"Секретарь дьявола". Как Луценко ловил и не поймал Довгого

Друга серія парламентського трилера "Недоторканні" видалася захопливою.

Як і епізод "Євген Дейдей", серія "Олесь Довгий" подарувала глядачам масу емоцій і драматичних поворотів.

Після понеділкового фіаско з поданням на "фронтовика" Дейдея керівники ГПУ та Антикорупційної прокуратури знову прийшли на комітет разом. У вівторок,4 липня завдання Юрія Луценка та Назара Холодницького було не менш важким.

Подання на Довгого стосується легендарного періоду дерибану київської землі часів мера Леоніда Черновецького. Попри те, що уся політична еліта знає про страшні порушення в ході того процесу, подання на Довгого мало створити небачений прецедент.

Вперше в Україні захотіли притягнути до відповідальності за незаконне виділення земель міською радою, які відбувались завжди і по всій країні, конкретного депутата. Точніше – секретаря міськради, який смикав за кулуарні ниточки, аби дерибан став можливим.

Але відповідальність депутата за начебто колективне рішення було не єдиним дражливим моментом.

Ще більшої делікатності ситуації додавало те, що прокурори хочуть засудити Довгого за порушення регламенту Київської міськради. І це не менш важливий прецедент, здатний фактично підірвати роботу всіх рад по країні, включно з Верховною.

За таких умов регламентний комітет придивлявся до подання із особливою прискіпливістю.

Один за всіх

Перед початком засідання оператори телеканалів вишикувалися у довгу чергу, щоб зайти у залу. Цього разу людей було ще більше ніж день перед цим, коли комітет розглядав подання на Євгена Дейдея.

Щоб спостерігати за перебігом подій деякі журналісти мусили роззуватися і ставати на стільці. 

Як завжди на подібних засіданнях комітету, першим озвучити свою позицію дали генпрокурору.

Підкреслено спокійний Луценко, поруч з яким лежало кілька товстелезних томів матеріалів кримінальної справи, почав зачитувати текст надісланого ним до Верховної Ради подання.

На екрані позаду в.о. голови комітету транслювались традиційні слайди, на яких було розписано етапи схеми з виведення земель Жукового острова із власності Києва.

УП описувала зміст подання, суть якого зводиться до того, що Довгий, будучи секретарем Київської міськради протягнув через сесійну залу питання про виділення більше 100 гектарів земель заповідника "Жуків острів" для одного житлового кооперативу.

Прокуратура звинувачує Довгого в тому, що він свідомо маніпулював і тиснув на своїх підлеглих і в порушення регламенту міськради протягнув рішення з голосу не давши депутатам навіть ознайомитись з суттю рішення, за яке вони голосували.

У викладі генпрокурора ці звинувачення, подані з уточненнями і деталями, займають кілька десятків хвилин викладу. Поки Луценко зачитував звинувачення, Довгий спокійно попивав водичку і уважно слухав, склавши руки, немов учень у школі.

Глава ГПУ зачитував свідчення колишніх підлеглих Довгого, яких той начебто змушував в обхід регламенту вносити земельні питання на розгляд.

"Перед початком засідання Довгий підійшов до Євлаха і запитав: "Ти отримав список (ділянок, які виділялись – УП)? Внось його", – зачитує Луценко свідчення проти екс-секретаря Київради глави її земельного комітету.

У цей момент "одногрупник" по "Волі народу" Сергій Шахов розгублено обертається до Довгого з питанням в очах, але той щось йому пояснює, активно жестикулюючи руками.

"...Довгий підійшов до мене разом з начальником управління земельних відносин Макеєвою і вручив мені аркуш паперу, на якому знаходились написи, а саме: перелік земельних питань, номери, кадастрові справи, адреси та номери суб’єктів, яким такі ділянки видавались... Довгий повідомив, що це список земельних питань, якими я зобов’язаний запропонувати доповнити порядок денний. Інший екземпляр аркуш лишився у Довгого", – продовжував зачитувати покази свідка Євлаха генпрокурор.

