Ода радости безвизу с добровольно-принудительным привкусом
– Звідки у вас такий великий прапор? – наздоганяю молодого чоловіка з прапором Євросоюзу на вудці.
Хлопець якраз пройшов металодетектор біля Будинку профспілок на Майдані Незалежності, прямуючи у бік Європейської площі на святковий концерт з нагоди початку безвізового режиму з ЄС. Попри помітно нетверезий стан хлопця, його пропустили через кордон правоохоронців. Співробітники поліції та Нацгвардії пильнували вже не так прискіпливо, як годиною раніше, коли на сцені виступав президент Петро Порошенко.
– Де взяв прапор?.. Якщо чесно, вже не пам'ятаю, десь в когось тут взяв, – не зупиняючись, відповів молодий чоловік.
– Для вас, як я розумію, сьогодні свято? Розкажіть, кудись уже збираєтесь в Євросоюз без візи?
– Ну, поки не збираюся.
– А куди хоча б мрієте поїхати?
– У Париж. Я там колись був, у Луврі був, і не встиг його до кінця роздивитися, тому треба поїхати ще раз і додивитися.
– Ну, бажаю вам знову туди поїхати!
– Та мені нема з ким. Поїдеш зі мною? – починає жартувати хлопець.
Тут раптом він зупиняється і змінює жартівливий тон на серйозний:
– Слухай, ти ж кажеш, що журналіст? Може, мені допоможеш? Я не знаю, як добратися додому в Білу Церкву. Нас привезли на маршрутці, десь тут недалеко висадили, а де, я не пам'ятаю, бо Києва не знаю. Мені треба якось знайти цю маршрутку.
– То вас примусово всіх сюди привезли?
– Та ні! Якби примусово, хіба я би зумів так напитися? Ніхто б тоді не випустив з концерту – а так я вже встиг погуляти, – додав хлопець, який зізнався, що працює в міській раді Білої Церкви.
Поки ми разом гадали, де може стояти його маршрутка, до нас підійшло двоє хлопців:
– Ну нарешті! Ти де подівся, чому не відповідаєш на телефон? – втішилися знайомі загубленого земляка.
– Ви теж з Білої Церкви? Ваша маршрутка ще не поїхала? – запитую нових співрозмовників.
– Та ні, ми тут ніби маємо бути до кінця концерту.
– Ви теж з Білоцерківської міськради?
– Не всі, просто міськрада давала транспорт і організовувала поїздку.
– То ви всі добровільно приїхали?
– Ну, як сказати, – починає сміятися хлопець. – Добровільно-примусово. Але силою нікого не гнали, сказали, що треба сорок людей. Хто погодився, той поїхав. Насправді якби був ще один автобус, думаю, більше охочих б знайшлося.
Вранці перед "безвізовим" концертом на Європейській площі "Українська правда" отримала копію факсограми керівникам загальноосвітніх та дошкільних закладів Печерського району Києва, яку Печерська РДА згодом назвала "недостовірною".
У документі від імені начальника управління освіти Печерського району Тетяни Копил звучало прохання "забезпечити участь працівників закладів освіти Печерського району", зокрема по дві особи з кожного навчального закладу, у культурно-мистецькому заході "Безвіз". При цьому зазначалося, що в концерті братиме участь президент Петра Порошенко.
Відповідальною особою за мобілізацію освітян Печерська було названо Тетяну Філоненко – співробітницю відділу з навчальної та виховної роботи Управління освіти та інноваційного розвитку Печерської РДА.
В телефонному коментарі УП Філоненко не змогла пояснити, що це за документ. А директор департаменту освіти Київської міськадміністрації Олена Фіданян запевнила, що "ніяких доручень щодо виходу на будь-які свята чи акції не було".
Збір освітян Печерська згідно з факсограмою мав відбутися о 19:15 на Хрещатику, 24, біля "Укрсиббанку".
Саме в цей час кореспондент УП зустріла на цьому місці кілька нарядно вбраних жінок. За півгодини тут разом зібралося зо два десятки осіб.
Кореспондент "УП" підійшла до людей, коли ті по колу пустили аркуш, в якому кожен записував своє прізвище і ставив підпис.
– Ви на святкування безвізу?
– Так.
– А можна записати у вас коментар, що для вас цей день? Для вас це особисте свято чи просто за Україну приємно?
Жінки знітилися, хтось засміявся.
– Ой, а можна ми утримаємося від коментарів, – відповіла одна з жінок.
– А Тетяна Філоненко тут є? Вона ж ваш координатор? – згадую про прізвище у факсограмі.
– Ні, її вже тут не буде.
Останніми підписи на аркуші ставили два чоловіки.
– А ви з якої школи?
– Я зі спеціалізованої 89-ї школи, – відповів один них, який представився шкільним методистом Сергієм. Ця школа знаходиться в Печерському районі столиці.
– А чому так мало освітян прийшло на концерт?
– Ну, хто зміг.
– А цей список ви потім кому маєте передати?
– Тетяні Філоненко.
Після складання списку освітяни стали в ряд, протокольно сфотографувалися і рушили в бік Європейської площі, де за сорок хвилин очікували на виступ президента.
Майже одразу по закінченні промови Петра Порошенка чимало людей почали покидати Європейську площу. Хоча концерт за участі топових українських виконавців тільки набирав обертів.
– Ой, а ви звідки? – ловлю на ходу колектив жінок, які помітно кудись поспішали.
– Ми з Броварів! – одна з жінок попросила всіх зупинитися, почувши, що журналіст хоче їх сфотографувати.
– Ви всі освітяни?
– Так!
Розпитую, чи планують вони скористатися безвізом.
