За что ГПУ хочет лишить неприкосновенности пятерых депутатов. ДОКУМЕНТЫ

У середу, 21 червня, генеральний прокурор Юрій Луценко підписував і вносив до парламенту подання на п’ятьох нардепів, а саме – члена фракції "Блок Петра Порошенка" Борислава Розенблата, члена групи "Воля народу" Олеся Довгого, члена фракції "Радикальної партії" Андрія Лозового, а також членів "Народного фронту" Максима Полякова і Євгена Дейдея.

"Українській правді" вдалося дістати тексти усіх цих подань. Ми детально проаналізували кожне з них. Подробиці – нижче.

"Бурштиновий детектив" Борислава Розенблата

"Це все фальсифікація і якась фантастика. Вони мені інкримінують, що я хотів провести закон через парламент за хабар. Як я можу це зробити? Верховна Рада – це ж колегіальний орган", – розповідав журналістам 21 червня в парламенті депутат БПП Борислав Розенблат.

На той момент депутат уже два дні роздавав коментарі про свою непричетність до хабара у 200 тисяч доларів, з яким затримали його охоронця в елітному київському ресторані "Три вилки".

Але уже ввечері 21 червня колишній однопартієць по БПП, а тепер генпрокурор Юрій Луценко спрямував у Раду подання на зняття з Розенблата недоторканності, його затримання і арешт.

На те, щоб ухвалити таке рішення у генпрокурора пішов всього день. І коли прочитати подання САПу, то стає очевидним, чому у Луценка швидко зникли сумніви.

За останні два роки у Раді побувало уже чимало подань на притягнення депутатів до відповідальності, але такої масштабної, об'ємної і скурпульозної фіксації злочину не було жодного разу.

Можливо, на це вплинула і співпраця НАБУ зі спеціалістами з ФБР, початок якої Артем Ситник анонсував ще минулого року.

Усі учасники "бурштинової схеми" були задокументовані, разом зі своїми співучасниками, усі їхні переписки, переговори і зустрічі записані і зняті на відео.

Більше того, усі купюри із понад 300 тисяч доларів, які начебто були отримані депутатами Розенблатом і його спільником з "Народного фронту" Максимом Поляковим, були переписані. Номери цих купюр місцями займають 8 сторінок літер та цифр у поданні прокуратури.

Загалом "бурштинова історія" Розенблата тривала з початку осені 2016 року до 19 червня 2017-го, і навіть у канцелярському описі слідчих читається як захопливий детектив.

Дійових персонажів у ньому кілька. Головна роль відведена самому Розенблату та еміратській компанії "Фуджейра", яку в Україні представляла Сивокінь К. С.

Повного імені пані Сивокінь у тексті подання не наводиться. Як не вказано і те, чи саме вона була агентом під прикриттям, про якого на спільній прес-конференції розповідали керівники САП та НАБУ.

Проте, непрямі свідчення співпраці Сивокінь з детективами є. Як інакше вони отримали доступ до її листування, переговорів з Розенблатом, Поляковим та їхніми представниками, і головне змогли переписати усі номери усіх купюр.

На початку "бурштинової історії" разом з Розенблатом діє і Поляков. Саме стараннями останнього депутат БПП і познайомився з Сивокінь та її компанією. Перший епізод стосується хабаря у 15 тисяч доларів, який Поляков і Розенблат начебто отримали за реєстрацію в Раді правок до Податкового і Митного кодексів, які мали створити преференції з видобутку бурштину для компанії Сивокінь.

Детально цей епізод буде описано нижче, у розділі про подання на "фронтовика" Полякова.

Для "великої" історії Розенблата ця ситуація була важлива тим, що за посередництва Полякова Борислав Соломонович познайомився з представницею "Фуджейри" Сивокінь. Від неї за наступні кілька місяців він отримає ще 285 тисяч доларів для себе та підкупу інших чиновників, суддів та прокурорів.

24 листопада, через два дні після реєстрації у Раді спільних законопроектів Розенблата і Полякова, "бппшник" влаштував особисту зустріч з Сивокінь у київському ресторані "Три вилки". Тоді депутат отримав перші 7,5 тисяч доларів. Як і всі наступні рази, тоді гроші були передані через охоронця Розенблата.

