережах можливих версій інциденту.

Відомо, що військова прокуратура внесла до ЄРДР відомості за фактом вчинення диверсії на складі боєприпасів. При цьому відпрацьовуються 4 основні слідчі версії. Які саме – не повідомляють.

Версію про диверсію на ранок після вибухів озвучив і прес-офіцер Головного управління розвитку та супроводження матеріального забезпечення ЗСУ Сергій Місюра.

"Це точно диверсія. У зв'язку з цим, через наші розвіддані ще з 25 числа (за офіційними повідомленнями СБУ, навчання проводилися 26-27 вересня –УП) у Вінницькій області під видом антитерористичних навчань було проведено обшуки і переслідування диверсійних груп. Так, це справа не однієї людини. І два дні проходили пошуки і ведення цих груп. Основну масу було визначено, їхні цілі – і затримано. Це основна маса, але не всі. Тому одна група і змогла доправити на безпілотнику підривний пристрій. Це підтверджено – працював безпілотник, і це терористичний акт", – написав Місюра у себе на ФБ-сторінці.

Також Місюра написав, що посту на арсеналі повідомили про звук у небі, після якого почалися вибухи снарядів. За його словами, є підтвердження, що працював безпілотник, а отже, мав місце теракт. На відео, що представлено нижче, якраз демонструється схожий спосіб із використанням квадрокоптера для знищення військової техніки в Іраку.

В іншому своєму дописі Місюра запевнив, що в разі, якщо мали місце халатність або підпал, винних обов’язково покарають.

"У будь-якому випадку це удар по Україні, по наших стратегічних боєзапасах. Тим паче, у світлі можливості отримання зброї і допомоги від західних партнерів", – зазначив військовий.

Версію про загоряння ще вночі відкинув Володимир Гройсман.

"Ми зробили обліт максимально близько до місця вибухів. Бачимо, що територія займання була велика. Тому такі попередні бачення, що це відбулося навмисно, навмисний підпал. Перший вибух був навмисний".

Колишній працівник управління Генштабу (2003-2006 рр.) Олег Жданов в ефірі "Прямого каналу" озвучив три можливі версії події.

"Перша – халатність. Друга – "все вже вкрадено до нас". Третя – диверсія. Остання малоймовірна і виходить з першої. Чотири пожежі за останні два роки, не зроблено жодних висновків, не вжито заходів – це вже переходить усі можливі межі. У Балаклії теж починали з диверсії (перші офіційні заяви про можливі версії пожежі – УП), а в результаті звелося до необережного поводження з вогнем. Подібне було і в Сватовому", – заявив Жданов.

"На жаль, не винесли жодного уроку з Балаклії. Через те, що після Балаклії не покарали жодної людини, у тому числі стало причиною того, що ми бачимо в Калинівці", – також в ефірі "Прямого каналу" заявив нардеп від БПП Вадим Денисенко.

Натомість представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко розповіла журналістам про російський слід.

"Такі випадки, на жаль, будуть продовжуватися, доки спільними світовими зусиллями ми не змусимо Росію як агресора, а я впевнена на великі відсотки, що сюди долучилася російська рука… доки ми не приборкаємо агресора, доки Росія не виведе війська, поки санкціями ми не примусимо її до миру, до тих пір в Україні будуть час від часу такі ситуації з’являтися. Я впевнена на 90%, що диверсія один раз може бути випадковістю, а коли це тричі, то це вже Росія діє цілеспрямовано", – заявила Ірина Луценко.

Водночас заступник голови СБУ (2014-2015 рр.) Віктор Ягун називає списування вибухів на військових складах України на Росію небезпечною тенденцією.

"Потрібні докази. Це найлегший варіант – списати безалаберність, списати недопрацювання спецслужб. Тоді з цими доказами можна йти до суду в Гаазі, де доводити, що РФ використовує терор проти сусідніх народів", – заявив Ягун в ефірі "5 каналу".

Однак поки експерти не дісталися до епіцентру пожежі та вибухів, усі озвучені версії можуть бути лише попередніми.

Люди Авакова вимагають відповідальності людини Порошенка

Наближені до Арсена Авакова нардепи вже поспішили визначити головного винуватця події. Вони вимагають відставки начальника Генштабу Віктора Муженка.

Нардеп від "Народного фронту" Антон Геращенко у себе на ФБ-сторінці закинув керівництву армії халатність та недбалість, за що протягом трьох років ніхто не поніс відповідальності. Колишній радник міністра внутрішніх справ публічно закликав парламентський комітет з нацбезпеки та оборони звернутися до Петра Порошенка з пропозицією відправити у відставку Муженка та його заступника.

"Те, що відбулося вчора на складі боєприпасів у Калинівці, – це військова катастрофа, відповідальність за яку повинні понести не "фунт" і не "стрілочник", а глава Генерального штабу ВСУ Віктор Муженко. Місце Віктора Муженка має зайняти молодий та відповідальний офіцер Збройних Сил. Якщо Верховний Головнокомандуючий (Петро Порошенко – УП) продовжить робити вигляд, що нічого не відбувається після вибухів складів у Сватовому, Балаклії та Калинівці, і не робити кадрових висновків "нагорі", то це злочинно щодо безпеки нашої країни", – написав Геращенко.

Схожу вимогу в ефірі каналу "112 Україна" озвучив ще один нардеп від "Народного фронту" Юрій Береза.

"За пожежну безпеку у ЗСУ несе відповідальність начальник Генштабу. Настав час заміни і приходу до Генштабу нової крові. Маю надію, що Верховний Головнокомандувач ухвалить відповідне рішення. На жаль, це не відбулося після Балаклії. Можливо, і не було б Калинівки", – заявив Береза.

Як на таку інформаційну атаку відреагує Порошенко, на момент написання цього матеріалу відомо не було.

Вдень Володимир Гройсман розповів, що ситуацію в Калинівці буде проаналізовано на засіданні "військового кабінету", який напередодні вранці анонсував президент Петро Порошенко.

"Розумні роблять висновки, дурні – повторюють помилки", – зазначив прем’єр.

Саме засідання відбулося ввечері на Банковій. На ньому президент наголосив, що тенденція вибухів на військових складах містить загрозу для національної безпеки й анонсував окреме засідання РНБО з цього питання.

"Ми маємо навчитися захищати наші стратегічні об’єкти від диверсійних груп. Є інші версії? Значить, будемо притягати до відповідальності тих, хто буде (винен) за іншими версіями", – сказав президент, звертаючись до керівників Генеральної прокуратури, СБУ та Національної поліції.

Глава держави дав наказ посилити оборону й охорону стратегічних об’єктів силами Збройних Сил.

"Ми далі миритися з цими подіями не можемо", – підсумував Порошенко.

Олексій Братущак, УП