– Поки ще не знаю, але нам обіцяють підняти зарплату – то назбираємо грошей і поїдемо. Куди? Мені б хотілося, напевно, в Чехію. Я вже була в Польщі, Угорщині, – в піднесеному настрої відповіла одна з освітянок.
– Та поки нікуди не планую, не з нашою зарплатою, – вже не так бадьоро відповіла її колега передпенсійного віку, яка ще ніколи в житті не була за кордоном.
Жінки не розповіли, звідки вони взяли такі гарні прапори, і хто їх привіз.
– Ми самі приїхали! – запевнила тим же піднесеним голосом перша освітянка. Далі жінки попрямували у бік Михайлівської вулиці, де годиною раніше кореспондент "УП" бачив припаркований порожній "Шкільний автобус".
Під кінець третьої години концерту кореспондент "УП" зустрів вже іншу компанію освітян з Броварів – чоловіка і жінку, які повільним кроком прогулювалися по периметру Європейській площі. На плечах у них так само висів великий прапор Євросоюзу.
– Хоч поїздку й було організовано, але ми приїхали за покликом серця. Нас ніхто не заганяв. Нам за Україну приємно! – сказав чоловік, який підтвердив, що він є освітянином, і хоч живе в Броварах, але працює в одному з київських університетів.
Залучення університетів до участі в концерті – окрема тема. Перед його початком на Європейську площу цілими колонами йшла молодь з державними прапорами та в однакових футболках з символікою Євросоюзу.
"Через своїх помічників, заступників, зокрема полковника Приліпка Олександра Федоровича, він сказав, щоб усі курсанти йшли на цей мітинг, але в цивільній формі одягу", – розповів УП один з курсантів військового інституту КНУ імені Шевченка про розпорядження від керівника інституту, колишнього начальника Департаменту військової освіти і науки Міноборони генерал-майора Ігоря Толока.
Поки на сцені співав Тарас Чубай, а попереду ще чекали виступи трьох хедлайнерів, юного вигляду хлопці та дівчата поспішно складали вудки від прапорів, а жінка поруч акуратно пакувала кілька десятків синьо-жовтих стягів у кульки.
На запитання, яку організацію вони представляють, юнаки знітилися і попросили підійти з цим запитанням до їх керівника.
– Вибачте, я зараз зайнята, – відповіла жінка, не відволікаючись від складання прапорів.
За годину до кінця концерту неподалік Європейської площі на стоянці позаду київської філармонії стояло шість порожніх автобусів з табличкою "На замовлення".
Поруч нудьгували дві дівчини з прапорами Євросоюзу на плечах.
– Ви звідки?
– З Віти Поштової (село за 20 кілометрів від Києва – УП).
– А ці великі прапори вам тут давали?
– Так. Візьміть собі оцих маленьких, – дівчата на двох тримали в руках з десяток маленьких прапорців з символікою ЄС. Їх роздавали перед початком концерту на Європейській площі всім охочим.
Деякі кмітливі продавці сувенірів на Майдані Незалежності, набравши жменю прапорців, тут же їх продавали по 20 гривень. Українські стяги були дешевші – по 15 гривень.
Вочевидь, роздані великі та малі прапори мали забезпечити гарну картинку для телетрансляції. Насамперед, для трансляції виступу президента. Адже більшість прапороносців пішли значно раніше, ніж закінчився концерт.
Проте чи варто заради гарної телекартинки знецінювати суть самого святкування?
Відзначаючи вагомий поступ до Європи і прощання з "немытой Россией", влада, водночас, вдається до російсько-радянської традиції зганяти людей для масовки на паради та демонстрації.
"Нам довірили, нам відкрили двері і сказали Welcome. У свою чергу, ми повинні усвідомлювати, що всі успішні країни будуються на засадничих речах, найголовніші з яких є свобода і повага один до одного. Власне, за цю повагу і гідність ми виходили на Майдан і пізніше йшли на війну", – так за день до концерту анонсував свою участь в ньому лідер гурту "Kozak System" Іван Леньо.
Безвіз Україна отримала завдяки Революції гідності – таку думку "УП" почула від багатьох опитаних під час концерту людей. Але в намаганні відзначити безвізовий здобуток Майдану, дехто про цю гідність чомусь забув.
Можливо, чиновники вирішили таким чином перестрахуватися у випадку, якщо на виступ президента прийде замало людей. Тим більше, що рекламна кампанія концерту "Безвіз" була не надто масовою.
"На телеканалах (реклама, – УП) була два дні. Мені дзвонили з Ua:Першого і просили відео, щоб змонтувати свою версію. У метро ми розмістили трохи на метролайтах та через проектори на перонах. Також Академія лідерів рознесла афіші та стікери по вишах і студмістечках. Проте чотири "виші" відмовили у розклейці", – розповів у коментарі "УП" відомий театральний режисер Сергій Проскурня, серед останніх робіт якого – "Євробачення" в Києві.
Громадська організація "Розвиток заради майбутнього", яку очолює Проскурня, є головним організатором культурно-мистецьких заходів "Безвіз" в Києві.
Водночас сам режисер переконує, що нічого не знає про масовий довіз людей на концерт. Хоча, зрештою, нічого тут не бачить поганого, якщо нікого до цього не примушують.
"Я організацією публіки не займався. На репетицію приходило багато молоді, запитували про концерт і казали, що прийдуть групами. Багато прийшло саме послухати гурт "Антитіла", Тарас Тополя постив (у соцмережах, – УП) запрошення.
Якщо людей привозили, і люди приїздили організовано автобусами – не бачу нічого в цьому поганого. Пам'ятаю з юності, нас з Черкас возили на концерти в новий палац "Україна" – то ми були щасливі!" – додав Проскурня.
Мар'яна П'єцух, УП