Після тієї зустрічі, йдеться у поданні прокуратури, у Розенблата виник інший план, в який він вирішив залучити і еміратську компанію.

В кінці листопада 2016-го Кабмін прийняв постанову "Деякі питання реалізації пілотного проекту рекультивації земель лісогосподарського призначення, порушених внаслідок незаконного видобування бурштину". Цей документ був покликаний розпочати відновлення лісових ділянок, які знищили стихійні копачі.

Слідчі переконують, що Розенблат, який обирався у Житомирській області, вирішив скористатися з цієї ініціативи Кабміну. Правда, зробити це особливим чином – вибити собі кілька ділянок на Житомирщині і зайнятись там видобутком бурштину, роблячи це під виглядом рекультивації пошкоджених ділянок.

Для експорту видобуту таким чином "сонячного каменю" в ОАЕ, Розенблат вирішив залучити компанію Сивокінь, з якою у нього уже була описана вище "історія успіху".

Для реалізації свого задуму депутату необхідно було дві речі – дозволи від чиновників різних структур та гроші на купівлю цих дозволів. За задумом Розенблата, Сивокінь мала зареєструвати підприємство для видобутку бурштину і закупити йому техніку, а сам депутат - добитись виділення землі і дозволів на видобуток.

Перша зустріч, де Розенблат попросив у Сивокінь додаткові гроші для "вирішення питань" з Держгеонадрами та Держлісагентством, відбулась 1 грудня 2016 року у все тому ресторані "Три вилки".

Після цього у депутата і представниці компанії "Фуджейра" відбулось ще кілька схожих зустрічей: 14 грудня у ресторані "Любимый дядя" на Паньківській, 20 грудня – у ресторані "Корона" на Пилипа Орлика, 22 грудня – в депутатському готелі "Київ" біля парламенту.

Врешті, 27 грудня у ресторані "Риф" на Шота Руставелі Розенблат повідомив Сивокінь, що як тільки згадана постанова Кабміну про рекультивацію буде опублікована, то він зможе включити в роботу і почати вибивати землю на Житомирщині та дозволи у київських структурах.

Окремо депутат заявив своїй "партнерці", що "їй необхідно забезпечити наявність грошових коштів у загальній сумі близько 200 тис. дол. США, які має передавати йому частинами за його вказівкою, а також запевнив, що виключно за умови надання нею неправомірної вигоди створене підприємство матиме можливість видобувати та експортувати український бурштин на арабський ринок".

Тоді ж було узгоджено, що Сивокінь зареєструє нову офшорну компанію, яка займатиметься видобутком бурштину в Україні. Така фірма була створена і зареєстрована в Україні 28 січня 2017 року із назвою "Укртехдобич" (код за ЄДРПОУ 41107156).

15 лютого у ресторані "Ронін" на вулиці Зоологічній Розенблат підтвердив Сивокінь, що через 60 днів створена нею компанія матиме контракт з "Укрбурштином" на поставку "сонячного каменю".

Через кілька днів, 21 лютого, у ресторані "Веро Веро" на Іллінській депутат "в присутності свого охоронця та пособника у вчиненні злочину Адобаша В.В. повідомив, що Сивокінь повинна забезпечити наявність грошових коштів для організації процесу видобування бурштину в сумі близько 300 тисяч дол. США, які передаватиме частинами за його вимогою".

Тоді ж було погоджено, що Сивокінь організує Розенблату зустріч з керівництвом своєї еміратської фірми для погодження деталей розподілу прибутку. Попередньо депутат розповів представниці "Фуджейри", що 60% бурштину ітиме державі, а 40% вони продаватимуть за заниженими цінами в ОАЕ. Різниця в ціні експорту і реальній ціні має осідати на рахунках офшорки, яку створила Сивокінь.

Окремим пунктом "угоди" стало те, що 50% акцій в офшорній компанії мали бути записані на людину Розенблата.

23 лютого у Раді за співавторства останнього зареєстрували новий закон "Про особливості виробництва та обігу дорогоцінного каміння органогенного утворення", який, за даними слідства, помічники Розенблата узгоджували з Сивокінь.