Цих свідчень у поданні ГПУ наведено не було, тому "радикал" Олег Купрієнко поцікавився, чому їх раніше не показували.

Луценко: Це було у поданні, яке я надавав вам для ознайомлення.

Купрієнко: Ми просто, щоб не забути.

Луценко: Записуйте, щоб не забувати. Так легше.

Генпрокурор продовжував: "Депутати Київради голосували абсолютно на осліп, не розуміючи, що це за кооперативи, скільки землі, де вона знаходиться…"

"Ми вважаємо, що у нас достатньо зібраних доказів, щоб оголосити підозру депутату Довгому у тому, що він, чітко усвідомлюючи, що кооператив "Технолог" просить близько 100 гектарів в межах заказника, поставив всупереч регламенту Київської міської ради це питання до порядку денного в невстановленому порядоку та ставив на голосування, не роздавши матеріалів депутатам, чим також порушив регламент", – підсумував Луценко.

Вам слово

Після гарно унаочненого виступу генпрокурора слово передали самому Довгому.

На відміну від решти колег, які опинялись на його місці, Довгий вирішив викладати свою версію подій стоячи. Пинзеник попросив його присісти, але Довгому хотілося скористатись презентацією Луценка.

"Мені зручніше стоячи. Я попрошу повернутись до першого слайду. Я, як і ви, вражений підготовкою генпрокурора. Не в юридичному значенні слова, а в питанні презентації і доповіді. Все пройшло геніально", – почав Довгий з іронічного "комплімента".

"Згідно цієї логіки, ще хвилин за десять Юрій Віталійович вийшов би на себе. Бо будучи міністром внутрішніх справ, неодноразово проїжджав повз Жуків острів і не відреагував на це. Як в часи Черновецького, так і після нього. А значить вчинив безвідповідально, і тим самим завдав державі збитків разом з Довгим", – говорив депутат, розпаляючись і розмахуючи руками.

"Обережніше махайте рукою, бо ще когось вдарите", – осадив його хтось із членів комітету.

Довгий знітився, відійшов від депутатки Войцеховської, над якою саме і розмахував руками, і продовжив:

"Я зараз з величезним задоволення на кількох простих прикладах покажу вам, що відсутність юридичної освіти генерального прокурора приводить до… Прошу, перший слайд… Пане генпрокурор, дозвольте показати слайди", –звернувся депутат до свого "кривдника".

"Це слайди для мого виступу. Олесю Станіславовичу, тут регламент порушити не вдасться. Це не Київська міська рада часів Черновецького, де ви могли робити все, що завгодно", – холодно відрізав Луценко.

"Я прошу надати мені цю презентацію, щоб я показав всю абсурдність, бездоказовість і фейковість всієї презентації", – не здавався Довгий, але Луценко не захотів ділитись із колишнім опонентом по Київраді своїми слайдами.

"Оскільки ця презентація є витвором генпрокурора і його працівників, і він нею поділитись не може, то доведеться відтворювати по пам’яті. Поїхали", – почав наново Довгий.

"Боюсь, що уже приїхали", – шпигнув його Луценко.

Довгий посміхнувся і перейшов до своїх аргументів.

Депутат довго пояснював, що рішення у Київраді, як і у всіх радах, приймаються не секретарем і навіть не головою – це колегіальні органи, де за все голосують депутатські фракції.

"За включення відповідного рішення до порядку денного Київської міськради проголосували 67 депутатів. За розгляд його по суті проголосували 65 депутатів. За ці роки жоден із цих депутатів не написав навіть листа з проханням відкликати його голос", – обурювався Довгий, відповідаючи на закиди прокурорів.

В якийсь момент депутат так розпалився, що потребував промочити горло.

Він спробував взяти пляшечку води, яка стояла перед Луценком, але той не забажав ділитись із ним не тільки слайдами.