Того ж дня у "Трьох вилках" Розенблат попросив у "партнерки" перші 10 тисяч доларів для "вирішення питань" з Держлісагентством щодо виділення ділянок для видобутку.

Цю суму у тому ж ресторані депутат отримав наступного дня через свого охоронця Адобаша.

Пізніше Розенблат в ході численних зустрічей з Сивокінь, всі з яких задокументовані слідчими, отримав:

– 20 тисяч 14 березня на вирішення питань з Держгеокадастром, який не хотів визначати межі ділянок;

– 55 тисяч у різні дні для житомирських прокурорів і суддів, які мали відібрати дозволи на видобуток бурштину у компаній-конкурентів, які працювали на визначених Розенблатом ділянках у Житомирській області.

21 квітня у все тих же "Трьох вилках" юрист Розенблата передав Сивокінь копію паспорта Олени Розенблат (сестри депутата) для включення її до складу засновників офшорки, на яку мали виводись зароблені гроші. А 17 травня там же отримав від "партнерки" витяг про реєстрацію "спільної" компанії.

Оскільки підписання угоди з "Укрбурштином" затягувалось, Розенблат запропонував Сивокінь купити ділянку на 30 га у Житомирській області, для якої він начебто може дістати дозвіл від Держгеонадр та Житомирської облради. Ціна питання – 200 тисяч доларів.

9 червня в елітному ресторані "Тургенеф" на Львівській площі Сивокінь заявила Розенблату, що погоджується на його останню схему і готова принести 200 тисяч. Зустріч була призначена через десять днів, 19 червня на 15 годину у ресторані "Три вилки".

При передачі згаданих 200 тисяч НАБУ і затримало охоронця Розенблата. Самого депутата, який так само був у ресторані, детективи не могли – для цього їм треба дозвіл Верховної Ради.

І при всьому бажанні, після публікації такої доказової бази, яка є на Розенблата, навіть спроба однопартійців захистити свого колегу-хабарника може викликати небувалу суспільну реакцію.

Всі розмови про "не вистачає доказів" цього разу навряд чи пройдуть. Зокрема тому, що сам перелік доказів, у поданні на Розенблата займає кілька сторінок.

7,5 тисяч Максима Полякова

У вівторок 20 червня директор НАБУ Артем Ситник та керівник САП Назар Холодницький провели велику спільну прес-конфенцію.

Подія була присвячена скандальній справі, де головиними фігурантами виявилися народні депутати Борислав Розенблат з фракції БПП та Максим Поляков з фракції "Народний фронт". Як пояснював Холодницький з Ситником, Поляков разом з Розенблатом за хабарі від іноземної компанії "Фуджейра" вносили зконодавчі правки щодо зменшення ренти за видобуток бурштину. Обом їм загрожує до 12 років в’язниці.

У переговорах і передачі грошей вони задіювали своїх помічинків, охоронців, і секретаріат міжфракційного об’єднання "Депутатський контроль", яке публічно декларує боротьбу з корупцією.

Одразу після заяв правоохоронців Максим Поляков в кулуарах парламенту намагався демонструвати впевненість.

Не підбираючи слів перед камерами, народний обранець стверджував, що ні НАБУ, ні САП не можуть мати жодних доказів його провини.

"Це "брєдові" звинувачення… З Розенблатом я спілкувався останній раз восени. Які в нас можуть бути відносини? Можна сказати, що Ситник зґвалтував президента Зімбабве. Отаке саме звинувачення щодо мене. Це гопники, дикарі, Ситник - це просто дикар", - обурювався Поляков.

Збавити запал депутата можуть факти, які викладені в поданні генеральної прокуратури на зняття його недоторканності.

НАБУ звинувачує Полякова у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину.

Як йдеться в документі, в період з 31.08.2016 по 02.10.2016 голова секретаріату міжфракційного депутатського об’єднання "Депутатський контроль" Вадим Руденко звернувся до Полякова для узгодження питання щодо можливості в інтересах компанії "Фуджейра" (ОАЕ) внести за його підписом як ініціатора змін до проекту закону "Про видобування та реалізацію бурштину" №1351-1 від 26.12.2014 року.