"У вас є своя вода. Олесю Станіславовичу, це моя", – жартома але і серйозно заявив генпрокурор.

"Це вода регламентного комітету", – не витримав "радикал" Купрієнко.

"Але вона для мене призначена. Ця уже звичка – тягнути все, що подобається", – не здавався Луценко.

Врешті, води на столі було досить для всіх – міні-битву вирішили зам'яти.

Довгий продовжив свою полум'яну промову, знову розмахуючи руками так, що в.о. глави комітету Пинзенику доводилось раз у раз ухилятись, щоб уникнути на комітеті ще й бійки.

"Зараз вперше в історії України одна особа персонально притягається до відповідальності за рішення колегіального органу. Це значить, що нас з вами, колеги, потрібно притягувати до відповідальності, і голову Верховної Ради теж за прийняття бюджету о шостій ранку чи призначення з десятого разу генеральним прокурором людини без юридичної освіти", – бідкався Довгий.

"Мене не раз звинувачували у тому, що я протягнув призначення очільником ГПУ людину без освіти. Я голосував, я каюсь. Але не несу відповідальності, бо це наше колегіальне рішення", – "покаявся" депутат на втіху усім присутнім.

Луценко на такі дотепи, здавалось, не звертав уваги, взагалі слухаючи Довгого не особливо уважно.

Проте "неуважність" генпрокурора була вдаваною, бо як тільки депутат у своїх поясненнях заходив на слизьке, генпрокурор миттю включався.

"Єдиний підпис, який поставив за персональну відповідальність, це було у Дніпровському РАГСі, коли я одружувався зі своєю дружиною Катериною", - патетично розповідав Довгий.

"А присягу на вірність Україні?", – кольнув його Луценко.

"Ну і другий раз, коли підписував присягу народного депутата", – схопився Довгий.

"Молодець, що хоч згадав", – сміючись резюмував генпрокурор.

Депутат жарт оцінив, але продовжив дуже серйозно:

"Будучи людиною відповідальною і послідовною, я звертаюсь до комітету: підтримайте це подання і дайте мені змогу раз і назавжди поставити крапку у цій історії".

Член комітету Павло Кишкар запропонував одразу і проголосувати за це.

"То давайте проголосуємо. Одна сторона просить, друга сторона просить", – звернувся він до Пинзеника.

"От всі нами незадоволені. Одні хочуть, щоб ми підтримали, інші хочуть, щоб ми підтримали, а ми все якісь висновки постановляємо, регламент читаємо", –віджартувався в.о. голови комітету.

Розгляд продовжили і наступні півтори години пройшли у звичній атмосфері перетягування юридичної ковдри, взаємних претензій і завуальованих образ.

Крім того, Пинзеник вирішив уточнити у Холодницького кілька питань, які хвилюють, за його словами, усіх членів комітету.

Чому, наприклад, САП приніс подання за незаконне збагачення на Євгена Дейдея, але не приніс на Сергія Лещенка, хоч Пинзенику здається, що їхні справи схожі.

Але особливої гостроти дискусія набула, коли зайшлося про стеження за депутатами.

"Такого тлумачення, яке було застосувалось генпрокурором у понеділок, 3 липня, ми ще не зустрічали. Глава ГПУ заявив, що дані негласних слідчо-розшукових дій щодо депутата приймаються судами навіть без згоди на це Верховної Ради. Ви можете нам пояснити, на які судові прецеденти ви посилаєтесь?", – допитував прокурорів Пинзеник.

"Ми зараз говоримо не на камери, повірте. Це питання буде виникати постійно. В поданні щодо іншого народного депутата є посилання на дані, які були зібрані в приміщенні комітетів Верховної Ради. Це приміщення, якими користуються депутати, а там збираються дані без згоди парламенту", – не вдовольнився Пинзеник відповіддю прокурорів, що вони стежили не за депутатами, а за їхніми спільниками.