Проект передбачав зміни до Податкового кодексу щодо зменшення рентної плати за користування надрами для видобування бурштину з 25% до 5%.

Так, у Полякова народився злочинний умисел: використовуючи своє службове становище для отримання неправомірної вигоди шляхом вимагання від представника компанії "Фуджейра" (ОАЕ) – Сивокінь К.С.

Для цього він звернувся по допомогу до Борислава Розенблата, як ініціатора проекту закону "Про видобування та реалізацію бурштину".

"Поляков довів до відома Розенблата Б.С., що ним спільно з представниками міжфракційного депутатського об’єднання "Депутатський контроль" в інтересах компанії "Фуджейра", представником якої є Сивокінь К.С., опрацьовується можливість внесення змін до проекту закону "Про видобування та реалізацію бурштину"; змін до Податкового кодексу України щодо зменшення рентної плати за користування надрами для видобування бурштину з 25% до 5%; зміни до Митного кодексу України щодо тимчасового, до 01.01.2020, звільнення від оподаткування ввізним митом операції з ввезення на територію України обладнання, що залучається в якості інвестицій та використовується для потреб організації промислового видобутку бурштину", – йдеться у поданні.

Обоє домовилися про вимагання 15 тисяч доларів від представника компанії "Фуджейра", тобто по 7500 доларів кожному. Ці гроші вони мали отримати за підписання як ініціатори проектів законів про внесення змін до Податкового та Митного кодексів.

Для отримання цих грошей Поляков підключив свою помічницю Тетяну Любонько, яка перебувала в дружній стосунках з представником "Фуджейри" Сивокінь і погодилася стати співучасницею злочину за частину неправомірної вигоди. Фактично Любоньком відігравала роль посередника між депутатом та Сивокінь.

У поданні вказується, що передача частини грошей – 5 тисяч доларів – Полякову через Любонько відбулася 22 листопада 2016 року в ресторані "Смородіна".

Що цікаво, після цього депутат попросив свою помічницю купити два телефони IPhone 7 та IPhone 7+ для себе та своєї дружини. Вже наступного дня в магазині "Royal Service" Любонько витратила 1900 доларів на ці телефони, серійні номери яких є у слідчих.

Решту частини хабаря – 2500 доларів помічниця Полякова отримала від Сивокінь 28 листопада в ресторані "Варенична "Катюша" на розі вулиць Банкової та Інститутської.

Квартири та машини Дейдея

Відносини народного депутата з фракції "Народний фронт" Євгена Дейдея із Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою не склалися.

Псувати відносини почав сам Дейдей, коли минулого літа Солом’янський райсуд Києва обирав міру запобіжного заходу близькому до Миколи Мартиненка колишньому голові наглядової ради Одеського припортового заводу Сергію Переломі.

Після суду народний депутат разом з групою молодиків в грубій манері ображав прокурорів САП Володимира Кривенка та Максима Грищука.

"Ганьба таким прокурорам! Таких як ти треба, бл*дь, на Хрещатику спалювати!", – кричав Дейдей.

Тепер у Дейдея з’явився новий привід ображатись на САП. У травні цього року генпрокурор Юрій Луценко анонсував подання на зняття недоторканності з Дейдея через незаконне збагачення.

Однак за кілька днів Луценко повернув документ до Антикорупційної прокуратури на доопрацювання. І ось САП допрацював, а генеральний прокурор передав подання до Верховної ради.

Згідно з його текстом, офіційний дохід Дейдея та його дружини Інги за період з 4.09.2007 по 31.12.2016 склав 1 440 705,84 гривень.

В деклараціях за 2015 та 2016 роки народний депутат вказував, що його дружина має фінансові зобов’язання – 3 500 000 гривень, які вона отримала від Лінчевського Ігоря В’ячеславовича як позику.

"Досудовим розслідуванням встановлено, що договір позики між Дейдей І.В. і Лінчевським І.В. не укладався, згадана сума коштів не передавалася, а вищевказане фінансове зобов’язання зазначено Дейдеєм Є.С. у деклараціях з метою легалізації джерел їх отримання (походження) та надання вигляду законності фактам набуття активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами", - йдеться в документі.

Якщо вірити САПу та ГПУ, у період з 18.12.2014 по 26.12.2016 включно Дейдей разом з дружиною набув у спільну сумісну власність активів на суму 6 133 690.95 гривень. Тобто ця сума в 4,2 рази перевищила їх офіційний сукупний дохід.

Що цікаво, майже все майно народний депутат записував не на себе, а на свою дружину. Наприклад, у грудні 2014 року він передав своїй дружині щонайменше 2 893 993,06 гривень для придбання квартири в Києві. Відповідне право власності на Інгу Дейдей було зареєстровано 26 грудня 2016 року.

Далі в тексті згадується, що нардеп намагався приховати своє збагачення від слідства НАБУ.

"Діючи умисно, з метою приховання слідів злочину та факту наявності у власності подружжя Дейдеїв вищезазначеної квартири, 26.12.2016 між Дейдей І.В. та її матір’ю – Харченко Раїсою Миколаївною укладено договір дарування вищевказаної квартири… Відповідно до умов цього договору Дейдей І.В. передала, а Харченко Р.М. прийняла безоплатно у власність зазначену квартиру", – йдеться в документі.

Крім квартири у сім’ї Дейдея з’явилися два позашляховики Аudi. Для цього йому вистачило лише двох днів.

5 листопада 2015 року у спільній власності подружжя Дейдеїв опинилася Audi Q7, вартістю 1 574 818,67 гривень.

А вже 6 листопада 2015 року у сумісній власності у них опинилася інша Audi Q7 за 1 664 879,22 гривень.

"Таким чином, Дейдей Євген Сергійович вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368-2 КК України, тобто набуття особою, уповноваженою на виконання функцій держави, у власність активів у значному розмірі, законність підстав набуття яких не підтверджено доказами, а так само передачу нею таких активів будь-якій іншій особі, вчинені службовою особою, яка займає особливо відповідальне становище", – наголошено у поданні.

"Колекціонер" Лозовой

Подання на одного з найближчих соратників Олега Ляшка Андрія Лозового було єдиним із спрямованих у Раду, яке розроблялося не НАБУ, а Генпрокуратурою.

Щодо неї у САП і ГПУ були розходження, тож антикорупційний прокурор Назар Холодницький у своєму пості у Facebook, де дякував генпрокурору за оперативну реакцію на прохання САП, підкреслено написав, що його підлеглі напрацьовували тільки чотири подання.

Справа Лозового уже кілька разів з'являлась у публічній площині. Зокрема, повідомлення про подання на "радикала" було і перед звітом Луценка у Верховній Раді за рік роботи в ГПУ. Правда, до Верховної Ради, попри публічні заяви генпрокурора, подання на Лозового не доходило.

Як "жартував" сам соратник Ляшка, він уже може "збирати колекцію".

"Колекція справді унікальна і колись буде продана з аукціону Sotheby's за пристойну суму. Три подання ГПУ на одного депутата: одне – від Шокіна, два – від Луценка", – писав Лозовой у Facebook.

У часи Шокіна Лозового хотіли притягнути до відповідальності за трьома кримінальними епізодами, які, проте, були публічно програшні.

Тоді, у липні 2015 року, депутата разом з іншими колегами-"радикалами" звинувачували у тому, що вони тисли на суддю у Маріуполі, побили заступника селищного голови Коцюбинського, вимагаю виділити землю бійцям АТО, і побили міліціонера на Рівненщині, який був замішаний у справах "бурштинової мафії".

Тепер же подання на Лозового стосується банального ухиляння від сплати податків. При цьому, докази для цієї справи він дав – у своїй електронній декларації.

У поданні, яке надійшло до Верховної Ради і є в розпорядженні УП, йдеться:

"Лозовой А.С. … подав до Національного агентства з питань запобігання корупції щорічну електронну декларацію за 2015 рік, у якій у пункті 12 задекларував зокрема готівкові кошти у сумі 800 000 грн, 50 000 доларів США, 150 000 євро.