Врешті, Луценко пообіцяв підготувати комітету довідку, як прокуратура бачить цю ситуацію. Всі видихнули і змогли перейти до звичних уже словесних баталій, аж поки розмовляти далі не було про що, і довелося оголошувати перерву.

Перед нею депутати відчутно втомилися. Головуючий Пинзеник витягнув мобільний телефон і почав щось читати. Сміючись, він передав телефон Купрієнку. Той почитав, покивав головою і віддав назад телефон.

Пізніше з місця встала депутат з фракції "Народний фронт" Світлана Войцеховська. Прямуючи до виходу, вона жартома почухала голову депутатові від БПП Павлу Кишкарю.

Прокурори у перерві звично відмовились розмовляти з пресою, а от Довгий залюбки розповідав журналістам, чому Луценко "вдався до репресій" щодо нього.

"Особисте Юрія Віталійовича до мене лежить у двох площинах. Перше – це його образа за програш виборів у 2008 році… Друге особисте, що має він по відношенню до мене, думаю, ближче лежить до його стосунків із Леонідом Черновецьким, з яким на засіданні РНБО у нього сталася бійка", – нагадував Довгий один із колись гучних політичних скандалів.

"І він хоче добратися до Черновецького – але не може, тому що той десь далеко. А я нікуди не ховаюсь", – припустив Довгий.

УП запитувала його, як так сталося, що він конфліктував з Луценком, але голосував за призначення того генпрокурором.

"Як я голосував за Юрія Віталійовича? Голосував з розумінням того, що він як людина, якій прийшлося на особистій шкурі зрозуміти, що таке вибіркове правосуддя. Я сподівався, що отримавши цю відповідальну посаду Юрій Віталійович утримається від зведення рахунків і від особистої помсти", –голосом праведника говорив Довгий.

На уточнююче запитання, хто домовлявся з ним про це голосування, депутат лише сказав, що про голосування його та групу "Воля народу" просив сам Луценко.

За хвилин двадцять засідання комітету поновилось. Депутати знову висловили свої побоювання і застереження.

"Є застереження, що до відповідальності притягується людина, яка просто підписала рішення колегіального органу. Є побоювання, що після цього в нас в Україні почнуть масово звільнятись голови районних та міських рад, бо вони не захочуть приймати відповідальність за колегіальні рішення. Може ж бути порушено тисячі справ за аналогією", – висловив побоювання Віктор Бондар з "Відродження".

Власне після подібних виступів стало зрозуміло, що рішення комітет знову буде "соломоновим", щоб не казати "пілатовим": до подання є багато застережень, але вирішувати голові Верховної Ради.

Після такого рішення Юрій Луценко залишав залу без скандалів, які були після комітету з Дейдеєм. Він сміявся і щось жартував з депутатами. Очевидно, генпрокурор був готовим до такого рішення.

Відразу біля виходу вони разом з Холодницьким почали відповідати на запитання журналістів.

"Дані, які були на комітеті – це лише частина наших доказів. Всі докази будуть в суді, а не в комітеті. І варто зрозуміти – підозра не означає, що людина винна. Це лише старт на перевірку, чи людина винна, чи ні", – пояснював керівник САП.

У свою чергу генпрокурор зі стальним обличчям висловлював сподівання, що всі шість подань ГПУ парламент розгляне наступного четверга.

"Ми маємо пройти всі процедури, і я дійсно задоволений, що комітет оформив рішення, яке дає можливість винести законне рішення до парламентської зали", – говорив Луценко.

Поки прокурори давали брифінг, за закритими дверима у залі комітету самотньо стояв депутат Довгий.

"Ви не йдете слухати генпрокурора?" – звернувся до нього кореспондент УП.

"Я вже його наслухався", – посміхаючись відповів Довгий, якому, судячи з усього, послухати Луценка доведеться ще не раз.

Роман Романюк, Роман Кравець, УП