Крім цього, народним депутатом України Лозовим А.С. у вищезазначеній декларації відображено право власності на 24 позиції цінного рухомого майна, вартість якого перевищує 100 мінімальних заробітних плат, встановлених на 1 січня звітного року.

Водночас, згідно з відомостями контролюючих органів, фізичною особою – платником податків Лозовим А.С. за період з 01.01.2007 по 31.12.2015 отримано 234 054,6 грн., із яких 158 400,9 – доходи у вигляді заробітної плати; 71 451,2 грн. – стипендія; 4 202,5 грн. – дохід вiд операцій з продажу нерухомого майна у 2007 році. Інші доходи Лозовим А.С. у цей період не декларувалися".

Тож слідчі НАБУ за допомогою податківців провели позапланову перевірку статків соратника Ляшка і визначили, що задеклароване Лозовим майно і гроші загалом становить близько 8 мільйонів 857 тисяч гривень: цінного майна на 2,9 мільйона та готівки на 5,9 мільйона.

"Водночас, як указано вище, Лозовим А.С. одержано з офіційних джерел за 2007 – 2015 роки 234 054 грн − доходи від податкових агентів та продажу нерухомого майна.

Невідповідність вартості задекларованого майна Лозового А.С. його готівковим активам та доходам, одержаним з офіційних джерел, становить 8 622 647 гривень".

Слідчі переконані, що таким чином Лозовой занизив суму оподаткованого доходу і тому підпадає під частину 2 статті 212 Кримінального кодексу – ухиляння від слати податків.

"Установлено, що Лозовой А.С. занизив суму оподаткованого доходу на 8 622 647,4 грн, що призвело до несплати до бюджету податку на доходи фізичних осіб за визначений період у розмірі 1 717 221,4 грн та військового збору в розмірі 129 339,71 грн", - йдеться у поданні.

Як би Радикальна партія не заявляла про політичні репресії і спробу "тиску на опозицію", якою РПЛ начебто є, але цифри у декларації – річ уперта. Тим паче, що вносились вони туди самим Лозовим.

Як показала історія з депутатом Геннадієм Бобовим, яку любить розповідати генпрокурор, для того, щоб уникнути переслідування, Лозовому треба просто сплатити близько 1,9 мільйона недоплачених податків. Як тільки це станеться, згідно ККУ, справа проти нього закриється автоматично.

"Гріхи молодості" Олеся Довгого

Шлях Олеся Довгого, колишнього секретаря Київради часів мера Леоніда Черновецького, до омріяного депутатства був тернистим.

Вперше він намагався стати нардепом 2012 року, балотуючись в якості самовисуванця в 214 мажоритарному окрузі Києва, де його конкурентом на той час був кандидат від УДАРу Віктор Чумак.

Підрахунок голосів був важким і скандальним, але, зрештою, Чумак переміг Довгого.

Більше колишньому секретарю Київради пощастило за два роки – під час дострокових парламентських виборів 2014 року.

Тоді він знову балотувався в якості самовисуванця, але обрав іншій округ – 102, що в Кіровоградській області.

Найбільші політичні сили, що на той момент називали себе демократичними – БПП і НФ – не висунули єдиного кандидата, що міг би стати конкурентом Довгому.

Тож на той час група кандидатів в депутати від БПП – Мустафа Найєм, Сергій Лещенко і Світлана Заліщук перебували в окрузі Довгого, де проводили кампанію, щоб він не потрапив у парламент. Найєм неодноразово наголошував, що округ для Довгого банально і цинічно злили.

Обравшись в парламент, Довгий увійшов до складу депутатської групи "Воля народу", що складається з 17 депутатів-саттелітів "Блоку Петра Порошенка" і Адміністрації президента, оскільки з принципових питань депутати цієї групи голосують разом із БПП.

За результативні голосування відповідає в тому числі і Олесь Довгий, з яким комунікує ще один представник "молодої команди" Леоніда Черновецького, а нині один із заступників голови фракції БПП Сергій Березенко.

Будучи секретарем Київради, а потім і нардепом Довгий неодноразово фігурував в різноманітних скандалах.

Довгого неодноразово звинувачували у непрозорості і сумнівності в розподіленні земельних ділянок. Наприклад, під час одного із засідань Київради 1 жовтня 2007 року в порядок денний внесли близько 700 проектів рішень, дві третини з яких стосувалися розподілення і зміни статусу земель. На розгляд питань знадобилося всього чотири години.

Земельне питання наздогнало Довгого і тепер, через 10 років. Ще у вересні минулого року кореспондент "Української правди" під час проведення "Одного дня з Юрієм Луценко" став свідком розмови генерального прокурора з Романом Говдою, прокурором Києва. Вже тоді ГПУ приділяла особливу увагу кримінальному провадженню про виділення землі на Жуковому острові під час мерства Леоніда Черновецького.

Одним із фігурантів цього кримінального провадження був Довгий, а відкрито воно було за фактом зловживання службовими особами Київської міської ради в інтересах третіх осіб.

У поданні на Довгого у Раду, що налічує 20 сторінок, мова йде про те, що в період з 2007 по 2009 роки він спільно зі службовими особами Головного управління земельних ресурсів Києва та іншими особами забезпечив 1 жовтня 2007 року ухвалення депутатами рішення щодо незаконної передачі землі. Зокрема і на Жуковому острові.

Поплічниками Довгого начебто були: начальник відділу землевпорядкування Голосіївського району Головного управління земельних ресурсів КМДА Найдьонов О.В., начальник юруправління Головного управління земельних ресурсів Гуйт Н.І., заступник голови КМДА – начальник Головного управління земельних ресурсів КМДА Муховиков А.М., за пособництво у справі проходить голова правління ОКЖК "Технолог" Селецька Т.Ю.

У результаті вказаних незаконних дій, згідно довідки Державної інспекції сільського господарства у м. Києві, було спричинено збитки в розмірі 81 726 691 грн. Раніше від правоохоронців звучала сума, яка перевищувала мільярд гривень, але тепер УП в Генпрокуратурі пояснили, що остаточну суму збитку встановить експертиза.

У випадку зняття депутатської недоторканності та доведення провини Довгому загрожує позбавлення волі на строк від 3 до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.

Сам Довгий активно коментував факт внесення подання щодо нього у своєму Facebook.

"Подання генпрокурора – це продовження гри з метою натиснути на мене, влаштувати виставу. Натиснути не вийде. І влаштувати виставу не вийде. Неодноразово заявляв: тиску не піддаюся. Особисто напишу голові регламентного комітету заяву з проханням підтримати подання Луценка. Вважаю, що депутат є таким же громадянином України, як і всі інші. По суті пред'явлені прокуратурою звинувачення обов'язково прокоментую, тільки-но побачу бодай один офіційний документ", – написав він у середу.

Згодом побачив документ і лишив каверзний коментар на адресу генпрокурора.

"Даючи оцінку цьому документу в дипломатичній вихованій формі, скажу лише одне: всі сходяться на тому, що відсутність юридичної освіти нашого генпрокурора очевидна…", – написав Довгий.

Наразі невідомо, чи встигне парламент розглянути подання на п’ятьох депутатів до кінця поточної сесії, 15 липня. Заступник голови регламентного комітету, депутат від НФ Павло Пинзеник вже сподівається, що депутати встигнуть розглянути подання до канікул.

Але розгляд вже обіцяє бути гарячим, враховуючи, що з п’ятьох нардепів три – Євген Дейдей, Максим Поляков, Борислав Розенблат – представляють коаліцію.

"Народний фронт" вже продемонстрував, що не збирається "здавати своїх". В середу декілька депутатів фракції вийшли разом із ним до трибуни, з якої він заявляв, що справа проти нього є помстою за викриття незаконної діяльності керівників НАБУ.

"Думаю, що Розенблат і Поляков пройдуть, Довгий теж. В інтересах депутатів голосувати, мовляв, суд вирішить, а ми не покриваємо. Не здивуюся, якщо і сам Довгий проголосує", – говорить УП один із високопосадовців у правоохоронних органах.

За інформацією УП, цими депутатами справа не обмежеться і скоро варто очікувати подань ще мінімум на двох депутатів.

Роман Романюк, Роман Кравець, Марія Жартовська, УП